Ухвала

від 23.04.2013 по справі 825/385/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/385/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Інбуд» товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Агротехінвест» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 жовтня 2012 року №0000712200,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року адміністративний позов Дочірнього підприємства «Інбуд» товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Агротехінвест» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 жовтня 2012 року №0000712200 задоволено, скасовано повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові ДПС від 30 жовтня 2012 року №0000712200.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між ДП «Інбуд» ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Агротехінвест» та ТОВ «Укртрейдком» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10 жовтня 2012 року по 16 жовтня 2012 року ДПІ у м.Чернігові ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Інбуд» ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Агротехінвест» з питань достовірності, повноти нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за жовтень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Укртрейдком», за результатами якої складено акт від 23 жовтня 2012 року №2179/22/30732102, в якому встановлено порушення позивачем п.п.198.2, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 6667,00 грн.

На підставі акту перевірки №2179/22/30732102 від 23 жовтня 2012 року ДПІ у м.Чернігові ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2012 року №0000712200, згідно якого за порушення п.п.198.2, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8334,00 грн., у тому числі 6667,00 грн. за основним платежем та 1667,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Укртрейдком» (постачальник) було укладено договір поставки №10 від 07 жовтня 2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити на об'єкт покупця металоконструкції та метизи, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за ціню та на умовах, визначених даним договором. Підпунктом 2.1 вищезазначеного договору визначена його вартість в розмірі 40000,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано докази виконання умов даного договору: видаткову накладну від 13 жовтня 2011 року №РН-1310-2, податкову накладну від 13 жовтня 2011 року №40, виписку по рахунку від 13 жовтня 2011 року, яка свідчить про здійснення оплати товару. Також позивачем додано до матеріалів справи докази, які свідчать про використання придбаного у ТОВ «Укртрейдком» товару у власній господарській діяльності, а саме поставку вищезазначеної металоконструкції ТОВ «ТК «Алдор» в рамках договору №122 від 11 жовтня 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача грунтуються на акті ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС №481/23-9/37701730 від 06 лютого 2012 року «Про неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртрейдком» щодо підтвердження господарський відносин з платниками податків за період з 22 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року», в якому встановлено, що фінансово-господарські правовідносини між ТОВ «Укртрейдком» та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на вищезазначений акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС №481/23-9/37701730 від 06 лютого 2012 року, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Укртрейдком» останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на висновок старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 26 грудня 2011 року, в якому зазначено, що в рамках кримінальної справи №79-00227 допитано засновника, директора та головного бухгалтера Стульова І.О., який пояснив, що зареєстрував підприємство без мети ведення фінансово-господарської діяльності за грошову винагороду, оскільки згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Натомість, відповідачем не доведено наявність обвинувального вироку суду в кримінальній справі за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.205, 212 КК України, які б могли підтвердити фіктивний чи протиправний характер діяльності ТОВ «Укртрейдком».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої позивачем від платника податку - ТОВ «Укртрейдком», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30 жовтня 2012 року №0000712200, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 29 квітня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.