Рішення

від 25.04.2013 по справі 901/172/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2013Справа № 901/172/13-г

За позовом Житлово-будівельного кооперативу науково-виробничого об'єднання «Ефіролія»

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліс»

про стягнення 22 973,22 грн., розірвання договору оренди та спонукання звільнити нежитлове приміщення.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліс»

до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу науково-виробничого об'єднання «Ефіролія»

про стягнення 108 447, 79 грн.

Суддя Потопальський С.С.

Представники:

від позивача за первісним позовом - Вахрушев В.Є., довіреність № 49 від 27.11.2012, представник, паспорт серії ЕЕ 391556;

від відповідача за первісним позовом - Рибак В.С., довіреність № б/н від 24.01.2012, представник, паспорт серії ЕС 925703;

СУТЬ СПОРУ: Житлово-будівельний кооператив науково-виробничого об'єднання «Ефіролія» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліс» з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 22 973, 22 грн. за договором оренди нежитлового приміщення від 01.06.2004, укладеного між сторонами; про розірвання вищезазначеного договору; про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліс» звільнити об'єкт нерухомості - вбудоване нежитлове приміщення, яке складається з 5-ти кімнат загальною площею 76 кв.м., розташоване по вул. Ракетна, 26 в м. Сімферополі.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем не сплачується орендна плата більше трьох місяців та відповідачем порушені умови договору в частині використання орендованого майна за призначенням та передано майна без дозволу наймодавця в суборенду.

Заявою про зменшення суми позову від 01.03.2013 позивач уточнив позовні вимоги та просить:

- розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2004 року, укладений між Житлово-будівельним кооперативом науково-виробничого об'єднання «Ефіролія», м.Сімферополь та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліс», м.Сімферополь;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліс» звільнити об'єкт власності Житлово-будівельного кооперативу науково-виробничого об'єднання «Ефіролія», м.Сімферополь - вбудоване нежитлове приміщення, яке складається з 5-ти кімнат, загальною площею 76 кв.м., розташоване за адресою м.Сімферополь, вул.Ракетна, 26;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліс», м.Сімферополь 18408,48грн. заборгованості з орендної плати.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог належить до прав позивача, а також те, що вказані дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги в редакції заяви від 01.03.2013 р. (а.с.71 том 2).

23.01.2013 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліс» про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу науково-виробничого об'єднання «Ефіролія» 108 447, 79 грн., у тому числі 40 263, 74 грн. переплати орендної плати за договором від 01.06.2004, 66 000 грн. упущеної вигоди, 2 184,05 грн. збитків. Ухвалою від 29.01.2013 вказана зустрічна заява прийнята судом до розгляду для сумісного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.01.2013 порушено провадження у справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду Автономної Республіки Крим» 112 від 12.03.2013 у зв'язку із знаходженням судді Тіткова С.Я. у відпустці справу передано до провадження судді Потопальського С.С.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2004 року між Житлово-будівельним кооперативом науково-виробничого об'єднання «Ефіролія» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліс» (орендар) укладений договір № б/н оренди нежитлового приміщення (далі - договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду майно - вбудоване не житлове приміщення, яке складається з 5-ти кімнат, загальною площею 76 кв.м., розташоване за адресою: місто Сімферополь, вул. Ракетна, 26 (далі - об'єкт оренди), (п.1.1 договору).

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2007 по справі № 2-7/5415-2007 залишеним в силі постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2007, вказаний договір оренди визнаний дійсним. Також у зазначеному рішенні вказано що сторони додатковою угодою № 1 від 05.07.2004 узгодили, що датою підписання договору вважається 01.07.2004 та датою закінчення строку дії договору 01.07.2034.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендар використовує приміщення для здійснення своєї статутної діяльності.

Відповідно до пункту 4.1 договору за вказане приміщення орендарем виплачується договірна орендна плата з розрахунку, який буде підписуватися на початку кожного року, виходячи з інфляції, що існує на даний момент та інш.

При цьому сторонами був підписаний додаток до договору з розрахунком орендної плати, відповідно до якого вартість орендної плати за 1 кв.м. складає 4,00 грн.(з урахуванням ПДВ).

Додатковою угодою від 23.01.2006 пункт 4.1 договору викладений у наступній редакції: «За вказане приміщення що орендується орендарем сплачується договірна орендна плата, розмір якої визначається орендодавцем та надається до виконання орендарю до 15 числа поточного року. Розмір орендної плати може переглядатись не більше одного разу на рік», (а.с.113, т.1).

Обґрунтовуючи пред'явлений до стягнення з відповідача розмір плати за користування нежитловим приміщенням по вул. Ракетна, 26, місто Сімферополь, позивач посилається на п.4.1 договору та укладену між сторонами додаткову угоду від 23.01.2006, відповідно до якої розмір орендної плати визначається орендодавцем та надається до виконання орендарю до 15 числа поточного року. Розмір орендної плати може переглядатись не більше одного разу на рік.

На виконання п.4.1 позивачем виставлялись рахунки на оплату орендованого майна (а.с.114-126, т.2), які оплачувались відповідачем у 2004-2011 році. Так з березня 2006 по червень 2010 орендна плата за місяць складала 1000,00 грн., з липня 2010 по грудень 2011 - 2000,00 грн. Коли позивачем в порядку визначеному п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди від 23.01.2006) була збільшена орендна плата з січня 2012 року до 3317,40 відповідач відмовився сплачувати заборгованість по рахункам позивача та сплачував орендну плату з розрахунку 736,02 грн. на місяць, що за період з січня по вересень 2012 року складає 6624,18грн. У зв'язку з цим за період з січня по вересень 2012 року утворилася заборгованість з орендної плати, яка складає 23232,42 грн. Вищенаведені обставини підтверджуються також актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами (т.2; а.с. 98-101).

Доводи відповідача про те, що вартість орендної плати згідно додатку до договору за 1 кв.м. складає 4,00 грн., суд відхиляє, оскільки орендна плата визначалася відповідно до додаткової угоди від 23.01.2006, згідно якої розмір орендної плати визначається орендодавцем та надається до виконання орендарю до 15 числа поточного року. Розмір орендної плати може переглядатись не більше одного разу на рік» (а.с.113, т.1).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено, позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.01.2012 по 14.09.2012 року, із розрахунку за 1 м.кв. - 43,65 грн., (3317,40 грн. на місяць), про що свідчить розрахунок суми позову (т.1; а.с.113,) та заява про зменшення позову (т.2; а.с.71).

Отже, заборгованість заявлена позивачем у розмірі 18 408,48 грн. обґрунтована та підлягає стягненню.

Що стосується первісних позовних вимог про розірвання договору оренди від 01.06.2004 слід зазначити наступне.

В обґрунтування позовних вимог про розірвання договору оренди позивач посилається на те, що у відповідача утворилася значна заборгованість з орендної плати та останній відмовляється сплачувати орендну плату у розмірі визначеному договором, а також на те, що відповідач здає приміщення без згоди орендодавця в суборенду, використовує приміщення не за призначенням, а саме розмістив в одному з приміщень продовольчий магазин.

Згідно п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вже зазначалось, відповідач по первісному позову має значну заборгованість по орендній платі, яка складає 23232,42 грн. та перевищує суму орендної плати за 6 місяців, що є істотним порушенням умов договору оренди.

Отже, первісні позовні вимоги в частині розірвання договору оренди підлягають задоволенню відповідно до вимог п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Посилання позивача на безпідставну передачу орендовано приміщення в суборенду суд відхиляє, оскільки додатковою угодою № 2 від 01.11.2007 таке право відповідача було передбачено сторонами.

Відповідно до ч.5 ст.188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Сумісно з первісним позовом був прийнятий до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліс» про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу науково-виробничого об'єднання «Ефіролія» 108 447,79 грн., у тому числі 40 263, 74 грн. переплати орендної плати за договором від 01.06.2004, 66 000 грн. упущеної вигоди, 2 184,05 грн. збитків.

Вказані зустрічні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Зустрічні позовні вимоги в частині стягнення 40 263, 74 грн. переплати орендної плати за договором від 01.06.2004 ґрунтуються на тому, що за період з 2004 року по грудень 2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліс» здійснювались платежі більш ніж встановлені додатком до договору, відповідно до якого вартість орендної плати за 1 кв.м. складає 4,00 грн.(з урахуванням ПДВ), в зв`язку з чим позивач просить стягнути надмірно сплачені кошти в сумі 40 263,74 грн.

Як вже зазначалось, позивачем виставлялись рахунки на оплату орендованого майна відповідно до п.4.1 договору в редакції додаткової угоди від 23.01.2006. Орендна плата сплачувалася відповідачем згідно виставлених рахунків. Отже, переплата з орендної плати відсутня. За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги щодо стягнення 66000,00 грн. упущеної вигоди позивач по зустрічному позову обґрунтовує тим, що у зв`язку із протиправними діями кооперативу, на вимогу суборендаря фізичної особи - підприємця Бережний Е.В. достроково був розірваний договір №38 суборенди приміщень із ТОВ «Еліс», чим завдано шкоду у вигляді недоотриманого прибутку у розмірі 3000 грн. на місяць в термін з 01.08.2012р по 31.05.2014 р., яка загалом складає 66000грн. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що можливість здачі в оренду зазначена в п.3.7 додаткової угоди від 01.11.2007.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, до яких відно сяться доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (упущеної вигоди), необхідно наявність чотирьох складових цивільних правовідносин: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною дією, поведінкою боржника та збитками; вина.

При відсутності хоча б однієї складової цивільна відпо відальність не настає.

Правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на будь-яку форму права і за яку чинним законодавством передбачено відповідальність.

Визначення особи як правопорушника нероздільно пов'язано з необхідністю доведення наявності причинно - наслідкового зв'язку між винною дією особи та настанням негативних наслідків.

Вина є умовою відповідальності за правопорушення, тобто винною дією є невиконання, неналежне виконання або, у даному випадку, відмова від виконання зобов'язання.

Враховуючи те, що позивачем по зустрічному позову в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведений факт вини Житлово-будівельного кооперативу науково-виробничого об'єднання «Ефіролія» та причинно-наслідкового зв'язку між діями останнього та розірванням договору суборенди, суд вважає що вказані збитки нараховані не правомірно та зазначені позовні вимоги є безпідставним.

Зустрічні позовні вимоги щодо нарахованих позивачем 2184,05 грн. збитків ґрунтуються на тому, що Житлово-будівельний кооператив науково-виробничого об'єднання «Ефіролія» самовільно відключив Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліс» від електроенергії, в зв`язку з чим останній був вимушений проводити альтернативну лінію електромереж в приміщення, на що було затрачено вказану суму.

Однак позивачем по зустрічному позову не представлено доказів, які підтверджують, що саме з вини Житлово-будівельного кооперативу науково-виробничого об'єднання «Ефіролія» позивач був вимушений проводити альтернативну лінію електромереж в приміщення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене підлягають задоволенню первісні позовні вимоги, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача по первісному позову.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.04.2013 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліс», (вул.Ракетна, б.26, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 33086577) на користь Житлово-будівельного кооперативу науково-виробничого об'єднання «Ефіролія», (вул.Ракетна, 26, м.Сімферополь, ЗКПО 22326081) 18408,48 грн. заборгованості, 1720,50 грн. судового збору.

3. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2004, який укладений 01.07.2004 року між Житлово-будівельним кооперативом науково-виробничого об'єднання «Ефіролія», м.Сімферополь та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліс», м.Сімферополь.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліс», (вул.Ракетна, б.26, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 33086577) звільнити об'єкт власності Житлово-будівельного кооперативу науково-виробничого об'єднання «Ефіролія», (вул.Ракетна, 26, м.Сімферополь, ЗКПО 22326081) - вбудоване нежитлове приміщення, яке складається з 5-ти кімнат, загальною площею 76 кв.м., розташоване за адресою м.Сімферополь, вул.Ракетна, 26.

5. Повернути Житлово-будівельному кооперативу науково-виробничого об'єднання «Ефіролія», (вул.Ракетна, 26, м.Сімферополь, ЗКПО 22326081) з Державного бюджету України (УДКСУ у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим код ЄДРПОУ 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному Управлінні на ім`я Управління Державної казначейської служби України у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим), надмірно сплаченого по платіжному дорученню № 1 від 24.12.2012 судового збору у розмірі 962,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. У зустрічному позові відмовити повністю.

Суддя С.С. Потопальський