Рішення

від 20.10.2011 по справі 15/249(2010)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа№ 15/249(2010)

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Костів Т.С.

при секретарі М.Зошій

розглянув справу

за позовом громадської організації "Прикарпатська Січ Українського Козацтва", м. Львів,

до відповідача -1 -Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача -2 -приватного підприємства "Гарантекспо", м. Львів,

до відповідача -3 -Львівської міської ради, м. Львів,

про визнання недійсним договору суборенди №01/04-107/г від 01.04.2009 р., визнання недійсним договору №2570 від 05.11.2010 р., визнання незаконною та скасування ухвали №2659 від 21.05.2009 р., визнання протиправними дій.

за участю представників сторін:

позивача -Котовщиков Р.А.

відповідача-3 -Гнатковська М.І.

Суть спору: позовну заяву подано громадською організацією "Прикарпатська Січ Українського Козацтва", м. Львів до відповідача -1 -Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача -2 -приватного підприємства "Гарантекспо", м. Львів, до відповідача -3 -Львівської міської ради, м. Львів, про визнанн недійсним договору суборенди №01/04-107/г від 01.04.2009 р., укладений між позивачем та приватним підприємством "Гарантекспо"; визнання протиправними дій управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу приміщення площею 61,5 м.кв. в будинку №6а на вул. Друкарській за заявою ПП «Гарантекспо»та внесення на розгляд Львівської міської ради проекту ухвали щодо порядку та умов відчуження приміщення площею 61,5 м.кв. в будинку №6а на вул. Друкарській; визнання незаконною та скасування ухвали №2659 від 21.05.2009 р. Львівської міської ради «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу»в частині п. 1 пп. 32 в частині затвердження нежитлового приміщення площею 61,5 м.кв. в будинку №6а на вул. Друкарській у м. Львові в переліку об'єктів, які підлягають приватизації способом викупу; визнання недійсним договору №2570 від 05.11.2010 р. купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу, укладений між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та приватним підприємством «Гарантекспо». Клопотанням №10 від 08.02.2011 р. позивач зазначив про помилкове вказання у своєму найменуванні слова "міжнародна".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.12.2010 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 13.01.2011 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 13.01.2011 р., 03.02.2011 р.. Ухвалою суду від 17.02.2011 р. зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 12.09.2011 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 29.09.2011 р. Ухвалою суду від 29.09.11р. розгляд справи відкладено на 06.10.11р., а ухвалою суду від 06.10.11р. - на 20.10.11р.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судових засіданнях свої вимоги підтримував, з мотивів, зазначених у позовній заяві, поясненнях. Стверджував, зокрема, що позивач є правонаступником Прикарпатської Січі українського козацтва. 01.04.2009 р. між позивачем та ПП "Гарантекспо" був укладений договір суборенди, який був підписаний зі сторони позивача Іськівим В.П., який на цю дату не був уповноважений укладати договорі, оскільки рішенням великої крайової ради Прикарпатської Січі Українського Козацтва від 21.12.2008 р. Іськіва В.П. було відсторонено від виконання обов'язків крайового отамана та вибрано отаманом Школярського І.. Про зміну керівника позивача листом від 20.02.2009 р. було повідомлено управління комунальної власності, яке своїм листом від 26.02.2009 р. №2-1362/2302 повідомило про взяття до уваги такого повідомлення. Однак, не зважаючи на це, отримавши лист позивача від 21.04.2009 р. №8/19 за підписом Іськіва В.П. про згоду орендаря на приватизацію об'єкта суборендарем, управління комунальної власності подало відповідні пропозиції Львівській міській раді, яка оскаржуваною ухвалою №2659 від 21.05.2009 р. включила орендоване позивачем приміщення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації суборендарем -ПП "Гарантекспо". Вважає, що про відсутність повноважень у Іськіва В.П. відповідачі знали. Посилається на відсутність у договорі суборенди ряду істотних умов, зокрема, порядку використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна, порядок його повернення тощо. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача -1 - Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради позов заперечував з мотивів, зазначених у відзиві. Стверджував, зокрема, що управління комунальної власності в силу п. 7 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" виступає продавцем та органом приватизації комунальної власності. Відповідно до Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1100 від 07.12.2007 р., до завдань управління віднесено виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова (п. 2.1.); передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м. Львова (п. 2.2.). Управління вносить на розгляд міської ради проекти ухвал щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації, переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, звітів про хід та результати відчуження комунального майна (п. 4.3.). У відповідності до п. 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009 р. №24653 затверджена Програма приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2009 -2010 роки, згідно із п. 3.9 якої суборендар має право приватизації приміщень за відповідним рішенням міської ради. Просить у позові відмовити.

Представник відповідача -2 -приватного підприємства "Гарантекспо" позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилався на недоведеність позовних вимог. Просив у позові відмовити.

Представник відповідача -3 -Львівської міської ради позов заперечував з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Просив у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

У відповідності до статуту Українського козацтва, зареєстрованого 14.07.2008 р., статут є єдиним та загальнообов'язковим для осередків, які входять до складу Українського козацтва та є його структурними підрозділами (п. 1.4.). Крайовий отаман є вищою посадовою особою в крайовому козацькому осередку, який керує його діяльністю, підписує документи (п. 4.7.8.). Відповідно до статуту Прикарпатської Січі Українського Козацтва, зареєстрованого 13.08.2001 р., Прикарпатська Січ Українського козацтва є осередком Всеукраїнської громадської організації Українське козацтво (п. 1.1.). Крайовий отаман підписує фінансові документи, керує діяльністю крайового козацького товариства (п. 5.8.).

Львівський обласний осередок "Прикарпатська Січ" міжнародної громадської організації "Українське козацтво" був затверджений протоколом №23 від 29.09.2006 р. ХХІІІ Української Великої Ради Міжнародної громадської організації "Українське козацтво". У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців АД№636159, Прикарпатська січ українського козацтва має статус юридичної особи.

Управління комунальної власності в силу п. 7 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" виступає продавцем та органом приватизації комунальної власності. Відповідно до Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1100 від 07.12.2007 р., до завдань управління віднесено виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова (п. 2.1.); передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м. Львова (п. 2.2.). Управління вносить на розгляд міської ради проекти ухвал щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації, переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, звітів про хід та результати відчуження комунального майна (п. 4.3.). У відповідності до п. 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

З наведеного вбачається, що вказані повноваження є владними повноваженнями Львівської міської ради та Управління комунальної власності.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позивач просить визнати протиправними дій управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу приміщення площею 61,5 м.кв. в будинку №6а на вул. Друкарській за заявою ПП «Гарантекспо»та внесення на розгляд Львівської міської ради проекту ухвали щодо порядку та умов відчуження приміщення площею 61,5 м.кв. в будинку №6а на вул. Друкарській; визнати незаконною та скасувати ухвалу №2659 від 21.05.2009 р. Львівської міської ради «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу»в частині п. 1 пп. 32 в частині затвердження нежитлового приміщення площею 61,5 м.кв. в будинку №6а на вул. Друкарській у м. Львові в переліку об'єктів, які підлягають приватизації способом викупу, що відповідає способам захисту прав суб'єкта в адміністративному судочинстві згідно із ч. 4 ст. 105 КАС України. З урахуванням наведеного, дані вимоги не підвідомчі господарському суду. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. З урахуванням наведеного, в частині цих вимог слід припинити провадження у справі.

20.08.2008 р. між Прикарпатською Січчю українського Козацтва (орендар) та управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) був укладений договір оренди №Г-6506-8 нерухомого майна (будівель, споруд. приміщень) за яким орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 03.06.2008 р. №490-С, договору оренди №Г-2515-5 від 27.01.2005 р. передає орендарю приміщення першого поверху площею 61,5 кв.м. у м. Львів, вул. Друкарська, 6а терміном до 19.08.2011 р.. Згідно із п. 7.19. договору, орендар має право здавати частину об'єкта оренди у суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим дозволом орендодавця.

01.04.2009 р. між Прикарпатською Січчю українського Козацтва (орендодавець) та ПП "Гарантекспо" (суборендар) був укладений договір суборенди не житлових приміщень №01/04-107/г, згідно із яким на підставі договору оренди №Г-6506-8 від 20.08.2008 р. на наказу управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради №291-С від 12.12.2008 р. "Про надання в суборенду орендованих площ на вул. Друкарській, 6а" орендодавець передає, а суборендар приймає у строкове платне користування не житлові приміщення першого поверху під індексами №№1, 2, 3 загальною площею 61,5 кв.м. у м. Львів, вул. Друкарська, 6а терміном до 01.08.2011 р. (п. п. 1.1., 1.2. договору). 01.04.2009 р. між тими ж сторонами було підписано акт приймання-передачі не житлових приміщень. Як вбачається з тексту договору та акту, зі сторони орендодавця він підписаний крайовим отаманом Іськівим В.П..

Посилання позивача на ту обставину, що в силу п. 7.19. договору оренди від 20.08.2008 р. у суборенду можна було передати лише частину, а не все приміщення, не впливає на дійсність договору суборенди, оскільки порушення однією із сторін умов договору не тягне за собою в силу ст. ст. 203, 215 ЦК України недійсності правочину. Не доведено в установленому порядку також факт неукладеності договору суборенди враховуючи поведінку сторін, спрямовану на його виконання, з якої вбачається відсутність неузгоджених істотних умов. При цьому, закон не зобов'язує сторін формулювати умови договору у якийсь визначений спосіб. Зі змісту договору вбачається встановлення обов'язку збереження суборендованого майна, його повернення після закінчення строку суборенди, можливість з дозволу власника майна використовувати кошти на реконструкцію та технічне переозброєння об'єкта. Щодо відносин сторін, які не врегульовані договором, встановлено, що вони регулюються чинним законодавством України (п. 6.6).

21.04.2009 р. на ім'я начальника управління комунальної власності за №8/19 було складено лист про відсутність у Прикарпатської Січі Українського Козацтва заперечень щодо викупу (приватизації) зазначених приміщень суборендарем. Лист підписаний Іськівим В.П. як крайовим отаманом (керівником) та скріплений печаткою організації. 14.05.2009 р. суборендар звернувся до начальника управління комунальної власності із заявою про включення суборендованого ним об'єкта до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, подавши також і лист -згоду орендаря №8/19 від 21.04.2009 р. про приватизацію суборендарем приміщень. Ухвалою Львівської міської ради №2659 від 21.05.2009 р. "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу", був затверджений відповідний перелік, в п. 32 якого було включено приміщення площею 61,5 кв.м. по вул. Друкарській. 6а як таке, що підлягає приватизації ПП "Гарантекспо".

05.11.2009 р. між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (продавець) та ПП "Гарантекспо" (покупець) був укладений договір №2570 купівлі-продажу не житлових приміщень способом викупу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я. та зареєстрований в реєстрі за №3604, згідно із яким продавець зобов'язався відповідно до ухвали Львівської міської ради №2659 від 21.05.2009 р. передати покупцю у власність не житлові приміщення першого поверху загальною площею 61,5 кв.м., позначені в технічній документації літерами 1, 2, 3, розташовані в будинку літ. А-4 за адресою м. Львів, вул. Друкарська, 6а (п. 1.1.). Право власності на об'єкт продажу переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта продажу, отримання акту прийому-передачі об'єкта продажу та державної реєстрації договору (п. 1.2.). Об'єкт продається за 508374 грн. (п. 1.5.). 18.11.2010 р. між сторонами вказаного договору був підписаний акт приймання-передачі №2570, яким підтверджується факт передачі приміщень покупцю. Квитанціями та платіжними дорученнями підтверджується факт оплати вартості приміщень продавцю. Право власності на вказані приміщення було зареєстровано за приватним підприємством "Гарантекспо", що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 02.12.2010 р. Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ухвалою позачергової Великої Ради Прикарпатської Січі УК від 21.12.2008 р. було вирішено позбавити Іськіва В.П. повноважень керівництва Прикарпатською Січчю та вибрано отаманом Прикарпатської Січі Шклярського І. (п. п. 3, 4). Вирішено в 10-денний термін надіслати повідомлення Іськіву В.П., виписку з протоколу та визначити термін передачі січових клейнодів, печатки, документації, майна та ключів Шклярському І. (п. 8). Наказом №182-р від 26.06.2009 р. Головного управління юстиції у Львівській області "Про взяття інформації до відома", було взято до відома інформацію про обрання крайовим отаманом Шклярського І.. Наказом №290-р від 23.09.2009 р. Головного управління юстиції у Львівській області "Про взяття інформації до відома", було взято до відома інформацію про обрання крайовим отаманом Зденянчина В.М.. Крім того, листом від 20.02.2009 р. про зміну керівництва позивача було проінформовано управління комунальної власності та про намагання Іськіва В.П. укласти договір суборенди приміщень у м. Львів, вул. Друкарська, 6а з ПП "Гарантекспо". У відповідь управлінням комунальної власності було скеровано листа від 26.02.2009 р. №2-1362/2302, відповідно до якого надану інформацію було взято до відома та врахування при розгляді подальших звернень Іськіва В.П. від імені позивача. Витягом з протоколу засідання Великої козацької Ради "Прикарпатська Січ" від 28.11.2009 р. за грубе порушення норм статуту, несплату членських внесків та неправомірне розпорядження козацьким майном Іськів В.П. був виключений з рядів "Прикарпатської Січі" Українського козацтва.

Позивач посилається на ту обставину, що у зв'язку із вищенаведеним, Іськів В.П. станом на дату складання листа від 21.04.2009 р. №8/19 та укладення договору суборенди від 01.04.2009р. не виконував обов'язків крайового отамана та не був уповноважений діяти від імені позивача. При цьому, з реєстраційних карток та пояснень позивача вбачається, що відомості про зміну керівника Іськіва В.П. на Шклярського І. були внесені до Єдиного державного реєстру лише 07.07.2009 р.

Згідно із ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідачі знали відомості про відсторонення Іськіва В.П. від обов'язків крайового отамана рішенням від 21.12.2008 р., оскільки про таке рішення письмово повідомлявся відповідач -1, а відповідачі -2, 3 могли взнати про цю обставину з оголошення в газеті "Високий замок" від 14.01.2009 р., не заслуговує на увагу враховуючи, що поряд із повідомленням про відсутність повноважень у Іськіва В.П. до управління комунальної власності також надійшов лист позивача №2/11 від 24.03.2009 р. за підписами Іськіва В.П. як крайового отамана, а також інших осіб, позначених як крайовий скарбник, голова крайового суду козацької честі, крайовий писар, яким спростовувалась інформація про припинення у Іськіва В.П. повноважень крайового отамана. При цьому, до листа було надано витяг з ухвали Великої Ради прикарпатської Січі У.К. від 16.06.2008 р., витяг з протоколу №2 Засідання суду козацької честі Крайового товариства П.С. від 27.01.2008 р., якими, зокрема, було виключено І. Шклярського з Прикарпатської Січі Українського козацтва. В світлі таких обставин, відповідачі підставно керувались у своїх діях відомостями, вміщеними в Єдиному державному реєстрі. Як вбачається з листа управління комунальної власності від 15.04.2009 р. №2302-1207, останнє зверталась до управління державної реєстрації з метою встановлення особи, уповноваженої діяти від імені позивача.

Згідно із ст. ст. 203, 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно із Постановою Пленуму верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (п. 7). Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, але лише тією, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п. 5). Як вбачається з матеріалів справи, позивач не є стороною оскаржуваного ним договору купівлі-продажу. Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права або інтересу, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, жодних доказів наявності передбачених законом підстав для визнання недійсним оскаржуваних договорів суду не надано.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.1, 12, 33-35, 45, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

вирішив:

1.Припинити провадження у справі в частині вимог визнати протиправними дії управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу приміщення площею 61,5 м.кв. в будинку №6а на вул. Друкарській за заявою ПП «Гарантекспо»та внесення на розгляд Львівської міської ради проекту ухвали щодо порядку та умов відчуження приміщення площею 61,5 м.кв. в будинку №6а на вул. Друкарській; визнати незаконною та скасувати ухвалу №2659 від 21.05.2009 р. Львівської міської ради «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу»в частині п. 1 пп. 32 в частині затвердження нежитлового приміщення площею 61,5 м.кв. в будинку №6а на вул. Друкарській у м. Львові в переліку об'єктів, які підлягають приватизації способом викупу.

2.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 24.10.2011 року.