Рішення

від 24.04.2013 по справі 902/499/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2013 р. Справа № 902/499/13

Провадження № 2/902/31/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" 81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул.Стрийське шосе,1

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал -Фарм" 21029, м.Вінниця, вул.Стельмаха, 41/56

про стягнення 233 339,53 грн.

За участю представників сторін:

позивача : Федак З.Я. - за довіреністю;

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" до Товариства з обмеженою відпвідальністю "Універсал -Фарм" про стягнення 233 339,53 грн. заборгованості за невиконання господарського зобов''язання, з яких: 222 500,00 грн. основного боргу, 6 441,78 грн. пені, 667,50 грн. - втрат від інфляції та 3 730,25 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.04.13 р. порушено провадження у справі № 902/499/13 та призначено засідання на 24.04.13 р.

Представник позивача в судовому засіданні свою правову позицію підтримала, просила суд задовільнити позовні вимоги з підстав, визначених в позові.

Представник відповідача своїм правом на захист не скористався, в судове засідання не з''явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.

За вказаних обставин, справа розглядається за наявними в ній матерілами в порядку ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Миколаївцемент" (далі по тексту - "ПАТ "Миколаївцемент" або "Покупець", "Позивач") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Фарм" (далі по тексту - "ТОВ «Універсал-Фарм" або "Продавець"/"Постачальник", "Відповідач") був укладений Договір поставки №8172 (далі по тексту - "Договір").

Згідно з положеннями укладеного Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити шлак доменний гранульований (далі - "ШДГ") для виробництва цементу ГОСТ 3476-74, виробництва ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг", в період з червня 2012 року по грудень 2012 року на умовах СРТ (ІНКОТЕРМС-2010) станція Миколаїв-Дністровський, Львівської з.д.

Сторонами погоджено, що Постачальник починає відвантаження ШДГ після отримання письмової заявки Покупця. Поставки здійснюються відповідно до графіку та в термін, який зазначений у письмовій заявці Покупця. ШДГ має бути поставлено в повному обсязі, у строк та відповідно до графіку поставок, що подається Покупцем (п. 3.2., п. 3.3. та п. 4.2. Договору).

Постачальником було отримано письмові заявки на відвантаження ШДГ протягом липня (до 31 липня) 2012 р. у кількості 5 000 тон вартістю 825 000,00 грн. з ПДВ включно з вартістю залізничного тарифу та експедиторських послуг.

Відповідно до п. 6.1. Договору Покупець оплачує Постачальнику ШДГ та вартість з.д. тарифу шляхом авансового платежу згідно виставленого Продавцем Покупцю рахунку на кожну партію товару, яка становить не більше ніж 2500 тон.

На підставі рахунку-фактури № УФ-0000124 від 17.07.2012р. Покупцем було здійснено попередню оплату у розмірі 412 500,00 грн. за поставку ШДГ у кількості 2 500,00 тон, що підтверджується платіжним дорученням № 12009966 від 19.07.2012р.

Обов'язок почати відвантаження замовленого ШДГ у кількості 2 500,00т. виник у Постачальника з моменту отримання замовлення на відвантаження та оплати за дану продукцію, - з 20.07.2012р. Враховуючи, що оплачений ШДГ повинен був бути поставлений до 31.07.2012р., тому термін прострочення поставки настав з 01.08.2012 р.

Однак, відповідач жодним чином не виконав своїх зобов'язань по поставці оплаченого та замовленого ШДГ у кількості 2 500,00 тон, та не повернув кошти за непоставлену продукцію. Жодних повідомлень про готовність даної продукції до відвантаження та/або про її відвантаження та/або про відмову відповідача поставити продукцію та/а бо про наявність причин, які унеможливлюють її вчасне відвантаження, тощо, від останнього не надходило.

27.09.12 р. ПАТ "Миколаївцемент" надіслало відповідачу претензію з вимогою повернути передоплату у повному розмірі за непоставлений товар. Відповідачем було частково повернуто кошти ПАТ "Миколаївцемент" за непоставлену вищевказану продукцію, а саме у розмірі 190 000,00 грн. Відповідач також надіслав лист, у якому не заперечуючи наявність та розмір заборгованості (фактично її визнаючи) запропонував погасити заборгованість шляхом поставки піддонів позивачу.

Таким чином, неповернутою залишилась передоплата в розмірі 222 500,00 грн. (412 500,00 грн. - 190 000,00 грн.).

Добровільна відмова відповідача від сплати виниклої заборгованості спонукала позивача звернутись з даним позовом до суду.

Крім боргу позивачем заявлено до стягнення 6 441,78 грн. пені, 667,50 грн. - втрат від інфляції та 3 730,25 грн. 3% річних.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить іст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у відповідача існує борг перед позивачем, на підставі чого позов в цій частині підлягає задоволенню, оскільки заборгованість фактично підтверджена матеріалами справи.

Разом з тим, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 441,78 грн. пені за період з 01.08.12 р. по 15.10.12 р., 667,50 грн. - втрат від інфляції за період з грудня 2012 р. по лютий 2013 р. та 3 730,25 грн. 3% річних за період з 16.10.12 р. по 26.03.13 р. в результаті чого дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторони в умовах Договору (п.9.3.) передбачили, що за порушення термінів поставки Постачальник зобов'язаний, на підставі Договору, сплатити Покупцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від вартості непоставленого ШДГ, але не більше 10% від суми непоставленої продукції.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, річних та інфляційних заявлено правомірно, оскільки нараховані згідно умов Договору та чинного законодавства.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПУ України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 527, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал -Фарм" (21029, м.Вінниця, вул.Стельмаха, 41/56, код 37247818) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" (81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул.Стрийське шосе,1, код ЄДРПОУ 00293025) 222 500,00 грн. основного боргу, 6 441,78 грн. пені, 667,50 грн. - втрат від інфляції, 3 730,25 грн. 3% річних та 4 666,80 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 26 квітня 2013 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул.Стрийське шосе,1

3 - відповідачу 21029, м.Вінниця, вул.Стельмаха, 41/56