Постанова

від 16.10.2006 по справі 17/15-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/15-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2006 р.                                                                Справа № 17/15-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , ,

при секретарі Сенчук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Мисливченка І.В. (дов. б/н від 09.10.06р.)

відповідача - Ладухи В.Б.

третьої особи - Жулавського С.А. (дов. № 2 від 18.05.06р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ладуха В.Б.", с. Слобода, Буринського району, Сумської області (вх. № 2958 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 15.06.06 р. по справі № 17/15-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Сумської філії ВАТ АБ "Укргазбанк", м. Суми

до Фермерського господарства "Ладуха В.Б.", с. Слобода, Буринського району, Сумської області

третя особа з самостійними вимогами на предмет спору Відкрите акціонерне товариство "Буринське підприємство "Агротехсервіс", м. Буринь, Сумської області

про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

встановила:

Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про витребування з чужого незаконного володіння (Фермерського господарства Ладуха В.Б. - відповідача) зернозбирального комбайну "Вizon Rekord Z-058", 1997р. випуску, номер 7572, номер двигуна 263766, шасі №40500 та зернозбирального комбайну "Вizon Rekord Z-058", 1997р. випуску, номер 7546, номер двигуна 263695, шасі № 40493, оскільки зазначене майно належить третій особі ВАТ "Буринське підприємство "Агротехсервіс" і відповідно до рішення господарського суду Сумської області у справі № 3/294-05 від 11.10.2005р. визнано недійсним договір купівлі-продажу № 17 від 30.12.2003 р., укладений між Третьою особою та Відповідачем, за яким були передані зазначені комбайни. Крім того, рішенням господарського суду Сумської області від 11 квітня 2005 року по справі №14/116-05 вимоги позивача до третьої особи було задоволено повністю, а саме: стягнуто з Третьої особи на користь Позивача заборгованість по кредиту за рахунок заставленого майна, а саме  вказаних комбайнів.

В процесі розгляду справи третя особа - ВАТ "Буринське підприємство "Агротехсервіс", звернулась до господарського суду із заявою про вступ до участі у  справі із самостійними вимогами на предмет спору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.06.06р. по справі №17/15-06 (суддя О.В. Коваленко) позовні вимоги задоволені повністю. Повернуто   ВАТ „Буринське підприємство "Агротехсервіс" від ФГ Ладуха В.Б. зернозбиральний

комбайн "Вizon Rekord Z-058", 1997р. випуску, номер 7572, номер двигуна   263766,   шасі   №40500   та   зернозбиральний   комбайн   "Вizon Rekord Z-058", 1997р. випуску, номер 7546, номер двигуна 263695, шасі № 40493. Крім того, стягнуто з ФГ Ладуха В.Б. на користь ВАТ „Буринське    підприємство "Агротехсервіс" 1040,00 грн. витрат по держмиту  та  118,00  грн.  судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також, стягнуто з ФГ Ладуха В.Б. на користь ВАТ АБ "Укргазбанк" в особі Сумської філії ВАТ АБ "Укргазбанк" 85,00 грн. витрат по держмиту та 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - Фермерське господарство "Ладуха В.Б." з рішенням  місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій  вважає його незаконним та прийнятим з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішенні, яким зобов'язати кожну із сторін повернути все за угодою купівлі-продажу від 30.12.03 року.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає, що рішення місцевого господарського суду в повній мірі відповідає нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги необґрунтовані та безпідставні, через що просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 15.06.2006р. у справі № 17/16-06 залишити без змін.

Третя особа зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача необґрунтовані, через що задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення є таким, що відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, в зв'язку з чим просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, які підтримали свої позиції у справі, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених  матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що на підставі кредитного договору № 46, укладеного між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ВАТ "Буринське підприємство "Агротехсервіс", позивач надав Третій особі кредит на суму 100000 грн. зі строком погашення до 01 грудня 2004 р.

В забезпечення отриманого кредиту ВАТ "Буринське підприємство "Агротехсервіс" згідно з договором застави № 1 від 14.04.2004 р. надало у заставу транспортні засоби та сільськогосподарську техніку, серед яких були зернозбиральний комбайн "Вizon Rekord Z-058", 1997р. випуску, номер 7572, номер двигуна 263766, шасі №40500 та зернозбиральний комбайн "Вizon Rekord Z-058", 1997р. випуску, номер 7546, номер двигуна 263695, шасі № 40493.

Як свідчать матеріали справи, в зв'язку з невиконанням третьою особою - ВАТ "Буринське підприємство "Агротехсервіс" належним чином умов кредитного договору № 46 від 14.04.2004 р., позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення суми заборгованості за рахунок заставленого майна.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11 квітня 2005 року вимоги позивача задоволені у повному обсязі та стягнуто з третьої особи на користь позивача заборгованість по кредиту за рахунок заставленого майна.

Однак виконання зазначеного рішення господарського суду було неможливим, оскільки між ВАТ "Буринське підприємство "Агротехсервіс" та відповідачем 30 грудня 2003 року укладений договір купівлі - продажу за № 17,  на підставі якого комбайни фактично знаходились у володінні та користуванні відповідача - ФГ "Ладуха В.Б.".

Рішенням господарського суду Сумської області від 11 листопада 2005 року по справі 3/294-05 визнано недійсним договір купівлі-продажу №17 від 30.12.03р., яке постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.05р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.02.2006 р. відхилено клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги на постанову від 06.12.2005 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 3/294-05.

Таким чином, рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2005 року по справі 3/294-05 набрало законної сили.

При винесенні оскаржуваного рішення господарський суд послався на те, що оскільки договір купівлі-продажу №17 від 30.12.03р. визнаний недійсним, а відповідно до вимог чинного законодавства наслідком визнання угоди недійсною є двохстороння реституція, за таких обставин відповідач –Фермерське господарство "Ладуха В.Б." незаконно, без достатньої правової підстави, володіє майном, яке належить ВАТ "Буринське підприємство "Агротехсервіс".

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,   повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм  надана правильна та належна правова оцінка, а згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Так, відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом,  а статтею 328 цього ж Кодексу передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін, зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

А відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави володіє ним.

Ст. 329 Цивільного кодексу України зазначено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

На думку колегії суддів, господарський суд врахував вищевказані норми матеріального права, зокрема ст. 387 ЦК України, якою передбачено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, в зв'язку з чим правомірно визнав вимоги позивача та третьої особи такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що він є добросовісним набувачем спірного майна, підставою набуття якого є договір купівлі-продажу за №17 від З0 березня 2003 року.

Однак вказані посилання колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказаний договір визнаний недійсним згідно рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2005 року по справі №3/294-05, яке вступило в законну силу. Крім того, господарським судом Сумської області по справі №3/294-05 було встановлено і в наступному підтверджено судом апеляційної інстанції, що комбайни, які були відчужені по недійсній угоді, належали на праві власності ВАТ „Буринське підприємство „Агротехсервіс".

Заявник апеляційної скарги також зазначає, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми процесуального права, оскільки розглянув справу без участі відповідача всупереч заявленому клопотанню про відкладення розгляду справи.

Але на думку колегії суддів наведені відповідачем доводи є    необґрунтованими та не можуть бути прийнятими в якості підстави для скасування прийнятого у справі рішення, з огляду на наступне.

Ст. 43 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.05.06 р. по справі № 17/15-06 було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.06.2006 року, зобов'язано сторони надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, явку сторін визнано обов'язковою.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №1270954, а тому мав можливість скористатись своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України.

За таких обставин,  колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач також не був позбавлений права надати господарському суду  додаткові письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мав на це достатньо часу.

Слід зазначити, що розгляд та вирішення спору по суті, за наявними  документами у справі, при належному повідомлені сторін про час та місце засідання суду, є правом суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 15.06.06 року по справі № 17/15-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи відповідача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 15.06.06р. по справі №17/15-06 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ладуха В.Б.", с. Слобода, Буринського району, Сумської області залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      

Суддя                                                                                 

Суддя