cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" листопада 2013 р. м. Київ К/800/25891/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Ємельянової В.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплектація» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанов за касаційною скаргою Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплектація» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
В березні 2013 року Господарське товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплектація» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, в якому просило: визнати нечинною вимогу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про сплату боргу від 13 листопада 2012 року № Ю-47/4; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька відкликати зазначену вимогу з Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку та вилучити з Картки особового рахунку страхувальника усі відомості про наявність у нього боргу в розмірі 1020,00 грн.; скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку: про відкриття виконавчого провадження від 13 грудня 2012 року ВП №35695253, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 грудня 2012 року ВП №35695253, про арешт коштів боржника від 13 грудня 2012 року ВП №35695253; визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька щодо направлення до державної виконавчої служби спірної вимоги від 13 листопада 2012 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Господарське товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплектація» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька як платник внесків з 19 липня 1994 року.
29 січня 2004 року Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято рішення №30/03-51/20376345 про застосування штрафних санкцій за не подачу розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, як контролюючим органом, 07 червня 2004 року складена та скерована позивачу вимога № Ю-443.
Сума штрафу на підставі рішення відповідача відображена в картці платника внесків та стала підставою для формування та направлення позивачу спірної вимоги про сплату боргу від 13 листопада 2012 року № Ю-47/4, на підставі якої за заявою Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька від 07 грудня 2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження 13 грудня 2012 року ВП №35695253 з виконання вимоги.
13 грудня 2012 року постановою Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку накладено арешт на майно, що належить позивачу, та кошти боржника, що містяться на банківських рахунках позивача, у межах суми звернення стягнення, а саме, 1020,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з огляду на приписи абзаців 5 та 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», частин 3, 5, 14, 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийшов до висновку про правомірність, обґрунтованість дій відповідачів та відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Частиною 3 статті 106 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Частиною 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вірними є висновки судів попередніх інстанцій, що пенсійним фондом було обгрунтовано та на законних підставах прийняте спірне рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та будь-яких порушень під час його прийняття відповідачем не допущено.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Отже, починаючи з 01 січня 2011 року, тобто з моменту набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню відповідно до положень пункту восьмого частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Відповідно до пункту 8.1 розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року N 64/8663, стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій. Розділом 8 вказаної Інструкції передбачено порядок формування, виставлення вимог про стягнення з страхувальників заборгованості зі страхових внесків. Згідно пункту 8.2 Інструкції вимога Пенсійного фонду про сплату недоїмки є виконавчим документом, який направляється до органів виконавчої служби для примусового виконання, у разі відсутності добровільної сплати боргу.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, у тому числі на підставі рішення органу державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу, тобто на підставі вимоги Пенсійного фонду України.
Пунктом 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірних та обґрунтованих висновків щодо правомірності дій державного виконавця під час винесення постанов від 13 грудня 2012 року ВП №35695253, ВП №35695253, ВП №35695253.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплектація» залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: З оригіналом згідно помічник судді Н.В. Мостова Я.Л. Іваненко В.І. Ємельянова В.В. Тракало
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2013 |
Оприлюднено | 20.11.2013 |
Номер документу | 35333261 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Іваненко Я.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні