Рішення

від 24.04.2013 по справі 910/5828/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5828/13 24.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг»

до Публічного акціонерного товариства «Київський шовковий комбінат»

про стягнення 41 464,74 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Нестеришин Т.С. - довіреність б/н від 05.03.2013 року;

від відповідача: Завірюхін М.Н. - довіреність б/н від 03.04.2013 року;

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський шовковий комбінат» про стягнення 41 464,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо виконання п. 6.4. Договору № 185/11 на оренду нежитлового приміщення від 08.05.2011 року, а саме щодо забезпечення належного стану даху приміщення, та в разі необхідності, за власний рахунок провести його ремонт, у зв'язку з чим позивач отримав збитки спричинені затіканням води з даху.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 41 464,74 грн. - збитків (38 728,74 грн. - вартості пошкодженого майна, 2 736,00 грн. - витрат позивача на оплату послуг Київської торгово-промислової палати за проведення експертизи пошкодженого товару), 1 720,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 01.04.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.04.2013 року.

22.04.2013 року через канцелярію господарського суду м. Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

24.04.2013 року через канцелярію господарського суду м. Києва представник позивача подав письмові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.04.2013 року позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Київський шовковий комбінат» (далі по тексту - відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг» (далі по тексту - позивач, орендар) було укладено Договір № 185/11 на оренду нежитлового приміщення (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку і на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар, для здійснення власної господарської діяльності, за плату і на певний строк приймає у користування майно.

Згідно з п. 1.2. Договору майном, що є об'єктом оренди згідно з умовами цього Договору, є нежитлові приміщення загальною площею 623,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 60 (надалі - Приміщення) і належать Орендодавцю на праві власності.

Відповідно до п. 1.3. Договору приміщення, визначені в п.1.2. Договору, надаються Орендарю під склад.

Згідно з п. 2.1. Договору орендар набуває Приміщення у тимчасове платне користування з 08 липня 2011р. Передача Приміщень оформлюється Актом прийому-передачі, який складається у довільній формі і підписується повноважними представниками Сторін Договору та скріплюється печатками Сторін.

08.07.2011 року на виконання умов Договору відповідач передав, а позивач прийняв в тимчасове платне користування Приміщення, на підтвердження чого позивач надав суду Акт прийому-передачі приміщення від 08.07.2011 року.

Згідно з п. 2 Акту прийому-передачі приміщення від 08.07.2011 року об'єкт оренди знаходиться у технічному стані, придатному для його використання згідно з метою оренди, вказаною в п. 1.3. Договору.

Відповідно до п. 4.9. Договору Орендар зобов'язаний при проведенні Орендодавцем капітального ремонту Приміщень, Орендар зобов'язаний їх звільнити протягом 30-ти робочих днів з моменту отримання повідомлення від Орендодавця. При цьому, Орендодавець надає Орендарю на термін проведення капітального ремонту інше відповідне приміщення, в разі його наявності. Даний пункт не стосується ситуації проведення аварійних робіт.

Пунктом 4.22. Договору орендар зобов'язаний у випадку надзвичайних ситуацій, пов'язаних з природною стихією: ураган, землетрус, великий снігопад, ожеледиця та інше, виділяти своїх працівників для попередження та ліквідації наслідків.

Згідно з п. 6.4. Договору Орендодавець зобов'язаний забезпечити належний стан даху Приміщень, та в разі необхідності, за власний рахунок проводити його ремонт.

Відповідно до п. 10.2. Договору строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент визначений в п. 2.1. цього Договору, та закінчується 07.07.2012 року.

Згідно з п. 10.5. Договору у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну Договору за місяць до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо виконання п. 6.4. Договору, у зв'язку з чим позивач отримав збитки (пошкодження частини парфумерно-косметичної продукції, втрачено товарний вигляд продукції, наявні плями, знищена товарна упаковка) спричинені затіканням води з даху.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду Акт експертизи Київської торгово-промислової палати № 1-882/2 від 19.02.2013 року (далі по тексту - Акт експертизи № 1-382/2 від 19.02.2013 року) та Акт обстеження від 11.02.2013 року складений за участю представників позивача.

Згідно з висновком Акту експертизи № 1-382/2 від 19.02.2013 року: «ТОВ «ВВ Холдинг» в складі: Директора Слободяника Сергія Івановича, завскладом Данько Володимира Дмитровича та інженера-електрика Леміщенка Андрія Володимировича, було виявлено наступне, що 11.02.2013р. в приміщенні орендованого ТОВ «Холдинг» в ПАТ «Київський шовковий комбінат», відбулося затікання покрівлі приміщення, загальною площею 623,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе 607 виявлено сліди вологи на стінках та стелі, відпадання штукатурки, сирість в приміщенні. Внаслідок затікання покрівлі приміщення сталося пошкодження продукції (втрачено товарний вигляд продукції, наявні плями, знищена товарна упаковка)». Дана продукція, яка належить ТОВ «ВВ Холдинг».

Відповідно до Акт обстеження від 11.02.2013 року, який було складено за участю представників позивача, позивач отримав збитки які виявилися в втрачені товарного вигляду продукції, наявності плям, знищенні товарної упаковки на суму 38 728,74 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Акт обстеження від 11.02.2013 року, на який посилається позивач, складено без участі представників відповідача, - про що свідчить відсутність їх підписів; для його складання представники відповідача не викликались, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів

Акт експертизи №1-382/2 від 19.02.2013 року було складено без участі представників відповідача; В останньому абзаці цього акту вказано: «...без доступа к товару», таким чином суд не може дійти висновку яким чином, не отримавши доступ до товару (продукції), експерт міг встановити пошкодження конкретних товарних одиниць.

В Додатку до акта експертизи є «Примітка», з якої вбачається: «Пункти 7-12 заповнені на підставі даних, пред'явлених документів замовником експертизи», - натомість при цьому не вказано, що фактично було пред'явлено експерту: чи дані, чи документи; які дані стали підставою для висновків експерта стосовно п.п.1-6.

З «Акту експертизи» № 1-382/2 вбачається, що експерту були надані наступні інвойси: №0001270/Е від 27.04.2012 року та CMR №017997 від 16.05.2012 року, - в той час, коли до позову додаються інвойси №0001270/Е від 12.04.2012 року та інші, які не були вказані в «Акті експертизи».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:

- процесуальним порядком призначення судового експерта;

- забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

- існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду;

- створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

- кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;

- можливістю призначення повторної судової експертизи;

- присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Як вбачається з матеріалів експертизи проведеної Київською торгово-промисловою платою, експерта який проводив експертизу не був попереджений про кримінальну відповідальність, та в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про ліцензію експерта.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку що Акти експертизи надані позивачем не є належним та допустимим доказом на підтвердження своїх позовних вимог.

17.09.2012 року відповідачем було видано наказ № 85 «Про проведення інвентаризації» (далі по тексту - Наказ № 85), пунктом 2 якого було передбачено проведення інвентаризації стану покрівлі на всіх будівлях підприємства) за станом на 01.10.2012 року.

Згідно з п. 2.1. Наказу № 85 за результатами інвентаризиції покрівлі будівель скласти кошторис на ремонт покрівель та встановити строки проведення їх капітального ремонту.

Строк проведення інвентаризації було встановлено з 01 по 15.10.2012 року (п. 4 Наказу № 85).

За результатами проведеної інвентаризації стану покрівлі будівель відповідача наказом № 127 від 27.12.2012 року (далі по тексту Наказ № 127), строки капітального ремонту покрівлі будівель було встановлено на ІІ-ІІІ квартали 2013 р. (п. 1 Наказу № 127).

10.12.2012 року відповідачем було затверджено локальний кошторис № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи покрівлі зданого в оренду приміщення.

Як вбачається з довідки №01-20/957 від 09.04.2013 року Українського гідрометеорологічного центру, кількість опадів за лютий 2013 року була така: 01.02.2013 року - 1 мм; 02.02.2013 року - 0,0 мм; 03.02.2013 року - 5 мм; 04.02.2013 року - 8 мм; 05.02.2013 року - 0,0мм; 06.02.2013 року - 0,0 мм; 07.02.2013 року - 3 мм; 08.02.2013 року - 15 мм; 09.02.2013 року - 20 мм; 10.02.2013 року - 0,4 мм; 11.02.2013 року - 6 мм.

З довідки Українського гідрометеорологічного центру №01-20/958 від 09.04.2013 року вбачається що: « 11 лютого вранці та першій половині дня без опадів, в другій половині сильний сніг, налипання мокрого снігу, кількість опадів на 20 год. становило 6 мм, мінімальна температура 0,3° морозу, максимальна - 1,1° тепла. Висота снігового покриву на 08 год. становила 35 см. На дорогах ожеледиця. З 17год. 35 хв. відмічалось налипання мокрого снігу, на 21 год. 00 хв. 11 лютого діаметр становив 12 мм, на 01 год. 35 хв. 12 лютого діаметр 56 мм. Згідно критеріїв, прийнятих в Гідрометслужбі України, сніг з кількістю опадів 7-12 мм за 12 годин та менше, налипання мокрого снігу діаметром 11-34 мм, вважаються небезпечними явищами, сніг з кількістю опадів 20 мм і більше за 12 годин і менше, налипання мокрого снігу діаметром 35 мм і більше, вважаються стихійними явищами».

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з Інформаційним листом Вищого Господарського Суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» - згідно з частиною першою статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому згідно з пунктом 1 частини першої статті 263 ЦК України під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Згідно з частиною другою статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Отже, підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, на відміну від цивільно-правової, є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 26.04.2013 року.