Постанова

від 16.04.2013 по справі 2а-4018/12/0170/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2013 р. (15:19) Справа №2а-4018/12/0170/22

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Говорун М.Ф. та представників сторін:

від позивача - Сальков Д.В.,

від відповідача - Володькін С.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "АБМ"

до Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим Державної податкової служби

про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору. Приватне підприємство "АБМ" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим Державної податкової служби про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000732301, № 0000682301, №0000052200, № 0000692301, №0000481701, №0000762301, №0000742301 які прийняті 27 лютого 2012 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.04.2012 року (суддя Александров О.Ю.) відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду

Ухвалою суду від 19.02.2013 року допущено заміну первісного відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим, правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

У зв'язку із переведенням судді Александрова О.Ю. до іншого суду відбулось проведення повторного автоматичного розподілу справи та справу передано на одноособовий розгляд судді Радчук А.А. при цьому справі присвоєно №2а-4018/12/0170/22.

Ухвалою від 19.03.2013 року адміністративну справу 2а-4018/12/0170/22 за позовом Приватного підприємства "АБМ" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження судді Радчука А.А.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник відповідача під час розгляду справи позовні вимоги не визнавав з підстав викладених у письмових запереченнях, підтримавши висновки перевірки у зв'язку із чим просив в задоволенні останніх відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач зареєстрований як юридична особа (ЄДРПОУ 32764796) виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 17.12.2003 про що свідчить свідоцтво державної реєстрації від 17.12.2003 № 11461200000000574. Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30.12.2003 за № 1394. та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м.Ялті АР Крим ДПС.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію № 100218537 від 26.03.2009 позивач зареєстрований, як платник податку на додану вартість з 26.03.2009 та до теперішнього часу є платником ПДВ, індивідуальний податковий № 32764901128.

Посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, за наслідками перевірки складено акт від 10.02.2010 № 32023-1/32764796/25 (далі - Акт) відповідно до висновків якого встановлені наступні порушення:

- ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу від 28.06.99р. № 749/99), в результаті чого встановлено заниження єдиного податку у загальній сумі 33380 грн., у т.ч. за 4 квартал 2008р. в сумі 28078грн., за 1 квартал 2009р. в сумі 5302грн.;

- п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 п.п. 8.4.2, п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР (надалі ЗУ № 283), п.п. 135.5.1 п. 135.1 ст. 135, п.п. 139.1.5. п. 139.5 ст. 139, п. 146.2 , п. 146. 4, п. 146.5 ст. 146, п. 150.1 ст. 150, п.п. 153.1.4 п. 153. 1 ст. 153 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (надалі ПКУ) що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 288 956 грн. та заниження податку на прибуток у загальній сумі 944 грн. за 3 квартал 2011 року;

- ст.59 Закону Україні «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VІ від 28.12.2007р., абз.4 ст.43 Конституції України від 28.06.1996р., пп. 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого встановлено заниження фонду заробітної плати у грудні 2008р., та податку з доходів фізичних осіб у грудні 2008р. в сумі 9,0грн.;

- пп. 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 46400,0грн у листопаді 2008р.;

- ст. 9 Закону України № 320/94-ВР від 22.12.1994р. «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів» та п.19.2. ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV „Про податок з доходів фізичних осіб", п. 176.2, ст. 176 Податкового кодексу України в частині не надання (надання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями) відомостей про суми доходів сплачених на користь фізичних осіб-підприємців у 4 кварталі 2010, у 1 кварталі 2011, відомостей рпо кошти, отримані на відрядження або під звіт (2кв.2011);

- ч. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993р. в частині порушення порядку розрахунків з нерезидентом - ТОВ «Бест Истерн Отель» (Росія);

- п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 с. 7, п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі ЗУ № 168), п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (надалі ПКУ) що призвело до завищення від'ємного значення візниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на загальну суму 745 369 грн.;

- п.п. 7.7.1, п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі ЗУ № 168), п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (надалі ПКУ) що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 546 860 грн.

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (надалі ПКУ) що призвело до завищення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на загальну суму 74 910 грн.

За висновками даного акту та встановлених порушень відповідачем 27 лютого 2012 року прийняті наступні спірні податкові повідомлення -рішення:

- № 0000732301 яким нараховане єдиний податок на суму 41 725 грн.;

- № 0000682301 яким нараховане податок на прибуток на суму 944 грн.;

- № 0000052200 про застосування штрафу за порушення порядку розрахунків в сфері ЗЕД на суму 5120грн.;

- № 0000692301 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартал 2011 р. на суму 288956 грн.;

- № 0000762301 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 745369 грн.;

- № 0000742301 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 546860 грн.;

- № 0000481701 донараховано податок з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податків у вигляді з/п в сумі 58522,25 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача, суд повинен встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача викладених в Акті перевірки судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та акту, завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності у сумі 288 956,00 грн. за 2-3 квартали 2011 року та заниження податку на прибуток у сумі 944,00 грн. за 3 квартал 2011 року згідно Акту відбулись внаслідок порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 п.п. 8.4.2, п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР (надалі ЗУ № 283), п.п. 135.5.1 п. 135.1 ст. 135, п.п. 139.1.5. п. 139.5 ст. 139, п. 146.2 , п. 146. 4, п. 146.5 ст. 146, п. 150.1 ст. 150, п.п. 153.1.4 п. 153. 1 ст. 153 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (надалі ПКУ) у зв'язку з завищенням витрат за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, всього у сумі 353 521 грн. у т.ч.: 101 867 грн. валові витрати за період з 01.04.2009 по 31.03.2011; 251 654 грн. витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (з яких 101 867 від'ємне значення).

Розбіжність з актом перевірки склала 353 521 грн. за рахунок невизнання ДПІ наступних витрат:

1. 101 867 грн. заниження показнику у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крам визначених у 04.11», а саме невизнання витрат пов'язаних з будівництвом (юридичні послуги) у розмірі 7 950 грн. отриманих від ТОВ "Юридична фірма "Ресницьки та партнери", невизнання витрат на придбання обладнання у розмірі 93 916,67 грн. від ТОВ НВП «ЕЛЛТЕХКОМП»;

2. 149 787 грн. заниження показнику у рядку 06.2 Декларації «Адміністративні витрати», а саме:

- по рядку 06.2.4 невизнані інформаційні, консультаційні, аудиторські та інші послуги у розмірі 39 632 грн., тобто невизнання витрат пов'язаних із будівництвом (юридичні послуги) у розмірі 15 020 грн. отриманих від ТОВ "Юридична фірма "Ресницьки та партнери", невизнання витрат з судово-економічної експертизи у розмірі 24 612 грн. отриманих від ТОВ «Кримське експертне бюро»;

- по рядку 06.2.8 грн. невизнані витрати на розрахунково-касове обслуговування у розмірі 50 843 грн. отриманих від Філія АБ "Південний" в м. Ялта;

- по рядку 06.2.6 не визнано амортизаційне нарахування на основні засоби 3 групи у розмірі 59 312 грн.;

3. 101 867 грн. заниження показнику у рядку 06.6 Декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»

ТОВ "Юридична фірма "Ресницьки та партнери" (сума віднесена до складу витрат 23 150 грн.) за період з 01.04.2009 по 30.09.2011 ПП «АБМ» нарахувало витрати у сумі 23 150 гривень.

Так ТОВ "Юридична фірма "Ресницьки та партнери" надало на адресу позивача юридичні послуги пов'язані із будівництвом без ПДВ 30 000 грн.

Факт придбання вказаних послуг вартістю 30 000 грн. без ПДВ у ТОВ "Юридична фірма "Ресницьки та партнери" підтверджується актами надання послуг.

За період з 01.04.2009 по 30.09.2011 позивачем отримано від ТОВ "Юридична фірма "Ресницьки та партнери" та відображено в рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крам визначених у 04.11» та у рядку 06.2 Декларації «Адміністративні витрати» (06.2.4) декларації з податку на прибуток витрати пов'язані із придбанням юридичних послуг пов'язаних із будівництвом на суму 23 150 грн. за відповідні періоди.

Операції підтверджуючі отримання послуг від ТОВ "Юридична фірма "Ресницьки та партнери" на суму без ПДВ 30 000 грн. підтверджуються первинними документами: актами надання послуг, рахунками, регістрами бухгалтерського обліку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абз.2 п.2.1 р.2 Положення №88).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону № 996).

Відповідно п.2 ст. 9 Закону № 996 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст. 9 Закону №996).

Надані позивачем документи повністю мають необхідні реквізити, а отже відповідають діючому законодавству.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 ЗУ № 334 Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3.9 ст. № ЗУ № 334 не включається до складу витрат виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Як вбачається із абз. г) п.п 138.10.2. п. 138.10 до адміністративних витрати, що спрямовані на обслуговування та управління підприємством, можуть бути включені такі витрати, як винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

У відповідності ж до акту перевірки послуги надані ТОВ «Юридична фірма «Ресницьки та партнери» пов'язані із будівництвом, а отже не можуть бути включені до складу витрат, що не відповідає дійсності, оскільки витрати на юридичні послуги - це витрати, що спрямовані на обслуговування та управління підприємством.

Придбання юридичних послуг вартістю 30 000 грн. без ПДВ у ТОВ «Юридична фірма «Ресницьки та партнери», щодо яких нараховані витрати в сумі 23 150 грн., використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП «АБМ» відповідно ЗУ № 334 та ПКУ у періоді з 01.04.2009 по 30.09.2011.

Отже витрати в сумі 23 150 грн., що нараховані позивачем за період з 01.04.2009 по 30.09.2011 на придбання юридичних послуг пов'язаних із будівництвом у ТОВ «Юридична фірма «Ресницьки та партнери», у повному обсязі відповідає вимогам норм законодавства та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

За період з 01.04.2009 по 30.09.2011 позивачем нараховано також витрати в сумі 93 916,67 гривен за відносинами із ТОВ НВП «ЕЛЛТЕХКОМП».

Так, ТОВ НВП «ЕЛЛТЕХКОМП» поставлено на адресу ПП «АБМ» обладнання без ПДВ в розмірі 240566,67 грн.

Факт придбання вказаного обладнання вартістю 240566,67 грн. без ПДВ у ТОВ НВП «ЕЛЛТЕХКОМП» підтверджується наданою накладною.

За період з 01.04.2009 по 30.09.2011 позивачем отримано від ТОВ НВП «ЕЛЛТЕХКОМП» та відображено в рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.1» декларації з податку витрати на придбання обладнання на суму 93 916,67 грн. за відповідні періоди.

Операції підтверджуючі отримання послуг від ТОВ НВП «ЕЛЛТЕХКОМП» на суму без ПДВ 240566,67 грн. підтверджуються первинними документами: накладна, рахунок, регістрами бухгалтерського обліку.

Придбання обладнання вартістю 240 566,67 грн. без ПДВ у ТОВ НВП «ЕЛЛТЕХКОМП», щодо яких нараховані витрати в сумі 93 916,67 грн., використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача у періоді з 01.04.2009 по 30.09.2011.

За період з 01.04.2009 по 30.09.2011 ПП «АБМ» нараховано витрати в сумі 24612 гривен по відносинам із ТОВ «Кримське експертне бюро».

Встановлено, що ТОВ «Кримське експертне бюро» надало на адресу ПП «АБМ» послуги з підготовки судово-економічної експертизи без ПДВ 24612 грн.

Факт придбання вказаних послуг вартістю 24612 грн. без ПДВ у ТОВ «Кримське експертне бюро» підтверджується актами виконаних робіт.

За період з 01.04.2009 по 30.09.2011 ПП «АБМ» отримало від ТОВ «Кримське експертне бюро» та відобразило в а у рядку 06.2 Декларації «Адміністративні витрати» (06.2.4) декларації з податку на прибуток витрати пов'язані із придбанням послуг з підготовки судово-економічної експертизи на суму 24612 грн. за відповідні періоди.

Операції підтверджуючі отримання послуг від ТОВ «Кримське експертне бюро» на суму без ПДВ 24612 грн. підтверджуються первинними документами: актами виконаних робіт, рахунками, регістрами бухгалтерського обліку, тощо.

Витрати на послуги з підготовки судово-економічної експертизи - це витрати, що спрямовані на обслуговування та управління підприємством. Придбані послуги вартістю 24612 грн. без ПДВ у ТОВ «Кримське експертне бюро», щодо яких нараховані витрати в сумі 24612 грн., використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача та в повному обсязі відповідають вимогам норм законодавства та сформовані на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Відносно розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банку по яким сума віднесена до складу витрат в розмірі 50 843 грн. слід зазначити наступне.

Позивачем за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 до складу витрат у рядку 06.2 «Адміністративні витрати» (06.2.8) декларації з податку на прибуток витрати пов'язані із придбанням послуг розрахунково-касового обслуговування, інші послуги банку та курсові різниці від придбання валюти на суму 50 843 грн. за відповідні періоди.

Відповідно до п. п. 153.1.3 п. 153. ст. 153 ПКУ визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

При проведенні дослідження встановлено, що позивачем складено із підприємцем без утворення юридичної особи ОСОБА_5, громадянином Російської Федерації договір про надання позики № 1 від 24.01.2011 у іноземній валюті. Відповідно до діючого законодавства ПП «АБМ» на заборгованість по договорам іноземні валюті нараховувало у відповідних звітних періодах курсові різниці за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що підтверджується виписками банку оборотно-сальдовими виписками тощо.

Згідно абз. б) п.п. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 ПКУ витрати операційної діяльності включають: комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління. Нарахування витрат за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банку підтверджується первинними документами, договорами, банківськими виписками, платіжними дорученнями. (дивись додатки № 3, 4 до експертизи)

Таким чином, висновки акту перевірки, щодо завищення рядку 06.2 Декларації «Адміністративні витрати» ( 06.2.8) за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 у сумі 50 843 грн. не підтверджуються документами позивача.

Щодо віднесення амортизаційного нарахування до складу витрат 59 312 грн., то ПП «АБМ» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 до складу витрат у рядку 06.2 Декларації «Адміністративні витрати» (06.2.6) декларації з податку на прибуток витрати на амортизаційне нарахування на основні засоби 3 групи у розмірі 59 312 грн. за відповідні періоди.

Як вбачається із п. 146.2. ст.. 146 ПКУ амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

П. 145.1 ст. 145 ПКУ визначає, що будівлі відносяться до 3 групи основних засобів із мінімальним строком експлуатації 20 років.

Позивачем введено в експлуатацію у 20.07.2011 основні засобі - нежитлові будівлі пришляхового кафе літ. А загальною площею 1119,2 м.кв. на підставі Державної реєстрації об'єкта основних засобів, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 660270 на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 14.07.2011 № 739. Первісна балансова вартість якого складає 4744943,44грн.

Згідно акту про державну реєстрацію майна позивачем з наступного місяця після вводу в експлуатацію, тобто з серпня 2011 року, помісячно розраховано амортизацію на основні засоби групи 3 - пришляхового кафе.

Отже висновки відповідача, щодо завищення амортизаційного нарахування у сумі 59 312 грн. є необґрунтованими.

Також, позивачем за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 до складу витрат у рядку 06.6 Декларації зазначено «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» декларації з податку на збитки за перший квартал 2011 року у розмірі 101 867 грн.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПКУ якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно акту перевірки завищення від'ємного значення виникло за рахунок завищення витрат у першому кварталі 2011 року у розмірі 101 867 грн., а саме невизнання витрат пов'язаних з будівництвом (юридичні послуги) у розмірі 7 950 грн. отриманих від ТОВ "Юридична фірма "Ресницьки та партнери", невизнання витрат на придбання обладнання у розмірі 93 916,67 грн. від ТОВ НВП «ЕЛЛТЕХКОМП».

Оскільки висновки акту, щодо завищення зазначених витрат не підтверджені, відповідно висновки, щодо завищення показника у рядку 06.6 Декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» декларації з податку на збитки за перший квартал 2011 року у розмірі 101 867 грн.» є безпідставними.

Відомість дослідження об'єкту оподаткування з податку на прибуток сформованого ПП «АБМ»

Таким чином, висновки відповідача, щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності у сумі 288 956,00 грн. за 2-3 квартали 2011 року, та заниження податку на прибуток у сумі 944,00 грн. за 3 квартал 2011 року, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджуються.

Відносно завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 745 369,00 грн. за період з червня 2009 року по вересень 2011 року суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 745 369,00 грн., визначена внаслідок порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 с. 7, п. 9.3 ст. 9 ЗУ № 168, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПКУ у зв'язку з завищенням податкового кредиту за період з 01.07.2010. по 31.12.2011 у сумі 745 369,36 грн., що нарахований у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у «сумнівних» контрагентів (зі станом відмінним від 0 - «основний платник») у т.ч.: ТОВ "ЕФА", ТОВ "Капітал Сервіс Плюс", ФОП ОСОБА_3, ПП "Е&С", ТОВ "Стройпромгаз", ТОВ "Кримсевстіл", ТОВ "Квінта", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Радиатор-Н", ФОП ОСОБА_7, ПП "РСУ-107", ТОВ "Аніс", ТОВ "Енергосервісна компанія Солар", ДП "Експертиза дорожнього руху", ТОВ "Тіса-Інвест", ПП "Південна транспортна-логістична компанія "Нова", ПП "Геліос-Д".

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначено згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( п. 198.3. ст. 198 ПКУ).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5.п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР (п. 198.6 ст. 198 ПКУ) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). (пункт 201.1. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4. статті 201 ПКУ). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. (пункт 201.6. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

Податкові накладні, з яких сформовано невизнаний актом податковий кредит, у загальній сумі ПДВ 745369,36 грн. відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

В судовому засіданні встановлено, що податковий кредит повністю сформований у відповідності із вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних.

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Діючим Податковим кодексом України не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню. Крім того останнє виявлено значно пізніше самого факту зарахування сум ПДВ.

Таким чином, взаємовідносини ПП «АБМ» із вищезазначеними постачальниками, від яких отримані податкові накладні на загальну суму ПДВ 745 369,36 грн., підтверджуються відповідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Розбіжність з актом перевірки від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту склала 745 369,00 грн., за рахунок виключення зі складу податкового кредиту ПДВ по операціям із «сумнівними» постачальниками.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду . (пункт 200.1. статті 200 ПКУ).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2. статті 200 ПКУ).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3. статті 200 ПКУ).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (пункт 200.4. статті 200 ПКУ).

Оскільки відповідно до первинної документації позивача податковий кредит в сумі 745 369,00 грн. повністю підтверджено належним чином оформленими документами, то висновки акту щодо завищення від'ємного значення не підтверджуються.

Згідно акту перевірки, завищення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 546 860,00 грн. визначена внаслідок порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 с. 7, п. 9.3 ст. 9 ЗУ № 168, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПКУ у зв'язку з завищенням податкового кредиту за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 в сумі 745 369,36 грн., що нарахований у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у «сумнівних» контрагентів (зі станом відмінним від 0 - «основний платник») у т.ч.: ТОВ "ЕФА", ТОВ "Капітал Сервіс Плюс", ФОП ОСОБА_3, ПП "Е&С", ТОВ "Стройпромгаз", ТОВ "Кримсевстіл", ТОВ "Квінта", ТОВ "Авангардбуд", ТОВ "Радиатор-Н", ФОП ОСОБА_7, ПП "РСУ-107", ТОВ "Аніс", ТОВ "Енергосервісна компанія Солар", ДП "Експертиза дорожнього руху", ТОВ "Тіса-Інвест", ПП "Південна транспортна-логістична компанія "Нова", ПП "Геліос-Д".

Вище за текстом судом вже зроблено висновок, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит із відповідними контрагентами. Товари, роботи, послуги отримані від вказаних постачальників отримані та оприбутковані відповідно до первинних документів, які відповідають діючому законодавству.

Оскільки відповідно де первинної документації ПП «АБМ» податковий кредит у сумі 745 369,00 грн. повністю підтверджено належним чином оформленими документами, то висновки акту щодо бюджетного відшкодування нічим не підтверджуються.

Як вбачається з акту перевірки, порушення позивачем валютного законодавства ч. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 привело до штрафних санкцій у розмірі 5 120,00 грн.

Вказане порушення виникло за рахунок того, що знаходячись в Москві у відряджені директор ПП «АБМ» ОСОБА_8 сплатив послуги за проживання надані фірмою-нерезидентом ТОВ «Бест Истерн Отель» (115563, м.Москва, вул.Шипиловська, 28 а, ІПН 772817782). Грошові кошти внесені у касу нерезидента у сумі 21 343,00 рос. руб. Відповідно до прибуткової квитанції №4-6 від 09.07.2009, за курсом НБУ на дату розрахункової операції еквівалент у національній валюті складає 5 120,00 грн.

Згідно акту перевірки зазначено порушення ч. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 «У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, встановленому Національним банком України», тобто розрахунки відбулись минаючі кореспондентські рахунки уповноважених банків.

Як вибачається Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» N 59 від 13 березня 1998 року, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. за N 218/2658 розрахунки з нерезидентами можуть чинитись підзвітними особами, які знаходяться у закордонному відрядженні в межах передбачених дійсним наказом.

Згідно п.7 вказаної інструкції за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати: а) на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків, оплату аеропортних зборів, користування постільними речами в поїздах) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); б) на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях в межах затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98 граничних сум витрат на найм житлового приміщення, встановлених з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат за користування телефоном, холодильником, телевізором та інших витрат (крім витрат на побутові послуги та витрат на оплату податку на додану вартість).

Пункт 19 передбачає, що якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день погашення заборгованості. Виплата зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження.

По поверненню з відрядження, підзвітною особою складено авансовий звіт, відповідно до якого директору ПП «АБМ» повернуто використані гроші у національній валюті. Вказані операцій знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку наступними проводками: Дт. 84 «Інші операційні витрати» Кт. 372 «Розрахунки з підзвітними особами»; Дт 372 «Розрахунки з підзвітними особами» Кт 301 «Каса у національній валюті». Вказана операція не віднесена до складу валових витрат.

Таким чином, оскільки Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» N 59 від 13 березня 1998 року передбачено розрахунки із нерезидентами готівкою, та позивачем складені всі необхідні документи, суд робить висновок про те, що розрахунок із нерезидентом готівкою не є порушенням валютного законодавства.

Актом перевірки також передбачено завищення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму 74 910,00 грн. який визначений з порушенням п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 с. 7, п. 9.3 ст. 9 ЗУ № 168, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПКУ у зв'язку з завищенням податкового кредиту за період з 01.07.2010. по 31.12.2011 у сумі 745 369,36 грн., що нарахований у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у вказаних вище контрагентів.

Як зазначено вище, первинною документацією позивача повністю підтверджено податковий кредит в сумі 745 369,00 грн., а тому і висновки щодо завищення від'ємного значення не підтверджуються.

Викладене вище цілком підтверджується також і висновком проведеної по справі судово-економічної експертизи №169 від 04.02.2013 року.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000732301 від 27.02.2012 року відносно нарахування зобов'язання по єдиному податку в сумі 41 725 грн., а також № 0000481701, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податків у вигляді з/п в сумі 58522,25 грн., то суд також рахує позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що виявлені відповідачем порушення податкового законодавства з боку позивача мали місце в 2008 році та задекларовані у відповідних податкових періодах.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи. (ст.250 доповнено частиною 2 Законом України лише від 02.12.2010 р. № 2756-VI).

Відповідно до п.102.1 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Аналогічна норма була викладена і у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Оскільки сума грошових зобов'язань платника податків визначена в податкових повідомленнях-рішеннях після спливу 1095 днів, то останнє вчинено із порушенням норм діючого законодавства, і тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

На підставі викладеного та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень.

Як же вбачається із п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674 від 08.07.2011 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, сплачений позивачем судовий збір при поданні позову в розмірі 2146грн. підлягає стягненню на його користь.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 22.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим Державної податкової служби від 27 лютого 2013 року № 0000732301 яким нараховано Приватному підприємству "АБМ" єдиний податок на суму 41 725 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим Державної податкової служби від 27 лютого 2013 року № 0000682301 яким нараховано Приватному підприємству "АБМ" податок на прибуток на суму 944 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим Державної податкової служби від 27 лютого 2013 року № 0000052200 про застосування до Приватного підприємства "АБМ" штраф за порушення порядку розрахунків в сфері ЗЕД на суму 5120грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим Державної податкової служби від 27 лютого 2013 року № 0000692301 яким зменшено Приватному підприємству "АБМ" суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартал 2011 р. на суму 288956грн.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим Державної податкової служби від 27 лютого 2013 року № 0000762301 яким зменшено Приватному підприємству "АБМ" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 745369 грн.

7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим Державної податкової служби від 27 лютого 2013 року № 0000742301 яким зменшено Приватному підприємству "АБМ" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 546860 грн.

8. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим Державної податкової служби від 27 лютого 2013 року № 0000481701, яким донараховано Приватному підприємству "АБМ" податок з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податків у вигляді з/п в сумі 58522,25 грн.

9. Стягнути на користь Приватного підприємства "АБМ" судові витрати в розмірі 2146 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.