Постанова

від 23.04.2013 по справі 26/147-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа№ 26/147-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі Танцюрі Ю.Б.

за участю представників:

від позивача: Сидоренко В.А. - представник за дов. б/н від 01.03.2013р.;

від відповідача: Полянський Є.А. - представник за дов. № 166 від 14.02.2013р.,

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агросвіт»

на рішення господарського суду Київської області

від 31.01.2013р. (дата підписання - 05.02.2013р.)

у справі №26/147-12 (суддя - Лилак Т.Д.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп»

до Фермерського господарства «Агросвіт»

про стягнення 1 255 507,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач, ВАТ "Кашперівський бурякорадгосп", звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача, Фермерського господарства "Агросвіт", про стягнення 1255507,90 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, загальною площею 314,3 га, законним користувачем яких є позивач на підставі договорів оренди.

В обґрунтування підстав позову позивач посилався на ту обставину, що факт самовільного зайняття земельних ділянок та його строк встановлені Державною інспекцією сільського господарства в Київській області підчас перевірки 19.06.2012р., 26.06.2012р. та 16.08.2012р. дотримання вимог земельного законодавства.

Посилаючись на ту обставину, що загальний строк самовільного використання Відповідачем земель становить 46 місяців (з 01.01.2009р. по 01.11.2012р.), позивач заявив до стягнення розмір шкоди, розрахований ним шляхом множення розміру шкоди за 1 місяць, отриманої від ділення річного розміру шкоди, визначеного Державною інспекцією сільського господарства в Київській області, на 12 місяців (327523,85 грн./12 = 27 293,65 грн.) і помноживши цей показник на кількість місяців, протягом яких здійснювалося самовільне використання ( 46міс. X 27293,65 грн.).

Отриману у результаті таких арифметичних дій суму в обсязі 1 255 507, 90 копійок позивач, посилаючись на ст.16 ЦК України, якою передбачається такий спосіб захисту цивільних прав, як відшкодування шкоди, просив стягнути з відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, і, спростовуючи зазначені у позові обставини про наявність у діях керівника ФГ "Агросвіт" складу земельного правопорушення , послався на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 15.01.2013 № 1026/2455/122-а/380/2/13 , яким визнані протиправними дії державного інспектора сільського господарства - головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Київській області Завгороднього В.І. та скасовані прийняті цим державним інспектором постанови № 31/04 від 26.06.2012 та № 41/10 від 16.08.2012 . До того ж Відповідач вважав, що недоведеними належними та допустимими доказами залишилися обставини самовільного використання відповідачем земельної ділянки , площею 314,3 га, протягом 46 місяців, адже за договорами суборенди з позивачем від 01.08.2011 р. та від 01.01.2009 р. відповідачу були передані у користування земельні ділянки, площею 200 га (терміном до 30.11.2009 р. ) , 570,4 га (на строк до 30.08.2010р ) та земельну ділянку , площею 490 га .

Рішенням господарського суду Київської області (суддя - Т.Д. Лилак) від 31.01.2013 р у справі № 26/147-12, вступна та резолютивна частина якого виготовлена 29.01.2013 р. , позовні вимоги ВАТ "Кашперівський бурякорадгосп" до Фермерського господарства "Агросвіт", про відшкодування 1255507,90 грн. шкоди , задоволені повністю.

Місцевий господарський суд на підставі оцінки наявних у справі актів перевірки , складених державним інспектором Державної інспекції сільського господарства України в Київській області Завгороднім Валентином Івановичем, визнав доведеним і не спростованим відповідачем факт порушення земельного законодавства , який полягав у тому, що без правовстановлюючих документів на землю, керівник ФГ "Агросвіт" Миколюк С.С. самовільно зайняв та використовує земельну ділянку, площею 314,3 га, для вирощування озимої пшениці на площі 152 га, озимого ріпаку на площі 112,3 га та сої на площі 50 га , тоді як ця земля перебуває в оренді ВАТ "Кашперівський бурякорадгосп".

В основу судового рішення покладена встановлена судом першої інстанції відсутність у відповідача правовстановлювальних документів на землю і фактичне користування нею протягом 46 місяців , відсутність заперечень та зауважень при складенні державним інспектором Державної інспекції сільського господарства України в Київській області актів перевірки від 16.08.2012 року і 26.06.2012 року , які не визнані недійсними в установленому чинним законодавством порядку, а також факти , встановлені для вирощування озимої пшениці на площі 152 га, озимого ріпаку на площі 112,3 га та сої на площі 50 га при розгляді справи № 13/100-12 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Кашперівський бурякорадгосп" до Фермерського господарства „Агросвіт" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки господарським судом Київської області . Суд попередньої інстанції погодився з розрахунком розміру шкоди , здійсненим позивачем за визначеним ним порядком нарахування. На підставі встановленого, місцевий господарський суд прийшов до висновку про наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення для виникнення у відповідача зобов'язання з відшкодування шкоди .

Не погодившись із мотивами та висновками місцевого господарського суду при прийнятті ним рішення у справі № 26/147-12 , відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , у якій просив скасувати прийнятий судовий акт як незаконний та постановлений без дотримання вимог процесуального кодексу про прийняття рішення судом за результатами обговорення усіх обставин справи та оцінкою наявних у справі доказів. Просив прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. У розвиток цього відповідач зазначав, що суд першої оцінки не дав оцінки наявній у справі постанові Тетіївського районного суду Київської області від 15 січня 2013 ,у якій постанову від 26.06.2012 про притягнення голови ФГ "Агросвіт" до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 53-1 КУпАП та від 16.08.2012 № 41/10 визнані протиправними та скасовані. Не погодився апелянт із висновками та мотивами місцевого господарського суду , за якими цей суд на підставі актів обстеження земельної ділянки та актів перевірки дотримання земельного законодавства Держспільгоспінспекцією визнав встановленим самовільне використання відповідачем земельної ділянки площею 314,3 га, тоді як підчас розгляду господарськими судами обох рівнів у справі № 13/100-12 за участю тих же сторін було встановлено , що відповідачу у користування були передані за актами прийому-передачі земельні ділянки , площею 570, 4 га та 200 га. і які на час розгляду спору судами не були звільнені відповідачем..

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 для розгляду апеляційної скарги у справі № 26/147-12 сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя : Кропивна Л.В. , судді: Гончаров С.А. та Іоннікова І.А.

Ухвалою від 15.03.201 р. у даній справі прийнято апеляційну скаргу ФГ "Агросвіт" на рішення господарського суду Київської області від 31.01.2013 , порушено апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 02.04.2013р. У зв'язку із задоволенням клопотання відповідача розгляд справи відкладався до 23.04.2013р .

У судовому засіданні 23.04.2013р. представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін з тих підстав, що суд належним чином оцінив наявні у справі докази і вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права , які регулюють підстави цивільно-правової відповідальності особи . На думку позивача, стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок , є різновидом цивільно-правової відповідальності, основні засади і підстави якої передбачені, насамперед, Цивільним кодексом України.

Відповідач, натомість, просив рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, викладених ним у апеляційній скарзі. Крім того відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що при визначенні розміру шкоди , яку позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача , зі складу розміру шкоди мають бути виключені доходи, які позивач отримав від відповідача у рахунок розрахунків за суборенду землі : у розмірі фіксованого земельного податку та податку на доходи у розмірі 13 495, 79 грн. та 34 904,21 грн. відповідно , - на підставі окремого договору між сторонами від 28.09.2010 р. , а також проведення відповідачем оплати орендної плати у натуральному вигляді , шляхом передачі у власність позивачу пшениці у кількості 79,5 тон, загальною вартістю 63 600 грн. , а всього на суму 101 600 грн , що підтвердив поданими апеляційному господарському суду належним чином завіреними копіями договору, платіжними та податковими документами.

Позивач просив також суд апеляційної інстанції ", з посиланням на копії статуту та довідки про внесення змін до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України , замінити позивача ВАТ "Кашперівський бурякорадгосп" на ПАТ "Кашперівський бурякорадгосп" . Вказана заява задоволена судом апеляційної інстанції , а матеріали, на підставі яких здійснено заміну сторони, долучені до матеріалів справи .

Технічна фіксація судового процесу здійснювалася за клопотанням позивача за допомогою звукозаписувального комплексу "Оберіг".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевий господарський суд , задовольняючи позов , виходив з документальної доведеності позивачем підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям відповідачем належної на правах оренди позивачу - ВАТ "Кашперівський бурякорадгосп" земельної ділянки, площею 314,3 га. , розміру цієї шкоди , самостійно розрахованої позивачем на суму 1 255 507, 90 грн. з урахуванням середньомісячного доходу, помноженого на кількість місяців, впродовж яких відповідач самовільно користувався земельною ділянкою позивача, а також причинно -наслідковим зв'язком між вчиненим відповідачем правопорушенням у галузі земельних відносин та завданою цим позивачу шкодою .

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Як вірно відмітив суд першої інстанції з посиланням на ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель", самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Апелянт позатим зазначав, що господарський суд ґрунтував свої висновки , зокрема, на постанові державного інспектора про притягнення голови ФГ "Агросвіт" до адміністративної відповідальності за статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,яка була скасована Тетіївським районним судом Київської області від 15.01.2013 р. у справі № 1026/2455/12 2-а /380/2/13 .

Однак судова колегія при розгляді цього доводу апелянта виходить з того, що за своєю правовою природою, цілям та умовам застосування, а також порядком притягнення до відповідальності , земельно-правові заходи впливу на правопорушників , відрізняються від адміністративної відповідальності.

Об'єктом земельного правопорушення є суб'єктивні права та законні інтереси власників землі та землекористувачів, тоді як об'єктом адміністративного правопорушення - встановлений порядок використання й охорони земель . Разом з тим , застосування адміністративних заходів впливу не звільняє правопорушника від застосування до нього земельно-правових заходів відповідальності.

Судом попередньої інстанції при прийнятті оскарженого рішення здійснено посилання на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства позивача від 19.06.2012 при використанні ним земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області . За результатами перевірки встановлено , що позивач має 361 укладений договір оренди земельних ділянок на загальну площу 1024,га. .

Поряд з цим, як вказано в акті з посиланням на письмову інформацію Управління Держкомзему у Тетіївському районі, за ВАТ "Кашперівський бурякорадгосп" зареєстровано 316 договорів оренди землі, загальною площею 898,5 га.

Під час перевірки встановлено , що частина земельної ділянки , площею 314,3 га, , і яка згідно наявних і зареєстрованих в установленому порядку договорів оренди повинна перебувати в користуванні ВАТ "Кашперівський бурякорадгосп", самовільно зайнята ФГ "Агросвіт" для вирощування пшениці та ріпаку , а інша частина цих же земель , але площею 333 га , - зайнята приватним підприємцем Сіренком І.В. для вирощування ячменю, кукурудзи та соняшнику на умовах договорів суборенди.

При цьому , як зазначено в акті , державна реєстрація договору суборенди з ВАТ "Кашперівський бурякорадгосп" від 01.01.2009р. щодо об'єкту суборенди земельної ділянки , площею 200 га , та договору суборенди від 01.08.2009, стосовно земельної ділянку ,площею 570,4 га , не здійснена.

За викладеними в акті перевірки від 19.06.2012 р. висновками державного інспектора сільського господарства Завгороднього В.І., ці обставини свідчать про неправомірне використання ФГ "Агросвіт" належних ВАТ "Кашперівський бурякорадгосп" на праві оренди земельних ділянок площею 314,3 га та приватним підприємцем Сіренком І.В. - земельних ділянок площею 333 га.

Втім у матеріалах справи відсутня зазначена в якості доданої до акту перевірки від 19.06.2012 копія кадастрового плану земельної ділянки . Також в акті не зазначено інших ідентифікуючих ознак , крім місця розташування земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача і самовільно використовується відповідачем .

26 червня 2012 р. державним інспектором сільського господарства складено акт обстеження земельної ділянки, площею 314,3 га, у зв'язку з самовільним її зайняттям відповідачем . Зазначена в якості такої, що додана , до акту обстеження від 26.06.2012 копія кадастрового плану земельної ділянки , у матеріалах справи відсутня. Не вказано в акті обстеження і ідентифікуючих земельну ділянку ознак , крім місця розташування, і якою самовільно користується відповідач.

16 серпня 2012 р. державним інспектором здійснено перевірку з питання стану виконання припису № 41/04 від 26.06.2012 щодо усунення порушень вимог законодавства при використанні ФГ "Агросвіт" земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області .

За результатами перевірки складено акт , де встановлено невиконання Фермерським господарством "Агросвіт" вимог припису і неповернення земельної ділянки площею 314, 3 га. позивачу.

Копія кадастрового плану земельної ділянки , що є складовою акту, у матеріалах справи відсутня.

При прийнятті рішення від 18.06.2012 року у справі № 13/100-12 за участю тих же сторін господарський суд Київської області , з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов про звільнення самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки , встановлено факт передачі у користування відповідачу на виконання договорів суборенди від 01.01.2009 та 01.08.2009 земельних ділянок, площею 570,4 га та площею 200 га без державної реєстрації договорів суборенди.

Відповідно до пункту б ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Правовою основою цивільно-правової відповідальності у галузі земельних відносин є норми ЗК України ( статті 156, 157, 211), норми інших законів та норми спеціальних нормативних актів.

Оскільки загальні принципи цивільно-правової відповідальності закріплені земельним законодавством щодо відносин з використання та охорони земель, слід визнати, що норми цивільного кодексу застосовуються субсидіарно, якщо ці відносини не регулюються спеціальним законодавством .

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Натомість при застосуванні заходів земельно-правової відповідальності розмір такої відповідальність та порядок її нарахування визначається спеціальним законодавством.

Так ст.ст. 152, 157 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки. Порядок визначення і відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правовою позицією Вищого господарського суду України , як зазначено у п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 .

Звертаючись до суду , позивач самостійно вирахував розмір шкоди , яка у заявленому ним до відшкодування розмірі , становила 1 255 507,90 грн.

Судова колегія вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування розміру шкоди до задоволення не підлягає ,оскільки такий розрахунок не відповідає Методиці визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок , затвердженій Кабінетом Міністрів України від 25.07.2007 № 963, і не здійснений , як того вимагає п. 3 Методики, територіальним органом Держсільгоспінспеції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів ,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2000 р. № 1619 .

Доводи позивача з приводу того , що розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям з відповідачем земельної ділянки на підставі вказаної Методики , може бути самостійно відкоригований землекористувачем, оскільки при розрахунку за методикою не враховується тривалість земельного правопорушення , підлягає відхиленню судом апеляційної інстанції з таких мотивів.

Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок , встановлено формулу розрахунку розміру шкоди , у якій така складова ,як тривалість земельного правопорушення , відсутня .

Поряд з цим середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель , ставиться у залежність від цільового призначення землі та її відношення до певної адміністративно-територіальної одиниці чи окремої території і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Такий середньорічний дохід не є тотожнім упущеній вигоді, можливість відшкодування якої встановлена цивільним законодавством .

Згідно з п. 1 Методики передбачено , що вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням , зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту без спеціального дозволу.

До того ж судом апеляційної інстанції врахована відсутність схеми земельної ділянки позивача із позначенням на ній самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки ,із зазначенням площі 314,3 га .

Судова колегія звертає увагу на суперечливість між доводами позивача з посиланням на акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства та обстежень Держсільгоспінспеції, та фактами, встановленими у справі № 13/100-12 господарськими судами обох рівнів, щодо передачі відповідачу у користування земельних ділянок площею 570,4 га та 200 га, які на час прийняття рішення неповернуті відповідачем і ним самовільно використовуються .

Ці суперечності , які не усунуті позивачем до прийняття судом першої інстанції оскаржуваного відповідачем рішення, ставлять під сумнів правильність здійсненого державною інспекцією сільського господарства в Київській області розрахунку розміру шкоди , заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки головою ФГ "Агросвіт" , адже при визначенні розміру шкоди враховується площа самовільно зайнятої земельної ділянки , нормативна грошова оцінка землі та середньорічний дохід від використання землі за цільовим призначенням.

На ці обставини місцевий господарський суд належної уваги не звернув .

Апелянт зазначав, що господарський суд умотивував своє рішення виходячи , серед іншого , з постанови державного інспектора про притягнення голови ФГ "Агросвіт" до адміністративної відповідальності за статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,тоді як така постанова була скасована Тетіївським районним судом Київської області від 15.01.2013 р. у справі № 1026/2455/12 2-а /380/2/13 як незаконна.

Судова колегія вважає, що застосування адміністративних заходів впливу саме по собі не звільняє правопорушника від застосування до нього земельно-правових заходів відповідальності, адже об'єктом земельного правопорушення є суб'єктивні права та законні інтереси власників землі та землекористувачів, тоді як об'єктом адміністративного правопорушення - встановлений порядок використання й охорони земель.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При перегляді справи у повному обсязі судова колегія не застосовує наказ Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" , адже на час здійснення перевірки державною інспекцією сільського господарства в Київській області та на час прийняття оскарженого відповідачем прийнятого місцевим господарським судом рішення, втратив чинність.

За таких обставин справи, судова колегія погоджується з апелянтом у тому, що прийняте господарським судом Київської області від 31.01.2013 р. у даній справі критеріям законності та обґрунтованості не відповідає і тому має бути скасоване з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ФГ "Агросвіт" про відшкодування шкоди у розмірі 1 255 507,90 грн. за самовільне користування земельною ділянкою.

Судові витрати за розгляд справи у суді першої та другої інстанції покласти на позивача у справі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 12, 25, 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити позивача у справі Відкрите акціонерне товариство "Кашперівський бурякорадгосп" на Публічне акціонерне товариство "Кашперівський бурякорадгосп".

2. Апеляційну скаргу Фермерського Господарства "Агросвіт" на рішення господарського суду Київської області від 31.01.2013р. у справі №26/147-12 задовольнити.

3. Скасувати рішення господарського суду Київської області від 31.01.2013р. у справі №26/147-12 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 33, оф. 1, код ЄДРПОУ - 00385879) на користь Фермерського господарства «Агросвіт» (09822, Київська обл., Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 46, код ЄДРПОУ - 32573126) 12 555,08 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Доручити місцевому господарському видачу відповідного наказу.

6. Матеріали справи №26/147-12 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Гончаров С.А.

Іоннікова І.А.