Постанова

від 25.04.2013 по справі 15/442

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р. Справа№ 15/442

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: представники - Демидас Д.А., Білак О.О. - за довіреностями,

від відповідача: представник - Машков А.О. - за довіреністю,

від третьої особи: представник - Базилевський С.Б. - за довіреністю,

від прокуратури: Шевченко О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична Україна ТВ", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 р.

у справі № 15/442 (суддя Хоменко М.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", с. Оноківці Ужгородського р-ну Закарпатської обл.

до Міністерство енергетики та вугільної промисловості України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична Україна ТВ",

про визнання права власності на майно вартістю 56 695106,96 грн.,

за зустрічним позовом прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

до Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", с. Оноківці Ужгородського р-ну Закарпатської обл.

про визнання права власності за державою в особі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на об'єкти Повітряної лінії електропередачі ПЛ 220 кВ Мукачево-Хуст з довжиною 82 км, вартістю 29 567 957,71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 р. Відкрите акціонерне товариство «Енергетична Компанія» «Закарпаттяобленерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства палива та енергетики України, та, з врахуванням заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, просило визнати за ВАТ «Енергетична Компанія» «Закарпаттяобленерго» право власності на - повітряну лінію електропередачі ПЛ 220 кВ Мукачево-Хуст, з довжиною лінії 82 км, яка проходить через Мукачівський, Іршавський, Хустський райони, - ПС 220/110/10 кВ Хуст-2 з трансформатором 125 мВА.

У листопаді 2009 р. заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Відкритого акціонерне товариство «Енергетична Компанія» «Закарпаттяобленерго» та, з врахуванням заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, просило визнати за державою в особі Міністерства палива та енергетики України право власності на - повітряну лінію електропередачі ПЛ 220 кВ Мукачево-Хуст, з довжиною лінії 82 км, яка проходить через Мукачівський, Іршавський, Хустський райони, - ПС 220/110/10 кВ Хуст-2 з трансформатором 125 мВА.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 р. у справі № 15/442 у первісному позові ВАТ "Закарпаттяобленерго" відмовлено повністю, зустрічний позов прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України задоволено повністю, визнано за державою в особі Міністерства палива та енергетики України право власності на: - повітряну лінію електропередачі ПЛ 220 кВ Мукачево-Хуст, з довжиною лінії 82 км, яка проходить через Мукачівський, Іршавський, Хустський райони; - ПС 220/110/10 кВ Хуст-2 з трансформатором 125 мВА, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" в доход державного бюджету України 25 500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 р. пункт 3 рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 р. викладено в наступній редакції:

Визнати за державою в особі Міністерства палива та енергетики України право власності на майно вартістю 61 832 575,09 грн.:

- повітряну лінію електропередачі ПЛ 220 кВ Мукачево-Хуст, з довжиною лінії 82 км, яка проходить через Мукачівський, Іршавський, Хустський райони, вартістю 27 272 542,09 грн.;

- ПС 220/110/10 кВ Хуст-2 з трансформатором 125 мВА вартістю 34560033,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична Україна ТВ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Закарпаттяобленерго», відмовити у задоволенні зустрічного позову прокуратури міста Києва.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також, ТОВ «Енергетична Україна ТВ» подало доповнення до апеляційної скарги, до якого надало додаткові докази по справі.

У відповідності до приписів ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе прийняти додаткові докази, надані ТОВ «Енергетична Україна ТВ», оскільки останнє участі у розгляді справи в суді першої інстанції не приймало.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична Україна ТВ», здійснено заміну позивача у справі Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", здійснено заміну відповідача у справі Міністерства палива та енергетики України на - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили, оскаржуване рішення скасувати.

Крім того представник позивача - технічний директор ПАТ «Закарпаттяобленерго» Білак О.О. надав пояснення стосовно технічних характеристик спірного майна.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Закарпаттяобленерго», відмовити у задоволенні зустрічного позову прокуратури міста Києва.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, місцевий господарський суд виходив з того, що ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» не надало доказів того, що у нього є передбачене діючим законодавством право власності на спірне майно, а спірне майно може перебувати виключно у державній власності.

Однак, з даними висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони зроблені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Указу Президента України від 04.04.1995 року № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» та наказу Міністерства економіки України від 14.06.1995 № 75 «Про внесення змін та доповнень до переліків підприємств, що підлягають корпоратизації, та графіків її проведення» Міністерством енергетики і електрифікації України (правонаступником якого є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України) затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж станом на 01.06.1995 р. та на його базі створено Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Закарпаттяобленерго» (далі - ДАЕК «Закарпаттяобленерго »).

Наказом Міністерства енергетики і електрифікації України від 14.07.1995 №123 затверджено статут ДАЕК «Закарпаттяобленерго».

Розпорядженням Голови виконкому Ужгородської міської Ради народних депутатів від 31.08.1995 р. № 242 зареєстровано Статут ДАЕК «Закарпаттяобленерго» у формі акціонерного товариства.

Таким чином Закарпатське обласне підприємство електричних мереж корпоратизоване у ДАЕК «Закарпаттяобленерго» згідно з Положенням про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 р. N 508, та Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1995 р. N 36, якою визначався розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього положення.

У подальшому наказом Фонду державного майна України від 04.03.1996 р. №1-ДГК видано дозвіл на приватизацію майна об'єкту ВАТ «Закарпаттяобленерго», яке перетворено у відкрите акціонерне товариство у процесі корпоратизації, шляхом продажу акцій.

Наказом Фонду державного майна України від 05.08.1996 р. № 59-ПРА прийнято рішення про продаж акцій ДАЕК «Закарпаттяобленерго» та затверджено план розміщення акцій останнього.

Згідно статті 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу та іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст.155 Цивільного кодексу України статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Згідно пункту 13 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1995 р. N 36, (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до переліку майна об'єктів приватизації як цілісних майнових комплексів включаються також основні засоби та інші позаоборотні активи (у тому числі незавершене будівництво).

В матеріалах справи наявний Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж від 30.06.1995р., складений на підставі відомостей інвентаризаційної комісії, утвореної відповідно до наказів Міністерства енергетики і електрифікації України від 15.06.1995 №106 та Закарпатського обласного підприємства електричних мереж від 21.06.1995 № 122.

Згідно відомості інвентаризаційної комісії щодо розрахунку відновленої вартості незавершеного будівництва станом на 01.06.1995 р. по Закарпатському обласному підприємству електричних мереж значились об'єкти незавершеного будівництва ПЛ-220 кВ Мукачево-Хуст та ПС 220/110/10 кВ Хуст-2 (далі - спірне майно), які оцінювались у 317 739 591 000,00 крб. або 3 117 395,91 грн.

Таким чином, як вірно було встановлено судом першої інстанції, відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» увійшли об'єкти незавершеного будівництва ПЛ-220 кВ Мукачево-Хуст та ПС 220/110/10 кВ Хуст-2 - рядок 10 Акту оцінки від 30.06.1995р. (відновна вартість незавершеного будівництва, рахунок 33 з вирахуванням вартості незавершеного будівництва житла). При цьому перелік нерухомого майна, що передавалось до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго», не складався.

Відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про власність» (у редакції, що діяла на момент корпоратизації ДАЕК «Закарпаттяобленерго») суб'єктами права колективної власності є, у тому числі, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання та інші організації, що є юридичними особами.

Згідно статті 21 Закону України «Про власність» (у редакції, що діяла на момент корпоратизації ДАЕК «Закарпаттяобленерго») право колективної власності виникає, зокрема, на підставі перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства.

Отже, з наведеного вбачається, що об'єкти незавершеного будівництва ПЛ-220 кВ Мукачево-Хуст та ПС 220/110/10 кВ Хуст-2 в процесі корпоратизації Закарпатського обласного підприємства електричних мереж в 1995-1996рр. вибули з державної власності та перейшли у власність ДАЕК «Закарпаттяобленерго».

Крім того, ТОВ «Енергетична Україна ТВ» надано докази (копії договорів підряду, контрактів, специфікацій, календарних планів, актів приймання-передачі виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт тощо) на підтвердження того, що будівництво спірного майна здійснювалось за рахунок ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго».

Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта електричних мереж від 26.12.2008 р. ПЛ-220 кВ Мукачево-Хуст прийнято в експлуатацію із балансовою вартістю в розмірі 29 567 957,51 грн.

Відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 10.11.2009р. ПС 220/110/10 кВ Хуст-2 прийнято в експлуатацію із балансовою вартістю 34 560 033,00 грн.

Колегія судців не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що лінія ПЛ-220 кВ Мукачево-Хуст відноситься до магістральних мереж, оскільки в підтвердження даної обставини ні прокуратурою міста Києва, ні Міністерством палива та енергетики України не надано належних та допустимих доказів.

Натомість, як вбачається із листа ПАТ «Закарпаттяобленерго» від 22.04.2013 № 113-25/4608, точкою приєднання ПЛ-220 кВ Мукачево-Хуст є магістральна мережа, а не мережа виробника. Крім цього, як йдеться вказаному у листі, основними споживачами електроенергії, які приєднані до даного енергокомплексу, є населення і невеликі суб'єкти господарювання приватного бізнесу з потужністю електроустановок 30-100 кВт.

Відповідно до абз. 9 ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» магістральна електрична мережа - електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від виробника до пунктів підключення місцевих (локальних) мереж.

Згідно із абз. 13 ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» місцевою (локальною) електричною мережею є приєднана електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживача.

Таким чином виходячи зі змісту листа ПАТ «Закарпаттяобленерго» від 22.04.2013 № 113-25/4608 та пояснень у судовому засіданні технічного директора ПАТ «Закарпаттяобленерго» Білака О.О., а також беручи до уваги відсутність протилежних доказів щодо наявності у спірній повітряній лінії ознак магістральної електричної мережі, колегія суддів приходить до висновку про те, що ПЛ-220 кВ Мукачево-Хуст має ознаки місцевої (локальної) електричної мережі у відповідності до положень абз.13 ст.1 Закону України «Про електроенергетику».

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача за зустрічним позовом про те, що електричні мережі напругою 220 кВ і вище обов'язково повинні бути магістральними та перебувати у державній власності, оскільки у відповідності до статті 1 Закону України «Про електроенергетику» у визначеннях магістральних та місцевих (локальних) електричних мереж критерій величини напруги відсутній, а тому суд не в праві його застосовувати у спірних правовідносинах.

Отже, висновок місцевого господарського суду про те, що спірне майно може перебувати виключно в державній власності не відповідає обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що спірне майно було побудовано за рахунок ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», наявні підстави для визнання права власності товариства на спірне майно.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2009 року у справі №15/442 суперечить нормам чинного законодавства України, що є підставою для його скасування.

У пункті 16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення» із змінами і доповненнями, додаткове рішення підлягає перегляду за правилами ГПК. Суди апеляційної і касаційної інстанцій не вправі перевіряти законність і обґрунтованість первісного судового рішення за заявою, в якій йдеться про перегляд лише додаткового щодо нього рішення, та скасовувати чи змінювати первісне судове рішення за результатами перегляду додаткового рішення.

У разі ж оскарження первісного судового рішення, щодо якого було прийнято додаткове судове рішення, перегляду в сукупності з таким первісним судовим рішенням підлягає і додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта і його невід'ємна складова.

Таким чином, у зв'язку зі скасуванням рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 р. підлягає скасуванню і додаткове рішення від 14.12.2009 р., як похідне від первісного судового акта і його невід'ємна складова.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична Україна ТВ" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 р. та додаткове рішення від 14.12.2009 р. Господарського суду міста Києва у справі № 15/442 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" до Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про визнання права власності на майно вартістю 56 695106,96 грн. задовольнити повністю.

4. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Закарпаттяобленерго" (89412, Закарпатська обл., Ужгородський район, село Оноківці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529) право власності на:

- повітряну лінію електропередачі ПЛ 220 кВ Мукачево-Хуст, з довжиною лінії 82 км, яка проходить через Мукачівський, Іршавський, Хустський райони.

- ПС 220/110/10 кВ Хуст-2 з трансформатором 125 мВА.

5. У зустрічному позові прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України до Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" про визнання права власності за державою в особі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на об'єкти Повітряної лінії електропередачі ПЛ 220 кВ Мукачево-Хуст з довжиною 82 км, вартістю 29 567 957,71 грн. відмовити повністю.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва

7. Матеріали справи № 15/442 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Гончаров С.А.

Яковлєв М.Л.