Рішення

від 16.04.2013 по справі 16/5005/3604/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.13р. Справа № 16/5005/3604/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджи Груп", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма-БЛОК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 120 067 грн. 67 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Мачуський О.М. - представник, дов. від 10.06.2012 №8/30-11 (був присутній у судовому засіданні 16.05.2012р.);

Єременко Т.В.- представник, дов. від 21.05.2012р. №2 (був присутній у судових засіданнях 30.05.2012р., 07.06.2012р., 13.06.2012р. та 05.12.2012р.);

від відповідача: Лукаш Л.О.- представник, дов. від 24.05.2012р. б/н (був присутній у судових засіданнях 30.05.2012р., 07.06.2012р., 13.06.2012р. та 05.12.2012р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 20 067 грн. 67 коп., що складає: 33 799 грн. 87 коп. - коштів, зайво сплачених за Договором підряду від 10.02.2010р. №101, та 86 267 грн.80 коп. - пені.

Відповідач у запереченнях (вх.№69033/12 від 03.12.2012р.) на позовну заяву просить відмовити в позові в повному обсязі посилаючись на те, що: - позивач свідомо не прийняв роботи та направив лист про відмову від договору підряду; - строк виконаних робіт був змінений у зв'язку з порушенням позивачем графіку фінансування робіт за договором підряду від 10.02.2010р.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2010р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „НВФ БЛОК", як підрядником, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерджи Груп", як замовником, було укладено договір підряду на виконання робіт №101 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого на умовах цього договору підрядник зобов'язується за замовленням замовника відповідно до наданих ескізів провести роботи з: • розробки проекту, виготовлення декоративних елементів оздоблення фасаду (карнизи, колони, балясини, статуї) (надалі - вироби) (пункт 1.1.1. Договору); • згідно з проектом провести монтаж виробів (пункт 1.1.2. Договору); роботи, вказані у пунктах 1.1.1. та 1.1.2 виконуються на об'єкті, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. С. Перовскої, 5 (надалі - об'єкт) (пункт 1.1.3 Договору).

Згідно з пунктом 1.2 Договору замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектну документацію, надати йому будівельну площадку, прийняти закінчену роботу та оплатити її.

Строки виконання підрядником робіт: початок - 20.02.2010р., закінчення - 30.09.2010р. (пункт 2.1 Договору).

Згідно з пунктом 2.6 Договору графік виконання робіт підрядником, затверджений замовником, є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №2 до Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість виконаних робіт, виробів та матеріалів, що використовуються, визначаються в комерційному кошторисі (Додаток №1 до Договору); загальна сума, що підлягає оплаті замовником за цим договором, складає 862 678 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20%: 143 779 грн. 67 коп. (пункт 3.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 896 477 грн. 87 коп., про що свідчать виписка банку від 23.02.2010р. на суму 87 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.34), платіжні доручення від 24.02.2010р. №42 на суму 160 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.35), від 16.03.2010р. №77 на суму 70 613 грн. 55 коп.) (т.1, а.с.36), від 12.05.2010р. №171 на суму 145 331 грн. 79 коп. (т.1, а.с.37), від 26.10.2010р. №199 на суму 90 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.38), від 17.06.2010р. №326 на суму 45 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.39), від 21.06.2010р. №330 на суму 45 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.40), від 20.07.2010р. №380 на суму 100 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.41), від 06.04.2011р. №198 на суму 12 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.42), від 06.04.2011р. №197 на суму 23 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.43), від 18.05.2011р. №255 на суму 28 799 грн. 80 коп. (т.1, а.с.44), від 18.08.2011р. №454 на суму 9 732 грн. 73 коп. (т.1, а.с.45), від 29.08.2011р. №491 на суму 10 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.46), від 19.09.2011р. №523 на суму 10 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.47), від 04.10.2011р. №586 на суму 10 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.48), від 05.10.2011р. №587 на суму 20 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с. 49) та від 18.10.2011р. №617 на суму 30 000 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 50).

У зв'язку з перерахуванням грошових коштів у сумі 896 477 грн. 87 коп. позивач стверджує, що відповідачу було помилково перераховано зайві грошові кошти у сумі 33 799 грн. 87 коп., які підлягають поверненню позивачу; відповідач проти цього заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи викладене суд, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, вказана правова норма, якою позивач обґрунтовує позовні вимоги, передбачає можливість виникнення недоговірних зобов'язань двох різновидів, а саме внаслідок безпідставного набуття майна за рахунок іншої особи та внаслідок безпідставного збереження майна за рахунок іншої особи. Умовами виникнення даних зобов'язань є: набуття (збереження майна, яке мало бути витрачене) однією особою; відповідна втрата майна (або неотримання майна) іншою особою; відсутність достатньої правової підстави для цього, а саме угоди сторін, вказівки закону тощо.

Як вбачається з зазначених вище платіжних документів на суму 896 477 грн. 87 коп. у призначенні платежу в них зазначено про здійснення оплат згідно договору від 10.02.2010р. №101.

Відповідно до пункту 3.9. Договору документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються підрядчиком, після чого передаються замовнику; замовник протягом 3-х банківських днів перевіряє ці документи та за відсутності зауважень підписує їх; розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі документів про об'єми виконаних робіт та їх вартості протягом 3-х днів з дня їх підписання.

Пунктом 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу відповідачем було спрямовано підписані останнім акти приймання виконаних робіт на загальну суму 954 978 грн. 54 коп., у тому числі: №1 за вересень на суму 297 614 грн. 00 коп., №2 за вересень 2011р. на суму 576 052 грн. 70 коп., №3 за вересень 2011р. на суму 25 595 грн. 96 коп., №4 за жовтень 2011 року на суму 6 859 грн. 88 коп. та №5 за жовтень 2011р. на суму 48 856 грн. 00 коп.

Про направлення відповідачем позивачу (в особі його директора - Реви І.Ю.) зазначених актів виконаних робіт свідчать фіскальний чек „Укрпошти" від 20.12.2011р. №3568 та описи від 20.12.2011р. вкладення у цінний лист (т.1, а.с. 97).

Проте, позивачем не надано будь-яких доказів в підтвердження або їх підписання, або відхилення або наявності будь-яких зауважень щодо виконаних відповідачем робіт чи їх вартості.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2012р. з метою отримання роз'яснень, що потребують спеціальних знань, у справі №16/5005/3604/2012 було призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд експерту були поставлені питання, роз'яснення яких давало б можливість встановити вартість фактично виконаних підрядних робіт за договором підряду від 10.02.2010р. №101 та з'ясувати чи мало місце перевищення кошторису, затвердженого у Додатку №1 до Договору підряду від 10.02.2010р. №101.

При цьому позивача було зобов'язано здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги.

Листом від 24.01.2013р. №10/4260/4261/222 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було повідомлено господарський суд Дніпропетровської області щодо необхідності здійснення попередньої оплати експертизи на підставі рахунку від 23.01.2013р. №Рах-0081.

Відповідно до листа від 30.01.2013р., спрямованого позивачу, господарський суд просив сплатити за виконання експертизи.

У зв'язку з неоплатою позивачем вартості експертного дослідження Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз справу №16/5005/3604/2012 було повернено до господарського суду Дніпропетровської області без виконання судової експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено обставин, на які він посилається як підставу своїх вимог, доказів в їх підтвердження не надано, з вини позивача не відбулося проведення судової експертизи, яка б дала змогу встановити обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору, а у наявних матеріалах справи відсутні узгоджені сторонами документи, які свідчать про вартість фактично виконаних підрядних робіт за договором підряду від 10.02.2010р. №101.

А тому у господарського суду відсутні підстави вважати, що перерахування позивачем грошових коштів у сумі 33 799 грн. 87 коп. відбулося без достатніх правових підстав.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 86 267 грн. 80 коп. за прострочення виконання зобов'язань за договором, то вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- у пункті 11.3 Договору сторони узгодили, що за порушення підрядником строків виконання робіт та передачі робіт з монтажу декоративних елементів на фасаді об'єкта замовнику, підрядник сплачує замовнику пеню за кожний день затримки у розмірі 0,1% від суми не виконаних робіт, але всього не більше 10% загальної вартості робіт до фактичної передачі готового об'єкту замовнику за актом прийому-передачі;

- тобто, як вбачається відповідно до вказаного пункту Договору було забезпечено пенею зобов'язання по виконанню та передачі робіт по монтажу декоративних елементів;

- відповідно до частин 1 та 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором , актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку ; кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу; якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора;

- згідно з пунктом 3.3. Договору оплата здійснюється замовником в наступному порядку: 50% вартості „виробів" та 100% вартості виконання проектної документація, що складає 317 613 грн. 55 коп. з ПДВ протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору; решта суми за договором виплачується згідно графіку платежів (Додаток №3);

- таким чином, зазначені у пункті 3.3 Договору грошові кошти позивач повинен був сплатити відповідачу до 17.02.2010р.;

- проте, як вбачається при сплаті зазначених грошових коштів позивачем було допущено прострочення оплати через те, що повна оплата вказаної суми відбулася тільки 16.03.2010р. згідно платіжного доручення за №77;

- в подальшому відповідно до графіку фінансування, зазначеному у Додатку №3 до Договору позивач повинен був сплатити: • суму 145 331 грн. 79 коп. у березні 2010р., а фактично ним сплачено вказану суму 12.05.2010р. відповідно до платіжного доручення №171; • суму 179 080 грн. 13 коп. у квітні 2010р., а фактично оплачено у повній сумі відповідно до платіжного доручення від 21.06.2010р.; • суму 130 053 грн. 42 коп. у травні 2010р., а фактично сплачено у повній сумі відповідно до платіжного доручення від 06.04.2011р. №198; • суму 32 000 грн. 00 коп. у червні 2010р., а фактично сплачено у повній сумі відповідно до платіжного доручення від 18.05.2011р. №255; • суму 32 000 грн. 00 коп. у липні 2010р., а фактично сплачено у повній сумі відповідно до платіжного доручення від 19.09.2011р. №523; • суму 26 599 грн. 18 коп. у серпні 2010р., а фактично сплачено у повній сумі відповідно до платіжного доручення від 05.10.2011р. №587;

- як вбачається остання сума проплати у розмірі 26 599 грн. 18 коп. згідно графіку фінансування визначена саме за монтажні роботи;

- отже, з урахуванням того, що графік фінансування передбачав проведення остаточної оплати за монтажні роботи у серпні 2010р., тобто фактично до 31.08.2010р., а загальний термін виконання робіт за договором встановлено до 30.09.2010р., тобто і монтажні роботи повинні були бути виконані до 30.09.2010р. - через місяць після їх повної оплати;

- таким чином, оскільки позивачем було допущено прострочення оплати, то у відповідності до положень статті 613 Цивільного кодексу України, термін виконання зобов'язань по виконанню монтажних робіт може бути відстрочений на допущений час прострочення кредитора;

- оскільки оплата за монтажні роботи відбулася тільки 05.10.2011р., то виконати та передати монтажні роботи відповідач повинен був до 05.11.2011р.;

- як вже було встановлено, акти виконаних робіт були направлені позивачу (в особі його директора - Реви І.Ю.) - 20.12.2011р.;

- отже, пеня за прострочення виконання та передачі монтажних робіт становить 9 938 грн. 20 коп. із розрахунку 220 855 грн. 97 коп. (загальна вартість монтажних робіт) х 0,1% х 45 дн. (з 06.11.2011р. по 20.12.2011р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма-БЛОК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Черкаська, буд. 22; ідентифікаційний код 34230651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджи Груп" (50036, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Соф'ї Перовської, 5; ідентифікаційний код 33407602) 9 938 грн. 20 коп. - пені та 198 грн. 76 коп. - витрати по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"22" квітня 2013р.