Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-1016/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 129954/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання - Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Яремче Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Козачок-Буковель» до Державної податкової інспекції у м. Яремче Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Козачок-Буковель» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Яремче Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000022301 від 13.01.2012 року, №0000102301, № 0000122301 від 03.04.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням норм законодавства, оскільки позивачем було правомірно відображено у валових витратах витрати з оренди майна, а також дані витрати з оренди майна були віднесені до податкового кредиту з податку на додану вартість у періодах в яких були самостійно виявлені помилки з податку на прибуток підприємств, а отже порушень податкового законодавства позивачем не допускалось, що свідчить про належне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями по договорах про надання послуг, які на думку податкового органу є нікчемними. Крім того позивач зазначає, що відповідачем неправомірно зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств за 2-3 квартал 2011 року, оскільки позивачем в декларації за 2-3 квартал 2011 року було відображено всі збитки за підсумками 1 кварталу 2011 року, як це передбачено податковим законодавством та самою формою декларації з податку на прибуток.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Яремче № 0000022301 від 13.01.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Козачок Буковель" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 33 435 (тридцять три тисячі чотириста тридцять п"ять) грн., в тому числі за основним платежем у сумі 33 434 (тридцять три тисячі чотириста тридцять чотири) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1 (одна) грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Яремче № 0000122301 від 03.04.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Козачок Буковель" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 794 573 (сімсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот сімдесят три) грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Яремче № 0000102301 від 03.04.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Козачок Буковель" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 64 431 (шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять одна) грн., в тому числі за основним платежем у сумі 64 430 (шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 (одна) грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Яремче Івано-Франківської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Козачок-Буковель" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, якою встановлено порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України, пункту 5.1., підпунктів 5.2.6., 5.2.7., пункту 5.2. статті 5, пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено до сплати податок на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 114176,00 грн., тому за результатами перевірки зменшено позивачу від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 595590,00 грн. Також перевіркою встановлено порушення пункту 1 статті 203, статей 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів здійснених за період лютий, березнь 2011 року по ланцюгу з контрагентом постачальником - товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехметал», а також порушення пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено до сплати в дохід бюджету податок на додану вартість на загальну суму 33434,00 грн., в тому числі за лютий 2011 року в сумі 23334,00 грн. та за березень 2011 року в сумі 10100,00 грн.

Таких висновків відповідач дійшов в зв'язку з тим, що у контрагента позивача - товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехметал» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також те, що зазначене товариство не знаходиться за юридичною адресою.

За результатами проведеної відповідачем перевірки 14 грудня 2011 року складено акт №629/23-3299453 на підставі якого відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення - рішення №0000022301 від 13 січня 2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33435,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 34434,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1,00 грн.; податкове повідомлення - рішення 0000102301 від 03 квітня 2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 64431,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 64430,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1,00 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000122301 від 03 квітня 2012 року, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 794573,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Козачок-Буковель» та товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехметал» 01 лютого 2011 року було укладено договір № 57/02 і договір підряду на обслуговування № 57/03.

Згідно рахунку-фактури №СФ -0000174 від 28 лютого 2011 року та №СФ-1-0510 від 31 березня 2011 року, позивач отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехметал» товар на загальну суму 140005, 20 грн. та послуги по прибиранню кафе після зимового сезону на загальну суму 60600,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 10100,00 грн.

Враховуючи той факт, що на момент укладення вищезазначених договорів, сторони були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, як суб'єкти підприємницької діяльності і як платники податку на додану вартість, про що їм видано відповідні свідоцтва, а також беручи до уваги і те, що волевиявлення учасників відповідних правочинів відображено у договорах вчинених у визначеній законом формі, а відповідні акти приймання-передачі, платіжні документи, податкові та видаткові накладні, які пов'язані з цими договорами відображають фактичне виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, свідчить про реальність здійснення господарських операцій по договорах між цими підприємствами.

Посилання відповідача на те, що договори між цими підприємствами слід визнати недійсними, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідач конкретно не зазначає, чим саме зміст заперечуваних ним правочинів суперечить чинному законодавству, або яким інтересам держави і суспільства та його моральним засадам дані правочини не відповіфдають, при відсутності будь-якого рішення суду з цього питання.

Принагідно, колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність за свого контрагента, за можливу недостовірність відомостей про нього в Єдиному державному реєстрі, а також щодо внутрішньогосподарської діяльності свого контрагента і його трудових ресурсів, оскільки законодавством України не передбачено такого обов'язку для нього. Така відповідальність контрагента позивача покладається виключно на нього самого та на органи державної влади, а в разі доведеності допущеного порушення контрагентом в своїй діяльності, правові наслідки настають виключно для нього в аспекті цивільної та кримінальної відповідальності. Таким чином, якщо контрагент допустив порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки лише саме для нього, а не для його контрагентів по господарських договорах.

В свою чергу, зазначені обставини не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту та включення сум до складу валового доходу, оскільки сторонами було дотримано усіх вимог вищезазначених договорів, про що складено та підписано належні документи встановленого, які підтверджують факти здійснення господарських операцій за цивільно-правовими угодами, а також підтверджують підстави віднесення відповідних сум до валових витрат та на порядок формування податкового кредиту.

Фактичне виконання робіт, зазначених в договорах, підтверджено належно оформленими документами, пов'язаними з оплатою їх вартості, віднесення валових витрат здійснене у відповідності до норм Закону України "Про оподаткування підприємств", а тому висновок відповідача щодо зниження позивачем суми податку на прибуток є безпідставним та таким, що не відповідає нормам закону. Позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів після складення належних накладних, які засвідчують факт виконання робіт на підставі укладених договорів, а тому висновок відповідача щодо заниження позивачем сум податку на додану вартість є належно не обгрунтованим та доказово не доведеним.

Відносно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000122301 від 03 квітня 2012 року, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 794573,00 грн. слід зазначити наступне:

- розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до вимог пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94, якими прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 року,- без обмежень;

- відповідно до змісту Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР і положень Податкового кодексу України, а саме п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, а також в контексті фактичних обставин даної справи, розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році, включеного до складу валових витрат в І кварталі 2011 року, у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010 року. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування в І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат II календарного кварталу 2011 року та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011 року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення, а тому заперечення та висновки відповідача є безпідставними та належно не доведеними.

Дана сума від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року, була включена позивачем до відповідного рядка (рядок 06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року") декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року - правомірно, що відповідає вимогам пункту 150.1 статті 150 і пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що в момент укладення позивачем договорів з товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехметал», так і в процесі їх виконання, сторонами було додержано усіх вимог чинного законодавства, в тому числі і податкового при формуванні валових витрат та податкового кредиту, а тому висновки відповідача є безпідставними і не обґрунтованими, відтак такими, що не відповідають нормам діючого законодавства України.

Отже, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Яремче Івано-Франківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року у справі № 2а-0970/12/1016 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Улицький В.З.

Каралюс В.М.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 22.04.2013 року