Рішення

від 25.04.2013 по справі 908/986/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/22/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.13 Справа № 908/986/13

За позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

до Приватного акціонерного товариства «Сабіла» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б)

про стягнення 5607,11 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Молотильников Ю.С. - представник за довіреністю № 103/01-12 від 11.01.13.

Від відповідача: Колесников А.В. - представник за довіреністю № б/н від 24.12.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 19.03.13. звернувся Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Сабіла» про стягнення 5607,11 грн. заборгованості за Договором оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Запоріжжитлоцивільбуд» № 390 від 25.01.00.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті орендних платежів, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з Приватної акціонерного товариства «Сабіла» заборгованість з орендної плати.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.03.13. порушено провадження у справі № 908/986/13, справі присвоєно номер провадження 19/22/13, судове засідання призначено на 16.04.13. о 10-30.

В судовому засіданні 16.04.13. представником відповідача надано письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких ПАТ «Сабіла» проти позову Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради заперечує та зазначає, що Договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Запоріжжитлоцивільбуд» № 390 від 25.01.00., на який посилається позивач, є нікчемним, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.04.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 908/986/13 відкладено на 25.04.13. о 10-40.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 25.04.13. від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради зазначає, що посилання відповідача на недійсність Договору оренди № 390 від 25.01.00. через те, що він нотаріально не посвідчений є недоцільними та помилковими.

В судовому засіданні 25.04.13. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради задовольнити.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 23.04.13. від відповідача надійшли письмові додаткові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких зазначено, що Договір оренди № 390 від 25.01.00. припинив свою дію 25.01.06., а Додаткова угода від 10.05.06. до Договору оренди № 390 від 25.01.00. щодо продовження терміну дії Договору є нікчемною, тобто не породжує передбачених законом правових наслідків.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.04.13. заперечив проти задоволення позову Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , ухвалив рішення у справі № 908/986/13.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25.01.00. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Сабіла» (в подальшому - Приватне акціонерне товариство «Сабіла» (далі - Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Запоріжжитлоцивільбуд» № 390 (далі - Договір оренди).

Додатковою угодою від 01.08.05. до Договору оренди в преамбулі Договору змінено Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області на Управління житлового господарства Запорізької міської ради.

Додатковою угодою від 01.06.11. до Договору оренди змінено сторону (Орендодавця) в Договорі оренди, а саме, - Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення в житловому будинку, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45 «б», яке знаходиться на балансі ВАТ «Запоріжжитлоцивільбуд» та не ввійшло до його статутного Фонду, а саме: вбудовані нежитлові приміщенняв цокольному поверсі п'ятиповерхового житлового будинку по вул. 40 років Радянської України, 45 «б» , загальною площею 41,2 кв.м: приміщення літера А-5, кімнати № 18, № 52, площею 37,8 кв.м; приміщення сумісного користування площею 3,4 кв.м. (далі - майно).

Призначення приміщень - для розміщення офісу (п. 1.2 Договору оренди)

Пунктом 2.1 Договору оренди визначено, що вступ Орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі від 26.11.02. вказаного майна.

Орендодавцем було передано, а Орендарем прийнято нежитлове приміщення в житловому будинку по вул. 40 років Радянської України, 45-б, яке знаходиться на балансі ВАТ «Запоріжжитлоцивільбуд» та не ввійшло до його статутного фонду, про що свідчить акт прийому-передачі, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.2 Договору оренди зазначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 з урахуванням доповнень, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 18.05.98. № 699 та від 19.01.00. № 75.

Пунктом 3.2 Договору оренди передбачено, що розмір місячної орендної плати за перший місяць - січень 2003 р. становить 55,02 грн., збільшений на індекс інфляції за грудень 1999 р. - січень 2000 р.

Відповідно до п. 3.3 Договору сторонами узгоджено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Орендна плата перераховується орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, що здається в оренду, щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.4 Договору оренди в редакції Додаткової угоди від 01.08.05.).

Пунктом 3.5 Договору оренди, в редакції Додаткових угод від 20.01.09. та від 08.02.10. визначено, що орендна плата перераховується Орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, щомісячно не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за розрахунковим.

Відповідно до п. 5.2 Договору оренди встановлено, що Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість з орендних платежів за період з липня 2010 р. по лютий 2012 р. не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення до суду з даним позовом склала 5607,11 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 10.1 Договору оренди, сторонами погоджено його строк з 25.01.00. по 25.01.03.

Додатковими угодами від 03.02.03. та від 10.05.06. сторонами було продовжено строк дії Договору оренди до 25.01.11.

Пунктом 10.6 Договору оренди встановлено, що в разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну Договору, після закінчення його строку протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що з боку сторін не надсилались заяви щодо припинення дії Договору, в зв'язку з чим його дію було автоматично продовжено на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

З приписів п. 5.2 Договору оренди вбачається, Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за Договором оренди позивачем виконано у повному обсязі, а саме, спірне приміщення передано відповідачу в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі від 26.11.02. до Договору оренди, копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, пунктом 3.5 Договору оренди в редакції Додаткових угод від 20.01.09. та від 08.02.10. визначено, що орендна плата перераховується Орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, щомісячно не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за розрахунковим.

Судом встановлено, що відповідач у період з липня 2010 р. по лютий 2013 р. не виконував свої зобов'язання за Договором оренди в частині внесення орендних платежів, в зв'язку з чим у Приватного акціонерного товариства «Сабіла» виникла заборгованість перед Орендодавцем по орендній платі в розмірі 5607,11 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Приватного акціонерного товариства «Сабіла» за неналежне виконання умов Договору оренди в частині сплати орендних платежів за період з липня 2010 р. по лютий 2013 р. становить 5607,11 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості по орендній платі, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Що стосується тверджень відповідача, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву та додаткових письмових запереченнях на позовну заяву щодо нікчемності Договору оренди нерухомого майна № 390 від 25.01.00., в зв'язку з тим, що даний Договір не був нотаріально посвідчений, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки на момент укладання Договору оренди нерухомого майна № 390 від 25.01.00. діяв Цивільний кодекс Української РСР від 1963 р., нормами якого не передбачалось нотаріальне посвідчення такого Договору.

Що стосується Додаткових угод до Договору від 03.02.03. та від 10.05.06., суд зазначає, що дані Додаткові угоди також не підлягають нотаріальному посвідченню, оскільки ними сторони вносили зміни до основного Договору, який не підлягав нотаріального посвідчення.

Крім того, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, судом встановлено, що Договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Запоріжжитлоцивільбуд» № 390 від 25.01.00. та Додаткові угоди до нього не були встановлені законом або визнанні судом недійсними, тому він є правомірним та діючим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85,Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сабіла» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б, код ЄДРПОУ 20478459) на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району ГУДКСУ в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 38025409, р/р 33212871700007, призначення платежу: за оренду 22080401, МФО 813015) 5607 (п'ять тисяч шістсот сім) грн. 11 коп. - боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.04.13.

Суддя І.В. Давиденко