Постанова

від 30.04.2013 по справі 815/1684/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/1684/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року м. Одеса

У залі судових засідань № 109

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Ткаченко Ж.Г. (за довіреністю)

представник відповідача - Хлопко В.Ф. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічіський олійний термінал» (код ЄДРПОУ 34169580) до державної податкової інспекції у м. Іллічіську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» (надалі - позивач / ТОВ «Іллічівський олійний термінал») до державної податкової інспекції у м. Іллічіську Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач / ДПІ у м. Іллічівську Одеської області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002252200 від 02.11.2012 року, № 0002242200 від 02.11.2012 року. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, господарські відносини з контрагентами ТОВ «СП Рисоіл Термінал» та ПП «Оптторг» підтверджені первинними документами. Таким чином, ТОВ «Іллічівський олійний термінал» правомірно відображені операції в податковому кредиті та віднесені затрати до складу валових, а тому висновки інспектора про порушення позивачем норм податкового законодавства є припущеннями.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити обґрунтовуючи тим, що позивачем неправомірно віднесено до валових витрат затрати по контрагенту ТОВ «СП Рисоіл Термінал», тому як ці витрати не підтверджені письмовими доказами та не правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Оптторг».

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 275244 від 29.03.2006 року, виконавчим комітетом Іллічівської міської ради зареєстровано юридичну особу - ТОВ «Іллічівський олійний термінал», номер запису про державну реєстрацію № 1 554 102 0000 001322, ідентифікаційний код юридичної особи - 34169580, місцезнаходження юридичної особи: 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, 14. (том ІІ аркуш справи 62).

04.04.2007 року позивача взято на податковий облік у ДПІ у м. Іллічівську Одеської області за № 2562, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП про взяття на облік платника податків № 3368 від 22.06.2007 року. (том ІІ аркуш справи 87).

16.05.2006 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість ДПІ у м. Іллічівську, індивідуальний податковий номер 341695815030, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 21318177 від 16.05.2006 року.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 491150 видами діяльності ТОВ «Іллічівський олійний термінал» за КВЕД є: транспортне оброблення вантажів, трубопровідний транспорт, допоміжне обслуговування водного транспорту, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (том ІІ аркуш справи 61).

На підставі наказу та направлень ДПІ у м. Іллічівську Одеської області, відповідно до плану-графіку, згідно із п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року, службовими особами ДПІ у м. Іллічівську Одеської області проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Іллічівський олійний термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року , за результатами якої складено акт № 1852/22-0301/34169580 від 16.10.2012 року (том І аркуші справи 15-51).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002242200 від 02.11.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75 593 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 66 452 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 051 грн. 00 коп., за порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями, надалі - Закон України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року) та п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями, надалі - Податковий Кодекс України) (том І аркуш справи 13);

- № 0002252200 від 02.11.2012 року щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 332 318 грн. 00 коп., за порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, надалі - Закон України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року) та п. 138.10 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України (том І аркуш справи 14).

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року встановлено, що в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР ТОВ «ІОТ» у період з ІV квартал 2010 року - І квартал 2011 року віднесено до складу валових витрат - витрати на придбання послуг від ТОВ «СП Рисоіл Термінал» на загальну суму 139 913 грн. 00 коп. без підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю підприємства. Оприбуткування зазначених послуг підтверджено актами виконаних робіт.

Судом встановлено, що між ТОВ «СП Рисоіл Термінал» (оператор) та ТОВ «Іллічівський олійний термінал» (термінал) укладено договір про надання послуг № 1-И від 01.06.2006 року, за яким оператор зобов'язується надати ТОВ «Іллічівський олійний термінал» послуги з перевалки та зберігання олії рослинної на території терміналу з використанням його потужностей.

Послуги за договором № 1-И від 01.06.2006 року надавались з використанням потужностей, якими користується позивач за договором оренди № 1-А від 01.06.2006 року укладеного з Компанією (акціонерне товариство) «УНІВЕРСАЛ ЛІКВІД ТЕРМІНАЛ СА», за яким позивачу передано у користування належне орендодавцю на праві власності майно (споруди та обладнання), яке являє собою суцільний термінал для надання послуг із зберігання та перевалки олії соняшникової (том І аркуші справи 64-68, том ІІ аркуші справи 89-94).

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що ТОВ «Іллічівський олійний термінал» згідно умов стандартних договорів зі своїми клієнтами виконуються зокрема наступні роботи: облік вантажу, вантажно-розвантажувальні роботи, обробка цистерн, контроль технічного стану цистерн, подача-прибирання цистерн та інші. Позивачем виконуються роботи з транспортного оброблення вантажів. Навантаження на судно виконується під керуванням стивідора, без якого не можлива погрузла товару на судно. У зв'язку із відсутністю у позивача технічної можливості виконувати повний комплекс робіт для вантажовласників, а саме - відсутністю обладнання та посади досвідчених фахівців - стивідорів у штатному розписі позивача, тому ці послуги замовлялись у ТОВ «СП Рисоіл Термінал».

На підтвердження виконання умов договору про надання послуг № 1-И від 01.06.2006 року позивачем надані наступні первинні документи: бухгалтерська довідка № 382 від 15.11.2012 року щодо переліку здійснюваних у період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року ТОВ «СП Рисоіл Термінал» господарських операцій за договором № 1-И від 01.06.2006 року (том І аркуш справи 81); податкові накладні (том І аркуші справи 127-172) відповідно до яких ТОВ «ІОТ» придбавав у ТОВ «СП Рисоіл Термінал» послуги з перевалки та зберігання олії рослинної на території терміналу за період з 2010 року по 2012 рік; акти надання послуг (том І аркуші справи 111-126) щодо підтвердження понесення позивачем валових витрат; акти прийому-передачі виконаних робіт (том І аркуші справи 82-110).

Суд вважає за необхідне зазначити, що діяльність позивача з контрагентом ТОВ «СП Рисоіл Термінал» відповідає приписам ч. 1 ст. 3, ст. 67 Господарського Кодексу України, оскільки діяльність цих суб'єктів була спрямована на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність та здійснювались на підставі договору. Крім того, надані до суду первинні документи на виконання умов укладеного між позивачем та контрагентом ТОВ «СП Рисоіл Термінал» правочину складені у відповідності до вимог Закону України № 996-ХIV від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання послуг від контрагента ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з розвантаження олії із залізничних цистерн в резервуари ТОВ «Іллічівський олійний термінал» та подальшого їх навантаження на морські судна, а також послуги з навантаження на морські судна олії трубопроводом з Іллічіського олійно-екстракційного заводу без підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю підприємства, оскільки відповідно до первинних документів позивача, на підприємстві обліковуються кваліфіковані працівники, які виконували свої функції згідно їх професійного призначення. Таким чином, послуги перевалки олії рослинної на території ТОВ «Іллічівський олійний термінал» фактично виконувались штатними працівниками підприємства позивача у ході здійснення господарської діяльності відповідно до встановленого окладу та покладених на них функцій.

З матеріалів справи вбачається, що позиція позивача щодо необхідності отримання послуг від ТОВ «СП Рисоіл Термінал» для здійснення своєї господарської діяльності є обґрунтованою, оскільки штатним розписом ТОВ «Іллічівський олійний термінал» не передбачена посада стивідора (том ІІ аркуш справи 60) за допомогою якого здійснюється завантаження на судно та послуги якого замовлялись позивачем у ТОВ «СП Рисоіл Термінал», відповідно до штатного розпису якого передбачено цю посаду (том ІІ аркуші справи 116-117). Крім того, відповідно до посадової інструкції старшого стивідора, на цю посаду призначаються особи, які мають спеціальну освіту та достатній рівень практичного досвіду у здійсненні вантажних операцій (том ІІ аркуші справи 113-115). З наголошених підстав, з урахуванням також обставини щодо відсутності у позивача виходу в порт, навантажувально-розвантажувальні роботи на суднах не могли здійснюватись робітниками позивача самостійно.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР від 03.04.1997 року, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються відповідно до ч.ч. 2, 3 п. 138.1 ст. 138 зокрема із інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат визначених у пп. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 966-XIV від 16.07.1999 р., бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002252200 від 02.11.2012 року, натомість позивачем обґрунтовано віднесення до складу валових витрат суму понесених ТОВ «Іллічівський олійний термінал» витрат здійснених, як компенсація вартості послуг отриманих від ТОВ «СП Рисоіл Термінал», необхідних для здійснення власної господарської діяльності. Такий висновок підтверджується наявними в матеріалах справи належними письмовими доказами, які свідчать про відповідність понесених ТОВ «Іллічівський олійний термінал» витрат по взаємовідносинам з ТОВ «СП Рисоіл Термінал» приписам п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України підтверджують здійснення платником податку витрат, на виконання приписів п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Первинна документація позивача по взаємовідносинам з ТОВ «СП Рисоіл Термінал» оформлена у відповідності до ст. 2 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 року. Наданими до матеріалів справи коносаментами та актами виконаних послуг підтверджується виконання ТОВ «СП Рисоіл Термінал» своїх зобов'язань перед позивачем по завантаженню суден та понесення останнім витрат за отримані послуги (том ІІ аркуші справи 138, 151-175), а тому податкове повідомлення-рішення № 0002252200 від 02.11.2012 року підлягає скасуванню.

В акті перевірки зазначено, що відповідачем встановлено завищення ТОВ «Іллічівський олійний термінал» податкового кредиту за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року всього у сумі 66 542 грн. 00 коп., яке відбулося у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по витратам понесеним за придбаний у ПП «Оптторг» (код ЄДРПОУ 25426616) товар, не пов'язаний з господарською діяльністю позивача.

В судовому засіданні встановлено, що 06.01.2011 року між ПП «Оптторг» - продавець та ТОВ «ІОТ» укладено договір купівлі-продажу № 06/01/11 від 06.01.2011 року, за яким продавець зобов'язується поставляти продукцію покупцеві по заявці на товар, виписаній покупцем. Продавець виписує рахунки-фактури. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Вартість товару визначається по виставленим рахункам-фактурам.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем суду надано: службові записки на придбання матеріалів (том І аркуші справи 205, 210); заявки на придбання товару (том І аркуші справи 215, 220, 221, 226, 231, 236, 241, 246); рахунки-фактури (том І аркуші справи 204, 209, 214, 219, 225, 230, 235, 240, 245); податкові накладні (том І аркуші справи 207, 212, 217, 223, 228, 233, 238, 243, 248); видаткові накладні (том І аркуші справи 206, 211, 216, 222, 227, 232, 237, 242, 247); акт списання № СпТ-000112 від 31.12.2011 року (том І аркуш справи 250) та банківські виписки в підтвердження понесення позивачем витрат на придбання замовлених товарів (том І аркуші справи 208, 213, 218, 224, 229, 234, 239, 244, 249).

З наданих суду податкових накладних вбачається, що позивачем були придбані: розріджувач фарб, фарба ПФ сіра, бахали, пензель флейц, засіб від жиру, порошок пральний «Тайд» авт., горщики для квіті, дренаж, грунт, шпаклівка, алебастр, щебінь, пісок, цемент, земля для квітів, добриво для квітів та для цитрусових, сіль технічна.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що придбані у ПП «Оптторг» товарно-матеріальні цінності - розріджувач фарб, фарба ПФ сіра, бахали, пензель флейц, засіб від жиру, горщики для квіті, дренаж, грунт, шпаклівка, алебастр, щебінь, пісок, цемент, земля для квітів, добриво для квітів та для цитрусових, сіль технічна були використані ТОВ «Іллічівський олійний термінал» для ремонту та поліпшення основних фондів, відповідно до умов договору оренди № 1-А від 01.06.2006 року, за яким орендатор має право проводити на поліпшення стану об'єкту оренди.

Суд вважає, що позиція позивача щодо використання придбаних у ПП «Оптторг» товарно-матеріальних цінностей для поліпшення основних фондів є необґрунтованою, оскільки в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження поліпшення стану об'єкту оренди за рахунок придбаних товарів для цілей здійснення діяльності, передбаченої Статутом позивача.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених обставин та норм законодавства, з урахуванням виду господарської діяльності ТОВ «Іллічівський олійний термінал» та обов'язків позивача за договором оренди № 1-А від 01.06.2006 року, суд дійшов висновку, що придбання та використання зазначених товарів не пов'язано з господарською діяльності позивача та в розумінні ст. 198 Податкового Кодексу України та ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року позивачем було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Оптторг», що свідчить про необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки документального підтвердження використання придбаних товарно-матеріальних у власній господарській діяльності, зокрема для поліпшення або ремонту основних фондів позивачем суду не надано. Тобто, позивачем не доведено подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності, що свідчить про неправомірність віднесення суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Оптторг» до складу податкового кредиту, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення № 0002242200 від 02.11.2012 року прийняте відповідачем правомірно, відповідно до положень діючого законодавства, що підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 0002242200 від 02.11.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75 593 грн. 00 коп. та не доведено обґрунтованість винесення податкового повідомлення-рішення № 0002252200 від 02.11.2012 року, оскільки матеріалами справи підтверджується правомірність віднесення позивачем витрат по взаємовідносинам з ПП «Рисоіл Термінал» до складу валових при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» до ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0002252200 від 02.11.2012 року підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» (код ЄДРПОУ 34169580, 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, 14) до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішеня № 0002252200 від 02.11.2012 року, № 0002242200 від 02.11.2012 року - задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення № 0002252200 від 02.11.2012 року, прийняте державною податковою інспекцією у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 332 318 грн. 00 коп. - скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України судові витрати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» (код ЄДРПОУ 34169580, 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, 14) в розмірі 1 538 (одна тисяча п'ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено « 30» квітня 2013 року.

Суддя Я.В. Балан

Повний текст постанови складено 30 квітня 2013 року.