Рішення

від 25.04.2013 по справі 25/219-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.13р. Справа № 25/219-10

За позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2", м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Виконавчий комітет Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, м. Дніпропетровськ

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від прокурора: Каюк М.С. - посв. № 001456 від 27.08.2012р.

Від позивача: Абрамов Д.В. - дов. № 4/8-19 від 04.01.2013р.

Від відповідача: Донець С.О. - дов. № 01 від 18.03.2013р.

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" про зобов'язання останнього повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2099 га, розташовану по вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську державі в особі Дніпропетровської міської ради та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення; стягнення з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради шкоди у розмірі 5027,19 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,2099 га., розташованої по вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно без правовстановлюючих документів на землю займає спірну земельну ділянку, оскільки термін дії договору оренди спірної земельної ділянки сплинув, що є порушенням ст.ст. 116, 125, 126 ЗК України та підставою для повернення спірної земельної ділянки власнику і відшкодування шкоди внаслідок її безпідставного зайняття в силу ст. 212 ЗК України, ст.. 1166 ЦК України.

Позивач підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсягу.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що ним не займалася самовільно спірна земельна ділянка, оскільки між сторонами було укладено відповідний договір оренди землі, який продовжив свою дію на наступний термін, оскільки позивач не повідомляв відповідача про припинення орендних відносин. Відповідач, також звертався до позивача з заявами про продовження терміну дії договору оренди землі, однак позивач не вчинив необхідних дій для переукладення договору оренди землі. Відповідачем сплачувався земельний податок за користування спірною земельною ділянкою, тому підстави для стягнення з відповідача шкоди у розмірі 5027,19 грн. відсутні.

Третя особа не забезпечила явку представника та не надала витребувані судом матеріали. Враховуючи, що третя особа була належним чином повідомлена судом про час та місце судового засідання у справі, не одноразове не з'явлення представника третьої особи до судового засідання без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

12.04.2013р. Прокурором Красногвардійського району м. Дніпропетровська подано заяву про залишення позову без розгляду з підстав необхідності проведення додаткової перевірки стану використання спірної земельної ділянки Держсільгоспінспекцією, яка судом відхиляється в силу вимог ст. 81 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Проведеною перевіркою прокуратурою Красногвардійського району м. Дніпропетровська встановлено, що 28 грудня 2000 року між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та ТОВ «Агропроммонтаж-2», на підставі рішення виконкому міської ради від 23.09.93 року № 925, укладено договір № 439 на право тимчасового користування земельною ділянкою загальною площею 0,2099га., яка знаходиться за адресою: вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську і зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 78192002 (далі - договір).

Згідно з п. 1.2. Договору земельна ділянка надана строком до 23.09.2003 року. Відповідно до п. 4.1 договору, цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення майстерні по виготовленню нестандартизованого устаткування без права капітального будівництва та без права компенсації при знесенні.

Після 23.09.2003 року дана земельна ділянка у власність або у користування ТОВ «Агропроммонтаж-2» не надавалася, договору оренди землі з міською радою не укладено.

03.03.20010 року Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області за результатами перевірки використання земельної ділянки за адресою вул. Павлова, 19 м. Дніпропетровськ складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, згідно якого встановлено порушення ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, тобто самовільне зайняття даної земельної ділянки ТОВ «Агропроммонтаж-2» та складено відповідно до Постанови КМУ від 25.07.07р. № 963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» розрахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 5 027,19 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору, укладеного між сторонами, після закінчення строку дії договору в разі його не продовження, на протязі 15 днів землекористувач зобов'язаний повернути земельну ділянку.

Згідно з п. 9.2.1. договору, право користування земельною ділянкою припиняється у випадку закінчення терміну, на який було укладено договір.

В силу ч. 1 ст. 26 Закону України „Про оренду землі" (тут і далі в редакції Закону, що була чинною на час закінчення строку дії договору оренди), договір оренди землі припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За ч. 1 ст. 29 Закону України „Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про оренду землі", після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір оренди землі, який припинив свою дію 23.09.2003 року у встановленому Законом України „Про оренду землі" та Земельним Кодексом України порядку поновлено не було, а відповідач продовжує займати спірну земельну ділянку, яка в порушення ст. 29 Закону України „Про оренду землі", ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, п. 5.1. договору оренди землі позивачу повернута не була.

Отже, як свідчать матеріали справи, відповідач не має документів, що підтверджують право користування (оренди) спірною земельною ділянкою, яка знаходиться в межах м. Дніпропетровська та не повернув зазначену земельну ділянку позивачу після припинення договору оренди (доказів не надано).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 83 ЗК України, в редакції на час пред'явлення даного позову у суді землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності (ст. 80 ЗК України).

Отже позивач є органом, який реалізує право власності на землі комунальної власності, до яких відноситься і спірна земельна ділянка.

В силу п. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п. 5 ст. 126 ЗК України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Поняття "самовільно зайняті земельні ділянки" встановлено статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно цієї норми самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Позивачем як органом, який реалізує право власності на землі комунальної власності м. Дніпропетровська не приймалося рішення про надання в оренду відповідачу спірної земельної ділянки, а відповідачем не доведено належними доказами звернення до позивача з заявами про оформлення землекористування. Так, з наданих відповідачем копій листів від 18.07.2003р. та 21.09.2006р. на адресу міського голови та його заступника не вбачається прийняття цих листів саме Дніпропетровською міською радою.

У будь-якому випадку не розгляд Дніпропетровською міською радою заяв відповідача про оформлення землекористування спірною земельною ділянкою не надає останньому право користування такою земельною ділянкою без наявності правовстановлюючих документів в силу вищенаведених вимог чинного законодавства України.

За наведених обставин доводи відповідача щодо автоматичного продовження дії договору оренди спірної земельної ділянки, звернення ним до позивача з заявою про продовження терміну дії договору оренди землі, судом відхиляються як безпідставні.

Відповідно до п. 2 ст. 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом. Пунктом 2 ст. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування заподіяних збитків (п.п. б, г, п. 3 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використанням стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги прокурора в частині зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2099 га, розташовану по вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську державі в особі Дніпропетровської міської ради та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В решті ж позову про стягнення з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради шкоди у розмірі 5027,19 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,2099 га., розташованої по вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську, суд вважає за необхідне відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи, що між сторонами відсутні договірні відносини до спірних правовідносин підлягає застосуванню параграф 1 глави 82 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: шкоду, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла шкоду.

Терміном "шкода" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяну протиправною поведінкою шкоду виникає при наявності вини особи, що заподіяла шкоду.

Прокурором пред'явлено позов до відповідача про стягнення шкоди у розмірі 5027,19 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,2099 га., розташованої по вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську, яка розрахована відповідно до Постановою КМ України № 963 від 25.07.2007р. «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу».

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у 2008-2009р.р. здійснював сплату земельного податку за спірну земельну ділянку у загальній сумі 14004,43грн. Однак, здійснення відповідачем оплати земельного податку за користування спірною земельною ділянкою на користь держбюджету не було враховано час складення розрахунку, а сам розрахунок не містить даних про період нарахування шкоди, що свідчить про його не обґрунтованість.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи не підтверджується факт заподіяння позивачу шкоди у розмірі 5027,19 грн., внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки, тому позовні вимоги прокурора в цій частині є безпідставні та не підлягають задоволенню.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати за розгляд справи необхідно віднести на відповідача, виходячи з задоволених судом позовних вимог та чинного законодавства на час пред'явлення позову у суді.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов прокурора задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 19, ЄДРПОУ 19090359) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2099 га, розташовану по вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську державі в особі Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, ЄДРПОУ 23928791) та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення, видати наказ.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 19, ЄДРПОУ 19090359, п/р 26007010037249 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) 85,00грн. держмита в доход держбюджету (Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001), видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 19, ЄДРПОУ 19090359, п/р 26007010037249 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход держбюджету (Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31217264700005), видати наказ.

Суддя А.Є. Чередко Рішення підписано 24.04.2013р.