Постанова

від 14.05.2013 по справі 43/161

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Справа № 43/161 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нельма"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2011 року

у справі № 43/161

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Плюс"

до 1. Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту, Республіка Молдова (Inteprinderea Municipala "Regia Transport Electrik")

2. Дочірнього підприємства "Енерго-Інвест"

про стягнення 14 814 916,60 молдовських лей

за участю представників

позивача - Короткевич Д.О.

відповідачів - 1. Соцький Е.Ю.

2. не з'явились

заявника к/с - Поповський Д.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2005р. у справі №43/161 стягнуто солідарно з Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" та Дочірнього підприємства "Енерго-Інвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Плюс" 13394704,00 молдавських лей заборгованості та 1420212,60 молдавських лей процентів за прострочення грошового зобов'язання та вирішено питання про розподіл судових витрат.

25.03.2005р. на виконання зазначеного вище рішення видано відповідні судові накази.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2011р. під час перегляду справи №143/161 за нововиявленими обставинами зазначене рішення суду першої інстанції було залишене без змін.

У липні 2011 року Муніципальне підприємство "Дирекція електричного транспорту" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про визнання наказів господарського суду міста Києва від 23.03.2005р. такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28 липня 2011 року (суддя Пасько М.В.) відмовлено заявнику у задоволенні зазначеної заяви.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2011 року (судді: Сотніков С.В., Дзюбко П.О., Сулім В.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 28.07.2011р. скасовано та визнано накази господарського суду міста Києва від 25.03.2005р. у справі № 43/161 такими, що не підлягають виконанню.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Нельма" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. скасувати та залишити без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 28.07.2011р.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, при цьому зазначаючи, що не будучи учасником судового процесу у даній справі, оскаржувана постанова порушує його права та інтереси як кредитора, що виникли на підставі договору про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням від 20.09.2011р. та договору уступки права вимоги 14814916 молдавських лей.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26 квітня 2013 року касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Нельма" була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 14.05.2013р.

У судовому засіданні, що відбулось 14.05.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-Плюс" у повному обсязі підтримало вимоги касаційної скарги та просило їх задовольнити. При цьому, позивач наголошував на тому, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції винесена з грубим порушенням норм процесуального права, оскільки під час її прийняття суд вийшов за межі своєї компетенції та фактично переглянув рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2005р., натомість відповідач-1 просив визнати накази суду першої інстанції від 25.03.2005р. такими, що не підлягають виконанню.

Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Нельма" та зазначав, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. винесена на підставі норм матеріального та з дотримання усіх норм процесуального права, а відтак, просив залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є вимоги Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" про визнання наказів від 25.03.2005р. такими, що не підлягають виконанню з тих підстав, що 04.05.2009р. Економічною Апеляційною Палатою Республіки Молдова прийнято рішення у справі № 2-у198/09, яким позов Генеральної прокуратури в інтересах держави в особі Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) до Державного підприємства "Молдтранселектро", Компаній Commerce Limited" та Trading Limited", товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Плюс" про визнання недійсним договору цесії №142 від 10.12.2002р., укладеного між ДП "Молдтранселектро" та компанією "BelangCommerce Limited", визнання недійсним договору цесії прав №315 від 07.04.2004р., укладеного між компанією "Belang Commerce Limited" та компанією "Goldbridje Trading Limited", визнання недійсним договору про уступку дебіторської заборгованості №22/06 від 22.06.2004р., укладеного між компанією "Goldbridje Trading Limited" та ТОВ "Електро-Плюс" було задоволено, внаслідок чого, право вимоги перейшло від позивача як неналежного кредитора до державного підприємства "Moldtranselectro" як до первинного кредитора, а відтак заявник зазначає, з доводами якого також погодився суд апеляційної інстанції, що обов'язок з виплати грошових коштів позивачу на підставі рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2005р. відсутній.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками відповідача-1 та суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі ст.124 Конституції України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, необхідними є наявність наступних умов:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведений перелік підстав є вичерпним.

Підставою для видачі спірних наказів є рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2005р., яке станом на момент розгляду даної справи є чинним та не скасоване судами апеляційної та касаційної інстанцій у порядку встановленому нормами чинного в Україні процесуального законодавства. Водночас, як вже зазначалось, у межах даної справи предметом спору є визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, а не перегляд рішення господарського суду міста Києва, на підставі якого їх було видано.

За таких умов, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обгрунтованими висновками місцевого господарського суду стосовно того, що накази видано з урахуванням вимог процесуального законодавства на підставі чинного рішення суду, натомість, доводи Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту (Inteprinderea Municipala "Regia Transport Electrik") не є тією підставою з якою законодавець пов'язує можливість визнання наказів такими, що не підлягають виконанню в порядку визначеному у ч.4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд міста Києва під час винесення ухвали у справі 43/161 повно та всебічно з'ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми процесуального права.

У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Проте постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, тому підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду міста Києва від 28 липня 2011 року - залишенню без змін.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 53, 93, 106, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нельма" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2011 року скасувати.

3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 28 липня 2011 року зі справи №43/161 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. І. Мележик

С. С. Самусенко