Постанова

від 15.12.2006 по справі 20-4/348

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-4/348

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-4/348

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"15" грудня 2006 р.  10:10                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:судді Остапової К.А., розглянувши у судовому засіданні  адміністративну справу за позовом адміністративного позову Прокурора Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад-С” про стягнення 3380,00 грн.,

при секретарі Соловей Ю.В.

за участю представників:

прокурор –Шульга А.М., посвідчення №438 від 20.02.2006;

позивач –Капустін Д.М., довіреність №  9316 від 05.12.2006;

відповідач –не з'явився;

С у т ь   с п о р а:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад-С” про стягнення сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень, серпень, вересень 2006 року у розмірі 3380,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України щодо строків сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень, серпень, вересень 2006 року.

Ухвалою суду від 23.11.2006 по справі було призначено попереднє судове засідання на 06.12.2006.

Ухвалою суду від 06.12.2006 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду на 15.12.2006.

У попереднє та судове засідання відповідач явку повноважних представників не забезпечив, про причини нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив не надав, про час та місце засідання був повідомлений належним чином.

Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті  9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15  травня 2003  року), статті  3 Декларації прав національностей України (від 1  листопаду 1991  року №  1771), статті  10 Закону України «Про судовий устрій»від 7  лютого 2002  року, статті  18 Закону України «Про мови»від 28  жовтня 1989  року, статтям  10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23  грудня 1998  року №  350), статті  15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанням представника позивача і прокурора, вони давали пояснення по справі на російській мові.

Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача і прокурору роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача і прокурора, суд -

В с т а н о в и в :

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.   

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник  у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

  Згідно зі ст. 14, 17 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне  страхування” №1058-VI від 09.07.2003 (далі Закон України № 1058-VI від 09.07.2003) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно  від  форми   власності,  виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати  і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.       

Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду  України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція) визначений розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для роботодавців –підприємств, установ, організацій встановлений розмір страхових внесків, який складає 32 % від суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 1-5 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної платні підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.

         Відповідно до розділу 5 Інструкції, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми,  порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того,  чи  були  зазначені  суми  фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно з п. 4.1 ч. 4 Інструкції вказано розмір страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, складає до 31.03.2005 –32%,  з 31.03.2005 –32,3% (на 2006 рік –31,8%) від об'єкта оподаткування – суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 1-5% суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого працівнику відповідно з умовами трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п.1 п. 4 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 (Із змінами і доповненнями, внесеними) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників на 2006 рік - 31,8 відсотки від об'єкта оподаткування.

Пункт 5.1.4 Інструкції встановлює, що нараховані за відповідний базовий звітний   період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше  ніж  через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких  нараховуються страхові внески.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Каскад-С” зареєстровано в якості платника страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, розмір суми страхових внесків, що підлягають оплаті за липень, серпень, вересень 2006 року, визначений відповідачем у відповідних розрахунках страхових внесків на загальнообов`язкове державне страхування складає –3380,00 грн.,  з яких:

-          за липень 2006 року у розмірі 1014,00 грн.;

-          за серпень 2006 року у розмірі 1183,00 грн.;

-          за вересень 2006 року у розмірі 1183,00 грн.

Відповідач, згідно з пунктом шостим ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003, частиною четвертою п. п. 5.1.6 п. 5.1 ч. 5 Інструкції, повинен самостійно сплатити суму внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 106 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 суми страхових  внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з п. 8.1 ч. 8  Інструкції своєчасно несплачені страхові внески визнані недоїмкою.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, відповідно до п. 8.2 ч. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, були виписані вимоги про сплату недоїмки: № Ю-57 від 06.09.2006 на суму 1014,00 грн., № Ю-57 від 04.10.2006 на суму 1183,00 грн., № Ю-57 від 06.11.2006 на суму 1183,00 грн.

Вказані вимоги були направлені на адресу боржника (м. Севастополь, вул. Ковпака, 5) рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, але були повернути поштовим відділенням зв'язку з відміткою “за даною адресою організація не значиться” і є не узгодженими, у встановленому порядку не оскаржувались.

В порушення зобов`язань по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, передбачених чинним законодавством України, відповідач сплату внесків не здійснив.

Відповідач не надав доказів погашення визнаної заборгованості.

В матеріалах справи знаходиться довідка Севастопольського міського управління статистики, в якої зазначена адреса підприємства: 99011, м. Севастополь, вул. Ковпака, 5.

Таким чином, заборгованість відповідача перед Управлянням Пенсійного фонду України у Ленінському району міста Севастополя складає  3380,00 грн.

  Суд, перевіривши розрахунок суми позовних вимог, вважає позовні вимоги в сумі 3380,00 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду звертаються у встановленому законом порядку і пред'являють вимогу про сплату недоїмки до відповідного відділу державної виконавчої служби, а також мають право звернутися до суду або господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

 Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органу Пенсійного фонду надане право подавати до органів державної виконавчої служби тільки ти вимоги, які були одержані страхувальником. У вказаних випадках, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

 Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 111, 121, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Каскад-С”  (м. Севастополя, вул.Ковпака, 5; код ЄДРПОУ 31331579, р/р№26001317325001 в СФ АКБ “Приватбанк”, МФО 324935) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16-58; код ЄДРПОУ 22274991) заборгованість у розмірі 3380,00 грн. на р/р №25604705100012, р/р №25600705100113 у СМВ №4548 ВАТ “Державний Ощадний банк України” МФО 384027.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

3.          Примирники постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                          К.А. Остапова

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

19.12.2006

Розсилка:

1.          Прокуратура м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Л.Павліченко, 1)

2.          Прокурор Ленінського району м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

3.          позивач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя (99011, м.Севастополь, вул. Карантинна, б. 16 кв. 58)

4.          відповідач –ТОВ  “Каскад-С” (м. Севастополь, вул. Ковпака, 5)

5.          справа

6.          наряд