Постанова

від 23.04.2013 по справі 7/96/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" квітня 2013 р.                                                           Справа № 7/96/2012/5003   Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого  судді                         Савченко Г.І. судді                                                   Грязнов В.В. ,  судді                                                   Мельник О.В.    при секретарі судового засідання Новак Р.А. за участю представників сторін: Від позивача (за первісним позовом) - не з'явився Від відповідача (за первісним позовом) - не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (за первісним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС" на рішення господарського суду Вінницької області від 07.02.13 р. у справі №7/96/2012/5003 (суддя Банасько О.О.) за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС"       до Приватного підприємства "Вектор-3"                                                                                                    про стягнення 95 981,22 грн. згідно договору № 124 від 01.06.2010 року та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Вектор-3"                      до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС" про  стягнення 14 565,00 грн.                  ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Вінницької області від 07 лютого 2013 року у справі №7/96/2012/5003 - первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Вектор-3", вул.Ватутіна, 46, м.Вінниця, 21100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 31743445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС", вул.Стеценка, 5, м.Вінниця, 21032 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 13312971) - 95 981 грн. 22 коп. боргу, 1 919 грн. 62 коп. -  відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС", вул.Стеценка, 5, м.Вінниця, 21032 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 13312971) на користь Приватного підприємства "Вектор-3", вул.Ватутіна, 46, м.Вінниця, 21100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 31743445) - 14 565 грн. 00 коп. боргу, 1 720 грн. 50 коп. -  відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Позивач (за первісним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 07 лютого 2013 року у справі №7/96/2012/5003 - у частині задоволення зустрічних позовних вимог скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були не вірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Скаржник апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що: Суд першої інстанції постановив рішення про задоволення зустрічного позову про стягнення заборгованості за нарахування мешканцям за відсутності первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б виконання цих робіт. Зазначає, що задовольняючи зустрічні позовні вимоги до послуг з ведення робіт по нарахуванню мешканцям за обслуговування ліфтів, місцевий господарський суд помилково застосував норми ЦК України, які регулюють підрядні відносини. Свої доводи апелянт обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд у своєму рішенні цитує ч.1 ст.837 щодо обов'язку сторін виконання та оплати роботи, але замовчує ч. 2 цієї статті, відповідно до якої договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Роботи ж по нарахуванню мешканцям за обслуговування ліфтів за своєю природою є послугами, оскільки не мають ніякого матеріального результату. До них потрібно застосувати главу 63 ЦКУ. Так відповідно до статті 901 ЦКУ (Договір про надання послуг) за договором про надання послуг одна сторона, Виконавець зобов'язується за завданням другої сторони, Замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Тобто послуга повинна бути надана, робота виконана і мати хоч якийсь результат після здійснення. Зазначає, що якщо до робіт відповідача (за первісним позовом) ПП "Вектор-3" застосовувати норми, які регулюють підряд, то відповідно до ч. 1 ст. 854 оплата роботи здійснюється після її здачі. А здача роботи можлива тільки після складення відповідного акту. Проте, суд помилково вказав на відсутність обов'язку у Вектора-З складати будь-який первинний документ про фактичне надання послуг. Оплата, відповідно до його рішення, здійснюється на підставі виключно п.3.2.1.1 договору, «оскільки зміст п.3.2.1.1 Договору ставить у залежність виникнення зобов'язання у ТОВ «Рембудмонтаж-ВВС» сплатити грошові кошти ПП "Вектор-3" не від наявності актів виконаних робіт, а від факту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника». Підтвердженням цього факту місцевий господарський суд вважав також і п. 4.2 договору, який установлює підставу для проведення розрахунку ТОВ "Рембудмонтаж-ВВС" з ПП "Вектором-3", а саме надходження коштів на рахунок позивача (за первісним позовом). Це не відповідає дійсності: п. 4.2 договору. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції своїм рішенням фактично дозволив відповідачу (за первісним позовом) ПП "Вектору-3" роботи не виконувати. Вважає, що таке тлумачення місцевого господарського суду, договору та закону є помилковим та виходить за межі і формальної логіки, і здорового глузду, і мети договору. Адже факт надходження коштів є базою для визначення ціни робіт, а не моментом виникнення обов'язку у ТОВ «Рембудмонтаж-ВВС» перед ПП "Вектор-3". Зазначає, що при відсутності документів про надані послуги та відсутності підтвердження існування хоч якогось їх результату двосторонній правочин (договір) перетворюється у односторонній із обов'язком підприємства позивача (за первісним позовом) оплатити роботи, які йому не надаються (та і не потрібні). Оплативши ненадані роботи ТОВ «Рембудмонтаж-ВВС» їх ніколи не отримає. Більше того, на протязі всього розгляду ПП «Вектор-3» так і не підтвердило, при відсутності актів, що воно ці послуги надало. ПП «Вектор-3» і надати їх не може, оскільки не є ЖЕКом, а відтак не працює з населенням і не здійснює йому ніяких нарахувань. ПП «Вектор-3» надає послуги з обслуговування ліфтів ЖЕКу ПП «Бокуд» (договір — додається). ЖЕК нараховує квартплату населенню складовим елементом якої є плата за ліфти. При цьому ПП "Вектор -3" є отримувачем послуг з обслуговування ліфтів від ТОВ «Рембудмонтаж-ВВС». Отже, ПП "Вектор-3" — це простий посередник між ЖЕКом ПП «Бокуд» і ТОВ «Рембудмонтаж-ВВС». Апелянт звертає увагу апеляційної інстанції на той факт, що пояснення ТОВ «Рембудмонтаж-ВВС», про обов'язковість складення актів виконаних послуг із посилання на бухгалтерське та податкове законодавство, місцевим господарським судом до уваги не прийняте. Вимога до обов'язкової наявності первинних бухгалтерських документів, як підставу бухгалтерського обліку, наприклад щодо формування заборгованості юридичної особи ставиться в усьому законодавстві, яке регулює підприємницьку діяльність: це і Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - статті 1, 3, 9; це і Податковий кодекс України - пп. 44.1; це і Закон «Про оподаткування прибутку підприємств» - ст. 11; це також і судова практика Верховного суду України, наприклад постанова від 13.11.07. Також скаржник зазначає, що при поданні зустрічного позову ПП «Вектор-3» порушило вимоги статей 54 та 57 ГПК України. Так, ПП "Вектор-3" проігноровано приписи закону про надання доказів, які підтверджують викладені в позові обставини та факти, ним не зазначено і вимог законодавства, на підставі якого подається позов. Судом цей факт не узято до уваги і порушено провадження по зустрічному позову, хоча вимоги до оформлення зустрічної заяви аналогічні вимогам до оформлення первинної заяви. В судове засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача (за первісним позовом) не з'явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового розгляду. Представник відповідача (за первісним позовом) в судове засіданні Рівненського апеляційного господарського суду не з'явився. Подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того просить розгляд справи проводити без представника ПП "Вектор-3". Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами. Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив: 01.06.2010 р. між ПП „Вектор-3" та ТОВ „Рембудмонтаж-ВВС" був заключений договір „На технічне обслуговування та ремонт ліфтів". П 3.2.11 даного договору передбачає: „Підрядник, тобто ТОВ „Рембудмонтаж-ВВС" зобов'язаний щомісячно до 10 числа наступного місяця сплачувати „Замовнику", тобто ПП „Вектор-3" за ведення ним робіт по нарахуванню мешканцям за технічне обслуговування та ремонт ліфтів, організацію роботи по своєчасній сплаті мешканцями коштів за технічне обслуговування та ремонт ліфтів в розмірі 10% від суми, яка поступила в поточному місяці на розрахунковий рахунок „Підрядника" від „Замовника" за обслуговування та ремонт ліфтів.           Для забезпечення робіт по нарахуванню мешканцям за технічне обслуговування та ремонт ліфтів, організацію роботи по своєчасній сплаті мешканцями коштів за технічне обслуговування та ремонт ліфтів, так як від цього залежить сума розрахунків між ПП „Вектор-3" і ТОВ „Рембудмонтаж", підприємство ПП „Вектор-3" заключило договір №34 від 01.09.2008 р. з ТОВ „Бокуд-1", який згідно даного договору формував дислокацію житлових будинків, в яких функціонують ліфти та згідно договору №678/1 від 01.06.2010 р. „Про порядок автоматизованого прийому та обробки комунальних платежів з утримання будинків і споруд та при будинкових територій передавав дану інформацію на Обчислювальний центр для проведення нарахувань мешканцям за обслуговування ліфтів (п.2.1.2. договору, а обчислювальний центр після проведення таких нарахувань передає інформацію ТОВ „Бокуд-1" (п2.2.2. договору), а той в свою чергу передає інформацію ПП „Вектор-3", на основі чого визначається сума нарахувань мешканцям за обслуговування ліфтів та сума проплати мешканців. Як вбачається з матеріалів справи ТОВ „Бокуд-1" посилав вимоги мешканцям, в яких є борги про своєчасність оплати мешканцями квартплати складовою якої є „технічне обслуговування ліфтів". За дані роботи ПП „Вектор-3" щомісячно сплачував ТОВ „Бокуд-1" кошти (дивись акти за червень 2010 - грудень 2010 р., січень-лютий 2011 р. та обчислювальному центру (п.4.1. договору №678/1 від 01.06.2010 р.) та акти (липень - грудень 2010 р., липень, березень 2011 р.). Про виконану роботу ПП „Вектор-3" звітував на виконання ст.853 Цивільного Кодексу України перед ТОВ „Рембудмонтаж-ВВС" актами (за грудень -червень 2010 р.) В актах вказана сума для нарахувань мешканцям за обслуговування ліфтів та проведення розрахунків між ПП „Вектор-3" і ТОВ „Рембудмонтаж". Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає безпідставним твердження скаржника ТОВ „Рембудмонтаж-ВВС" про те, що роботи вказані в п.3.2.11. договору №124 від 01.06.2010 р. ТОВ „Рембудмонтаж-ВВС" не повинен оплачувати ПП „Вектор-3", так як вони не виконувались ПП „Вектор-3" чи виконувались не якісно. п.2.ст. 853 Цивільного Кодексу України передбачає: - Замовник, який прийняв роботу без перевірки позбавляється права посилатися на недоліки в роботі, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття. В свою чергу зустрічна позовна заява ПП "Вектор-3" була обґрунтована порушенням взятих ТОВ "Рембудмонтаж-ВВС" зобов'язань щодо проведення оплати за ведення бухгалтерського обліку за технічне обслуговування ліфтів на підставі виконаних позивачем за зустрічним позовом робіт відповідно до  п.3.2.1.1 договору №124 від 01.06.2010 року. Згідно вказаного пункту Договору Підрядчик зобов'язаний щомісячно, до 10 числа наступного місяця сплачувати "Замовнику" за ведення ним робіт по нарахуванню мешканцям за технічне обслуговування та ремонт ліфтів, організацію роботи по своєчасній сплаті мешканцями коштів, за технічне обслуговування та ремонт ліфтів в розмірі 10 % від суми, яка поступила в поточному місяці на розрахунковий рахунок Підрядчика від Замовника за технічне обслуговування та ремонт ліфтів. Як зазначав позивач за зустрічним позовом на виконання умов договору від 01.06.2010 року на розрахунковий рахунок ТОВ "Рембудмонтаж-ВВС" надійшли грошові кошти в сумі 145 650,00 грн., 10 % від якої і становлять ціну зустрічного позову. Давши оцінку доказам у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. З підписанням 01.06.2010 року сторонами договору №23 між ними виникли правовідносини регулювання яких здійснюється §1 (Загальні положення про підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України). Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк  (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Статтею 252 ЦК України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Крім того судовою колегією Рівненського апеляційного господарського суду встановлено той факт, що предметом зустрічного позову є стягнення заборгованості згідно п. 3.2.11. договору „На технічне обслуговування та ремонт ліфтів" від 01.06.2010 р., а не процес заключення даного договору. Договір, згідно ст.202 Цивільного Кодексу України - це є правочин. Згідно ст. 204 Цивільного Кодексу України „Право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визначений судом недійсним". В матеріалах справи немає доказів того, що договір „На технічне обслуговування та ремонт ліфтів"№124 від 01.06.2010 року , заключений між ТОВ „Рембудмонтаж-ВВС" і ПП „Вектор-3" недійсний. Відповідно ст. 629 Цивільного Кодексу України дійсний договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно обов'язковим для оплати є 10% від суми, яка поступила в поточному місяці на розрахунковий рахунок ТОВ „Рембудмонтаж-ВВС" від ПП „Вектор-3" за технічне обслуговування та ремонт ліфтів" за ведення робіт ПП „Вектор-3" по нарахуванню мешканцям за технічне обслуговування та ремонт ліфтів, організацію роботи по своєчасній оплаті мешканцям коштів за технічне обслуговування та ремонт ліфтів. Дана оплата повинна проводитись без складання акту виконаних робіт, так як згідно ст.626 Цивільного Кодексу України складання акту виконаних робіт в договорі не було передбачено. Під час виконання умов договору ТОВ „Рембудмонтаж-ВВС" не звертався до суду першої інстанції та не довів, що відсутність даного пункту в договорі тягне за собою недійсність договору в частині оплати виконаних робіт по нарахуванню мешканцям за технічне обслуговування та ремонт ліфтів, організацію роботи по своєчасній оплаті мешканцям коштів за технічне обслуговування та ремонт ліфтів. Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції в тому, що останній беручи до уваги положення п.4.2 Договору прийшов до правильного висновку про те, що підставою для проведення розрахунку як для ТОВ "Рембудмонтаж-ВВС" так і для ПП "Вектор-3" являється подія - надходження коштів від населення за технічне обслуговування ліфтів та сплата Замовником Підрядчику грошових коштів за виконанні роботи відповідно. Судовою колегією встановлено той факт, що ПП "Вектор-3" мав можливість сплатити борг в повному обсязі виходячи із положень п.4.2 Договору та доведеності факту сплати коштів мешканцями будинків за обслуговування ліфтів. В свою чергу ТОВ "Рембудмонтаж-ВВС" також мало можливість сплатити заборгованість по веденню бухгалтерського обліку ПП "Вектор-3" оскільки отримало від останнього грошові кошти в сумі 145 650,00 грн., що не заперечується останнім та підтверджується банківськими виписками (а.с.29-108 т.1). Посилання апелянта на недотримання позивачем за зустрічним позовом вимог ст.54 ГПК України, та помилкове прийняття судом першої інстанції зустрічного позову, не приймається до уваги. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.125 т.1) стороною подано зустрічний позов 15.01.2013 року. В заяві наведено розрахунок суми боргу, з посиланням на матеріали справи, зокрема на договір, сплачено судовий збір, копія надіслана відповідачеві. Ухвалою від 16 січня 2013 року зустрічний позов призначено для спільного розгляду з первісним позовом на 23.01.2013 року. Вказана ухвала не оскаржувалась. Зустрічний позов подано до початку розгляду господарським судом справи по суті, що відповідає вимогам ст.60 ГПК України. Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги. Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що стягнення 95 981,22 грн. основного боргу за первісним позовом та 14565,00 грн. за зустрічним позовом є правомірним та обґрунтованим. Висновок місцевого господарського суду про задоволення первісного позову відповідає фактичним обставинам справи. Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору №124 від 01.06.2010 року за період з червня 2010 року по грудень 2010 року підрядником було виконано роботи на загальну суму 241631 грн. 22 коп., що підтверджується актами виконаних робіт (а.с.13-26 т.1). Відповідач за первісним позовом частково розрахувався на суму 145650 грн.. Таким чином залишок боргу становить 95981 грн. 22 коп. Відповідач за первісним позовом не задоволив претензійні вимоги від 19.11.2012 року №197 (а.с.27-28 т.1). Як правильно встановлено місцевим господарським судом, за червень - грудень 2010 року мешканцями будинків, які вказані в додатку №1 до договору №124 від 01.06.2010 року сплачено за технічне обслуговування ліфтів 258361 грн. 68 коп., що вбачається із відомості наданої Комунальним підприємством обчислювальний центр житлово - комунального господарства Вінницької міської ради. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повне задоволення позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом. На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи Позивача (за первісним позовом) викладені у апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими такими, що не підлягають задоволенню. Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається. Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,                 ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС" на рішення господарського суду Вінницької області від 07 лютого 2013 року у справі №7/96/2012/5003 залишити без задоволення.                     2. Рішення господарського суду Вінницької області від 07 лютого 2013 року у справі №7/96/2012/5003 залишити без змін.                     3. Матеріали справи №7/96/2012/5003 повернути до господарського суду Вінницької області. 4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку. Головуючий суддя                                                                       Савченко Г.І.   Суддя                                                                                              Грязнов В.В.   Суддя                                                                                              Мельник О.В.