Рішення

від 25.04.2013 по справі 42/5005/10558/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.13р. Справа № 42/5005/10558/2012

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

до відповідача-1 Відкритого акціонерного товариства "Науково - дослідний проектно - конструкторський інститут механізації праці в чорній металургії", м. Дніпропетровськ,

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Манітоба", м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Козловська Ніна Іванівна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Лавриненко Геннадій Валерійович, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

про визнання частково недійсними простих векселів № 65305299914681, № 65305299914682, № 65305299914683

Головуючий колегії Колісник І.І.

Суддя Мартинюк С.В.

Суддя Подобєд І.М.

Представники:

від позивача: Кучерява С.О., дов. № 52-16/91 від 28.12.2012 року, представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Ангелов Є. М., дов. № б/н від 24.07.2012 року, представник;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося 04 грудня 2012 року з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут механізації праці в чорній металургії" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Манітоба", в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.01.2013 р. № 52-70/209, поданою до суду 15.01.2013 року до початку розгляду справи по суті, просить господарський суд:

- визнати частково недійсним та таким, що не підлягає виконанню вексель № 65305299914681 в частині зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів у розмірі 30557,80 грн. на користь ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010 року;

- визнати частково недійсним та таким, що не підлягає виконанню вексель № 65305299914682 в частині зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів у розмірі 81960,00 грн. на користь ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010 року;

- визнати частково недійсним та таким, що не підлягає виконанню вексель № 65305299914683 в частині зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів у розмірі 102192,00 грн. на користь ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010 року.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 20 червня 2006 року під час видачі спірних векселів, а також у подальшому при внесенні змін до них у частині встановлення нового строку платежу, а саме: 18.06.2007 р. - "за пред'явленням, але не раніше 01.01.2009"; 28.12.2009 р. - "за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010", особи які їх підписали - Лавриненко Г.В. та Козловська Н.І. діяли з перевищенням повноважень, без відповідного рішення правління, порушуючи, тим самим, вимоги статуту Товариства, який діяв у відповідний період.

За твердженням позивача фактично на вказаних спірних векселях наявні підписи не керівника підприємства, а заступника голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненка Геннадія Валерійовича, який не був належним чином уповноважений на такі дії юридичною особою, а відтак для позивача не виникає зобов'язань за цими векселями.

Підписання зазначених спірних векселів головним бухгалтером ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Козловською Ніною Іванівною позивач не заперечує.

Позивач зазначає, що відповідно до листа ТОВ "Манітоба" від 05.10.2012 р. № 8 з вимогою про оплату по векселям ТОВ "Манітоба" є векселедержателем спірних простих векселів, виданих ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Вважає, що у випадку підписання зазначених векселів представником, який не був належним чином уповноважений на це юридичною особою, відповідно до положень законодавства, яке регулює відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, для такої юридичної особи не виникає зобов'язань за цими векселями. Тому на вимогу такої особи, якою у даному випадку є позивач, враховуючи, що підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів, указані спірні векселі слід визнати недійсними частково - щодо зобов'язань ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за вказаними векселями на користь ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач-1 відзив на позов не надав. Про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 723639 (станом на 27.12.2012 року) та Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 723069 (станом на 20.12.2012 року).

Відповідно до зазначених Витягу та Довідки (запис 7) стосовно Відповідача-1 14.07.2006 року вчинена реєстраційна дія щодо припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом. Відомості щодо правонаступників відсутні.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнає повністю. У відзиві на позов вказує на те, що спірні векселі були підписані повноважними на це особами, а саме: головним бухгалтером ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Козловською Н.І. та заступником голови правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненком Г.В., який на момент підписання векселів був членом правління цього Товариства, що на момент підписання повністю відповідало внутрішнім нормативним актам цього Товариства та законодавству України. Вважає надану позивачем довідку, відповідно до якої відсутні протоколи засідань правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з рішенням про випуск векселів, виданих Відповідачу-1, такою, що не може бути використана судом як доказ, з огляду на сумніви про правдивість викладених у ній фактів, оскільки ця довідка видана самим позивачем, який зацікавлений у встановленні факту підписання векселів неуповноваженою особою.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні за змістом відзиву на позов.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2013 року до участі у даній справі було залучено Козловську Ніну Іванівну та Лавриненка Геннадія Валерійовича у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Треті особи витребуваних судом пояснень по суті спору не надали, у судове засідання не з'явились. Про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином за адресами, які відповідають відомостям згідно довідки від 17.04.2013 року адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області.

Направлена судом на їх адресу поштова кореспонденція була повернута поштовим відділенням зв'язку за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в Інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За клопотанням сторін від 29.01.2013 року (а.с. 110 том 1) ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 року строк вирішення спору у справі був продовжений на 15 днів до 19.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року призначений колегіальний розгляд справи № 42/5005/10558/2012.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року зазначена справа прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Колісник І.І., судді - Мартинюк С.В., Подобєд І.М.

За клопотанням сторін від 16.04.2013 року (а.с. 112 том 2) ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 року строк вирішення спору у справі був продовжений на 15 днів до 04.05.2013 року з відкладенням розгляду справи на 25.04.2013 року.

У судовому засіданні 25.04.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд у складі колегії суддів, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2006 року Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Позивач) були видані Відкритому акціонерному товариству "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут механізації праці в чорній металургії" (далі - Відповідач-1) прості векселі за пред'явленням:

- № 65305299914681 із зобов'язанням заплатити проти цього векселя ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" чи його наказу 30557,80 грн. (а.с. 39 том 1);

- № 65305299914682 із зобов'язанням заплатити проти цього векселя ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" чи його наказу 81960,00 грн. (а.с. 40 том 1);

- № 65305299914683 із зобов'язанням заплатити проти цього векселя ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" чи його наказу 102192,00 грн. (а.с. 41 том 1).

До зазначених векселів були внесені зміни в частині встановлення строку платежу:

- 18.06.2007 р. - "за пред'явленням, але не раніше 01.01.2009";

- 28.12.2009 р. - "за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010".

На зворотному боці цих векселів міститься скріплений печаткою підпис ліквідатора ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" Шевцова Є.В., а також містяться написи: "відповідно до змін 18.06.2007 р. Директор ТОВ "Манітоба""; "відповідно до змін 28.12.2009 р. Директор ТОВ "Манітоба"". При цьому ці написи засвідчені від імені директора ТОВ "Манітоба" підписом без зазначення прізвища особи та скріплені печаткою цього Товариства.

Здійснене відображення внесених змін до спірних векселів відповідає нормативним положенням статті 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні", відповідно до частин першої та другої якої зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.

Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.

Придбання спірних векселів відповідачем-2 здійснене останнім відповідно до договору на комісійне обслуговування № К-56-05 від 16.03.2005 р. (а.с. 150-151 том 1; а.с. 77 - 81 том 2).

Оригінали зазначених векселів були надані відповідачем-2 господарському суду для огляду у судовому засіданні 29.01.2013 року (а.с. 114 том 1).

Листом від 05.10.2012 р. № 8 Товариство з обмеженою відповідальністю "Манітоба" звернулося до позивача з повідомленням про те, що є векселедержателем простих векселів (Додаток № 1), які видані ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і у зв'язку з тим, що строк платежу за вказаними векселями настав, направляє для оплати акт пред'явлення векселів до платежу разом із копіями векселів (а.с. 35 том 1).

Відповідно до переліку простих векселів, указаних у Додатку № 1 до листа відповідача-2 від 05.10.2012 р. № 8, значаться прості векселі:

№ 65305299914681 на суму 30557,80 грн.;

№ 65305299914682 на суму 81960,00 грн.;

№ 65305299914683 на суму 102192,00 грн. (а.с. 36 том 1).

Відповідно до цього Додатку № 1 першим векселедержателем зазначений відповідач-1 - ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація".

Отже, як убачається з указаних простих векселів, ці векселі містять зобов'язання ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити суму грошових коштів за пред'явленням на користь ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" чи його наказу. З урахуванням останніх внесених до них змін строк платежу - за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010 року. Ці векселі містять підписи осіб без зазначення їх прізвищ, які підписалися за керівника та за головного бухгалтера ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", скріплені печаткою цього Товариства.

Для встановлення керівного складу осіб позивача на час видачі спірних векселів та внесення змін до них від позивача судом були витребувані відповідні докази.

Згідно з довідкою позивача № 14 від 08.02.2013 р., гр. Барабанов Сергій Володимирович з 08.09.2001 р. по 30.11.2001 р. працював генеральним директором ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", а з 30.11.2001 р. по 30.04.2010 р. працював головою правління цього ж Товариства, що підтверджується відповідними наказами відділу кадрів цього товариства, копії яких надані до матеріалів справи (а.с. 22, 25 - 29 том 2).

На підтвердження того, що Лавриненко Г.В. перебував на посаді заступника голови правління з фінансів та бюджету на момент видачі спірних векселів позивачем надана довідка № 15 від 08.02.2013 р., а також незасвідчені копії наказів (розпоряджень): № 1383 від 20.09.2001р. про прийняття на роботу Лавриненка Г.В. на посаду заступника генерального директора з фінансів та бюджету, № 470 від 02.01.2002 р. про переведення Лавриненка Г.В. на посаду заступника голови правління з фінансів та № 457 від 04.03.2003 р. про переведення Лавриненка Г.В. на посаду заступника голови правління з фінансів та бюджету (а.с. а.с. 126, 128, 129 том 1).

На підтвердження того, що Козловська Ніна Іванівна перебувала головним бухгалтером з 01.11.2002 р. по 30.04.2010 р., тобто на момент видачі спірних векселів, позивачем надана відповідна довідка № 16 від 08.02.2013 р., а також незасвідчені копії відповідних наказів (розпоряджень), у тому числі копія наказу № 1642 від 01.11.2002 року про переведення її на іншу роботу з посади першого заступника головного бухгалтера на посаду головного бухгалтера (а.с. 127, 132, 133,134, 135 том 1).

У судовому засіданні представником позивача було надано пояснення, що оригінали вказаних документів надати суду немає можливості з огляду на виїмку особових справ Барабанова С.В., Лавриненка Г.В. та Козловської Н.І. в межах кримінальної справи № 58101032 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України "привласнення та розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями постанови про виїмку від 28.07.2010 р. та протоколу виїмки від 28.07.2010 р. (а.с. 136, 137 том 1).

Викладене дозволяє дійти висновку, що на момент видачі спірних векселів та внесенння змін до них Лавриненко1Г.В. був працівником ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обіймаючи посаду заступника голови правління з фінансів та бюджету та водночас входив у склад членів правління цього Товариства, а Козловська Н.І. займала посаду головного бухгалтера.

Із наданих суду доказів, а саме: копії першої сторінки паспорту громадянина України Лавриненка Геннадія Валерійовича серія АЕ 262758, копії паспорту громадянки України Козловської Ніни Іванівни серія АЕ 037068, копії банківської картки із зразками підписів голови правління Барабанова Сергія Володимировича, заступника голови правління з фінансів та бюджету Лавриненка Геннадія Валерійовича та головного бухгалтера Козловської Ніни Іванівни і відбитка печатки ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" судом встановлено, що вочевидь підписи у спірних векселях від імені керівника вчинено заступником голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненком Геннадієм Валерійовичем (третьою особою-2), а від імені головного бухгалтера - безпосередньо головним бухгалтером Козловською Ніною Іванівною (третьою особою-1). Підпис голови правління цього Товариства, на той час Барабанова С.В., на вказаних векселях відсутній.

Відносно самого порядку прийняття позивачем рішення про випуск векселів судом встановлено наступне.

Як зазначено в п. 9.3.1 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у редакції від 17.03.2006 р., державна реєстрація якої проведена 14.04.2006 р., правління є виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Правління діє в інтересах Товариства у порядку, визначеному законодавством України, цим статутом, Положенням "Про Правління" та іншими внутрішніми нормативними актами Товариства.

Згідно з п. 9.3.2 зазначеного Статуту, правління складається з 5 членів, які обираються Загальними зборами Товариства на 3 роки.

Згідно п. 9.3.4 зазначеного Статуту до компетенції Правління відносяться усі питання поточної діяльності Товариства окрім тих, що згідно законодавства України, цього Статуту та внутрішніх нормативних актів Товариства віднесені до компетенції Загальних зборів чи Спостережної (Наглядової) ради Товариства (а.с. 27-28 том 1).

Пунктом 9.3.6 Статуту ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у редакції від 17.03.2006р., чинній на момент видачі спірних векселів, передбачено, що Правління Товариства в межах своєї компетенції, зокрема приймає рішення про випуск векселів (а.с. 29 том 1).

За правилами, встановленими у п. 9.3.8 зазначеного Статуту позивача, рішення Правління приймаються простою більшістю голосів членів правління, присутніх на засіданні; ведення протоколу засідання Правління є обов'язковим (а.с. 32 том 1).

Згідно з п. 3.4 Положення про Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", затвердженого загальними зборами акціонерів цього товариства - протокол від 29.07.2005 р., Правління в межах своєї компетенції подає на узгодження Спостережній (Наглядовій) раді рішення про випуск векселів (а.с. 100 том 1).

За твердженням позивача, наведеним у довідці № 52-16/1345 від 23.11.2012 р., рішення Правління про випуск спірних векселів чи про погашення заборгованості ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" перед ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" шляхом видачі векселя не приймалось (а.с. 45 том 1).

Таким чином, рішення Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" мали прийматися у письмовій формі, з оформленням відповідних протоколів. При цьому, відповідно до письмових пояснень позивача від 11.02.2013 р. № 52-70/1160, книга протоколів Секретарем Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не велась (а.с. 118 - 120 том 1).

Надані позивачем протоколи засідань за 2006 рік та за 2009 рік підтверджують факт відсутності протокольних рішень Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з питань про видачу спірних векселів (а.с. 49 - 75 том 2).

Як зазначає у своїх поясненнях позивач, інформація щодо видачі (реєстрації, обліку) довіреностей на ім'я заступника голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненка Г.В. за період з дати призначення його на цю посаду та по час звільнення у позивача відсутня. Інформація щодо існування документів, які регламентували б порядок використання печаток ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" станом на дату видачі спірних векселів, зокрема печатки, відбиток якої наявний на спірних векселях, у позивача за його даними також відсутня (а.с. 95 - 97 том 1).

Залучені до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичні особи Лавриненко Геннадій Валерійович та Козловська Ніна Іванівна письмових пояснень суду щодо обставин видачі зазначених спірних векселів не надали.

Відповідач-2, зі своєї сторони, доказів на спростування вищенаведених фактів суду також не надав.

За таких обставин суд відхиляє як безпідставні доводи Відповідача-2 про те, що судом не може бути використана як доказ довідка позивача № 52-16/1345 від 23.11.2012 р., відповідно до якої рішень правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про випуск виданих відповідачу-1 векселів не приймалось.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За правилами, встановленими статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин суд вважає доведеним факт підписання спірних векселів представниками позивача, які не були належним чином уповноважені на це юридичною особою.

З метою з'ясування чи не відбулось подальше схвалення дій заступника голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненка Г.В. та головного бухгалтера Козловської Н.І. щодо видачі спірних векселів, судом були витребувані від позивача відомості про порядок видачі та обліку векселів у цьому Товаристві, на що позивачем були надані письмові пояснення, що на момент видачі спірних векселів порядок видачі та обліку векселів здійснювався відповідно до вимог чинного на той час законодавства, а внутрішніх документів по цьому Товариству щодо запитуваного порядку затверджено не було (а.с. 118 - 120 том 1). На підтвердження факту видачі спірних векселів позивачем надано витяг з книги реєстрів виданих векселів (а.с. 121 - 125 том 1). Будь-яких застережень чи записів щодо погодження видачі цих векселів правлінням ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" чи загальними зборами Товариства у цьому витязі з книги реєстрів виданих векселів не міститься.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок видачі зазначених спірних векселів між особою позивача (векселедавця) та особою відповідача-1 (первісного векселедержателя), а також особами можливих наступних векселедержателів (у даному випадку відповідачем-2) виникають певні цивільні права та обов'язки. Відтак, за своєю правовою природою, в розумінні положень статті 202 Цивільного кодексу України, дії неуповноваженої особи позивача з видачі спірних векселів слід вважати правочином.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі за текстом -Уніфікований закон), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 р.), а також Законами України від 5 квітня 2001 р. № 2374-III "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок", від 6 липня 1999 р. № 826-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. № 827-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. № 828-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", вексельні правочини (зокрема щодо видачі, акцептування (у тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України. Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу з урахуванням їх особливостей.

Так, у відповідності до статті 77 Уніфікованого закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, як і до переказних векселів, в тій мірі, в якій вони сумісні з природою цих документів, в тому числі у відношенні: строку платежу (статті 33 - 37), позовної давності (статті 70 і 71) та інші.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", в редакції, що діяла на момент видачі спірного векселя, вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Як встановлено судом, правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є виконавчим органом цього Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, а роботою правління керує голова правління, який обирається загальними зборами Товариства строком на 3 роки. Голова правління або виконуючий обов'язки голови правління у процесі виконання своїх функцій має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, у тому числі: укладати цивільно-правові угоди з правом одноособового їх підпису; розпоряджатися майном і грошовими коштами Товариства у межах, встановлених законодавством України, цим Статутом та внутрішніми нормативними актами Товариства, підписувати фінансові, банківські, процесуальні та інші документи тощо. Однак, при цьому прийняття рішення про випуск векселів віднесено до компетенції правління Товариства (пункти 9.3.1, 9.3.5, 9.3.6 Статуту ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат").

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як установлено судом, спірний вексель було підписано зі сторони векселедавця не керівником юридичної особи, а іншим працівником Товариства - заступником голови правління Товариства, тобто особою, яку слід розглядати як представника цієї юридичної особи, що мала діяти в межах наданих їй повноважень відповідно до трудового контракту, статуту цього Товариства та окремих повноважень за довіреністю тощо.

Надані позивачем до матеріалів справи докази (статут Товариства, протоколи рішень правління) не містять підтверджень про наділення заступника голови правління Товариства Лавриненка Г.В. (третьої особи-2) повноваженнями на підписання векселів у той період часу, коли видавався спірний вексель.

Решта учасників судового процесу, зокрема відповідачі та треті особи, зі своєї сторони документальних доказів на спростування доводів позивача про підписання векселя неповноважною особою суду не надали.

Доводи відповідача-2 про те, що Лавриненко Г.В. мав повноваження на підписання спірних векселів у силу того, що він був членом правління Товариства не можуть бути прийняті судом, оскільки спростовуються наданими до справи вищенаведеними доказами.

Частина 1 статті 241 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За правилами частини 2 статті 241 Цивільного кодексу України, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Досліджуючи обставини, які можуть свідчити про схвалення правочину, внаслідок якого було видано спірний вексель, суд встановив, що зазначений вексель був використаний позивачем у своєму бухгалтерському обліку для відображення певних господарських операцій між ним і відповідачем-1, що підтверджується письмовими поясненями позивача та відповідною довідкою № 52-06/2055 від 20.03.2013 р. (а.с. 46 - 48 том 2).

У той же час такі дії позивача не можуть вважатися схваленням правочину з видачі зазначеного векселя неуповноваженою на те особою зі сторони позивача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішення про випуск спірного векселя правлінням позивача, тобто безпосередньо органом акціонерного товариства, до компетенції якого належало прийняття такого рішення, - не приймалося. Подальше часткове виконання цього правочину (його відображення у бухгалтерському обліку для опосередкування певних господарських операцій) працівниками позивача, зокрема і дійсним його керівником - головою правління цього Товариства, не може розглядатися як схвалення правочину особою, інтереси якої представляли, оскільки такі дії також вчинялись працівниками позивача та головою правління за межами наданих їм повноважень.

Таким чином, помилки, допущені позивачем при видачі зазначених спірних векселів (перевищення повноважень представника векселедавця), знову мали місце вже при оформленні документів на виконання цього правочину. За таких умов указані дії позивача не можуть розглядатися як схвалення правочину в розумінні статті 241 Цивільного кодексу України.

У той же час відповідачем-1 не зроблено ніяких спроб для встановлення та підтвердження повноважень осіб, які підписували зазначені спірні векселі з боку позивача, що слід розцінювати як грубу необережність (необачливість) з огляду на специфіку розрахунків із застосуванням векселів. Наслідком проявлення такої необачливості зі сторони відповідача-1 є, зокрема, застосування до правовідносин сторін, які виникли за цими векселями, приписів законодавства, що регулюють обіг векселів в Україні.

Так, відповідно до статті 7 Уніфікованого закону, якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.

Як роз'яснено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", за наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи індосантів що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів. Відповідно до статей 8, 77 Уніфікованого закону кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження. З огляду на це особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель. Однак вона вправі вимагати здійснення платежу за векселем від такого представника, що поставив свій підпис на векселі, в обсязі і за умов, зазначених у векселі, виходячи з того, що його видано (передано) особисто цим представником. У разі перевищення повноважень представником особи, від імені якої вексель підписано, тобто прийняття ним зобов'язання за векселем від імені іншої особи на суму, що перевищує ту, в межах якої він мав право діяти, зобов'язання переноситься на представника не в повному обсязі, а лише в межах перевищення. При розгляді справ такої категорії судам слід також враховувати, що у разі схвалення в подальшому особою видачі (передачі) векселя представником без повноважень або з їх перевищенням, відповідальність за векселем на підставі ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України несе ця особа, якщо інше не випливає із самого векселя.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

З огляду на встановлені обставини господарський суд доходить висновку, що слід визнати спірні векселі такими, що не підлягають виконанню в частині зобов'язання позивача сплатити грошові кошти за спірними векселями на користь відповідача-1 чи його наказу зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010 р., а відтак уточнені позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 723639 (станом на 27.12.2012 року) та Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 723069 (станом на 20.12.2012 року) державним реєстратором проведена державна реєстрація припинення Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут механізації праці в чорній металургії" (ідентифікаційний код 05410731) у зв'язку з визнанням його банкрутом, про що 14.07.2006 року внесений відповідний запис. Відомості щодо правонаступників відсутні (а.с. 59 - 61, 76 том 1).

За змістом пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За викладених обставин провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Відкритого акціонерного товариства "Науково - дослідний проектно - конструкторський інститут механізації праці в чорній металургії" підлягає припиненню.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, за статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до статті 12 Закону України № 4282-VI від 22.12.2011 р. (із змін. і доп.) "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2012 року становить 1073,00 грн.

Згідно зі статтею 8 Закону України № 5515-VI від 06.12.2012 р. (із змін. і доп.) "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1147,00 грн.

Відповідно до пункту 2.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Позивачем заявлено вимоги про визнання частково недійсними та такими, що не підлягають виконанню три простих векселі. При зверненні з позовом до суду, згідно платіжного доручення № 14631 від 21.11.2012 р., ним сплачений судовий збір у сумі 1073,00 грн., що відповідав на той час одній мінімальній заробітній платі.

Отже, позивач сплатив судовий збір лише з однієї позовної вимоги та недоплатив судовий збір із двох немайнових вимог, загальна сума якого з урахуванням чинного на час розгляду справи мінімального розміру заробітної плати буде складати 2294,00 грн. (1147,00 грн. + 1147,00 грн. = 2294,00 грн.).

За змістом п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви, суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

Згідно з частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі суд вважає за необхідне покласти на позивача внаслідок неправильних дій якого з оформлення спірних векселів виник спір у суді.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у складі колегії суддів -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Відкритого акціонерного товариства "Науково - дослідний проектно - конструкторський інститут механізації праці в чорній металургії".

Визнати таким, що не не підлягає виконанню вексель № 65305299914681 в частині зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів у розмірі 30557,80 грн. на користь Відкритого акціонерного товариства ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010 року;

Визнати таким, що не підлягає виконанню вексель № 65305299914682 в частині зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів у розмірі 81960,00 грн. на користь ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010 року;

Визнати таким, що не підлягає виконанню вексель № 65305299914683 в частині зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів у розмірі 102192,00 грн. на користь ВАТ "НДІ "Чорметмеханізація" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010 року.

Судові витрати у справі покласти на Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 2 294,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.04.2013 року.

Головуючий суддя І.І. Колісник

Cуддя С.В. Мартинюк

Cуддя І.М. Подобєд