Ухвала

від 30.04.2013 по справі 13/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

У Х В А Л А

30 квітня 2013 року Справа № 13/295

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 04.03.2013 року № 62 на дії відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області у справі № 13/295

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія

про стягнення 1 265 710 грн. 71 коп.

Представники:

від стягувача - участі не брали;

від боржника (скаржника) - Пономарьов Є.А., довіреність №02 від 02.01.13 юрисконсульт;

від відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області - Манько О.В., довіреність № б/н від 23.05.12, державний виконавець відділу ДВС.

Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради подано скаргу від 04.03.2013 р. №62 на дії Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції, в якій скаржник, з урахуванням заяви від 19.03.2013 р. №102 (а.с. 39), просить визнати дії Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції в особі державного виконавця Манько Олесі Василівни незаконними та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.03.2004 р. (а.с. 14-15).

Ухвалою господарського суду від 06.03.2013 р. подану скаргу призначено господарським судом Кіровоградської області до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 20.03.2013 р. справу №13/295 прийнято до розгляду суддею господарського суду Кіровоградської області Тимошевською В.В.

Відділ ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції подану скаргу заперечив повністю та просить відмовити у її задоволенні (а.с.62-67).

Стягувач (позивач - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") жодних пояснень з приводу поданої скарги до суду не надав, уповноваженого представника для участі в судових засіданнях по розгляду скарги не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про розгляд скарги (а.с.110 116).

Господарський суд у відповідності до положень частини 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка стягувача в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, розглядає скаргу за відсутності представника стягувача.

При розгляді скарги комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 04.03.2013 р. № 62 господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Тобто, за наведеною нормою встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, а саме такий строк обчислюється з дня: вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли скаржнику стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно поданої скарги скаржник просить визнати незаконними дії по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору та скасувати таку постанову, яка була винесена державним виконавцем 28.03.2004 р.

Поміж тим, як повідомляється скаржником та що не заперечує ДВС і підтверджує матеріалами виконавчого провадження, оскаржувана постанова була направлена до КП "Теплокомуненерго" за супровідним листом Відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції лише 27.02.2013 р. та отримана скаржником 28.02.2013 р. (а.с. 16-17, 73). Документально підтвердженні відомості щодо іншої дати, коли скаржнику стало відомо про вчинення оскаржуваної дії (винесення постанови) в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з огляду на те, що КП "Теплокомуненерго" стало відомо про вчинення оскаржуваної дії (про винесення оскаржуваної постанови) лише після отримання такої постанови 28.02.2013 р., господарський суд приходить до висновку про дотримання скаржником строку подання скарги від 04.03.2013 р., так як її подано до суду в межах десятиденного строку з дня коли скаржнику стало відомо про вчинення оскаржуваної дії (винесення постанови).

Скарга КП "Теплокомуненерго" мотивована наступними обставинами: в період винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення з боржника виконавчого збору КП "Теплокомуненерго" було в стадії банкрутства, а тому примусове стягнення боргу не проводилось; за діючими на час винесення оскаржуваної постанови нормами Закону України "Про виконавче провадження" підставами для стягнення виконавчого збору було фактичне виконання рішення суду державним виконавцем; в даному випадку наказ господарського суду був виконаний боржником самостійно, а тому правові підстави для стягнення виконавчого збору відсутні. Скаржник послався на відповідні позиції Верховного Суду України та судову практику Вищого господарського суду України.

В додаткових поясненнях від 26.03.2013 р. скаржник звернув увагу на наступне: постанова про стягнення виконавчого збору винесена в період, коли КП "Теплокомуненерго" перебувало в стадії банкрутства, тобто примусове виконання повинно бути зупиненим, а тому добровільний термін виконання наказу господарського суду не відповідає дійсності; термін для добровільної сплати боргу повинен бути встановлений з дати затвердження господарським судом мирової угоди - 19.10.2004 р.; КП "Теплокомуненерго" не отримувало постанови про відкриття виконавчого провадження, чим було позбавлено на сплату заборгованості в межах строку для добровільного виконання рішення суду; КП "Теплокомуненерго" в період зупинення виконавчого провадження на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 р. виконало наказ господарського суду (а.с. 85-86).

В поясненнях від 29.03.2013 р. скаржник звернув увагу на те, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем в неробочий день - неділю, що також є підставою для її скасування (а.с. 101).

Відділ ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції у наданих до суду запереченнях на скаргу просить відмовити у її задоволенні повністю, посилаючись на наступне: постанову про стягнення виконавчого збору винесено на підставі ч. 1 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду та внаслідок невиконання рішення суду боржником у зазначений строк; посилання скаржника на постанови Пленуму Верховного Суду України є безпідставним, оскільки такі постанови носять рекомендаційний характер (а.с. 62-67).

У поясненнях від 02.04.2013 р. орган ДВС також зазначив, що заява боржника про відкладення виконавчих дій відсутня, а тому строк для добровільного виконання рішення суду не поновлюється, а залишається без змін; постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається простою кореспонденцією та Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено як саме державний виконавець повинен пересвідчитись про отримання постанови боржником; щодо винесення оскаржуваної постанови у неділю, то будь-які розпорядження начальника відділу не збереглися у зв'язку з ліквідацією такого відділу ДВС (а.с. 102-103).

Оцінивши наведені у скарзі та поясненнях КП "Теплокомуненерго" доводи та викладені в запереченнях і поясненнях ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції обставини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої скарги на підставі наступного.

Рішенням господарського суду у даній справі від 06.11.2003 р. позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково та стягнуто з КП "Теплокомуненерго" 1 104 464,84 грн. основного боргу, 1 700 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу (а.с. 5-8).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2004 р. рішення господарського суду від 06.11.2003 р. змінено та стягнуто з КП "Теплокомуненерго" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 1 104 464,84 грн. основного боргу, 50 067,84 грн. інфляційних втрат, 1 700 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу (а.с. 10).

На виконання вказаної постанови господарським судом Кіровоградської області 18.02.2003 р. видано наказ про стягнення зазначених сум (а.с. 4).

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (тут і надалі в редакції Закону станом на час винесення оскаржуваної постанови) рішення, ухвали, постанови господарських судів підлягають виконанню в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 Господарського процесуального кодексу України").

Як слідує з пояснень відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції та підтверджено матеріалами виконавчого провадження, 20.03.2004 р. відділом ДВС Олександрійського міського управління юстиції згідно заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 05.03.2004 р. відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2003 р. у справі №13/295 про стягнення з КП "Теплокомуненерго" на користь стягувача 1 104 464,84 грн. основного боргу, 50 067,84 грн. інфляційних втрат, 1 700 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу (а.с. 68-71).

У вказаній постанові державним виконавцем встановлено строк для добровільного виконання рішення боржником до 27.03.2004 р.

28.03.2004р. державним виконавцем відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції на підставі ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову, яка затверджена 28.03.2004р. начальником відділу ДВС, про стягнення з КП "Теплокомуненерго" виконавчого збору в розмірі 115 635,06 грн. за невиконання боржником наказу господарського суду у встановлений строк (а.с. 72).

Постановою державного виконавця від 29.03.2004 р. виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду від 18.02.2003 р. у справі №13/295 приєднано до зведеного виконавчого провадження від 20.08.2002 р. та постановою від 29.03.2004 р. зупинено виконавче провадження у зв'язку із порушенням господарським судом Кіровоградської області провадження у справі про банкрутство боржника - КП "Теплокомуненерго" (а.с. 74, 75).

08.08.2005 р. на підставі ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" поновлено виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду від 18.02.2003р. у справі №13/295 у зв'язку з надходженням до відділу ДВС листа господарського суду про припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 02.10.2002 р. (а.с. 76).

Постановою від 10.01.2006 р. виконавче провадження знову було зупинено на підставі того, що за наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. КП "Теплокомуненерго" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу (а.с. 77).

10.11.2006 р. до відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції надійшов лист стягувача - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", в якому повідомлено про те, що станом на 31.10.2006 р. заборгованість за наказом господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2003 р. у справі № 13/295 про стягнення 1 156 350,68 грн. погашена в повному обсязі (а.с. 78).

За вимогами Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб (ст. 7 Закону).

Стаття 46 Закону України "Про виконавче провадження" передбачала, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 р. N 14 вказано, що відповідно до статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження", витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Поміж тим, як слідує з наведених вище пояснень та матеріалів виконавчого провадження, виконавчий документ, а саме наказ господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2003 р. у справі № 13/295 не був виконаний державною виконавчою службою в примусовому порядку, а стягнута за наказом суду сума боргу сплачена боржником добровільно, а тому правові підстави для стягнення виконавчого збору були відсутні.

За вимогами ст. ст. 24, 27 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається, зокрема, боржнику із супровідним листом простою кореспонденцією.

Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону (ст. 30 Закону).

Однак, органом ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції не доведено належними доказами направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2004 р., будь-який супровідний лист з приводу такого направлення відсутній. Державний виконавець не пересвідчувався в отриманні такої постанови боржником. Разом з цим, КП "Теплокомуненерго" повідомило про неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження і як наслідок, відсутність можливості виконати наказ суду в добровільному порядку в межах встановленого державним виконавцем строку для виконання (а.с. 111, 112-115).

Не надано органом ДВС і доказів надсилання боржникові постанови про стягнення виконавчого збору у встановлений ст. 46 Закону України "Про виконавчий збір" строк. Тоді як така постанова надіслана за супровідним листом лише 27.02.2013 р. після закінчення дії Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (а.с. 73).

За вимогами п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2002 р. стосовно боржника - Олександрійського державного комунального підприємства "Теплокомуненерго" порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. З наявного у справі примірника зазначеної ухвали вбачається наявність відмітки відділу ДВС Олександрійського міського управління юстиції про отримання такої ухвали 10.10.2002 р. за вх. №6946 (а.с. 94).

З викладеного суд приходить до висновку про те, що орган ДВС на час відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду від 18.02.2003 р. у справі №13/295 володів інформацією про порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника. Однак, при відкритті виконавчого провадження 28.03.2004 р. та при наявності підстав для його зупинення, таке виконавче провадження одразу після його відкриття зупинено не було. Натомість, державним виконавцем без належних на те правових підстав вчинялись заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а саме: боржнику встановлено строк для добровільного виконання наказу суду, винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Виконавче провадження у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство зупинено державним виконавцем лише після закінчення встановленого ним строку для добровільного виконання рішення суду та після винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а саме 29.03.2004 р.

Крім того, за вимогами ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем у робочі дні не раніше шостої години і не пізніше двадцять другої години. Проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні, встановлені законодавством, допускається лише у випадках, коли зволікання неможливе або у разі коли вони не можуть бути здійснені в інші дні з вини боржника. Проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні або у нічний час здійснюється на підставі постанови державного виконавця, затвердженої начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

В порушення наведеної норми державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору 28.03.2004 р., що є неробочим днем (неділя). Правомірність вчинення такої дії у неробочий день відділом ДВС не підтверджено.

На підставі викладеного, господарський суд визнає доводи КП "Теплокомуненерго" що викладені у скарзі №62 від 04.03.2013 р., з урахуванням додаткових пояснень, правомірними та задовольняє вказану скаргу.

Разом з цим, за змістом ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження (у чинній редакції) постанова державного виконавця може бути скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Отже, право скасувати постанову державного виконавця, якщо вона суперечить вимогам закону, належить начальнику відділу.

В пункті 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною.

Скасування постанови державного виконавця та визнання її недійсною має однакові наслідки, втім з огляду на названу позицію Пленуму Вищого господарського суду України, господарський суд вважає правильним при задоволенні скарги КП "Теплокомуненерго" визнати недійсною постанову про стягнення виконавчого збору від 28.03.2004 р., а не скасовувати її.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на дії Державної виконавчої служби від 04.03.2013 №62 у справі №13/295 задовольнити.

Визнати незаконними дії по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 28.03.2004 р. та визнати недійсною постанову про стягнення виконавчого збору від 28.03.2004 р. відділу державної виконавчої служби Олександрійського міського управління юстиції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на адресу: м.Київ, вул. Шолуденка, 1; Головному управлінню юстиції у Кіровоградській області (до відома) на адресу: м. Кіровоград, пл. Кірова, 1.

Суддя В.В.Тимошевська