Постанова

від 23.07.2013 по справі 5011-73/10894-2012-9/107-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. Справа№ 5011-73/10894-2012-9/107-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гончарова С.А.

Авдеєва П.В.

секретар Джужа Р.Є.

за участю представників:

від позивача: Шпортило Я.І. (представник за довіреністю)

від відповідача: Авраменко Ю.Я. (представник за довіреністю)

від прокуратури: Сказко Р.І. (посвідчення №110902 від 30.10.2012 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", заступника прокурора Київської області

на рішення господарського суду Київської області

від 22.04.2013 р.

у справі №5011-73/10894-2012-9/107-12 (суддя Скутельник П.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн"

до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

за участю прокуратури Київської області

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" (далі - позивач, ТОВ "Експрес-Кур'єр Корпорейншн") звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - відповідач, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль") про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок недоотриманого прибутку в сумі 1816932,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після повідомлення відповідачем про припинення строку дії договору оренди, починаючи з квітня 2009 року, працівники аеропорту закрили доступ ТОВ "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" до орендованих у відповідача площ, внаслідок чого останній позбавив позивача, як орендаря, можливості працювати та отримувати через таку діяльність прибуток, в зв'язку з чим позивачу в період з 2-го півріччя 2009 року по 2010 рік включно завдано збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок недоотриманого прибутку в сумі 1816932,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року справу №5011-73/10894-2012, відповідно до вимог ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.04.2013 р. у справі №5011-73/10894-2012-9/107-12 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок недоотриманого прибутку в сумі 1816932,00 грн. та судовий збір у сумі 36338,64 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.04.2013 р. у справі №5011-73/10894-2012-9/107-12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.) від 20.06.2013 р. прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до провадження, призначено розгляд справи на 23.07.2013 р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.04.2013 р. у справі №5011-73/10894-2012-9/107-12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.) від 20.06.2013 р. прийнято апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області до провадження, призначено розгляд справи на 23.07.2013 р. для спільного розгляду з апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Підставою для скасування рішення суду скаржники зазначили неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 р. змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду Київської області від 22.04.2013 р. у справі №5011-73/10894-2012-9/107-12 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду Київської області від 22.04.2013 р. у справі №5011-73/10894-2012-9/107-12 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційних скаргах, просив залишити їх без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 22.04.2013 р. у справі №5011-73/10894-2012-9/107-12 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

12.08.2003 року між державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Кур'єр Корпорейншн", як орендарем, був укладений договір оренди нерухомого майна від 12.08.2003 року за №02-24-3-381, яке знаходиться на балансі орендодавця. Кількість зданих в оренду приміщень та їх площа зазначені сторонами у додаткових угодах за №№ 1, 2, 3 від 23.04.2004 року та від 07.06.2005 року до Договору.

Виходячи зі змісту п.11.1 Договору, останній укладений строком на один рік; договір вважається продовжений на наступний рік у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

31.10.2008 року відповідач надіслав позивачу лист за №01-22-3003 про припинення дії договору з 12.10.2008 року та просив звільнити займані приміщення і передати їх по акту здавання-приймання.

За згодою сторін позивач повернув відповідачу три приміщення, загальною площею 11 кв.м, що підтверджується актами, копії яких знаходяться в матеріалах справи та не заперечується відповідачем.

Приміщенням за №4, загальною площею 20 кв. м., позивач продовжував користуватись в зв'язку з тим, що вважав Договір дійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 09.11.2006 року за №Д-01-23-1358 в односторонньому порядку без згоди та відома позивача вніс зміни до умов Договору щодо терміну дії Договору.

Проте, колегія суддів вважає, що вказаний лист не є достатнім доказом належного внесення змін до умов Договору в зв'язку тим, що він підписаний лише відповідачем та не скріплений печаткою підприємства, як то було здійснено за волею Сторін при підписанні додаткових угод до Договору щодо внесених змін до умов цього ж Договору в частині розміру орендованих площ.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач посилається на листи, якими повідомлено позивача про припинення спірного договору в місячний термін з 12.08.2009 року. Проте, колегія суддів зазначає, що вказані листи не містять заяви про припинення спірного договору, а тому спірний договір є пролонгований до 12.08.2010 року. Доказів повідомлення відповідачем про припинення договору в період з 13.08.2010 року по 12.09.2011 року суду не надано.

Таким чином, є необґрунтованими та безпідставними мотиви відповідача про припинення строку дії Договору з 12.10.2008 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями також визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

В матеріалах справи містяться судові акти, прийняті за результатами розгляду справи №1/104 за первісним позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Кур'єр Корпорейншн" про стягнення заборгованості в сумі 608201,70 грн. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Кур'єр Корпорейншн" до державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про стягнення збитків 281749,90 грн., зобов'язання відповідача усунути перешкоди у доступі до орендованих площ робітникам позивача та про визнання за позивачем переважного перед іншими особами права на оренду площ в зоні безмитної торгівлі відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року у справі №1/104 та додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року в справі №1/104 відмовлено в повному обсязі у задоволенні первісного позову державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Кур'єр Корпорейншн" про стягнення заборгованості в сумі 608201,70 грн. та задоволено частково зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Кур'єр Корпорейншн" до державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про стягнення збитків 281749, 90 грн., зобов'язання відповідача усунути перешкоди у доступі до орендованих площ робітникам позивача та про визнання за позивачем переважного перед іншими особами права на оренду площ в зоні безмитної торгівлі відповідача.

За наслідками часткового задоволення зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Кур'єр Корпорейншн" до державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року у справі №1/104 та додатковим рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року в справі №1/104 стягнуто з державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Кур'єр Корпорейншн" 281749,90 грн. збитків, 2817,50 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зобов'язано державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" усунути перешкоди у доступі до орендованих приміщень робітникам ТОВ "Експрес кур'єр "Корпорейншн" з метою вивезення належного ТОВ "Експрес кур'єр "Корпорейншн" майна на праві приватної власності та відмовлено у задоволенні позовної вимоги ТОВ "Експрес кур'єр "Корпорейншн" щодо визнання переважного права перед іншими особами на оренду площ в зоні безмитної торгівлі державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Своє рішення від 10.06.2011 року у справі № 1/104 та додаткове рішення від 31.10.2011 року в справі № 1/104 господарський суд м. Києва мотивував тим, що договір нерухомого майна від 12.08.2003 року за № 02-24-3-381 є чинним та своєї дії з 12.10.2008 року не припинив. Вимоги орендодавця щодо стягнення з орендаря заборгованості з орендних платежів за період з квітня 2009 року по грудень 2010 не можуть бути задоволені по причині того, що орендар саме з квітня 2009 року не отримував від орендодавця відповідної послуги в зв'язку з тим, що орендар з вказаного вище періоду не мав доступу до об'єкта оренди, оскільки територія, на якій знаходяться орендовані площі має спеціальний статус, тобто вона знаходиться за межами митної території України (зона безмитної роздрібної торгівлі "Duty free") та доступ до якої у орендаря був відсутній внаслідок протиправних дій орендодавця. Отже, навіть для вивезення товару чи торгівельного обладнання, які належать орендарю з орендованих площ на територію України без перепусток необхідного зразка є не можливим. Господарський суд міста Києва при розгляді справи №1/104 дійшов висновку, що доступ, до об'єкта оренди, його використання орендарем як платної послуги за договором нерухомого майна від 12.08.2003 року за № 02-24-3-381 цілком залежить від волі та бажання орендодавця.

Також господарським судом міста Києва при розгляді справи №1/104 встановлено, що з боку орендодавця чинились перешкоди щодо доступу працівників орендаря до робочих місць та торгівельне обладнання без відома орендаря було перенесено орендодавцем поза межі колись орендованої площі, що в свою чергу також призводить до неможливості використання орендарем орендованої площі, вказаної у договорі оренди. Після повідомлення орендодавцем про припинення строку дії договору оренди, починаючи з квітня 2009 року, працівники аеропорту закрили доступ працівникам ТОВ "Експрес Кур'єр Корпорейншн" до орендованих площ. Суд погодився з позицією орендаря, що цим самим орендодавець позбавив його (як орендаря) можливості працювати, а відтак, отримувати прибуток. За розрахунком орендаря середній неотриманий прибуток за 2009 року по основному виду діяльності у співвідношенні до 2008 року складав 1127000 грн. За ІІ квартал 2009 року (квітень-червень) внаслідок незаконних дій з боку орендодавця, які полягають у перекритті доступу орендаря до орендованих площ, ТОВ "Експрес Кур'єр Корпорейншн" не отримало прибуток у сумі 281749,90 грн. У зв'язку із незаконними діями орендодавця ТОВ "Експрес Кур'єр Корпорейншн" понесло збитки на загальну суму 282749,90 грн.

За результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року у справі №1/104, Київським апеляційним господарським судом винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року у справі №1/104 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року у справі №1/104 залишено без змін.

Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що господарський суд міста Києва належним чином з дотриманням норм матеріального та процесуального права розглянув справу №1/104 та прийняв за наслідком її розгляду законні і обґрунтовані рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року в справі №1/104 та додаткове рішення господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року в справі №1/104.

Вищий господарський суд України розглянувши касаційну скаргу у справі № 1/104 своєю постановою від 12.06.2012 року відмовив в задоволенні касаційної скарги, а рішення суддів 1-ї та апеляційної інстанцій залишив без змін.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року у справі №1/104, твердження заявника касаційної скарги про те, що договір оренди припинив свою дію з 12.10.2008 року є помилковим та спростовується вищенаведеним, а тому не може бути прийняти до уваги колегією суддів касаційної інстанції. Як зазначено у вищевказаній постанові, судами попередніх інстанцій також встановлено, що з квітня 2009 року відповідач за первісним позовом був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність в орендованому для цього приміщенні, оскільки позивачем чинились перешкоди у доступі до об'єкту оренди - приміщення №4 загальною площею 20 кв.м., розташованому на другому поверсі міжнародного аеропорту "Бориспіль" у зоні безмитної роздрібної торгівлі. З матеріалів справи вбачається, що середній неотриманий прибуток за 2009 рік з основного виду діяльності у співвідношенні до 2008 року складає 1127000 грн. При цьому суди встановили, що за ІІ квартал 2009 року (квітень-червень) внаслідок протиправних дій зі сторони орендодавця, які полягають у перекритті доступу орендаря до орендованих площ, товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" недоотримало прибуток у розмірі 281749,90 грн. Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" 281749,90 грн. в якості упущеної вигоди.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що факти протиправних дій державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", внаслідок яких товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність на орендованій площі, що в свою чергу призвело до недоотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" у період з квітня 2009 року по червень 2009 року включно прибутку в сумі 281749,90 грн., позбавлено можливості доступу до об'єкту оренди - приміщення №4 загальною площею 20 кв.м., розташованому на другому поверсі міжнародного аеропорту "Бориспіль" у зоні безмитної роздрібної торгівлі, та позбавлено можливості забрати належне товариству з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" майно у вигляді торгового обладнання та товарів, внаслідок чого не має можливості реалізувати останні, а також факти відсутності можливості доступу працівників позивача до об'єкту оренди - приміщення №4 через відсутність дозволу, згоди та бажання відповідача, наявність яких є обов'язковою умовою для поновлення доступу працівників Позивача до об'єкту оренди, - в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вважаються встановленими рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року у справі №1/104, додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року у справі №1/104, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 року у справі №1/104 та постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року у справі №1/104, в зв'язку з чим новому доведенню та встановленню не підлягають.

Колегією суддів встановлено, що рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року у справі №1/104 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року у справі №1/104, якими зобов'язано державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" усунути перешкоди у доступі до орендованих приміщень робітникам ТОВ "Експрес кур'єр "Корпорейншн" з метою вивезення належного ТОВ "Експрес кур'єр "Корпорейншн" майна на праві приватної власності, станом на 22.04.2013 року в повному обсязі та належним чином не виконані через невжиття державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" заходів по усуненню перешкод у доступі до орендованих приміщень робітникам ТОВ "Експрес кур'єр Корпорейншн".

Таким чином, внаслідок порушення відповідачем умов Договору в період з 2-го півріччя 2009 року по 2010 рік включно через унеможливлення відповідачем доступу працівникам позивача до об'єкту оренди - приміщення №4 загальною площею 20 кв.м., розташованому на другому поверсі міжнародного аеропорту "Бориспіль" у зоні безмитної роздрібної торгівлі, позивач позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність на орендованій площі та позбавлений можливості забрати належне товариству з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" майно у вигляді торгового обладнання та товарів, що в свою чергу призвело до недоотримання у вказаний період позивачем прибутку в сумі 1816932,00 грн., в зв'язку з чим позивачу завдано збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 1816932,00 грн.

Відповідно ст.ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання, а саме із зобов'язання, спричиненого заподіянням Позивачу шкоди Відповідачем внаслідок недоотримання Позивачем орендних платежів через протиправне утримання Відповідач попередньо орендованого за Договором майна.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Цивільний кодекс України у ч.ч. 2, 3 ст. 22 передбачає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Колегія суддів погоджується з розрахунком упущеної вигоди у вигляді недоотриманого прибутку, зробленим позивачем, за період з 2-го півріччя 2009 року по 2010 рік в розмірі 1816932,00 грн., вважає його вірним, обґрунтованим та доведеним належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що між діями відповідача по протиправному невиконанню Договору, внаслідок порушення відповідачем умов Договору в період з 2-го півріччя 2009 року по 2010 рік включно, шляхом унеможливлення відповідачем доступу працівникам позивача до об'єкту оренди - приміщення №4, загальною площею 20 кв.м., розташованому на другому поверсі міжнародного аеропорту "Бориспіль" у зоні безмитної роздрібної торгівлі, в зв'язку з чим позивач позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність на орендованій площі та позбавлений можливості забрати належне товариству з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" майно (торгове обладнання та товари), що в свою чергу призвело до недоотримання у вказаний період позивачем прибутку в сумі 1816932,00 грн. та спричиненими позивачу в результаті цього збитками у вигляді упущеної вигоди на суму 1816932,00 грн. наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Згідно ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Відповідно до положень частини 2 зазначено статті під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положеннями частини 3 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, тобто обов'язок відшкодування збитків прямо випливає з положень закону, тому не потребує додаткового узгодження між сторонами договірних відносин саме право на відшкодування збитків.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" про стягнення з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 1816932,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 22.04.2013 р. у справі №5011-73/10894-2012-9/107-12 залишити без змін.

Матеріали справи №5011-73/10894-2012-9/107-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Повний текст постанови підписаний 24.07.2013 р.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Судді Гончаров С.А.

Авдеєв П.В.