Вирок

від 14.05.2013 по справі 588/367/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №588/367/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Шевченко Номер провадження 11-кп/788/29/13 Суддя-доповідач - Філонова Категорія - 48

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Демченка М. О., Забари І. К.,

з участю прокурора - Кравцової Л.М.

при секретарі - Сисенко Н.В.

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012200270000076 від 07 грудня 2012 року, за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Козловського Б.В. на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 05 березня 2013 року, яким обвинувачену

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Янгіабад, Ташкентської області, Узбекистану, громадянку України, з середньою-технічною освітою, ФОП, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму,

визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України і призначено покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2000 гривень. , колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду, обвинувачена ОСОБА_2, згідно наказу № 17 від 02 липня 2007 року, перебувала на посаді директора ПП «Вест» і виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являлась службовою особою.

В квітні 2012 р. до ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_4, з проханням внести фіктивний запис про її працевлаштування на будь-якій посаді підприємства. ОСОБА_2, достовірно знаючи, що вона не буде сплачувати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду за ОСОБА_4, що є обов'язковим для сплати за працівників, які перебувають у трудових відносинах, внесла хибні відомості до трудової книжки ОСОБА_4, а саме до запису № 49 від 17.04.2012 р. про прийняття ОСОБА_4 на посаду охоронця згідно наказу № 37 від 17.04.2012 р. та запису № 50 від 15.05.2012 р. про звільнення ОСОБА_4 з посади охоронця підприємства за згодою сторін, згідно наказу № 38 від 15.05.2012 р., завіривши записи власним підписом та печаткою ПП «Вест». Після цього ОСОБА_2 внесла відповідні фіктивні записи до книги наказів ПП «Вест» про прийняття ОСОБА_4 на посаду охоронця підприємства, наказ № 37 від 17.04.2012 р. та про її звільнення з вказаної посади за згодою сторін, наказ № 38 від 15.04.2012 р., завіривши фіктивні відомості в книзі наказів власним підписом, що дало ОСОБА_4 в подальшому отримати статус безробітного в Тростянецькому РЦЗ та незаконно отримати грошову допомогу по безробіттю.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Козловський Б.В., не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 та кваліфікацію її дій за ч.1 ст.366 КК України, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного покарання, та ухвалити свій вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності на строк 3 роки. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.366 КК України, повинен був призначити додаткове покарання, відповідно до санкції вказаної статті, у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинувачену ОСОБА_2, яка вважала вирок законним і просила відмовити в задоволенні апеляції прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та повторно дослідивши докази по справі, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченої, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з ухваленням нового вироку, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.409 КПК України однією з підстав для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України, відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних у провадженні доказах.

Фактичні обставини справи, кваліфікація дій обвинуваченої та її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України ніким не оспорюються, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції у відповідності зі ст. 404 КПК України рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє, а переглядає його в межах апеляційної скарги.

У відповідності зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції, визнаючи винною ОСОБА_2 за ч.1 ст. 366 КК України, призначив їй покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2000 гривень.

Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченій покарання у виді штрафу в розмірі 2000 грн., є необхідним і достатнім, і підстав вважати його занадто м'яким, як про це зазначає в своїй апеляції прокурор, не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і призначенні їй покарання не додержав вимог кримінального законодавства.

Так, санкцією ч.1 ст.366 КК України, зі змінами її редакції Законом від 07.04.2011р. № 3207-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» передбачено покарання у виді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тобто, в даному випадку, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років є обов'язковим для призначення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора в тій частині, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_2 покарання без застосування додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання обвинуваченій підлягає скасуванню з постановленням свого вироку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України, а апеляційна скарга прокурора до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст.404, 407, 413, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 05 березня 2013 року відносно ОСОБА_2 в частині призначеного покарання - скасувати.

Призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст.366 КК України покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 2000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності на строк 1 рік.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення вироку.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Демченко М. О. Забара І. К.