Рішення

від 19.04.2013 по справі 910/2274/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2274/13 19.04.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд ЛТД", м. Київ

про стягнення 96556, 21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чегодаєва В.О. - юрисконсульт

від відповідача: Маркєлов В.В. - юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 29.03.2013 року по 03.04.2013 року згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд ЛТД" про стягнення боргу з орендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 78438, 20 грн., відшкодування спожитих комунальних послуг в сумі 15256, 94 грн., пені в сумі 773, 64 грн., згідно Договору суборенди нежитлового приміщення № 16/06/12-1 від 16.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2013 року надіслано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" за підсудністю до Господарського суду м. Києва. Ухвалою Господарського суд м. Києва від 06.02.2013 року порушено провадження у справі № 910/2274/13 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступним, зокрема:

· позивач, листом № 05/11-8 від 26.11.2012 року повідомив відповідача про підвищення розміру орендної плати з 01.01.2013 року, чим порушив п. 4.2.2. договору;

· відповідача надіслав на адресу позивача лист № 17 від 28.12.2012 року про дострокове розірвання договору з 01.01.2013 року та про готовність повернути приміщення;

· 24 січня 2013 року позивач заблокував доступ до орендованих приміщень та здійснив відключення електроенергії, чим порушив п. 5.23.3. Договору;

· оскільки представник позивача не з'явився для прийняття приміщень, відповідачем, за участю представників Дніпропетровської Торгово-промислової палати та Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, було складено акт про звільнення приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27;

· в зв'язку з нез'явленням представника позивача для передачі йому орендованих приміщень, відповідачем звільнено Об'єкт оренди;

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про зменшення розміру позовних вимог частині стягнення з відповідача боргу по відшкодуванню спожитих комунальних послуг, оскільки відповідачем погашено заборгованість сумі 15 256, 94 грн. Судом прийнято до уваги положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року за № 18, далі Пленум, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Втім, подана заява не приймається судом, оскілки суперечить фактичним обставинам справи та ст. 22 ГПК України, зокрема перерахування вказаної суми відбулося до звернення кредитора з позовом до суду, а тому право позивача в цій частині не було порушено.

Одночасно, подана заява містить посилання на збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, зокрема в сумі 2 861, 07 грн., яка розрахована із суми боргу з орендних платежів та експлуатаційних витрат та не зачіпає перераховану суму по відшкодуванню спожитих комунальних послуг. Так, в розумінні пункту 3.10 Пленуму та ст. 55 ГПК України відбулася зміна кількісних показників, в яких виражається позовна вимога в бік збільшення, зокрема в зв'язку із збільшенням періоду нарахування пені. Тобто відбулося формування нової ціни позову заявлена позивачем, з якої спір вирішується судом по суті. Таким чином, зросла ціна позову, і заявник відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору. Втім,таких доказів позивачем суд не надано.

Безпосередньо в судовому засіданні представником відповідача подано суду клопотання, за приписами ст. 79 ГПК України, про зупинення провадження у справі до вступу рішення з пов'язаної справи № 904/2615/13 в законну силу, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області. Подане клопотання обґрунтовує тим, що предметом пов'язаної справи є розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення № 16/06/12-1 від 16.06.12р. з 15.02.13р., що, на думку заявника, унеможливлює розгляд Господарським судом м. Києва справи № 910/2274/13. Втім, клопотання не підлягає задоволенню на ти х підставах, що питання розірвання договору з 15.02.13р. не впливає на предмет спору по даній справі та не має наслідком неможливість її розгляду, а подані докази розцінюються судом за приписами ст. 34, 43 ГПК України, з огляду на їх належність, оскільки ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 16.06.2012 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Рент", далі Орендар, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд ЛТД", далі Суборендар, укладений Договір суборенди нежитлового приміщення № 16/06/12-1, далі Договір, відповідно предмету якого (п. п. 1.1, 1.2.) Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове платне користування нерухоме майно, а саме: складське приміщення загальною площею 1 376, 40 кв. м., технічний поверх загальною площею 594, 0 грн. і офісне приміщення загальною площею 211, 0 кв. м., які розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, далі Об'єкт суборенди.

На виконання пунктів 2.1, 2.2. Договору сторони склали акт приймання передачі від 16.06.2012 року, за яким Орендар передав, а Суборендар прийняв в тимчасове платне користування Об'єкт суборенди.

Пунктами 4.1, 4.2., 4.2.1., сторони визначили що зобов'язання Суборендаря з орендної плати виникають з моменту підписання акту приймання -передачі. Починаючи з 16 06.2012 року по 27.07.2013 року суборендна плата за місяць користування Об'єктом суборенди становить 71 864, 00 грн., яка підлягає індексації, що кореспондується з положеннями п. 4.12 Договору.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору сторони диспозитивно визначили право Орендаря змінити розмір орендної плати, шляхом направлення на адресу Суборендаря відповідного письмового повідомлення і підписання додаткової угоди.

З другого місяця оренди, Суборендар щомісячно сплачує орендну плату за користуванням Об'єктом оренди не пізніше останнього дня місяця, за який здійснюється платіж (п. 4.4).

Суборендар зобов'язався здійснити оплату Орендарю платіж в сумі 143 728, 00 грн. за два місячних орендних платежу, що є гарантійним платежем (п. п. 4.5., 4.5.1.).

Пунктами 4.6., 4.7. Договору визначено обов'язок Суборендаря сплачувати компенсацію витрат за комунальні послуги з водопостачання, каналізації протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку Орендаря. Операційні витрати сплачуються Суборендарем в розмірі 3, 00 грн., за 1 кв. м.

Нарахування орендної плати, за приписами п. 4.2. Договору, вказується в рахунках -фактурах, які Суборендар отримує в офісному приміщення Орендаря, а акти за надання послуг підписуються сторонами щомісячно та повертаються Суборендарем на адресу Орендаря протягом 3-х днів з дня отримання, як визначено пунктами 4.12, 4.13 Договору.

У випадку не повернення підписаного акту у визначений строк, або відсутності мотивованої відмови від його підписання, акт вважається підписаним а послуги такими, що надані в повному обсязі та прийняті Суборендарем (п. 4.1.4 Договору).

Згідно п. 4.15. договору сторони домовилися, що нарахування орендної плати та компенсаційних платежів за Договором здійснюється по день фактичного повернення приміщень з суборенди за актом-приймання передачі. Гарантійний платіж за приписами п. 4.5. Договору Суборендар зараховує в рахунок орендних платежів за останні 2 місяця суборенди.

Відповідно до пункт 6.3.2. Договору дія цього договору припиняється, зокрема, за угодою сторін, або в інших випадках передбачених діючим законодавством України та/або договором, а також за бажанням однієї із сторін за умовою того, що сторона, ініціююча припинення договору надішле іншій стороні відповідне повідомлення не раніше ніж за три місяці до моменту припинення договору.

На виконання умов вказаного договору, відповідачу було виставлено рахунки за оренду та експлуатаційні витрати в кількості 8 шт. на загальну суму 588 286, 50 грн.

Поряд з цим, відповідачу було виставлено рахунки за відшкодування вартості спожити комунальних послуг у кількості 7 шт. на загальну суму 68 279, 39 грн.

Втім, взяті на себе на себе зобов'язання відповідачем виконані частково, в зв'язку з чим, за ним рахується заборгованість з суборендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 78438, 20 грн. за січень 2013 року (що вбачається з розрахунку позивача), та по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг в сум 15 256, 94 грн.

Так, фактичні обставини справи свідчать про сплату відповідачем відшкодування вартості спожитих комунальних послуг в сум 15 256, 94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3440 від 24.01.2013 року.

Проте, позовна заява надійшла до суду 28.01.2013 року, тобто на момент звернення до суду відповідачем вже було погашено заборгованість з оплати комунальних послуг, що свідчить про відсутність порушеного права позивача та відсутність права на стягнення зазначеної суми в судовому порядку. Таким чином, у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг в сум 15 256, 94 грн., слід відмовити, як необґрунтовано заявлених, що відповідає пункту 4.4. Пленуму.

Враховуючи прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач, з посиланням на приписи п. 7.2. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 861, 07 грн. Так, відповідно до вказаного пункту Договору, за прострочення виконання більш ніж на 5 календарних днів або виконання не в повному обсязі, Суборендарем зобов'язань, передбачених пунктами 4.3 - 4.9 Договору, він сплачує Орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, діючої в період нарахування пені, за кожен день прострочення подень його фактичного виконання включно.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір суборенди (піднайму). Відповідно до статті 774 ЦК України, до договору піднайму, застосовуються положення про договір найму. Загальна норма, встановлена у пункті першому статті 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Часиною першою статті 611 ЦК України передбачено наслідки у разі порушення зобов'язання, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Так, пунктом 6.3.2 Договору сторонами диспозитивно визначено строк повідомлення про припинення дії спірного договору, зокрема за три місяці до бажаної дати припинення.

Втім, відповідач на адресу позивача надіслав лист 17 від 28.12.2012 року, в якому хоче достроково розірвати договір з 01.03.2013 року, тобто раніше визначеного строку, що суперечить приписам п 6.3.2 Договору.

Наявна в матеріалах справи Додаткова угода від 04.12.2012 року до Договору, відповідно до якої вирішено змінити редакцію вказаного пункту Договору, не приймається судом до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки не підписана сторонами.

Зарахування гарантійного внеску в рахунок погашення боргу, за приписами п. 4.5.1 Договору можливе лише за два останні місяці оренди, якими, з урахуванням п. 6.3.2 Договору та листа відповідача № 17 від 28.12.2012 року, є лютий та березень 2013 року.

Поряд з цим, як свідчать фактичні обставин справи, борг в сумі 78 438, 20 грн. виник у відповідача внаслідок не виконання ним зобов'язання за п. 4.2 Договору щодо перерахування орендної плати, яка вноситься не пізніше останнього робочого дня місяця, попереднього тому, за який вноситься оплата.

Посилання відповідача на звільнення орендованого майна приймаються судом до уваги за приписами ст. 34 ГПК України, з огляду на їх належність до справи. Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідач не користується Об'єктом суборенди. Втім, звільнення спірного майна не має наслідком звільнення відповідача від зобов'язання, яке виникло за договором щодо розрахунків з позивачем.

Твердження відповідача щодо тих обставин, що позивачем самовільно відключено електроенергію, є хибними та не підтверджуються фактичними обставинами справи. Довідки Кіровоградського РВ ДМУ України ГУМВС України в Дніпропетровській області свідчать лише про факт блокування в'їзду до завантажувальних рам невідомими особами та розглядаються судом за приписами ст. ст. 34, 43 ГПК України. Інших доказів щодо цих обставин, в т. ч. в порядку кримінального судочинства, суду не надано.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається та не звільняє сторону від відповідальності за порушення зобов'язання за приписами ст. 615 ЦК України.

Норми статті 526 ЦК України та 193 ГК України, визначають, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та припинятися виконанням проведеним належним чином згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України.

Крім того, статтею 6 ЦК України сторони наділені правом укласти договір, визначити його умови та врегулювати свої відносин на власний розсуд, що кореспондується з приписами ст. 627 ЦК України та ст. 42 ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань та наявність у останнього заборгованості з суборендної плати та експлуатаційних витрат, з урахуванням п. п. 4.4., 6.3.2 Договору. Натомість відповідачем не доведено суду припинення зобов'язань виконанням проведеним належним чином. Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 78 438, 20 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, в зв'язку з позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню .

За такими обставинами, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд ЛТД" про стягнення боргу з орендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 78438, 20 грн., відшкодування спожитих комунальних послуг в сумі 15256, 94 грн., пені в сумі 773, 64 грн., згідно Договору суборенди нежитлового приміщення № 16/06/12-1 від 16.06.2012 року підлягають частковому задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача відшкодування спожитих комунальних послуг в сумі 15 256, 94 грн. слід відмовити , як необґрунтовано заявлених.

З урахуванням викладеного, судовий збір, за подання позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України. Судовий збір за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог в сумі 41, 73 грн. покладається на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" та підлягає стягненню в дохід державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.04.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 525, 526, 599, 610, 611, 627, 759, 762, 774 ЦК України, ст. ст. 42, 55, 193, 202, 232, 283 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, , 22, 33, 34, ч. 3 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 69, 77, 81 1 , 82, 82 1 , 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд ЛТД" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд ЛТД", 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, код ЄДРПОУ 37507739, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, буд. 27, код ЄДРПОУ 35394543, борг з орендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 78 438, 20 грн., пеню в сумі 2 861, 07 грн., судовий збір в сумі 1 625, 99 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд ЛТД" щодо стягнення 15 256, 94 грн. відшкодування вартості комунальних послуг - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, буд. 27, код ЄДРПОУ 35394543, на користь:

- державного бюджету судовий збір в сумі 41, 73 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби м. Дніпропетровська.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.04.2013 року

Суддя Ю.О. Підченко