Рішення

від 24.04.2013 по справі 910/3174/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3174/13 24.04.13

За позовомЗаступника прокурора міста Києва до 1. Київської міської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерім» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівПублічне акціонерне товариство «ДОК-3» провизнання незаконним та скасування рішення Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Лядецька Л.В. від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2:Коломієць Т.М. від третьої особи:не з'явився

Обставини справи:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерім» (надалі - «Товариство») про визнання незаконним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Київської міської ради №614/7951 від 24.05.2012 р., яким Товариству передано в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 2,05 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки при їх прийнятті були порушені норми чинного законодавства України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2013 р. порушено провадження у справі, залучено Публічне акціонерне товариство «ДОК-3» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, розгляд справи призначено на 18.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. розгляд справи відкладено до 01.04.2013 р. у зв'язку із неявкою представників відповідачів та третьої особи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2013 р. розгляд справи відкладено до 15.04.2013 р. у зв'язку із невиконанням прокурором вимог ухвали суду та неявкою представників відповідачів та третьої особи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. розгляд справи відкладено до 24.04.2013 р. у зв'язку із невиконанням прокурором вимог ухвали суду та неявкою представників відповідачів та третьої особи.

В судове засідання представник прокуратури з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №24060369, отриманого представником відповідача 1 17.04.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 1 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Представник відповідача 2 в судове засідання з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, заявила клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 2 про відкладення розгляд справи у зв'язку із закінченням строків розгляду справи, визначених положеннями ст. 69 Господарського кодексу України, та відсутністю клопотання сторін про продовження строку розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради №614/7951 від 24.05.2012 р. «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «АСТЕРІМ» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу будівель і споруд з апартаментами, з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення, з підземними та наземними паркінгами за знесенням існуючих будівель та споруд на вул. Межигірській, 78 у Подільському районі м. Києва» передано Товариству за умови виконання п. 3 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 2,05 га для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу будівель і споруд з апартаментами, з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення, з підземними та наземними паркінгами за знесенням існуючих будівель та споруд на вул. Межигірській, 78 у Подільському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на майно (договори купівлі-продажу від 30.04.2010 р. №1140 та від 30.04.2010 р. №1143, акти приймання-передачі від 30.04.2010 р.).

Крім того, п. 1 вказаного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки Товариству.

Спір у справі виник у зв'язку із тим, що, на думку прокурора, прийняте рішення Київської міської ради №614/7951 від 24.05.2012 р. є незаконним та підлягає скасуванню.

Зокрема, прокурор зазначає, що спірну земельну ділянку було передано Товариству в довгострокову оренду на 25 років без припинення права користування попереднього користувача - Приватного акціонерного товариства «ДОК-3».

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням Комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 21.09.1948 р. №2236 земельну ділянку по вул. Межигірській, 78 у Подільському районі м. Києва було закріплено за деревообробним заводом Облбудтреста, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДОК-3».

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з положеннями п. а) ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Із матеріалів справи вбачається, що заявою від 29.04.2010 р. Відкрите акціонерне товариство «ДОК-3» звернулося до Київської міської ради, відповідно до якої ВАТ «ДОК-3» надало згоду на припинення права користування частиною земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78 розміром 21511,85 кв.м.

Частинами 3 та 4 статті 142 Земельного кодексу України встановлено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою , про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріали справи не містять, а відповідачем 2 не надано належним та допустимих в розумінні положень ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження прийняття Київською міської радою рішення про припинення права користування Відкритого акціонерного товариства «ДОК-3» спірною земельною ділянкою.

З урахуванням викладеного, рішення Київської міської ради №614/7951 від 24.05.2012 р. про передачу Товариству в довгострокову оренду на 25 років земельної ділянки площею 2,05 га, що знаходиться на вул. Межигірській, 78 у Подільському районі м. Києва, було прийнято з порушенням приписів ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.

Згідно з ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Пунктом 1 оскаржуваного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки Товариству для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу будівель і споруд з апартаментами, з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення, з підземними та наземними паркінгами за знесенням існуючих будівель та споруд на вул. Межигірській, 78 у Подільському районі м. Києва.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 186 1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до органу містобудування та архітектури.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем 2 не було виконано вимоги, викладені у висновках Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві №05-08/575 від 19.11.2010 р. та Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища №19-4495 від 11.06.2010 р., відтак проект землеустрою, затверджений пунктом 1 оскаржуваного рішення Київської міської ради, не може вважатися погодженим в розумінні положень ст. 123 та ст. 186 1 Земельного кодексу України.

За таких обставин, рішення Київської міської ради №614/7951 від 24.05.2012 р. є таким, що прийняте всупереч приписам Земельного кодексу України.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №614/7951 від 24.05.2012 р. «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «АСТЕРІМ» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу будівель і споруд з апартаментами, з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення, з підземними та наземними паркінгами за знесенням існуючих будівель та споруд на вул. Межигірській, 78 у Подільському районі м. Києва».

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду прокурором суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Ст. 36 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Частиною 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що звернення Заступника прокурора міста Києва в якості позивача з позовною заявою зумовлене тим, що центральний орган виконавчої влади у сфері земельних відносин (Державне агентство земельних ресурсів України) позбавлено функцій контролю за використанням і охороною земель, а створена для виконання вказаних завдань Державна інспекція сільського господарства України не наділена повноваженнями звернення до суду із відповідними позовами.

Враховуючи викладене, Заступник прокурора міста Києва правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника прокурора міста Києва задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради №614/7951 від 24.05.2012 р. «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «АСТЕРІМ» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу будівель і споруд з апартаментами, з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення, з підземними та наземними паркінгами за знесенням існуючих будівель та споруд на вул. Межигірській, 78 у Подільському районі м. Києва».

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерім» (04080, м. Київ, вул. Межигірська,78; ідентифікаційний код 36868026) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.04.2013 р.

Суддя В.П. Босий