Ухвала

від 21.10.2015 по справі 2а-7114/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 876/7704/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В. та Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гора» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

09.08.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2012 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Велес-ЛВ» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Крім того, позивач стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням вимог п. 86.9. ст. 86 Податкового кодексу України. Відтак, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № НОМЕР_1 від 28.05.2012 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дана постанова прийнята з неправильним застосуванням норм права, як матеріального так і процесуального, є незаконною та необґрунтованою. Просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гора» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 20.05.2002 року, що підтверджено Інформацією з Єдиного державного реєстру.

21.03.2012 року в межах кримінальної справи № 139-0637, яка порушена слідчим відділом податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові за ознаками ч.2 ст.205, ч. 3 ст. 358 КК України, постановою слідчого було зобов’язано ДПІ у Франківському районі м. Львова провести перевірку ТзОВ «Гора» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов’язкових платежів під час здійснення господарських операцій, крім іншого з ПП «Велес-ЛВ».

У період з 12.04.2012 року по 19.04.2012 року Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Гора».

На підставі перевірки, податковим органом складено Акт № 413/22/31978878 від 15.05.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правових взаємовідносин з підприємствами, вказаними в Постанові СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 21.03.2012 року за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 14.1.13., п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 189.1. ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 277 788 грн..

28.05.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 413/22/31978878 від 15.05.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № НОМЕР_1, яким відповідно до вимог п. п. 14.1.13., п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст.187, п. 188.1. ст. 188, п. 189.1. ст. 189 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов’язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 347 235 грн., у тому числі основний платіж 277 788 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 69 447 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зокрема прийшов до висновку, що відповідач у відповідності до п. 86.9. ст. 89 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не мав права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, перевірка, на підставі якої позивачу донараховано податкові зобов’язання за оспорюваним податковим повідомленням-рішеннями, призначена на виконання постанови слідчого відділу податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові в межах кримінальної справи № 139-0637 та відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12січня 2011 року за № 34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов’язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов’язаний визначити податкові зобов’язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов’язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов’язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов’язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов’язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства чинного на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов’язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на момент виникнення спірних правовідносин не конкретизували коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, відтак відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України на момент прийняття податкового повідомлення-рішення врегульовував порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Постанова, на підставі якої було призначено перевірку, була прийнята слідчим в рамках слідства по кримінальній справі № 139-0637.

Виходячи з цього, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2012 року № НОМЕР_1 було прийнято на підставі акта перевірки, призначеної відповідно до постанови слідчого відділу податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові в межах кримінальної справи № 139-0637 та відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу .

Докази набрання законної сили відповідного рішенням суду в кримінальній справі у матеріалах справи відсутні.

Відтак, з огляду на те, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28 травня 2012 року № НОМЕР_1.

Відповідно до положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, у зв’язку з чим вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України на момент визначення податкового зобов’язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення визначав, що матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов’язання.

З огляду на зазначене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем всупереч приписам п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, що є підставою для його скасування.

Виходячи з положень ч.2 ст.71 КАС України апеляційний суд враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року у справі № 2а-7114/12/1370– без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

ОСОБА_1