Ухвала

від 25.04.2013 по справі 9/470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року м. Київ К-12335/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010

у справі № 9/470 (22-а-4159/09)

за позовом Дочірнього підприємства "Юнітред-Світ"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправним та нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Юнітред-Світ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2008 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 17.05.2008 в магазині позивача фахівцями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва була здійснена контрольна закупка товару. Після ознайомлення з направленням на перевірку керівником магазину було відмовлено у допуску працівників інспекції до перевірки, оскільки надані документи не відповідали вимогам чинного законодавства України. 20.05.2008 позивач повідомив Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва про не допуск перевіряючих до перевірки.

Актом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 265905152305/265507972305 від 17.05.2008 встановлено порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України ?Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг?, п. 1 ст. 7 Закону України ?Про патентування деяких видів підприємницької діяльності?.

На підставі вказаного акта відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 7722305 від 11.06.2008 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 25755,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що проведена перевірка стосувалася додержання позивачем порядку та проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Відповідно до ст. 15 Закону України ?Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг? контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону України ?Про державну податкову службу в Україні? позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ?Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 11-1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 3 ч. 2 Указу Президента України ?Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності? право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано повідомлення з зазначенням дати її проведення.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, а отже працівники Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва не мали права проводити планову перевірку без повідомлення про це позивача.

Згідно вимог п. 7.4 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004, акт про перевірку підписують службові особи, які проводили перевірку, а також керівник та головний бухгалтер підприємства (підприємець).

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що акт перевірки позивачу не був наданий, про його існування позивач дізнався після отримання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 7722305 від 11.06.2008.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що за таких обставин рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та нечинним.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 у справі № 9/470 (22-а-4159/09) слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 у справі № 9/470 (22-а-4159/09) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко