Постанова

від 09.09.2013 по справі 910/2274/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа№ 910/2274/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Чегодаєв В.О.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-трейд ЛТД»

на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року

у справі №910/2274/13 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Рент»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-трейд ЛТД»

про стягнення 96 556,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року у справі №910/2274/13 позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ «Євро-трейд ЛТД» на користь ТОВ «Альфа Рент» борг з орендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 78 438,20 грн., пеню в сумі 2 861,07 грн. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 15 256,94 грн. відшкодування вартості комунальних послуг відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року у справі №910/2274/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року у справі №910/2274/13 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Євро-трейд ЛТД» до провадження та призначено її до розгляду на 24.07.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2013 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2013 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а отже наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 09.09.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.06.2012 року між ТОВ «Альфа-Рент» (далі - орендар) та ТОВ «Євро-трейд ЛТД» (далі - суборендар) був укладений договір суборенди нежитлового приміщення №16/06/12-1 (далі - договір), відповідно до умов якого орендар зобов'язується передати, а суборендар прийняти в тимчасове платне користування нерухоме майно, а саме: складське приміщення загальною площею 1 376,40 кв.м., технічний поверх загальною площею 594,0 кв.м. і офісне приміщення загальною площею 211,0 кв.м. (далі - об'єкт суборенди), які розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27 (п.п. 1.1., 1.2. договору).

На виконання умов договору, сторони склали акт приймання-передачі від 16.06.2012 року, відповідно до умов якого орендар передав, а суборендар прийняв в тимчасове платне користування об'єкт суборенди.

Відповідно до п. 4.2. договору сторони домовились, що з 16.06.2012 року по 27.07.2013 року суборендна плата в місяць за користування об'єктом суборенди становить 71 864,00 грн., в тому числі 11 977,33 грн., яка підлягає індексації, що кореспондується з положеннями п. 4.12. договору.

Згідно з п. 4.4. договору встановлено, що починаючи з 2-го місяця оренди, суборендар щомісячно сплачує орендну плату за користуванням об'єктом суборенди не пізніше останнього робочого дня місяця, що передує тому, за який вноситься плата.

Пунктами 4.6., 4.7. договору визначено обов'язок суборендаря сплачувати компенсацію витрат за комунальні послуги з водопостачання, каналізації протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку орендаря. Компенсація/оплата операційних (експлуатаційних) витрат по об'єкту суборенди вноситься суборендарем орендарю в розмірі 3,00 грн. за 1 кв. м., протягом 3 днів з моменту виставлення рахунку орендаря.

Згідно з п. 4.15. договору сторони домовилися, що нарахування орендної плати та компенсаційних платежів по даному договору здійснюються по день фактичного повернення приміщень із суборенди за актом прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе обов'язки щодо виставлення рахунків на оплату за оренду, експлуатаційні витрати на загальну суму 588 286,50 грн. та за відшкодування вартості спожитих комунальних послуг на загальну суму 68 279,39 грн., що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 24-39).

При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач частково виконав покладені на нього зобов'язання по договору, у зв'язку з чим у ТОВ «Євро-трейд ЛТД» виникла заборгованість по сплаті суборендної плати та експлуатаційних витрат на суму 78 438,20 грн. та по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг на суму 15 256,94 грн.

Однак, як слідує із матеріалів справи, відповідачем сплачено за відшкодування вартості спожитих комунальних послуг в сумі 15 256,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3440 від 24.01.2013 року.

Отже, з огляду на зазначене, судом першої інстанції вірно встановлено відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг в сумі 15 256,94 грн., оскільки на момент звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем вже було погашено заборгованість в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем суми боргу за суборендну плату та експлуатаційні витрати в сумі 78 438,20 грн.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Євро-трейд ЛТД» на користь ТОВ «Альфа Рент» борг з орендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 78 438,20 грн.

При цьому, колегією суддів відхиляються доводи скаржника щодо зарахування гарантійного платежу в якості орендних платежів, згідно п. 4.5.1. договору, оскільки апелянтом не дотримано порядку розірвання договору, відповідно до п. 6.3.2. договору, саме в частині повідомлення орендаря не пізніше ніж за три місяці до моменту припинення договору.

Також, колегією суддів відхиляються доводи апелянта щодо одностороннього збільшення розміру суборендної плати, оскільки, згідно розрахунків наданих позивачем та пояснень в судовому засіданні 09.09.2013 року, ТОВ «Альфа Рент» нарахувало заборгованість відповідно до умов п. 4.2.1. та п.п. 4.6., 4.7. договору.

Посилання скаржника на необгрунтовану відмову судом першої інстанції в задоволенні клопотання про зупинення провадження, колегією суддів також відхиляються, оскільки позивачем надано докази про прийняття рішення, яке набрало законної сили, господарським судом Дніпропетровської області від 17.06.2012 року у справі 904/2615/13, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Євро-трейд ЛТД» до ТОВ «Альфа Рент» про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення №16/06/12-1 від 16.06.2012 року, зобов'язання підписати акт приймання-передавання та стягнення 12 317,49 грн, а отже відсутні будь-які підстави для зупинення провадження у справі №910/2274/13.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 861,07 грн. пені (згідно уточнених позовних вимог).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати суборендної плати та експлуатаційних витрат, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 2 861,07 грн. пені. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок пені, здійснений місцевим господарським судом, та встановлено його арифметичну правильність.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року у справі №910/2274/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-трейд ЛТД» на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року у справі №910/2274/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року у справі №910/2274/13 залишити без змін.

3. Справу №910/2274/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.