Ухвала

від 24.04.2013 по справі 805/3003/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року справа №805/3003/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

секретарі судового засідання: Романенко Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Синяков О.О. - за дов. від 18 березня 2013 року

Синякова Н.І. - директор

від першого відповідача: не з'явився

від другого відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Господарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Промбудкомплектація»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 8 квітня 2013 року (повний текст складений та підписаний

12 квітня 2013 року)

по адміністративній справі № 805/3003/13-а (суддя Куденков К.О.)

за позовом Господарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Промбудкомплектація»

до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському

районі м. Донецька

Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського

районного управління юстиції у м. Донецьку

про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні

дії, скасування постанов, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Господарське товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплектація» 5 березня 2013 року, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 8 квітня 2013 року, звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління та Відділу предметом якого визначило визнання нечинною вимоги управління від 13 листопада 2012 року № Ю-47/4, зобов'язання першого відповідача відкликати цю вимогу із відділу та вилучити із «Картки особового рахунку страхувальника» усі відомості про наявність загального боргу у розмірі 1 020,00 грн., скасування постанов другого відповідача про відкриття виконавчого провадження від 13 грудня 2012 року у Виконавчому проваджені №35695253, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про арешт коштів боржника та про визнання протиправними дій щодо направлення до державної виконавчої служби спірної вимоги управління від 13 листопада 2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2013 року відмовлено у задоволенні позову Господарському товариству з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплектація» (надалі товариство, позивач по справі) до Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька (надалі управління, перший відповідач у справі) та відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку (надалі Відділ, другий відповідач у справі) про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, скасування постанови, з мотивів безпідставності заявлених позовних вимог.

В апеляційній скарзі товариство посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення з перелічених у скарзі підстав (арк. справи 110-117).

Апелянт впродовж розгляду справи судом першої інстанції та під час апеляційного провадження доводить, що він не зобов'язаний подавати звіти та не є платником страхових внесків, що обумовлює безпідставність винесеної вимоги та вчинених у подальшому дій відповідачами.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як правильно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 20376345, перебуває на обліку управління як платник внесків з 19 липня 1994 року. Управлінням 29 січня 2004 року прийняте рішення №30/03-51/20376345 «Про застосування штрафних санкцій за не подачу розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством», яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн. (арк. справи 53).

Правовою підставою застосування штрафу рішенням зазначені положення підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до цього закону позивачу управлінням, як контролюючим органом 21 травня 2004 року складена та скерована спірна вимога (арк. справа 50).

Сума штрафу на підставі рішення управління відображена в картці платника внесків та стала підставою для формування та направлення позивачу спірної вимоги про сплату боргу від 13 листопада 2012 року № Ю-47/4, на підставі якої за заявою першого відповідача від 7 грудня 2012 року відкрите виконавче провадження 13 грудня 2012 року ВП №35695253 з виконання вимоги.

У цей же день Відділом прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить позивачу у межах суми звернення стягнення 1 020,00 грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить позивачу лише в межах суми боргу. Іншою постановою цього ж дня накладено арешт на кошти, що містяться на банківському рахунку у межах суми 1 020,00 грн.

Правомірність вчинених управлінням дій суд першої інстанції погодив посиланням приписи абзаців 5 та 6 пункту 7 Розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та частини третю, п'ятої, чотирнадцятої, п'ятнадцятої, статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4.

Оцінюючи постанови та дії другого відповідача суд першої інстанції виходив в положень частини першої, пункту восьмого частини другої статті 17, пункту першого частини першої статті 19, частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-14.

Колегія суддів виходить з того, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України 2464. Недоїмка відповідно до пункту 6 статті першої цього Закону це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених Законом.

Починаючи з 1 січня 2011 року, тобто з моменту набрання чинності Закону України 2464 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом який підлягає примусовому виконанню відповідно до пункту восьмого частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».

Момент формування вимоги 13 листопада 2012 року припадає на час дії Закону 2464, натомість спірна вимога про сплату боргу сформована відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» норми частини 14 якої є чинними. Саме за положеннями цієї норми Рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафу є виконавчим документом, суми зокрема штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів відповідно до частини 15 цієї статті не застосовується, відтак обов'язок сплати штрафних (фінансових) санкцій застосованих рішенням управління є обов'язком позивача. Вимога, рішення та дії відповідачів є заходами примусового стягнення застосованого штрафу. Виходячи з правомірності рішення управління ці заходи є такими що узгоджуються з положеннями чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплектація» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2013 року у справі № 805/3003/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2013 року у справі № 805/3003/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 квітня 2013 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 24 квітня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко