Ухвала

від 30.04.2013 по справі 2а/2470/2424/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2424/12

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Суворова на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Суворова про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ім. Суворова" про стягнення несплачених пільгових пенсій в сумі 25899,81 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ім. Суворова" (код ЄДРПОУ 03801982) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 25899,81 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом І інстанції, Ордена знак пошани сільськогосподарський виробничий кооператив "Ім. Суворова" зареєстрований як юридична особа та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно розрахунку заборгованості відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, на загальну суму 12929.13 грн. (а.с. 6) Судом також встановлено, що позивач відповідачу надсилався розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В розрахунку було обчислено фактичні витрати на виплату пенсії працівникам, які працювали на даному підприємстві, що підтверджується довідками та копіями трудових книжок. З вказаного розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача складає 25899,81 грн. та у добровільному порядку сплачена не була.

Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем не сплачена.

Колегія суддів погоджується із висновком суду І інстанції, з наступних підстав.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 р. зупинено провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а/2470/1666/12.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2013 р. апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Суворова залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року, про оскарження рішення Управління Пенсійного Фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області від 22.03.2012 року - без змін. Так в останньому рішенні зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 31182,24 грн. підтверджується відповідними розрахунками такої заборгованості та знайшла своє підтвердження фактичними обставинами і матеріалами справи про оскарження рішення відповідача від 22.03.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди застрахованим особам, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004р.).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення. "

Згідно до п.1 ч.2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (редакція від 09.07.03 р.), підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 6.4 розділу 6 Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно до п. 6.8 розділу 6 Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На підставі ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Щодо обґрунтувань апелянта про припинення ним господарської діяльності, дані пояснення не підтверджується жодним письмовим доказом.

Заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у сумі 25899,81 грн. на момент розгляду справи не сплачена.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов вірного висновку задовольнивши позов повністю, оскільки позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому стягнення несплачених пільгових пенсій в сумі 25899,81 грн. правомірно.

По-скільки, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом І інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд І інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Суворова, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.