Постанова

від 22.04.2013 по справі 32/594-65/46-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року Справа № 32/594-65/46-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Іваненко І.П.

від відповідача: Несін Л.П.

від третіх осіб: ПАТ "АК "Київводоканал": Мірошник М.М.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013р.

у справі № 32/594-65/46-2012 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

про стягнення 47000 грн. 61 коп.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006 року Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (правонаступником якої є Публічного акціонерного товариство "Київенерго") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом (з урахуванням збільшення позовних вимог) до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 8764008 від 01.12.2003р. у розмірі 47000,61грн., в тому числі 21129,84грн. боргу, інфляційні втрати в сумі 21231,70грн. та 3% річних в сумі 4639,07грн. за період з 01.12.2003р. по 01.04.2010р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.07.2011р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р., позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2012р. вищезазначені рішення та постанова скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.04.2012р. у позові Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" у стягненні заборгованості в розмірі 623,03грн. відмовлено.

Припинено провадження в частині стягнення з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" заборгованість у розмірі 45343,63грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013р. (судді: Коршун Н.М., Алданова С.О., Шевченко Е.О.) рішення Господарського суду м. Києва від 19.04.2012р. змінено: припинити провадження в частині стягнення з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" заборгованість у розмірі 45638,51грн.; в іншій частині позову - відмолено.

Не погоджуючись частково з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови у позові та повністю припинити провадження у справі. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник послався на те, що суди попередніх інстанцій неправомірно виключили із суми основного боргу 623,03грн.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

01.12.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є Публічного акціонерного товариства "Київенерго") (постачальник) та Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (споживач) було укладено договір № 8764008 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній зобов'язався отримати та оплатити цю теплову енергію відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1. договору при виконанні умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Пунктом 2.2.1. договору сторони узгодили, що постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності з відповідачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно п. 2.2.2 договору постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць).

Додатком 1 до договору передбачено, що постачальник відпускає теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 297,00 Гкал/рік. З відповідною поквартальною розбивкою.

Відповідно до п. 5 додатку 1 до договору при відсутності розбіжностей у сторін по обсягах відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку, продовжується на кожний наступний рік.

Споживач, у свою чергу, зобов'язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Як передбачено п. 1 додатку № 2 до договору, розрахунки за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими "Постачальнику" Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), затвердженими розпорядженням КМДА від 20 червня 2002 року № 1245, за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.).

Відповідно до п. 8 додатку № 2 до договору у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7, з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідач у своєму зверненні-дорученні до позивача про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді вказав на те, що облік споживання теплової енергії проводився розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями (до встановлення приладів обліку).

Згідно з п. 9 додатку № 2 до договору споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-7за адресою: вул. Горького, 29 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручения на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двух днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 додатку 2 до договору передбачено, що споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком, а також забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА.

За період з 01.12.2003р. по 01.04.2010р. позивачем була поставлена теплова енергія у гарячій воді відповідачу на загальну суму 59377,95грн., яку останній оплатив частково.

Однак, встановлено, що до суми заборгованості за договором про теплопостачання також включена сума коштів в розмірі 623,03грн. за надані послуги з холодного водопостачання, тобто вказана сума коштів включена до складу боргу неправомірно.

Дослідивши обставини щодо обов'язку оплати відповідачем суми заявленої до стягнення заборгованості, суд першої інстанції встановив, що сума основного боргу становить 20506,81грн., сума інфляційних втрат - 20373,23грн., сума 3% річних - 4463,59 грн. (загалом - 45343,63грн.).

При цьому господарський суд правомірно послався на ст.ст.173,175,193 Господарського кодексу України, ст.ст.901, 625 Цивільного кодексу України.

На час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач сплатив на користь позивача 47000,61грн., тому суд першої інстанції припинив провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині заборгованості у розмірі 45343,63грн. В частині стягнення заборгованості в розмірі 623,03грн. суд в позові відмовив.

Перевіряючи встановлені судом першої інстанції обставини щодо обов'язку оплати відповідачем суми заявленої до стягнення заборгованості, апеляційний господарський суд встановив, що сума основного боргу становить 20506,81грн., сума інфляційних втрат - 21231,70грн., сума 3% річних 3900грн. (загалом - 456638,51грн.). Оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач сплатив на користь позивача 47000,61грн., то суд апеляційної інстанції припинив провадження у справі відповідно до п .1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині заборгованості у розмірі 45638,51грн. В частині стягнення заборгованості в розмірі 623,03грн. апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в позові.

Згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тому доводи касаційної, які потребують переоцінки доказів або їх додаткового дослідження у справі, до уваги не приймаються.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013р. у справі № 32/594-65/46-2012 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.