Постанова

від 30.04.2013 по справі 2а-7114/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 року № 2а-7114/12/1370

13 год. 12 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П. ,

за участю секретаря судового засідання - Чернявської О.Д.

представника позивача Шнира О.Б., представника відповідача Кельбас Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гора» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

9 серпня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Гора» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001542320 від 28.05.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Велес-ЛВ» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру податкових зобов'язань з податку на додану вартість під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Крім того, позивач стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням вимог п. 86.9. ст. 86 Податкового кодексу України. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на адміністративний позов поданому представником відповідача у судовому засіданні 04.12.2012 року, де вказано, що під час проведення перевірки встановлено заниження доходів позивача від операційної діяльності за рахунок не включення до оподаткування податком на прибуток операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним чи фізичним особам на загальну суму 1770900 грн. (у т. ч. ПДВ 277788,20 грн.) та відсутність факту відвантаження продукції на ПП «Велес-ЛВ», відтак позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 277788 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ПП «Велес-ЛВ».

У своїх пояснення представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що редакція ст. 86 Податкового кодексу України (чинної на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) допускала неоднозначні її тлумачення, зокрема, стосовно, закріпленого положення цієї норми, обмеження у праві на прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки платника податків ініційованої в рамках розслідування кримінальної справи, порушеної як щодо самого платника так і щодо його контрагента. Проте, аналіз положень зазначеної статті вказує на те, що законодавець, внісши зміни до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, усунув неоднозначне трактування її змісту, шляхом конкретизації кола осіб, стосовно яких діють обмеження щодо неприйняття податковим органом податкових повідомлень-рішень у строки, визначені ст. 86.6 ст. 86 Податкового кодексу України, серед яких виключно посадові особи платника податків.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гора» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 20.05.2002 року, що підтверджено Інформацією з Єдиного державного реєстру (а. с. 116).

21.03.2012 року в межах кримінальної справи № 139-0637, яка порушена слідчим відділом податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові за ознаками ч.2 ст.205, ч. 3 ст. 358 КК України, постановою слідчого було зобов'язано ДПІ у Франківському районі м. Львова провести перевірку ТзОВ «Гора» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій, крім іншого з ПП «Велес-ЛВ» (а. с. 90-91).

У період з 12.04.2012 року по 19.04.2012 року Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Гора», про що складено Акт № 413/22/31978878 від 15.05.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правових взаємовідносин з підприємствами, вказаними в Постанові СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 21.03.2012 року за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 14.1.13., п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 189.1. ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 277788 грн.

28.05.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 413/22/31978878 від 15.05.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001542320, яким відповідно до вимог п. п. 14.1.13., п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 189.1. ст. 189 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 347235 грн., у тому числі основний платіж 277788 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 69447 грн.

Позивач з податковим повідомленням - рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг позивача, такі були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 14.1.13. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. п. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 ПК України Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 86.9. ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Водночас із нормою п. 86.9 пов'язана норма, закріплена у п. 58.4. ст. 58 ПК України, відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі п. 78.1.11 ПК України, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт № 413/22/31978878 від 15.05.2012 року, проводилась згідно із п. п. 78.1.11. п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України на підставі постанови про призначення позапланової виїзної документальної перевірки слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 21.03.2012 року та наказу № 74 від 12.04.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Гора».

Суд зазначає, що матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті позапланової виїзної перевірки № 413/22/31978878 від 15.05.2012 року відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

З огляду на наведене, Суд дійшов висновку, що відповідач у відповідності до п. 86.9. ст. 89 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не мав права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки.

Суд звертає увагу про недопустимість дослідження у даній справі фактичності і реальності господарських операцій позивача з його контрагентом, оскільки такі обставини у подальшому можуть вплинути на результати розгляду кримінальної справи. Така правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у постанові від 19.12.2012 р. (№ К/9991/64526/12) та ухвалі від 22.10.2012 р. (№ К/9991/52018/12) .

Враховуючи те, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин була проведена, в тому числі, на підставі постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач за результатами проведеної перевірки не мав підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не надано. Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0001542320 від 28.05.2012 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення не враховано вимоги п. 86.9. ст. 89 ПК України та винесено його передчасно, таке слід визнати протиправним та скасувати саме з вищенаведених підстав.

Таким чином, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гора» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001542320 від 28.05.2012 року слід задовольнити повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0001542320 від 28.05.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гора» (ЄДРПОУ 31978878, м. Львів, вул. Костя Левицького, буд. 28, кв. 5) 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 7 травня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.