Рішення

від 18.04.2013 по справі 922/1194/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р.Справа № 922/1194/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", м. Харків до Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту по Орджонікідзевському району Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради, м. Харків Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, м. Харків про стягнення 387 219,91 грн. за участю представників:

позивача - Гончар О.П., довіреність б/н від 03.01.2012 р.

відповідача - не з'явився

3-ї особи на стороні відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту по Орджонікідзевському району Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради (відповідача) заборгованість в сумі 410 696,13 грн., з яких: основний борг в сумі 304 254,84 грн., пеня в сумі 79 447,76 грн., 3% річних в сумі 15 634,95 грн. та інфляційні втрати в сумі 11 358,58 грн. за договором №245/07 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2007 р. та за договором про закупівлю послуг за державні кошти №245/12 від 19.03.2012 р., а також просить покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

18.04.2013 р. від позивача надійшла заява (вх. №14772) про зменшення розміру позовних вимог з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 387 219,91 грн., з яких: основний борг в сумі 304 254,84 грн., пеня в сумі 60 192,13 грн., 3% річних в сумі 11 783,84 грн. та інфляційні втрати в сумі 10 989,10 грн., а також просить покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що ч.ч. 4, 6 ст. 22 ГПК України передбачено право позивача на зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі, такі дії позивача не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд вважає за необхідне прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Виходячи з наведеного, суд розглядає позовні вимоги позивача в зменшеному розмірі.

Відповідач та третя особа (Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області) про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання своїх повноважних представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, витребуваних судом документів до суду не надали.

Зважаючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

01.10.2007 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір №245/07 про постачання теплової енергії в гарячій воді із змінами, внесеними додатковими угодами від 17.12.2010 р., 04.10.2011 р., які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені цим договором.

На підставі п.10.4. договору цей договір пролонговано на 2013 рік.

Розрахунковим періодом в розумінні п.6.3. договору є календарний місяць. Розрахунок за теплову енергію виконується з урахуванням фактичних втрат тепла і теплоносія на ділянці мережі, що є на балансі та експлуатаційної відповідальності відповідача. Обсяг отриманої теплової енергії зазначається в актах здачі-прийняття робіт.

Згідно з п.6.4. договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на підставі рахунків, які надаються позивачем відповідачу щомісячно до 10 (десятого) числа наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п.6.5. договору відповідач сплачує на розрахунковий рахунок позивача 100% вартості отриманої теплової енергії в гарячій воді в розмірі, зазначеному в рахунку-фактурі, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа наступного за звітним місяцем.

Судом встановлено, що 19.03.2012 р. між позивачем (учасник) та відповідачем (замовник) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №245/12, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати в точках поставки теплову енергію в гарячій воді відповідачу (згідно ДК 016-97 код 40.30.1. "послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами)", а відповідач зобов'язався прийняти її в точках поставки та сплачувати теплову енергію згідно умов цього договору.

Пунктом 10.1. договору про закупівлю послуг за державні кошти №245/12 передбачено, що цей договір набирає чинності з 01.01.2012 р. і діє до 31.12.2012 р. включно (згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України), а у частині розрахунків до їх повного здійснення.

Відповідно до п.4.1. договору про закупівлю послуг за державні кошти №245/12 розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем після пред'явлення позивачем рахунка, акта виконаних робіт та акту звіряння розрахунків. Акт, що надається відповідачу, підписується уповноваженою особою позивача та завіряється його печаткою (п.4.2. договору).

Згідно із п.4.3. договору про закупівлю послуг за державні кошти №245/12 замовник оплачує вартість переданої послуги по безготівковому розрахунку протягом 30 банківських днів з дати постачання. Оплата здійснюється тільки за фактично надані послуги.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за вище зазначеними договорами виконав у повному обсязі, надав відповідачеві в період з 01.02.2011 р. по 30.04.2012 р. послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками: №ОУ-02-31 за лютий 2011 р., №ОУ-03-32 за березень 2011 р., №ОУ-04-40 за квітень 2011 р., №ОУ-08-01 за серпень 2011 р., №ОУ-10-10 за жовтень 2011 р., №ОУ-11-08 за листопад 2011 р., №ОУ-12-11 за грудень 2011 р., №ОУ-01-02 за січень 2012 р., №ОУ-02-14 за лютий 2012 р., №ОУ-03-03 за березень 2012 р., №55 за квітень 2012 р. (а.с.36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56).

Також в цей період позивачем було направлено на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату спожитої теплової енергії від 28.02.2011 р. №СФ-02-31, від 31.03.2011 р. №СФ-03-32, від 30.04.2011 р. №СФ-04-40, від 09.08.2011 р. №СФ-08-01, від 31.10.2011 р. №СФ-10-10, від 30.11.2011 р. № СФ-11-08, від 31.12.2011 р. №СФ-12-11, від 31.01.2012 р. №СФ-01-02, від 29.02.2012 р. №СФ-02-14, від 31.03.2012 р. №СФ-03-03, від 30.04.2012 р. №26 (а.с.35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55).

Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання за договорами, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.02.2011 р. по 30.04.2012 р. в сумі 304 254,84 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищевикладене і на те, що суму заборгованості відповідачем визнано у повному обсязі, не спростовано жодними доказами щодо її повного або часткового погашення, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 304 254,84 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.

З приводу решти позовних вимог варто зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 11 767,23 грн. 3% річних та 10 400,83 грн. інфляційних втрат. В решті позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат суд вважає за необхідне відмовити позивачу у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Крім того, п. 7.2. договору №245/07 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2007 р. передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію в строк, зазначений в п.6.5. цього договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується, починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 7.2. договору про закупівлю послуг за державні кошти №245/12 від 19.03.2012 р. також передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 60 107,83 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені суд вважає за необхідне відмовити позивачу, у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає позовні вимоги позивача підтвердженими належними доказами і такими, що підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, статями 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, статями 1, 3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту по Орджонікідзевському району Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради (61007, м. Харків, вул. 2-ї П'ятирічки, 20/8, р/р35410002004334 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26489033) на користь Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", м. Харків (61172, м. Харків, ГСП-2, вул. Роганська, 155, р/р2600182751606 в ПАТ "Банк Грант", МФО 351607, код ЄДРПОУ 14085922) заборгованість в сумі 304 254,84 грн., пеню в сумі 60 107,83 грн., 3% річних в сумі 11 767,23 грн., інфляційні втрати в сумі 10 400,83 грн. та 7 730,62 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 23.04.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.