Рішення

від 14.08.2007 по справі 2-3374/07

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-3374-2007

Справа №2-3374-2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

14

серпня 2007 года      Артемівський міськрайонний суд   Донецкої області у складі:

головуючого

судді                     Погрібної Н.М.

при

секретарі                             Усіковій

С. А.,

за участю

представника позивача ОСОБА_2

представника

відповідача         Мітрюшина Д.Ф.,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_1до ТОВ ТП „Транзит" про

стягнення середньомісячного заробітку

за затримку

видачі трудової книжки,  відшкодування

моральної шкоди-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2007

року позивач звернувся до суду з даним позовом, 

у якому вказує,  що знаходився у

трудових відносинах з відповідачем з 22.07.2006 року. 24.05.2007 року керівнику

підприємства було вручено його заяву про розірвання трудового договору за

власним бажанням.  06.07.2007 року

трудовий договір розірвано,  але з

наказом про звільнення він не ознайомлений, 

трудова книжка йому не видана.

Оскільки

позивачу своєчасно не було видано трудову книжку,  просить стягнути з відповідача середній

заробіток за весь час затримки трудової книжки з 07.06.2007 року по день

фактичної видачі трудової книжки,  а

також стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 грн.,  оскільки він не міг працевлаштуватися та його

сім"я опинилася у скрутному матеріальному становищі.

Ці обставини і

з"явилися підставами позову.

В

судовому засіданні представник позивача суду пояснював,  що 02.03.2007 року позивачу керівником

підприємства в усній формі було повідомлено, 

що він знаходиться з 02.03.2007 року у відпустці,  але заяву про надання відпустки позивач не писав,  з наказом про надання йому відпустки позивача

не знайомили. Пізніше 17.05.2007 року позивач написав заяву про його звільнення

за власним бажанням та вказану заяву рекомендованим листом відправив керівнику

підприємства,  яку керівник відповідача

отримав 24.05.2007 року,  а тому

вважав,  що через два тижні керівництво

підприємства відносно нього повинно видати наказ про його звільнення та видати

йому трудову книжку,  але фактично

трудова книжка була йому видана лише 23.07.2007 року та в цей же день було

видано наказ про його звільнення з роботи, 

але у наказі днем звільнення вказане 02.03.2007 року. У зв"язку з

викладеним,  представник позивача змінив

позовні вимоги та просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час

затримки трудової книжки з 02.03.2007 року, 

оскільки 23.07.2007 року відповідачем було видано наказ про звільнення

ОСОБА_1. з

02.03.2007 року,  по день фактичної

видачі трудової книжки - 23.07.2007 року в сумі 2923, 34 грн.,  виходячи з наступного розрахунку:

Середній

щомісячний заробіток позивача становить 629, 44 грн.,  середньо денний -29, 83 грн.(з розрахунку

629, 44 /21, 1)

Враховуючи,  що день звільнення 02.03.2007 року це

останній робочий день на тижні, 

наступний робочій - понеділок 05.03.2007 року,  то кількість днів затримки видачі трудової

книжки становитиме з 05.03.2007 року по 23.07.2007 року,  тобто 98 робочих днів.

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 17.05.2007 року

була написана заява про звільнення його з підприємства ТОВ ТП „Транзит" та

останню генеральний директор підприємства отримав 24.05.2007 року.

Даний

факт є підставою для розірвання трудового договору,  оскільки позивач не відкликав свою заяву.

Подача позивачем заяви не позбавляла власника або уповноважений ним орган права

звільнити позивача за винні дії з підстав, 

передбачених законом,  до

закінчення двотижневого строку,  а також

застосувати до нього протягом цього строку в установленому порядку інше

дисциплінарне стягнення. Однак відповідач звільнив позивача за прогул наказом

№19 від 23.07.2003 року,  але з

02.03.2007 року за прогул.

Посилання

представника позивача на те,  що заява

про звільнення ОСОБА_1. була

направлена не роботодавцю,  а юридичній

особі,  на думку суду є

безпідставними,  оскільки ОСОБА_3  є генеральним директором ТОВ ТП „Транзит"(згідно

протоколу №1 загальних зборів ТОВ ТП „Транзит" від 26.06.2003 року),  тобто уповноваженою особою власника

підприємства.

Згідно

п.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників,  затвердженої наказом Міністерства праці

України,  Міністерства юстиції

України,  Міністерства соціального

захисту населення України від 29.07.1993 року №58 ,  при затримці видачі трудової книжки з вини

власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній

заробіток за весь час вимушеного прогулу.

При

отриманні трудової книжки працівник повинен розписатися у особовій картці та

книзі рахунку руху трудових книжок. Якщо працівник відмовляється,  то це повинно бути зазначено шляхом складання

акту.

Якщо

працівник в день звільнення відсутній, 

то власник або уповноважений ним орган повинен відправити поштове

повідомлення про необхідність отримати трудову книжку.

В

судовому засіданні відповідачем не надано суду доказів того,  що позивач відмовлявся отримати трудову

книжку або про те,  що повідомлення про

необхідність отримання трудової книжки було відправлено позивачу.

Таким

чином,  в судовому засіданні

встановлено,  що позивача було звільнено

з 02.03.2007 року ,  згідно наказу №19

ТОВ ТП „Транзит" від 23.07.2007 року та 23.07.2003 року ОСОБА_1 видано трудову

книжку.

Враховуючи,  що днем звільнення позивача є 02.03.2007

року,  а днем фактичного отримання

трудової книжки є 23.07.2007 року,  суд

вважає,  що позов в частині вимог про

стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки трудової

книжки з 02.03.2007 року по день фактичної видачі трудової книжки

-23.07.2007,  підлягає задоволенню в

розмірі 2923, 34 грн. з розрахунку:

Кількість

днів затримки видачі трудової книжки становитиме з 05.03.2007 року по

23.07.2007 року - 98 робочих днів.

Середньоденний

заробіток позивача становитиме 29, 83 грн., 

виходячи з розрахунку 629, 44 грн. (середньомісячний заробіток) /21, 1

(коефіцієнт при п"ятиденному робочому тижні).

98 (кількість

робочих днів) х 29, 83 грн. = 2923, 34 грн.

Також

суд вважає,  що позовні вимоги про

стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди,  підлягають частковому задоволенню,  оскільки з вини відповідача ОСОБА_1 не міг

своєчасно отримати трудову книжку,  що

призвело до втрати нормальних життєвих зв"язків та вимагало від нього

додаткових зусиль для організації свого життя, 

оскільки при відсутності трудової книжки позивач не міг

працевлаштуватися.

Крім

того,  оскільки позивач був звільнений

від сплати судових витрат,  суд вважає за

необхідне стягнути їх з відповідача.

98 (кількість робочих днів) х 29, 83 грн. = 2923, 34 грн.

Також просив

стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Представник

відповідача,  діючий відповідно

довіреності,  в судовому засіданні

позовні вимоги не визнав та суду пояснював, 

що вимоги позивача безпідставні, 

оскільки ОСОБА_1

з 02.03.2007 року на підприємстві не працював та звільнено його наказом від

23.07.2007 року з 02.03.2007 року за прогули, 

тому,  що до 23.07.2007 року

останній на підприємство не з"являвся, 

вважаючи,  що він знаходиться у

відпустці. Про що в матеріалах справи є його пояснювальна записка. Крім

того,  вважав,  що заява про звільнення ОСОБА_1. направлена не

роботодавцю,  а юридичній особі,  яка від імені роботодавця здійснює

керівництво,  а тому не може бути прийнята

до уваги.

Суд,  вислухавши сторони,  дослідивши матеріали справи,  вважає, 

що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно

наказу №33 від 01.08.2006 року ТОВ ТП „Транзит" про прийняття на

роботу,  ОСОБА_1. прийнято водієм

з 01.08.2006 року.

Згідно

заяви ОСОБА_1. на

ім"я генерального директора ТОВ ТП „Транзит" ОСОБА_3  від 17.05.2007 року,  ОСОБА_1 просить звільнити його за власним бажанням.

Згідно

повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_3  отримав особисто лист 24.05.2007 року.

Згідно

акту ТОВ ТП „Транзит" з розслідування відсутності на робочому місці

робітника ТОВ ТП „Транзит", 

встановлено,  що ОСОБА_1 з 02.03.2007

року по 23.07.2007 року не працював на підприємстві не маючи на те поважних

причин.

Згідно

пояснювальної записки від 23.07.2007 року, 

ОСОБА_1 пояснює,  що з 02.03.2007 року по 23.07.2007 року був

відправлений у відпустку.

Згідно

пояснювальної записка від 23.07.2007 року ОСОБА_4,  що відповідає за ведення відділу кадрів,  пояснено, 

що заяву на відпустку ОСОБА_1.

не отримувала та наказу на відпустку не оформлювала.

Згідно

наказу №19 ТОВ ТП „Транзит" від 23.07.2007 року про звільнення з роботи

ОСОБА_1. звільнено

з займаної посади водія згідно  ст.

.40.п.4 КЗпП з 02.03.2007 року.

Згідно

розписки ОСОБА_1.,  від 23.07.2007 року, 

останній отримав трудову книжку, 

що зберігалася на підприємстві ТОВ. ТП „Транзит" 23.07.2007 року.

Згідно

довідки про доходи ,  виданої ТОВ ТП

„Транзит" ,  ОСОБА_1 за період з

01.08.2006 року по 02.03.2007 року загальна сума доходу становить 4103, 50

коп.,  нарахована заробітна плата за

січень 2007 року та лютий 2007 року становила по 629, 44 грн.

Згідно  ст. . 38 КЗпП України,  працівник має право розірвати трудовий

договір,  укладений на невизначений

строк,  попередив про це власника чи

уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Згідно  ст. . 47 КЗпП України,  власник або уповноважений ним орган

зобов"язаний у день звільнення видати працівнику належним чином оформлену

трудову книжку та здійснити з ним розрахунок у строки,  вказані у  ст. . 116 КЗпП

України.

Згідно  ст. . 116 КЗпП України,  при звільненні працівників виплата всіх

сум,  що належать йому від

підприємства,  установи,  організації, 

провадиться у день звільнення.

Згідно  ст. 

117 КЗпП України,  в разі невиплати

з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові

сум у встановлені строки при відсутності спору про їх розмір підприємство

повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по

день фактичного розрахунку.

Згідно  ст. . 237-1 КЗпП України,  відшкодування власником або уповноваженим ним

органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до

моральних страждань,  втрати нормальних

життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації

свого життя.

Керуючись  СТ. . СТ. . 10, 11, 60,

88,  208-210,  213-215, 

367 ЦПК України,   ст. . ст.  38, 47, 

116, 117, 237-1 КЗпП України,  суд

-

ВИРІШИВ:

Позов

ОСОБА_1до ТОВ ТП „Транзит" про стягнення середньомісячного заробітку за

затримку видачі трудової книжки, 

відшкодування моральної шкоди, 

задовольнити частково.

Стягнути

з ТОВ ТП "Транзит" р/р 26009052101742 у Горлівській філії „Приватбанк",  МФО 33515,  ЕДРПОУ 31727329 на користь ОСОБА_1середньомісячний

заробіток за час вимушеного прогулу (затримку видачі трудової книжки) у сумі

2923, 34 грн. та моральну шкоду у сумі 200 грн.

Стягнути

з ТОВ ТП "Транзит" р/р 26009052101742 у Горлівській філії

„Приватбанк",  МФО 33515,  ЕДРПОУ 31727329 на користь держави судовий

збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи у розмірі 30, 00 грн.

Рішення

в частині стягнення заробітної платні за один місяць у розмірі 629, 44 грн.

підлягає негайному виконанню.

Це

рішення набирає законної сили,  якщо його

не буде оскаржено в строк,  передбачений

для оскарження останнього.

На

рішення може бути подана заява про оскарження до Апеляційного суду Донецької

області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів

з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо її подано у строк,  якщо її подано у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.

Рішення

винесено суддею одноособово в нарад чий кімнаті.