Постанова

від 17.09.2013 по справі 25/219-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2013 року Справа № 25/219-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Подобєда І.М.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

за участю

представників сторін:

від позивача: юрист юридичного відділу КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради Абрамов Д.В., довіреність № 4/8-19 від 04.01.13р.;

від відповідача: представник Донець С.О., довіреність № 01від 18.03.13р.;

від третьої особи: не з'явився;

прокурора: прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області Горан Ю.М., посвідчення № 004995 від 21.09.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року у справі № 25/219-10

за позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Виконавчий комітет Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, м. Дніпропетровськ

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди у сумі 5 027, 19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" про повернення останнім самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0, 2099 га, розташованої по вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську, державі в особі Дніпропетровської міської ради та приведення її у придатний для використання стан шляхом звільнення; стягнення з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради шкоди у розмірі 5 027,19 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої по вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2010р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Виконавчий комітет Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року у справі № 25/219-10 (суддя Чередко А.Є.) позов прокурора задоволено частково, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 2099 га, розташовану по вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську, державі в особі Дніпропетровської міської ради та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення, в решті позову - відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" 85, 00 грн. держмита в доход держбюджету, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход держбюджету.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення, господарський суд виходив з обставин продовження користування відповідачем спірною земельною ділянкою після припинення 23.09.2003р. дії договору № 439 на право тимчасового користування землею, укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2", не повернення в порушення вимог законодавства та договору спірної земельної ділянки позивачу. Господарський суд дійшов висновку, що у відповідача відсутнє належним чином оформлене право користування спірною земельною ділянкою, а не розгляд Дніпропетровською міською радою заяв відповідача про оформлення права користування не надає останньому права користуватися земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів на право користування землею, з боку відповідача має місце самовільне зайняття спірної земельної ділянки, а відтак зазначена земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Дніпропетровської міської ради. Суд відхилив як безпідставні доводи відповідача щодо автоматичного продовження дії договору, звернення відповідача з заявою про продовження терміну дії договору. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради шкоди у розмірі 5 027, 19 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, господарським судом відмовлено з підстав недоведеності факту заподіяння шкоди у заявленій до стягнення сумі.

Не погодившись із прийнятим рішенням в частині зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції у наведеній частині. В обґрунтування поданої скарги відповідач зазначає, що господарським судом неправомірно на підставі заявленого відповідачем клопотання не зупинено провадження у справі до вирішення Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська адміністративної справи № 204/2222/13-а та набрання чинності рішенням суду у цій справі, яка є пов'язаною з даною справою та зумовлює неможливість розгляду даної справи. Також, за доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2", наведеними в апеляційній скарзі, після закінчення дії договору на право тимчасового користування землею позивач жодного документу про розірвання договору, про відмову його продовжувати на адресу відповідача не надіслав. Оскільки вирішення питань регулювання земельних відносин у спірних відносинах становить виключну компетенцію міської ради, яка приймає рішення на її пленарних засіданнях, відповідач зазначає, що звертався до міського голови м. Дніпропетровська з листами, у яких навів прохання продовжити термін дії договору, надати вказівку управлінню земельних ресурсів підготувати необхідну документацію на право тимчасового користування спірною земельною ділянкою. Відповіді на свої звернення відповідач не отримав, на розгляд міської ради питання, наведені в зверненнях відповідача, не були винесені. Саме незаконність дій позивача щодо ненадання відповіді на звернення відповідача про продовження строку дії договору є предметом спору у адміністративній справі № 204/2222/13-а, що перебуває в провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська. За доводами відповідача, матеріали справи не містять жодних документів, які б свідчили, що саме з вини відповідача протягом тривалого часу не оформлене право користування ним земельною ділянкою, а також документів, які б свідчили, що відповідач чинив перешкоди позивачу у поверненні земельної ділянки.

В апеляційній скарзі відповідач навів клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням суду в адміністративній справі № 204/2222/13-а.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав, у судовому засіданні пояснив, що проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду просить залишити без змін.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає законним та таким, що не підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин (23.09.2003р. - дата закінчення терміну дії договору) законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Посилаючись на ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", яка дає визначає самовільного зайняття земельної ділянки, позивач вважає, що відповідач самовільно займає спірну земельну ділянку, а згідно положень ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. При цьому приведення самовільно зайнятих земельних ділянок у придатний для використання стан здійснюється за рахунок осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Як прокурор, так і позивач, не заперечують правомірність прийняття господарським судом рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради шкоди у розмірі 5 027,19 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, явку повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, не забезпечила, про поважність причин неявки у судове засідання свого представника суд не повідомила. Про дату, час та місце проведення судового засідання третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення третій особі 13.08.2013р. поштового відправлення, яким третій особі направлена ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. про прийняття до провадження апеляційної скарги у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.09.2013р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А. (доповідач), судді - Березкіна О.В., Подобєд І.М.

У судовому засіданні 17.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 23.09.1993р. № 925 "Про надання земельної ділянки по вул. Павлова, 19 Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" в тимчасове користування" вилучено із земель, відведених комбайновому заводу рішенням № 227/2 від 11.04.1984р., земельну ділянку по вул. Павлова, площею 2 099 кв.м, та надано її Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" в тимчасове користування до початку будівництва і розширення вул. Павлова для використання під майстерні по виготовленню нестандартизованого устаткування без права капітального будівництва та без права компенсації при знесенні.

Цим же рішенням зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" протягом десяти днів з моменту прийняття рішення укласти з міськвиконкомом договір на право тимчасового користування землею.

28.12.2000р. на підставі зазначеного рішення виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради (розпорядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" (землекористувач) уклали договір № 439 на право тимчасового користування землею (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) розпорядник надає, а землекористувач приймає у тимчасове користування земельну ділянку площею 0, 2099 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Павлова, 19 і зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 78192002 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 28.12.2000р. за № 188.

Відповідно до п. 4.1. Договору цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення майстерні по виготовленню нестандартизованого устаткування без права капітального будівництва та без права компенсації при знесенні.

Згідно з п. 2.1. Договору земельна ділянка надається на період до 23.09.2003р. до початку будівництва і розширення вул. Павлова.

Умовами Договору, а саме пунктом 2.3., його сторони передбачили, що для продовження дії Договору землекористувач зобов'язаний у місячний термін до закінчення строку тимчасового користування звернутись до розпорядника з відповідним клопотанням.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.4. Договору після закінчення строку його дії та в разі його не продовження, землекористувач зобов'язаний протягом 15 днів повернути земельну ділянку розпоряднику. У разі припинення договору тимчасового користування земельною ділянкою землекористувач зобов'язаний повернути розпоряднику земельну ділянку у стані, який відповідає вимогам законодавства та умовам цього Договору. Землекористувач не має права утримувати земельну ділянку для забезпечення своїх вимог до розпорядника.

Згідно положень підпункту 9.2.1. пункту 9.2. Договору закінчення терміну, на який було укладено Договір, припиняє право користування земельною ділянкою.

На виконання вимоги прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області Захарченко А.М. (Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області) в присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" Кузьменко О.В. та помічника прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська Бойко А.В. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України щодо використання земельної ділянки в районі будинку 19 по вул. Павлова м. Дніпропетровська (Красногвардійський район), про що складено акт перевірки від 17.02.2010р., 03.03.2010р.

Перевіркою з виїздом на місце встановлено розташування цеху з виробництва нестандартизованого устаткування на земельній ділянці загальною площею 0, 2099 га. Земельну ділянку використовує Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради "Про надання земельної ділянки по вул. Павлова, 19 Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" в тимчасове користування" від 23.09.1993р. № 925 та договору на право тимчасового користування землею від 28.12.2000р. № 439 терміном дії до 23.09.2003р. На момент проведення перевірки використання земельної ділянки здійснюється без відповідних документів на землекористування.

Згідно акту перевірки вищевказане в силу приписів ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Додатком № 1 до акту перевірки є розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області Захарченко А.М. та проведений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", відповідно до якого розмір шкоди становить 5 027, 19 грн.

Обставини користування відповідачем спірною земельною ділянкою за відсутності документів, що підтверджують право на таке користування, а також спричинення відповідачем самовільним зайняттям спірної земельної ділянки державі в особі Дніпропетровської міської ради шкоди у розмірі 5 027,19 грн. і зумовили звернення прокурора з позовом до господарського суду.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, яка знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин щодо земель комунальної власності віднесено до виключної компетенції міських рад.

Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (редакція 2001 року) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства України щодо використання спірної земельної ділянки та на дату звернення прокурора з позовом до суду) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Стаття 126 Земельного кодексу України в редакції на дату прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 1. Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Як встановлено вище, відповідач користувався спірною земельною ділянкою на підставі укладеного з виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради договору на право тимчасового користування землею, термін дії якого закінчився 23.09.2003р.

Після наведеної дати спірну земельну ділянку відповідач у відповідності з умовами Договору не звільнив та міській раді не повернув, продовжує нею користуватися, про що стверджують прокурор та позивач, що підтверджується матеріалами справи та проти чого не заперечує відповідач.

На земельній ділянці, якою користується відповідач, відповідно до пояснень його представника, наданих у судовому засіданні, відсутні об'єкти нерухомого майна, зареєстровані у встановленому порядку на праві власності. Окрім того, пунктом 6.1.1. Договору щодо земельної ділянки були встановлені обмеження: будівництво будівель і споруд не здійснювати.

У відповідності з вимогами Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002р., право користування спірною земельною ділянкою з 2003 року відповідач не оформив, документів, що посвідчують права на неї, не має.

Разом з тим, у спірних відносинах отримання правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою є обов'язковим.

За наведеного, колегія суддів вбачає підстави для кваліфікації використання відповідачем земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч.ч. 1, 2 ст. 212 Земельного кодексу України).

Оскільки спірна земельна ділянка зайнята відповідачем самовільно, позовні вимоги прокурора в частині зобов'язання відповідача повернути її державі в особі Дніпропетровської міської ради, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення, правомірно задоволені рішенням господарського суду Дніпропетровської області.

Апеляційний господарський суд погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що наявність звернень відповідача з заявами про оформлення права користування спірною земельною ділянкою та не розгляд Дніпропетровською міською радою заяв відповідача про оформлення землекористування цією земельною ділянкою (матеріали справи містять листи відповідача: від 18.07.2003р. № 54 на ім'я заступника міського голови про продовження права користування земельною ділянкою; від 21.09.2006р. № 43 на ім'я міського голови з проханням дати вказівку управлінню земельних ресурсів підготувати необхідну документацію на право тимчасового користування земельною ділянкою) не надають відповідачу права користуватися такою земельною ділянкою за відсутності відповідних правовстановлюючих документів.

Судом першої інстанції також правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради шкоди у розмірі 5 027, 19 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої по вул. Павлова, 19 у м. Дніпропетровську.

Заявлена до стягнення шкода, заподіяна відповідачем державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначена відповідно до затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно з пунктом 3.1. Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 (були чинні на дату складення розрахунку шкоди) підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Однак, вищенаведені документи у їх сукупності прокурором в обґрунтування правомірності заявлених вимог про стягнення з відповідача шкоди до матеріалів справи не надані, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд не вбачає підстав дійти висновку як про правомірність проведення розрахунку заявленої до стягнення шкоди, так і про правомірність заявлених вимог про її стягнення.

Таким чином, враховуючи наведене вище, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" задоволенню не підлягає.

Також, з огляду на зазначене вище, суд відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 79 ГПК України, для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням суду у адміністративній справі № 204/2222/13-а, яка перебуває в провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська та у якій вирішується спір за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" до Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровського міського голови про: 1) визнання бездіяльності Дніпропетровського міського голови щодо не винесення на розгляд чергової сесії Дніпропетровської міської ради заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2", вих. № 54 від 18.07.2003р., про продовження права користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 19 - протиправною; 2) зобов'язання Дніпропетровського міського голови винести на розгляд чергової сесії Дніпропетровської міської ради заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2", вих. № 54 від 18.07.2003р., про продовження права користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 19; 3) зобов'язання Дніпропетровської міської ради на черговій сесії розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2", вих. № 54 від 18.07.2003р., про продовження права користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 19, та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви.

Враховуючи предмет позову у справі № 204/2222/13-а, не вирішення зазначеної справи по суті не унеможливлює розгляд даної справи, а вирішення спору у зазначеній адміністративній справі не спростує факту самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроммонтаж-2" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року у справі № 25/219-10 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року у справі № 25/219-10 залишити без змін.

Повна постанова складена 23.09.2013р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.М. Подобєд