Постанова

від 22.11.2006 по справі 9/148/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/148/06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 листопада 2006 р.                                                                                   № 9/148/06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Перепічая В.С. ( головуючого ),

Вовка І.В., Гончарука П.А.,

розглянувши  у     відкритому  судовому засіданні  в м.Києві  касаційну  скаргу  

Товариства з обмеженою відповідальністю “Новое Время”

на  рішеннягосподарського суду Запорізької областівід 05.07.2006 року

у справі за позовомВідкритого акціонерного товариства  “Запоріжжяобленерго” в особі  Запорізьких міських електричних мереж

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Новое Время”

простягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року  позивач звернувся до господарського суду Запорізької області  із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості   в сумі 1378,18 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за договором № 5486 від 22.03.2001 року  з оплати за поставлену електричну енергію.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені  вимоги та просив стягнути заборгованість в сумі 1378,64 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.07.2006 року  позов задоволено.

В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не переглядалося.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено   норми матеріального  та  процесуального права,  і тому просить прийняте ним рішення скасувати та в  позові  відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що  оскаржене судове рішення відповідає вимогам закону, і просить залишити його без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню  частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що між сторонами було укладено договір № 5486 від 22.05.2001 року, за умовами якого позивач зобов'язався  постачати електричну енергію, а відповідач зобов'язався  здійснювати оплату  за спожиту електричну енергію в  строки, які визначені цим договором.

Розглянувши справу за відсутності  відповідача, місцевий господарський суд виходив з того, що ухвали суду про порушення провадження у справі та  про її відкладення і призначення до розгляду були надіслані за його юридичною адресою та до суду не поверталися, що свідчить про  належне повідомлення  відповідача про час і місце засідання суду.

Проте, такий висновок  помилковий і не  грунтується на положеннях чинного законодавства, що встановлює порядок розгляду справ у господарських судах України.

Відповідно  до пункту  2 і 4 частини 3 ст.129 Конституції України  одними з основних засад судочинства  є рівність всіх учасників  судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода  в наданні ними суду  своїх доказів і  в доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) ГПК України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників  судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги  і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд  створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Забезпечення  участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається  на господарський суд, який відповідно до частини 1 статті 64 ГПК України  після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати  їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

За вимогами пункту 2 частини 2 статті 11110 ГПК України розгляд господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином  про час і місце засідання, є порушенням норм процесуального права і в будь-якому випадку  підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду  касаційним судом.

Розглядаючи справу за відсутності  відповідача, суд першої інстанції обмежився вказівкою на ту обставину, що ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи були направлені сторонам, не з'ясувавши, чи  надсилалися ці ухвали  відповідачу.  При цьому не було враховано положення пункту 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України  № 75 від 10.12.2002 року, згідно з яким ухвала про порушення провадження і призначення її до розгляду  надсилається  службою діловодства в день її прийняття всім  учасникам процесу з повідомленням про вручення, яке з відміткою про вручення адресатові залучається до матеріалів справи. А факт неодержання ухвали  адресатом засвідчується  поштовим відділенням    встановленого зразка,  яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом  оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

У матеріалах справи відсутні зазначені докази про вручення відповідачеві  ухвал місцевого господарського суду  про порушення провадження в  справі та про її відкладення.

До того ж, суд не звернув уваги на те, що ухвали про порушення провадження в  справі та про її відкладення надсилалися  ним за юридичною адресою, вказаною у позовній заяві, а в  договорі, укладеному між сторонами, адреса місцезнаходження відповідача зазначена інша.

За таких обставин, прийняте у даній справі  рішення суду першої інстанції є незаконним і підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до  суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене,  всебічно і повно встановити всі  фактичні обставини справи  на підставі  об'єктивної оцінки наявних у ній доказів,  з'ясувати дійсні  права та обов'язки сторін і залежно від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне й обгрунтоване рішення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Новое Время” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.07.2006 року скасувати, і справу № 9/148/06 передати  на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий                                                                                В.Перепічай

Судді                                                                                                     І. Вовк

                                                                                         П. Гончарук