Рішення

від 22.04.2013 по справі 5011-73/10894-2012-9/107-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2013 р. Справа № 5011-73/10894-2012-9/107-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі-помічникові Подимі Я.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Кур'єр Корпорейншн», ідентифікаційний код: 22970986, юридична адреса: 02167, м. Київ, вул. М. Раскової, 15, поштова адреса: 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 65, оф. 17,

до відповідача: Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код: 20572069, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

за участю Прокуратури Київської області, місцезнаходження: 01133, м. Київ-133, б-р. Лесі Українки, 27/2, в інтересах держави в особі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

про стягнення збитків

за участю представників сторін:

прокурор: Писарчук Б.Ю., який діє на підставі посвідчення від 02.10.2012 року за № 00711;

від позивача: Авраменко Ю.Я., яка діє на підставі довіреності від 28.05.2012 року б/н;

від відповідача: Шпортило Я.І., який діє на підставі довіреності від 02.01.2013 року за № 35-30-8, -

Обставини справи:

в провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №5011-73/10894-2012-9/107-12/8 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Кур'єр Корпорейншн» (далі за текстом: Позивач або Орендар ) до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі за текстом: Відповідач або Орендодавець ) про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок недоотриманого прибутку в сумі 1816932,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 00 коп.).

Провадження у вказаній справі порушено ухвалою господарського суду м. Києва від 13.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.2012 року справу №5011-73/10894-2012 відповідно до вимог ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області в зв'язку з тим, що місцезнаходженням Відповідача у справі є Київська область.

08.10.2012 року до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №5011-73/10894-2012, розгляд яких за наслідками авторозподілу доручено судді господарського суду Київської області Сокуренко Л.В., яка своєю ухвалою від 10.10.2012 року прийняла справу №5011-73/10894-2012 до свого провадження, присвоїла останній номер №5011-73/10894-2012-9/107-12 та вирішила інші процесуальні питання.

У зв'язку з виходом судді господарського суду Київської області Сокуренко Л.В. у довготривалу відпустку, на підставі розпорядження Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 19.03.2013 року за №72-АР, призначено повторний автоматизований розподіл справи №5011-73/10894-2012-9/107-12, за результатами якого справу передано для подальшого розгляду судді господарського суду Київської області Скутельнику П.Ф., який своєю ухвалою від 20.03.2013 року прийняв справу №5011-73/10894-2012-9/107-12 до свого провадження, присвоїв їй номер №5011-73/10894-2012-9/107-12/8 та призначив розгляд останньої на 22.04.2013 року.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що після повідомлення Відповідачем про припинення строку дії договору оренди, починаючи з квітня 2009 року, працівники аеропорту закрили доступ ТОВ «Експрес -Кур'єр Корпорейншн» до орендованих у Відповідача площ, внаслідок чого Відповідач позбавив Позивача (як орендаря) можливості працювати та отримувати через таку діяльність прибуток, в зв'язку з чим Позивачу в період з 2-го півріччя 2009 року по 2010 рік включно завдано збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок недоотриманого прибутку в сумі 1816932,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 00 коп.).

22.04.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явились Відповідач та Прокурор, які дали пояснення, проти позову заперечували і просили суд в задоволенні останнього відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, Відповідача та Прокурора, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 22.04.2013 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані представниками Позивача, Відповідача та Прокурором пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, Відповідача та Прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2003 року між державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес Кур'єр Корпорейншн» був укладений договір нерухомого майна від 12.08.2003 року за № 02-24-3-381, яке знаходиться на балансі Орендодавця. Кількість зданих в оренду приміщень та їх площа зазначені сторонами у додаткових угодах за №№ 1, 2, 3 від 23.04.2004 року та від 07.06.2005 року до Договору.

Дослідженням змісту Договору встановлено, що останній укладений строком на один рік (п.11.1 Договору) та сторони Договору при його укладенні досягли згоди з приводу того, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовжений на наступний рік.

31.10.2008 року Відповідач надіслав Позивачу лист за № 01-22-3003 про припинення дії договору з 12.10.2008 року та просив звільнити займані приміщення і передати їх по акту здавання-приймання.

За згодою сторін Позивач повернув Відповідачу три приміщення, загальною площею 11 кв.м, що підтверджується актами, копії яких знаходяться в матеріалах справи та не заперечується Відповідачем.

Проте, приміщенням за №4, загальною площею 20 кв. м., Позивач продовжував користуватись в зв'язку з тим, що вважав Договір дійсним.

За наслідками дослідження матеріалів справи встановлено, що листом від 09.11.2006 року за № Д-01-23-1358 Відповідач в односторонньому порядку без згоди та відома Позивача вніс зміни до умов Договору щодо терміну дії Договору.

Однак, суд приходить до висновку, що вказаний лист не є достатнім доказом належного внесення змін до умов Договору в зв'язку тим, що він підписаний лише Відповідачем та не скріплений печаткою підприємства, як то було здійснено за волею Сторін при підписанні додаткових угод до Договору щодо внесених змін до умов цього ж Договору в частині розміру орендованих площ. За таких обставин суд погоджується з позицією Позивача, що остаточним терміном дії Договору залишається 12.09 відповідного року, внаслідок чого Відповідач повідомив письмово 31.10.2008 року Позивача про припинення договору з 12.10.2008 після збігу місячного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умовдоговору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідач посилається у відзиві на два листи, якими повідомлено Позивача про припинення спірного договору в місячний термін з 12.08.2009 року . Однак, дослідженням вказаних листів встановлено, що вказані листи не містять заяви про припинення спірного договору. Отже, спірний договір є пролонгований до 12.08.2010 року. Доказів повідомлення Відповідачем про припинення договору в період з 13.08.2010 року по 12.09.2011 року, відсутні.

Таким чином, є необґрунтованими та безпідствними мотиви Відповідача про припинення строку дії Договору з 12.10.2008 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України , яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями також визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України , кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

В ході розгляду справи встановлено, що в провадженні господарського суду м. Києва в 2011 році перебувала справа № 1/104, за первісним позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Кур'єр Корпорейншн» про стягнення заборгованості в сумі 608201,70 грн. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Кур'єр Корпорейншн» до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення збитків 281749, 90 грн., зобов'язання Відповідача усунути перешкоди у доступі до орендованих площ робітникам Позивача та про визнання за Позивачем переважного перед іншими особами права на оренду площ в зоні безмитної торгівлі Відповідача.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року в справі № 1/104 та додатковим рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року в справі № 1/104 відмовлено в повному обсязі в задоволенні первісного позову державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Кур'єр Корпорейншн» про стягнення заборгованості в сумі 608201,70 грн. та задоволено частково зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Кур'єр Корпорейншн» до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення збитків 281749, 90 грн., зобов'язання Відповідача усунути перешкоди у доступі до орендованих площ робітникам Позивача та про визнання за Позивачем переважного перед іншими особами права на оренду площ в зоні безмитної торгівлі Відповідача.

За наслідками часткового задоволення зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Кур'єр Корпорейншн» до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року в справі № 1/104 та додатковим рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року в справі № 1/104 стягнуто з державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Кур'єр Корпорейншн» 281 749,90 грн. (двісті вісімдесят одну тисячу сімсот сорок дев'ять гривень 90 коп.) збитків, 2817,50 грн. (дві тисячі вісімсот сімнадцять гривень 50 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зобов'язано державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» усунути перешкоди у доступі до орендованих приміщень робітникам ТОВ «Експрес кур'єр «Корпорейншн» з метою вивезення належного ТОВ «Експрес кур'єр «Корпорейншн» майна на праві приватної власності та відмовлено у задоволенні позовної вимоги ТОВ «Експрес кур'єр «Корпорейншн» щодо визнання переважного права перед іншими особами на оренду площ в зоні безмитної торгівлі державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Своє рішення від 10.06.2011 року в справі № 1/104 та додаткове рішення від 31.10.2011 року в справі № 1/104 господарський суд м. Києва мотивував тим, що договір нерухомого майна від 12.08.2003 року за № 02-24-3-381 є чинним та своєї дії з 12.10.2008 року не припинив. Вимоги орендодавця щодо стягнення з орендаря заборгованості з орендних платежів за період з квітня 2009 року по грудень 2010 не можуть бути задоволені по причині того, що орендар саме з квітня 2009 року не отримував від орендодавця відповідної послуги в зв'язку з тим, що орендар з вказаного вище періоду не мав доступу до об'єкта оренди, оскільки територія, на якій знаходяться орендовані площі має спеціальний статус, тобто вона знаходиться за межами митної території України (зона безмитної роздрібної торгівлі «Duty free») та доступ до якої у орендаря був відсутній внаслідок протиправних дій орендодавця. Отже, навіть для вивезення товару чи торгівельного обладнання, які належать орендарю з орендованих площ на територію України без перепусток необхідного зразка є не можливим. Господарський суд м. Києва при розгляді справи № 1/104 прийшов до висновку, що доступ, до об'єкта оренди, його використання орендарем як платної послуги за договором нерухомого майна від 12.08.2003 року за № 02-24-3-381 цілком залежить від волі та бажання орендодавця.

Одночасно Господарським судом м. Києва при розгляді справи № 1/104 встановлено, що з боку орендодавця чинились перешкоди щодо доступу працівників орендаря до робочих місць та торгівельне обладнання без відома орендаря було перенесено орендодавцем поза межі колись орендованої площі, що в свою чергу також призводить до неможливості використання орендарем орендованої площі, вказаної у договорі оренди. Після повідомлення орендодавцем про припинення строку дії договору оренди, починаючи з квітня 2009 року, працівники аеропорту закрили доступ працівникам ТОВ «Експрес Курєр Корпорейншн» до орендованих площ. Суд погодився з позицією орендаря, що цим самим орендодавець позбавив його (як орендаря) можливості працювати, а відтак, отримувати прибуток. За розрахунком орендаря середній неотриманий прибуток за 2009 року по основному виду діяльності у співвідношенні до 2008 року складав 1127000 грн. За ІІ квартал 2009 року (квітень-червень) внаслідок незаконних дій з боку орендодавця, які полягають у перекритті доступу орендаря до орендованих площ, ТОВ «Експрес Курєр Корпорейншн» не отримало прибуток у сумі 281749,90 грн. У зв'язку із незаконними діями орендодавця ТОВ «Експрес Курєр Корпорейншн» понесло збитки на загальну суму 282749,90 грн.

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року в справі № 1/104 та з додатковим рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року в справі № 1/104 оскаржило останні в апеляційному порядку.

Київський апеляційний господарський суд розглянувши доводи апеляційної скарги у справі № 1/104 своєю постановою від 05.04.2012 року в справі № 1/104 в її задоволенні відмовив та залишив без змін рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року в справі № 1/104 та додаткове рішення господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року в справі № 1/104.

Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що господарський суд м. Києва належним чином з дотриманням норм матеріального та процесуального права розглянув справу № 1/104 та прийняв за наслідком її розгляду законні і обґрунтовані рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року в справі № 1/104 та додаткове рішення господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року в справі № 1/104.

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року в справі № 1/104, з додатковим рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року в справі № 1/104 та з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 року в справі № 1/104 оскаржило останні до Вищого господарського суду України.

Вищий господарський суд України розглянувши касаційну скаргу в справі № 1/104 своєю постановою від 12.06.2012 року відмовив в задоволенні касаційної скарги, а рішення суддів 1-ї та апеляційної інстанцій залишив без змін.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року в справі № 1/104, твердження заявника касаційної скарги про те, що договір оренди припинив свою дію з 12.10.2008 року є помилковим та спростовується вищенаведеним, а тому не може бути прийняти до уваги колегією суддів касаційної інстанції. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з квітня 2009 року відповідач за первісним позовом був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність в орендованому для цього приміщенні, оскільки позивачем чинились перешкоди у доступі до об'єкту оренди -приміщенні №4 загальною площею 20 кв.м., розташованому на другому поверсі міжнародного аеропорту "Бориспіль" у зоні безмитної роздрібної торгівлі. З матеріалів справи вбачається, що середній неотриманий прибуток за 2009 рік з основного виду діяльності у співвідношенні до 2008 року складає 1127000 грн. При цьому суди встановили, що за ІІ квартал 2009 року (квітень-червень) внаслідок протиправних дій зі сторони орендодавця, які полягають у перекритті доступу орендаря до орендованих площ, товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес-Кур'єр Корпорейншн» недоотримало прибуток у розмірі 281749,90 грн. Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" 281749,90 грн. в якості упущеної вигоди.

Таким чином, факти протиправних дій державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», внаслідок яких товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність на орендованій площі, що в свою чергу призвело до недоотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" у період з квітня 2009 року по червень 2009 року включно прибутку в сумі 281749,90 грн., позбавлено можливості доступу до об'єкту оренди - приміщення №4 загальною площею 20 кв.м., розташованому на другому поверсі міжнародного аеропорту "Бориспіль" у зоні безмитної роздрібної торгівлі, та позбавлено можливості забрати належне товариству з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" майно у вигляді торгового обладнання та товарів, внаслідок чого не має можливості реалізувати останні, а також факти відсутності можливості доступу працівників Позивача до об'єкту оренди - приміщення №4 через відсутність дозволу, згоди та бажання Відповідача, наявність яких є обов'язковою умовою для поновлення доступу працівників Позивача до об'єкту оренди, - в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вважаються встановленими рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року в справі № 1/104, додатковим рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року в справі № 1/104, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 року в справі № 1/104 та постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року в справі № 1/104, в зв'язку з чим новому доведенню та встановленню не підлягають .

При розгляді справи №5011-73/10894-2012-9/107-12/8 встановлено, що рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року в справі № 1/104 та додаткове рішення господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року в справі № 1/104, якими зобов'язано державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» усунути перешкоди у доступі до орендованих приміщень робітникам ТОВ «Експрес кур'єр «Корпорейншн» з метою вивезення належного ТОВ «Експрес кур'єр «Корпорейншн» майна на праві приватної власності, станови на 22.04.2013 року в повному обсязі та належним чином не виконанні внаслідок невжиття державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» заходів по усуненню перешкод у доступі до орендованих приміщень робітникам ТОВ «Експрес кур'єр «Корпорейншн».

За таких обставин суд погоджується з позицією Позивача, що внаслідок порушення Відповідачем умов Договору в період з 2-го півріччя 2009 року по 2010 рік включно через унеможливлення Відповідачем доступу працівникам Позивача до об'єкту оренди - приміщення №4 загальною площею 20 кв.м., розташованому на другому поверсі міжнародного аеропорту "Бориспіль" у зоні безмитної роздрібної торгівлі, Позивач позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність на орендованій площі та позбавлений можливості забрати належне товариству з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" майно у вигляді торгового обладнання та товарів, що в свою чергу призвело до недоотримання у вказаний період Позивачем прибутку в сумі 1816932,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 00 коп.), в зв'язку з чим Позивачу завдано збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 1816932,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 00 коп.).

Відповідно ст.ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання, а саме із зобов'язання, спричиненого заподіянням Позивачу шкоди Відповідачем внаслідок недоотримання Позивачем орендних платежів через протиправне утримання Відповідач попередньо орендованого за Договором майна.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Цивільний кодекс України у ч.ч. 2, 3 ст. 22 передбачає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

За розрахунком Позивача упущена вигода у вигляді недоотриманого прибутку в період з 2-го півріччя 2009 року по 2010 рік включно складає 1816932,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 00 коп.).

Перевіркою вказаного розрахунку встановлено, що останній є вірним, обґрунтованим та доведеним суду за допомогою належних і допустимих доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між діями Відповідача по протиправному невиконанню Договору внаслідок порушення Відповідачем умов Договору в період з 2-го півріччя 2009 року по 2010 рік включно, шляхом унеможливлення Відповідачем доступу працівникам Позивача до об'єкту оренди - приміщення №4 загальною площею 20 кв.м., розташованому на другому поверсі міжнародного аеропорту "Бориспіль" у зоні безмитної роздрібної торгівлі, в зв'язку з чим Позивач позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність на орендованій площі та позбавлений можливості забрати належне товариству з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" майно у вигляді торгового обладнання та товарів, що в свою чергу призвело до недоотримання у вказаний період Позивачем прибутку в сумі 1816932,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 00 коп.), та спричиненими Позивачу в результаті цього збитками у вигляді упущеної вигоди на суму 1816932,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 00 коп.), - наявний прямий причино-наслідковий зв'язок.

Згідно ч.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Відповідно до положень частини 2 зазначено статті під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положеннями частини 3 ст.216 Господарського кодексу України визначено, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, тобто обов'язок відшкодування збитків прямо випливає з положень закону, тому не потребує додаткового узгодження між сторонами договірних відносин саме право на відшкодування збитків.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Позивача по стягненню з Відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 1816932,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 00 коп.) є обґрунтованими та доведеними в повному обсязі суду за допомогою належних та допустимих письмових доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи, є письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

У судовому засіданні надані Позивачем докази спростовані не були та заперечувались Відповідачем та Прокурором по суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді витрат на сплату судового збору у сумі 36338,64 грн. (тридцять шість тисяч триста тридцять вісім гривень 64 коп.).

Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що спір у даній справі виник в результаті неправильних дій Відповідача, суд, на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 36338,64 грн. (тридцять шість тисяч триста тридцять вісім гривень 64 коп.).

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Кур'єр Корпорейншн» до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок недоотриманого прибутку, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код: 20572069, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль», на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Кур'єр Корпорейншн», ідентифікаційний код: 22970986, юридична адреса: 02167, м. Київ, вул. М. Раскової, 15, поштова адреса: 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 65, оф. 17, збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок недоотриманого прибутку в сумі 1816932,00 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 00 коп.) та судовий збір у сумі 36338,64 грн. (тридцять шість тисяч триста тридцять вісім гривень 64 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2013 року