Постанова

від 17.04.2013 по справі 3/405

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2013 року 15:28 год. № 3/405

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

суддів Донця В.А.

Катющенка В.П.

при секретарі судового засідання Прокопюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_2 до Управління ДМС України в Сумській області проскасування рішення встановив:

Позивач, ОСОБА_2, в 2008 році звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Сумській області, в якому просив скасувати рішення УГІРФО в Сумській області про скасування тимчасового посвідчення громадянина України ОСОБА_2, як такого, що не відповідає вимогам законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2009 року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2013 року справу №3/405 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, які обґрунтовував неправомірністю прийнятого відповідачем рішенням та його невідповідністю вимогам статті 21 Закону України «Про громадянство».

В судовому засіданні було здійснено заміну первинного відповідача, Управління громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Сумській області, на Управління ДМС України в Сумській області.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.

З наявних у матеріалах справи заперечень вбачається, що відповідач позов не визнає, а прийняте рішення вважає таким, що відповідає вимогам статті 21 Закону України «Про громадянство України».

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 18 грудня 2007 року до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області надійшла справа №18570 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на громадянина Росії ОСОБА_2

19 грудня 2007 року позивачу оформлено тимчасове посвідчення громадянина України.

14 березня 2008 року до відповідача надійшов запит від Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві №52/05-3005 про надання копій матеріалів на громадянина ОСОБА_2 у зв'язку з перевіркою матеріалів по ЖЗРПЗ №3005, а 10 квітня 2008 року - матеріали стосовно перетину позивачем державного кордону України, згідно яких факт перетину ОСОБА_2 державного кордону України (за даними окремого відділу обробки даних ЦП ЦПС «Гарт») через КПП «Конотоп» не підтверджувався.

За таких обставин, здійснивши додаткову перевірку за фактом набуття позивачем громадянства України та з урахуванням того факту, що 16 грудня 2004 року позивач був документований на постійне проживання в Україні терміном дії безстроково, відповідач дійшов висновку, що при подачі документів для оформлення набуття громадянства України позивач свідомо повідомив неправдиві відомості про себе. Тому, 12 квітня 2008 року відповідач скасував рішення про оформлення ОСОБА_2 набуття громадянства України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України визначає Закон України «Про громадянство України».

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках (стаття 1 Закону України «Про громадянство України»).

Підстави набуття громадянства України встановлені статтею 6 вказаного Закону.

У відповідності з цією статтею громадянство України набувається, зокрема, за територіальним походженням.

Підстави набуття громадянства України за територіальним походженням визначені в статті 8 Закону України «Про громадянство України».

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Позивач набув громадянства України за територіальним походженням.

В матеріалах справи знаходиться копія Свідоцтва про народження (повторна), з якої вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Конотоп Сумської області, про що в Книзі реєстрації народжень 27 березня 1942 року зроблено відповідний актовий запис за №166.

Крім того, матеріали справи містять копію Свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 лютого 1965 року, яким засвідчено право позивача на частину спадкового майна, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Для оформлення набуття громадянства України позивачем подавались наступні документи:

- заява про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням;

- зобов'язання припинити іноземне громадянство;

- копія паспорта громадянина Російської Федерації серії НОМЕР_1 від 10 листопада 2002 року, виданого ВВС Сєверноє Ізмайлово П/С №2 м. Москви;

- повторна копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29 листопада 2006 року, видана відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Конотоп Конотопського управління юстиції Сумської області;

- копія пенсійного посвідчення, виданого Управлінням соціального забезпечення м. Москви №НОМЕР_3 від 22 травня 1996 року про призначення пенсії за II-ю групою інвалідності;

- копія довідки МСЕК №194480 від 5 квітня 2000 року про II-у групу інвалідності за загальним захворюванням;

- копія заяви для реєстрації за місцем проживання;

- копія договору піднайму квартири;

- копія імміграційної картки з датоштампом в'їзду в Україну 16 грудня 2007 року через КПП «Конотоп».

На підставі поданих документів позивачу 19 грудня 2007 року було оформлено

тимчасове посвідчення громадянина України серія НОМЕР_4

Відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Оскаржуване позивачем рішення від 12 квітня 2008 року, яким скасоване рішення про оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України, винесено у зв'язку з поданням останнім свідомо неправдивих відомостей.

В якості неправдивих відомостей відповідач взяв до уваги відомості щодо перетину позивачем державного кордону України через КПП «Конотоп», інші відомості чи документи відповідачем не спростовувались.

Проте, з аналізу змісту статті 8 Закону України «Про громадянство України» суд дійшов висновку, що відомості щодо перетину державного кордону України не є тими відомостями, в розумінні статті 21 Закону України «Про громадянство України», які можуть бути підставою для скасування рішень про оформлення набуття громадянства, набутого, зокрема, за територіальним походженням відповідно до статті 8 цього Закону.

Порядок оформлення документів іноземцям та особам без громадянства на право перебування в Україні був визначений Правилами в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року №1074 (чинною на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 25 Правил реєстрація в пункті пропуску через державний кордон включає в себе проставлення в паспортному документі та/або імміграційній картці іноземця чи особи без громадянства відмітки «В'їзд» («Виїзд»), занесення відомостей про іноземця чи особи без громадянства і його паспортних даних до відповідного реєстру та заповнення імміграційної картки у порядку, що визначається Адміністрацією Держприкордонслужби. Порядок проставлення та форма відмітки «В'їзд» («Виїзд») визначається Адміністрацією Держприкордонслужби.

У судовому засіданні судом було оглянуто оригінал імміграційної картки (копія в матеріалах справи), з якої вбачається, що ОСОБА_2 дійсно 16 грудня 2007 року перетинав державний кордон України в КПП «Конотоп».

Таким чином, позиція відповідача, що позивачем при оформленні документів були подані неправдиві відомості, не підтвердилась у судовому засіданні.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок.

Судові витрати, які підлягають стягненню відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України - відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати рішення Управління МВС України в Сумській області від 12 квітня 2008 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України громадянину Росії ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шейко Т.І.

Судді Донець В.А.

Катющенко В.П.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 19.04.2013 р.