Постанова

від 22.08.2013 по справі 910/5828/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р. Справа№ 910/5828/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Зубець Л.П.

при секретарі Цурановій І.А.

за участю представників:

від позивача: Нестеришин Т.С. - представник за дов. б/н від 28.05.2013р.;

від відповідача: Завірюха М.Н. - представник за дов. б/н від 03.04.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг»

на рішення господарського суду м. Києва

від 24.04.2013р. (дата підписання - 26.04.2013р.)

у справі №910/5828/13 (суддя - Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг»

до Публічного акціонерного товариства «Київський шовковий комбінат»

про стягнення 41 464,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський шовковий комбінат» про відшкодування 41 464,74 грн. збитків, завданих пошкодженням речей позивача, які зберігалися в орендованому приміщенні згідно укладеного між сторонами Договору оренди №185/11 від 08.06.2011р.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «ВВ Холдінг» зазначило, що внаслідок невиконання відповідачем, як орендодавцем, зобов'язань по своєчасному проведенню капітального ремонту, 11.02.2013р. через дах в орендоване приміщення поступила вода і пошкодила речі ТОВ «ВВ Холдінг», які там зберігалися. Того ж дня, 11.02.2013р., за участю представників обох сторін проведено обстеження приміщення складу, встановлено пошкодження 211 одиниць продукції ТОВ «ВВ Холдінг» на загальну суму 38 728,74 грн. Однак примірник Акту, вручений відповідачу для підписання, той не підписав і позивачу не повернув.

З метою виявлення характеру пошкоджень речей, які зберігалися у складі, позивач звернувся до експертів Київської торгово-промислової палати. За результатами експертного дослідження та огляду речей у місці їх зберігання в орендованому позивачем складі, експертом Київської торгово-промислової палати 19.02.2013р. складено акти, а позивачем визначено вартість пошкоджених внаслідок замокання речей.

Крім відшкодування збитків у розмірі вартості пошкодженого майна, ТОВ «ВВ Холдінг» просило стягнути з відповідача 2 736,00 грн. витрат по оплаті послуг за проведення Київською торгово-промисловою палатою експертизи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №910/5828/13.

Відповідач позов не визнав; вважав, що висновок про пошкодження речей та характер цих пошкоджень не можуть підтверджуватися актами експертизи Київської торгово-промислової палати, оскільки експерти цієї палати не були попереджені про кримінальну відповідальність; позивач не довів наявності протиправної поведінки ПАТ «Київський шовковий комбінат» та причинного зв'язку між нею та заподіяною позивачу шкодою. Заперечуючи доводи позивача про вину відповідача, останній посилався на ту обставину, що залиття орендованого позивачем приміщення та речей, які у ньому зберігалися, сталося через обставини непереборної сили - особливі погодні умови, пов'язані з надмірною кількістю опадів у вигляді снігу у лютому 2013р. Серед іншого відповідач вказав на ту обставину, що Акт обстеження від 11.02.2013р. та Акти експертизи Київської торгово-промислової палати від 19.02.2013р. були складені у відсутність представників відповідача, а про проведення обстеження речей експертами Київської торгово-промислової палати відповідач попереджений не був. До того ж спростовуючи доводи про невиконання орендодавцем зобов'язань за договором оренди, відповідач послався на накази його керівника про заплановане проведення капітального ремонту даху приміщення на другий та третій квартали 2013р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.04.2013р. у справі №910/5828/13 (суддя - Якименко М.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Умотивовуючи підстави відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження заявлених ним вимог; завдана позивачу шкода у вигляді пошкодження та втрати його майна через протікання даху викликана обставинами непереборної сили - складним погодними умовами, за які відповідач не відповідав; надані позивачем Акт обстеження від 11.02.2013р. та Акти експертизи Київської торгово-промислової палати від 19.02.2013р. не взяті до уваги, оскільки їх складення відбулося без виклику представників відповідача, а в акті експертизи не вказано, які саме документи були надані експерту для дослідження; експертиза проводилась без доступу до товару, експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність та відсутні відомості про наявність у експерта, який проводив дослідження, ліцензії на оціночну діяльність.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами прийнятого ним рішення, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.04.2013р. у даній справі та прийняти новий судовий акт про задоволення позову у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне судове дослідження наявних у справі матеріалів, невірно застосовані норми цивільного та господарського законодавства, які регулюють відносини щодо відшкодування шкоди, що у сукупності призвело до прийняття неправомірного судового рішення.

Скаржник не погодився із правовою оцінкою, наданою господарським судом, доказам. Зокрема, на думку позивача, відсутність на Акті обстеження приміщення від 11.02.2013р. підписів представників ПАТ «Київський шовковий комбінат», які були невідкладно повідомлені про виявлене на складі залиття товару і прибули для проведення спільного обстеження, не спростовує їх присутності при огляді орендованого приміщення. За поясненнями апелянта, Акт обстеження від 11.02.2013р. був складений і підписаний ТОВ «ВВ Холдінг», після чого, наступного дня, 12.02.2013р., переданий для підписання відповідачу, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції ПАТ «Київський шовковий комбінат» на примірнику позивача. Присутність представників відповідача при проведенні обстеження приміщення 11.02.2013р. підтверджувалася як письмовими поясненнями відповідача, поданими господарському суду, так і фотографічним знімком, який засвідчив участь представників відповідача при обстеженні приміщення 11.02.2013р. Скаржник не погодився із мотивами відхилення місцевим господарським судом Акту експертизи Київської торгово-промислової палати №1-382/2 від 19.02.2013р., зазначивши при цьому, що суд першої інстації безпідставно застосував положення Закону України «Про судову експертизу» до експертного дослідження спеціалістів Торгово-промислової палати кількісного та якісного стану пошкодженого товару на стадії досудового врегулювання спору уповноваженою на це організацією.

Крім того, на думку апелянта, при розгляді спору місцевий господарський суд невірно застосував положення ст.617 ЦК України, а тому без будь-яких на те підстав вказав, що складні погодні умови у лютому 2013р. звільняли відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань, і є обставинами непереборної сили.

Водночас, у своїй апеляційній скарзі позивач просив поновити пропущений ним процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013р. №910/5828/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Чорна Л.В.) Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг» відновлено пропущений з поважних причин строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, а судовий розгляд справи призначено на 06.08.2013р.

02.08.2013р. через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив винести ухвалу про повернення апеляційної скарги як такої, що поадан після закінчення встановлених ст.93 ГПК України строків та відсутністю поважних причин для поновлення цього строку.

Крім того, за оцінкою відповідача, прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі є законним та обгрунтованим, тому скасуванню не підлягає.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013р. №910/5828/13 у зв'язку із перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі, суддю Чорну Л.В. замінено суддею Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013р. у зазначеному складі суду апеляційну скаргу у справі №910/5828/13 прийнято до свого провадження.

Розгляд апеляційної скарги, призначений на 06.08.2013р., відкладався у порядку ст.77 ГПК України на 22.08.2013р.

У судовому засіданні 22.08.2013р. представник позивача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача проти доводів апеляційного оскарження заперечив з підстав, наведених у його письмових поясненнях, просив оскаржений судовий акт залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 08.06.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Київський шовковий комбінат» (далі - орендодавець, відповідач, Комбінат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг» (далі - орендар, позивач, Товариство) був укладений Договір №185/11 на оренду нежитлового приміщення (далі - Договір, а.с.42-46), за умовами якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар, для здійснення власної господарської діяльності, за плату і на певний строк, - прийняти у користування майно, яке складається з нежитлових приміщень, загальною площею 623,1 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 60 і належать орендодавцю на праві власності (п.1.1, п.1.2 Договору).

Відповідно до п.1.3. Договору приміщення, визначені в п.1.2. Договору, надаються орендарю під склад.

Згідно з п.2.1. Договору орендар набуває приміщення у тимчасове платне користування з 08 липня 2011р. Передача приміщень оформлюється Актом прийому-передачі, який складається у довільній формі і підписується повноважними представниками сторін Договору та скріплюється їх печатками.

Відповідно до п.10.2. Договору строк його дії починає свій перебіг у момент, визначений в п.2.1. цього Договору, та закінчується 07.07.2012р.

Пунктом 10.5 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору за місяць до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відсутність доказів припинення Договору свідчило про наявність орендних відносин між сторонами станом на день прийняття судом першої інстанції рішення по господарському спору.

З наявних у матеріалах справи доказів та з пояснень представників сторін суд апеляційної інстанції встановив, що 11.02.2013р. пошкоджена водою парфюмерна-косметична продукція торгових марок «СLARINS» та «VERSACE», офіційним дистриб'ютором якої за наявним у справі дистриб'юторським договором є позивач, і яка зберігалася у орендованому і використовуваному позивачем під склад приміщенні за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 60.

Актом обстеження приміщення від 11.02.2013р. та актами від 19.02.2011р. та актами дослідження експертом Київської Торгово-промислової палати характеру пошкоджень позивач підтверджував замокання товарної упаковки 211 одиниць парфюмерно косметичної продукції торгових марок «СLARINS» та «VERSACE», внаслідок чого вказана продукція втратила свій товарний вигляд, а позивач зазнав збитків у вигляді вартості втраченого майна за ринковими цінами, що існували на день звернення з позовом до суду.

Позивач вказував, що залиття належних йому речей у складському приміщенні сталося внаслідок проникнення води через дах в орендоване приміщення у той час, як обов'язок по забезпеченню належного стану даху приміщення та, в разі необхідності, проведення його ремонту, покладався на орендодавця (п.6.4 Договору). На останнього Договором була покладена також відповідальність за невиконання зокрема, пункту 6.4. Договору, у межах обґрунтованих збитків, завданих орендарю (п.8.3. Договору).

Доводи позивача частково були визнані відповідачем. Наявність опадів у період з 01 лютого 2013р. по 11.02.2013р. і необхідність проведення ремонту покрівлі даху орендованого приміщення визнані відповідачем у його письмових поясненнях з посиланням на додану ним довідку Українського гідрометеорологічного центру від 09.04.2013р. №01-20/957 (а.с.160) та накази по підприємству відповідача: про проведення інвентаризації №85 від 17.09.2012р., від 27.12.2012р. №127 про встановлення строку капітального ремонту покрівель будівель підприємства на 2-3 квартал 2013р. та документу про складення локальний кошторис на ремонтно-будівельні роботи з ремонту покрівлі побутового приміщення коконно-мотального цеху від 10.12.2012р., (а.с. 149-159).

Спір виник з приводу того, чи є підстави,які звільняють відповідача від відповідальності за невиконання ним зобов'язань по забезпеченню належного стану даху приміщень, та чи є розмір завданих збитків доведеним позивачем.

До загальних умов цивільно-правової відповідальності відносяться протиправний характер поведінки (дія чи бездіяльність) особи, на яку є намір покласти відповідальність, наявність у потерпілої особи збитків, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника та збитками, вина правопорушника.

Виною у цивільному праві визнається неприйняття правопорушником всіх можливих засобів для недопущення негативних наслідків своєї поведінки, необхідних при тій ступені турботливості та обачності, які вимагалися від нього за характером покладених на нього зобов'язань та конкретних умовах обороту.

З наданого відповідачем інвентаризаційного акту та локального кошторису на ремонтно-будівельні роботи з ремонту покрівлі приміщення випливає, що орендодавець не проявив при виконанні своїх зобов'язань тієї належної турботливості та обачності, яка дозволила би йому своєчасно виявити фізичну зношеність покрівлі, визначити потребу у проведенні ремонтних робіт та провести їх у найбільш вдалий для цього час і тим запобігти настанню негативних наслідків у вигляді попадання через покрівлю вологи у орендоване позивачем приміщення та пошкодження нею речей, які там знаходилися. Отже, між бездіяльністю зобов'язаної особи та негативними для орендаря наслідками існує причинно-наслідковий зв'язок.

До того ж в силу приписів абзацу другого частини 2 ст.776 ЦК України капітальний ремонт має провадитися у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

В силу ч.2 ст.226 ГК України сторона, яка порушила свої зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляться права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Натомість встановивши лише наприкінці грудня 2012 року фізичну зношеність покрівлі приміщення, орендодавець не повідомив про це орендаря, а тому не вправі посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам.

Разом з тим, не заперечуючи своєї вини у завданих позивачу збитках, відповідач посилався у суді на наявність обставин які, на його думку, звільняли його від відповідальності. Такими обставинами відповідач називав надзвичайні погодні умови, пов'язані з надмірною кількістю опадів у вигляді снігу у лютому 2013р. Між тим, за законом, обставинами, які перешкоджають виконанню зобов'язання або роблять його неможливим, є дії непереборної сили, тобто надзвичайні (неочікувані) і об'єктивно невідворотні у конкретній ситуації обставини.

Проте судова колегія вважає, що щорічне випадіння в Україні зимою опадів у вигляді снігу є очікуваним явищем, а тому не є надзвичайним.

Таким чином, судова колегія відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для звільнення його від цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Під збитками розуміється грошова оцінка реальних майнових втрат. Цивільне та господарське законодавство виходить з принципу повного відшкодування збитків. За загальним правилом, розмір збитків доказується кредитором. Доказування розміру збитків підпадає під загальне поняття доказів у справі.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертиз, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.36 ГПК України).

Позивач доводив розмір збитків, посилаючись на подані ним видаткові накладні, ВМД та інвойси, дистриб'юторський договір та акти експертизи Київської торгово-промислової палати №І-382/1 та №І-382/2 від 19.02.2013р.

Актами експертизи Київської торгово-промислової палати №І-382/1 та №І-382/2 від 19.02.2013р. (а.с.29-38), встановлено, що на момент проведення експертизи в приміщенні складу, де знаходився товар, відчувається запах вологи, на підлозі знаходиться вода, на стінах сліди від вологи, наявне здуття стелі і осипання штукатурки, а всі індивідуальні картонні упаковки продукції вологі та втратили від намокання свій товарний вигляд.

Так, внаслідок замокання товарної упаковки 211 одиниць парфумерно-косметичної продукції торгових марок «СLARINS» та «VERSACE», вказана продукція втратила товарний вигляд.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив, зокрема, з того, що вказані Акти експертизи не можуть бути прийняті до розгляду в якості належних та допустимих доказів, оскільки вони складені з порушенням вимог Закону України «Про судову експертизу» без попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку.

Утім, судова колегія не може погодитися із такою позицією місцевого господарського суду, адже проведення вказаної експертизи здійснювалося на стадії досудового врегулювання спору і було спрямоване на встановлення кількісного та якісного стану пошкодженого майна позивача компетентною організацією - Київською торгово-промисловою палатою.

Про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку попереджається судом лише експерт, визначений для проведення судової експертизи.

Крім того, за змістом ч.1 ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, що не потребує ліцензії на оціночну діяльність.

Разом з тим, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не звертався до суду з клопотанням про призначення судової експертизи для спростування наведених ТОВ «ВВ Холдінг» у позовній заяві обставин та обставин, встановлених при проведенні Київською торгово-промисловою палатою експертизи, а суд першої інстанції ,як випливає з протоколів судових засідань, не запропонував її призначення сторонам. Клопотання про призначення судової експертизи не було подано відповідачем і суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи розмір заявлених до стягнення збитків, позивач зазначив, що вартість пошкодженого майна визначена за цінами, що існували станом на день подання позову до суду і становили 38 728,74 грн., що відповідає положенню ч.2 ст.225 ГК України, згідно якої при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову.

Судовою колегією встановлено, що розмір заявлених до стягнення збитків, включав, окрім вартості пошкодженого внаслідок залиття складу майна, витрати на оплату послуг експертизи, проведеної Київською торгово-промисловою палатою.

Фактична оплата послуг Київської торгово-промислової палати з проведення експертизи кількісного та якісного стану пошкодженого майна, вартість яких становила 2 736,00 грн., підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №276 від 27.02.2013р. (а.с.33).

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми збитків - 41 464,74 грн., понесених позивачем.

Доводи відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, з приводу того, що експертні дослідження спеціалістом Торгово-промислвоої палати та огляд приміщення здійснювалися без участі відповідача, а спеціаліст-експерт проводи експертизу без доступу до пошкоджених речей та без їх огляду, судова колегія оцінює критично, адже по-перше: ні цивільним, ні господарським законодавством доказування кредитором розміру збитків не ставиться у залежність від участі у цьому боржника, не передбачать цього і умови укладеного між сторонами договору, по-друге: акт обстеження приміщення надсилався відповідачу, про що свідчить штамп відповідача на примірнику акту, однак, відповідач від підпису відмовився, і не зажадав оглянути ані пошкоджені речі, які знаходилися у складі, ані саме приміщення складу. Що стосується тверджень відповідача та суду першої інстанції про те, що оцінку пошкодження речей експерт Торгово-промислової палати проводив без доступу до них, то такі твердження не відповідають дійсності і спростовуються змістом актів №І-382/1 та №І-382/2 від 19.02.2013р. (а.с.29-38).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивачем належним чином, на підставі письмових доказів доведено розмір збитків, завданих пошкодженням належних йому речей внаслідок проникнення вологи через дах орендованого ним приміщення, обов'язок по забезпеченню якого у належному стані, передбачений укладеним між сторонами договором оренди, не виконаний відповідачем.

За таких обставин справи слід погодитися з апелянтом у тому, що висновки місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, їм суперечать, цим судом неповно досліджено наявні у справі докази і невірно застосовані норми цивільного та господарського законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що є підставами, передаченими ст.103 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового акту про задоволення позову у повному обсязі і стягнення із ПАТ «Київський шовковий комбінат» на користь ТОВ «ВВ Холдінг» 41 464,74 грн. на відшкодування збитків.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг» на рішення господарського суду м. Києва від 24.04.2013р. у справі №910/5828/13 задовольнити.

2. Скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.04.2013р. у справі №910/5828/13.

3. Прийняти у справі нове судове рішення про задоволення позову.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Київський шовковий комбінат» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 60, код ЄДРПОУ - 00306822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик/Заньковецької, 15/4, код ЄДРПОУ - 14340722) 41 464,74 грн. на відшкодування збитків та 1 720,50 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

4. Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Київський шовковий комбінат» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 60, код ЄДРПОУ - 00306822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Холдінг» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик/Заньковецької, 15/4, код ЄДРПОУ - 14340722) 860,25 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

6. Матеріали справи №910/5828/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Гончаров С.А.

Зубець Л.П.