Постанова

від 12.12.2006 по справі 2/300-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/300-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 грудня 2006 р.                                                                                   № 2/300-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Панової І.Ю.,

Ткаченко Н.Г.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства "Проектно-будівельна компанія "САНТ"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2006 року  

у справі№ 2/300-06 господарського суду Сумської області

за позовомПриватного підприємства "Проектно-будівельна компанія "САНТ"

доВідкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго"

простягнення 10 048,56 грн.,

за участю представників:

ПП "ПБК "САНТ" –Білик С.І. (дов. від 20.11.2006),

ВАТ "Сумиобленерго" – Якименко О.І. (дов. від 11.10.2006);

встановив:

У червні 2006 року позивач –ПП "Проектно-будівельна компанія "САНТ" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –ВАТ "Сумиобленерго" про стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 10 048,56 грн.

Зазначає, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 10.04.2006 р., укладеного між ПП "Проектно-будівельна компанія "САНТ" та ВАТ "Домобудівник", просить стягнути зазначені грошові кошти, оскільки ВАТ Домобудівник"  надмірно сплатив ВАТ Сумиобленерго"  зазначену суму за невикористану електричну енергію, на підставі договору про постачання електричної енергії.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29 червня 2006 року (суддя Соп`яненко О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2006 року (колегія суддів у складі: Лащенко Л.Д. –головуючий, Гончар Т.В., Твердохліб А.Ф.) рішення господарського суду залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надано належних доказів стосовно заборгованості ВАТ "Домобудівник", які б об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію.

В касаційній скарзі ПП "Проектно-будівельна компанія "САНТ" просить скасувати судові рішення у даній справі щ підстав порушення норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.  

Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду  в повній мірі відповідають зазначеним вимогам, оскільки   ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.02.2006 р. на виконання п.2 додатку № 4 (порядок розрахунків) до договору № 8400 від 19.06.2003 р. на постачання електричної енергії, укладеного між ВАТ "Сумиобленерго" та ВАТ "Домобудівник", останній платіжним дорученням № 89 перерахував ВАТ "Сумиобленерго" 17716,78 грн. за активну електроенергію.

Згідно договорів купівлі-продажу від 06.10.2004 та від 03.03.2005 р. ВАТ "Домобудівник" реалізував, а ПП "Проектно-будівельна компанія "Сант" придбала адміністративний корпус та електрообладнання.

У зв'язку зі зміною власника електрогосподарства, 16.02.2006 р. між    ПП "Проектно-будівельна компанія "Сант" та ВАТ "Сумиобленерго" було укладено договір № 8400 про постачання електричної енергії.

10.04.2006 р. між ВАТ "Домобудівник" та ПП Проектно-будівельна компанія "Сант" було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.1.1 якого ВАТ "Домобудівник" передає позивачу право вимоги за надмірно сплачені кошти по використанню активної електроенергії в сумі 10048,56 грн., на підставі чого останній звернувся з позовом.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення коштів повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив і виходив з того, що  позивачем доказів стосовно заборгованості відповідача перед ВАТ "Домобудівник" не надано, а  у договорі про відступлення права вимоги від 10.04.2006 р. не вказано період, за який ВАТ "Домобудівник" було надмірно сплачено 10048,56 грн.

Дані висновки місцевого та апеляційного судів ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Як встановлено судами, п. 1 додатку № 4 до договору № 8400 від 19.06.2003 р. про постачання електричної енергії, укладеного між ВАТ "Домобудівник" та ВАТ "Сумиобленерго" , встановлено розрахунковий період, а саме –з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

В п.2  додатку № 4 визначено наступний порядок розрахунків: споживач протягом розрахункового періоду здійснює два планових платежі у таких співвідношеннях: до 20-го дня розрахункового періоду –30%, до 28 числа –70%.

На виконання умов договору № 8400 від 19.06.2003 р. ВАТ "Сумиобленерго" поставило ВАТ "Домобудівник" у січні 2006 року електричну енергію у розмірі 70171 кВт/г, що підтверджується актом про обсяги переданої електричної енергії, та споживачу було виставлено рахунок від 01.02.2006 р. на суму 17716,78 грн.

Платіжним дорученням № 89 від 10.02.2006 р. ВАТ "Домобудівник" перерахував ВАТ "Сумиобленерго"17716,78 грн., вказавши призначення платежу: оплата за активну електричну енергію, спожиту у січні 2006 р. по рахунку № 8400 від 01.02.2006 р.

Таким чином, оскільки позивач, всупереч вимог ст. 33 ГПК України, на підтвердження своїх доводів про заборгованості відповідача перед ВАТ "Домобудівник" не надав, хоча п. 2.1.1 договору про відступлення права вимоги ВАТ "Домоюбудіник" зобов'язувався на протязі трьох календарних днів передати позивачу по справі підтверджуючу документацію стосовно заборгованості відповідача перед ВАТ "Домобудівник" шляхом підписання акту прийому-передачі, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому підставно залишені без задоволення.

Твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду та неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, в зв'язку з чим судовою колегією не приймаються до уваги.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

За таких обставин Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану судом апеляційної інстанції такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                   ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Проектно-будівельна компанія "САНТ"   залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2006 року у справі № 2/300-06 залишити без змін.

Головуючий -                                                              М.І. Хандурін                                                                                                

Судді                                                                            І.Ю.Панова

                                                                                                   Н.Г. Ткаченко