Ухвала

від 12.04.2013 по справі 18/89/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 квітня 2013 року Справа № 18/89/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Заріцької А.О., суддів:Бакуліної С.В., Козир Т.П., Малетича М.М., Панової І.Ю. розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі№ 18/89/12 за позовомСоколово-Балківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Шевченка" 3.Управління Полтавської єпархії Української православної церкви прозобов'язання передати на баланс

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.07.2012 у даній справі позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ "Сокіл" передати на баланс Соколово-Балківської сільської ради:

1.Одноквартирний будинок, розташований за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Соколова Балка, вул. Молодіжна, 35;

2.Одноквартирний будинок, розташований за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Соколова Балка, вул. Молодіжна, 28;

3.Одноквартирний будинок, розташований за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Соколова Балка, вул. Молодіжна, 36;

У іншій частині позовних вимог відмовлено. У позові до ТОВ "Сокіл" та Управління Полтавської єпархії Української православної церкви відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові в цій частині відмовлено.

Задоволено позов про зобов'язання ТОВ "Сокіл" передати Соколово-Балківській сільській раді адміністративний будинок сільської ради, розташований за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Соколова Балка, вул. Перемоги 37а; водонапірну свердловину та башту, які розташовані за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Андріївка, вул. Центральна, 8б; водонапірну свердловину, яка розташована за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Світливщіна, вул. Жовтнева, 27а; водонапірну свердловину, яка розташована за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Соколова Балка, вул. Польова, 1а, скасовано та прийнято рішення, яким позов в цій частині задоволено.

Задоволено позов про зобов'язання ТОВ "Сокіл" передати Соколово-Балківській сільській раді: адміністративний будинок сільської ради, розташований: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Соколова Балка, вул. Перемоги, 37а; водонапірну свердловину та башту, розташовані: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Андріївка, вул. Центральна, 8б; водонапірну свердловину, розташовану: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Світлівщина, вул. Жовтнева, 27а; водонапірну свердловину, розташовану: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Соколова Балка, вул. Перемоги, 37б; водонапірну свердловину та башту, розташовану: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Соколова Балка, вул. Польова, 1а. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 та рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2012 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі №18/89/12, у якій заявник просить скасувати дану постанову та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Сокіл" передати на баланс Соколово-Балківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області адміністративний будинок сільської ради, що знаходиться в с.Соколова Балка, по вул. Перемоги, 37а та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 26.05.2010 у справі № 4/126-09 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі №18/89/12, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині передачі в комунальну власність територіальної громади спірних приміщень, які залишились на балансі відповідача - 1, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, а саме: Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що об'єкти соціальної сфери підлягають безоплатній передачі до комунальної власності; рішенням сільради від 15.03.2004 (з необхідними виправленнями та доповненнями рішенням сільради від 08.11.2011) вирішено передати у комунальну власність територіальні об'єкти громади населених пунктів сільради; рішенням виконкому сільради від 22.08.2011 створено комісію по передачу соціальних об'єктів на баланс сільради; частина майна вже передана, що підтверджується актами приймання-передачі.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 26.05.2010 у справі №4/126-09, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволення позову про визнання права власності за позивачем, оскільки попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивач хоч і має право вимоги до відповідача щодо повернення об'єктів соцпобуту, оскільки це майно знаходиться на балансі позивача, проте відповідач не погодився на безоплатну передачу будівлі лікарні до комунальної власності. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що пунктом 6 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, передбачено, що у разі, якщо між сторонами, які передають і приймають об'єкти, недосягнуто згоди щодо передачі об'єктів соціальної сфери, то спільним рішенням сторін може утворюватись тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення, у разі потреби, додаткових умов передачі. Однак позивачем не було дотримано пункту 6 даного порядку, а саме: не надано доказів про створення комісії з питань передачі об'єктів у комунальну власність чи доказів на підтвердження звернення до відповідача з пропозицією щодо створення тимчасової узгоджувальної робочої групи для опрацювання взаємоприйнятих рішень та визначення, у разі потреби, додаткових умов передачі спірного майна.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сокіл" у допуску справи №18/89/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Заріцька Судді С.Бакуліна Т.Козир М.Малетич І.Панова