Ухвала

від 22.04.2013 по справі 2а-13336/12/0170/18

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-13336/12/0170/18

22.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Комплексне будівництво і благоустрій" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 18.01.13

за позовом Приватного підприємства "Комплексне будівництво і благоустрій" (вул. Вокзальне шосе, буд.61-Б, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98303)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул.Борзенко буд. 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.13р. відмовлено у задоволені адміністративного позову Приватного підприємства "Комплексне будівництво і благоустрій" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.13.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Колегія суддів відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, оскільки явка представників в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а позиція скаржника викладена в його апеляційній скарзі. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Зокрема позивач зазначає, що проведення камеральної перевірки відповідачем податкової звітності не є підставою для обмеження права на самостійне виправлення помилки платником податків через, те що він не може знати про її проведення.

Приватне підприємство "Комплексне будівництво і благоустрій" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 00002471501 від 20.08.12р. на суму 7728,0 грн.

Приватне підприємство "Комплексне будівництво і благоустрій" є юридичною особою (ЄДРПОУ 32883318), зареєстровано Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 20.04.2004 р., взято на податковий облік ДПІ у м. Керчі АРК 27.04.2004 р. та є платником податків і зборів.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на прибуток позивача за 1 квартал 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 06.08.2012р. №601/15-01/32883318 (а.с.5-6). З висновків якого вбачається порушення позивачем п.152.9 ст.152 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року у податковій звітності від 10.05.2012р. №902549427 на 5152,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що порушення виникло внаслідок допущення позивачем методологічної помилки при заповненні рядків 15 та 16 у податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби винесено податкове повідомлення рішення від 20.08.2012 року №0002471501, яким визначено позивачеві податкове зобов'язання в розмірі 7728,00 грн. (5152,00 грн. за основним платежем; 2576,00 грн. за штрафними санкціями).

23.08.2012 р. позивачем до податкового органу подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток за 1 кварта 2012 року.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755 камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.1.). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2.).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. (п.86.2. ст. 86 ПК України)

Враховуючи зазначене, проведення камеральної перевірки податкової звітності є правом податкового органу, пов'язаним із реалізацію його завдань щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Глава 11 Податкового кодексу України передбачає притягнення до відповідальності платників податків за вчинення правопорушень незалежно арифметична це помилка або методологічна.

В ході камеральної перевірки поданої платником податків податкової декларації відповідачем встановлено помилку, тобто ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку обчислення податку на прибуток визначеного у ст. 152 Податкового кодексу України, яка призвела до заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

З декларації позивача за 1 квартал 2012 року від 10.05.2012р. за №9025494927 (а.с. 7-11) встановлено методологічну помилку, а саме в порушення п. 152.9 ст. 152 ПК України у зазначеній податковій декларації по рядку 15 "Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період" задекларована сума 5152,00 грн., тоді як у розумінні ст. 152 ПК України по рядку 15 даної декларації повинно бути 0,0 грн., тому що попередній звітний (податковий) період поточного 2012 року до 1 кварталу цього року відсутній. Таким чином, податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14 декларації за 1 квартал 2012 року) складає 6097,00 грн., а рядок 16 декларації "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду (рядок 14-рядок15) (+,-)" повинне бути 6097,00 грн.

У зв'язку з чим податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду, тобто за 1 квартал 2012 року порядку 16 повинний складати 6097,00 грн.

З урахуванням наведеного вбачається, що позивачем дійсно у податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року допущено методологічну помилку при заповненні рядків 15 та 16, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року на суму 5152,00 грн.

Стосовно посилання позивача, що ним було надіслано на адресу відповідача 23.08.2012р. відповідно до ст. 50, ст. 102 ПК України уточнену декларацію по податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, яку не було прийнято до уваги інспектором ДПІ під час перевірки, слід зазначити наступне.

Згідно пункту 50.1. ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно приписів п.50.2. ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 50.3. встановлено, що в разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

З наведеного вбачається, що уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року надіслана позивачем до ДПІ у м. Керчі АРК ДПС 23.08.2012 р., про свідчить супровідний лист за вих. №164 (а.с.13) та отримана останнім 27.08.2012р. про свідчить реєстр №18770, тобто після складання акту перевірки від 06.08.2012р., який був отриманий позивачем 15.08.2012р., та після прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.08.2012р. Отже, відповідач не мав можливості при перевірці та при прийнятті податкового повідомлення-рішення врахувати уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року.

Сумуючи наведене судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що сума донарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток визначеного в податковому повідомленні-рішенні № 00002471501 від 20.08.2012 р. визначена правомірно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх вимог, а отже підстав для задоволення позову не має.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Комплексне будівництво і благоустрій" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.13р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко