Постанова

від 22.04.2013 по справі 2а-5861/12/0170/2

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2013 р. (12:33) Справа №2а-5861/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Е.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Буддеталь»

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача - Мартинюк Н.С. - пред-к, дов. від 30.05.2012 р.

від відповідача - Гришин Р.Ю. - пред-к,дов. №84 від 24.10.2012 р.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Буддеталь» (далі позивач) до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення - рішення відповідача від 25.05.2012 р. № 0000072203. Вимоги мотивовані тим, що відповідач при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки позивача зробив помилкові висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства, в наслідок чого безпідставно нарахував податкові зобов'язання по ПДВ та протиправно застосував до нього штрафні санкції .

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав , викладених у позовній заяві.

У судове засідання , яке відбулось 25.06.2012р., представник відповідача надав заперечення на позов , в яких зазначив , що відсутні підстави для задоволення позову, на його думку висновки, викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки зроблені при повному вивчені наданих платником податків документів, відповідають дійсним обставинам справи.

Представником позивача у судовому засіданні 25.06.202р. заявлено клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 25.06.2012 р. провадження у справі зупинено, призначена комплексна судова експертиза.

До суду 05.04.2013р. надійшов експертний висновок та матеріали справи , провадження по справі поновлено.

У судовому засіданні 22.04.2013 р. представник позивача наполягав на задоволенні позову, зазначивши,що експертами підтверджено виконання робіт його контрагентом, представник відповідача заперечував проти позову з підстав, визначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правових відносин з ПП « Севелітстрой» за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 16.05.2012 р. був складений акт №465/22-03/01375297.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем ,п.п. 7.2.1, п.п.7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ за грудень 2010 р. у сумі 17901,80 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 25.05.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072203 , відповідно до якого позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ за грудень 2010 р. на 17901,80 грн.

На час проведення позивачем господарської діяльності у 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.

У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено, що поставкою послуг визначалось будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась , виходячи з їх договірної (контрактної) вартості , зазначеної за вільними цінами , але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів ) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включались будь-які суми коштів , вартість матеріальних і нематеріальних активів , що передавались платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу ( п. 4.1. ст. 4 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Порядок обчислення та сплати податку був встановлений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Працівники відповідача в акті №465/22-03/01375297 від 16.05.2012 р. зазначили, що перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з ПП «Севелітстрой», діяльність якого була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Внаслідок наведених обставин на думку відповідача укладені з ним договори не мали реального характеру , сплачений ПП «Севелітстрой» ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до податкового кредиту .

Матеріали справи свідчать про те,що позивачем з ПП «Севелітстрой» 06.12.2010 р. був укладений договір підряду №650 , предметом якого було виконання робіт щодо ремонту м'якого даху ремонтно-механічного цеху позивача .Вартість робіт була визначена сторонами у розмірі 94301 грн.

Крім того, між позивачем та ПП «Севелітстрой» 06.12.20120р. був укладений договір підряду № 690 , предметом якого зазначено виконання робіт по капітальному ремонту м'якого даху трансформаторної підстанції на суму 13110 грн.

До матеріалів справи залучений експертний висновок №36 від 18.12.2012 р.. судово-економічної експертизи, проведення якої було здійснено на виконання ухвали суду від 25.06.2012 р. При проведені експертизи було встановлено,що висновки акту перевірки податкового органу №465/22-03/01375297 від 16.05.2012 р. щодо завищення податкового кредиту по ПДВ за грудень 2010 р. в сумі 17901,80 грн. не знайшли підтвердження, наданими на вивчення первинними бухгалтерськими документами платника податків підтверджена оплата, виконаних по договору підряду № 650 від 06.12.2010 р., укладеного з ПП «Севелітстрой» , робіт на загальну суму 107410,80 грн. ( в тому числі ПДВ у розмірі 17901,80 грн. )

Також до матеріалів справи залучений висновок судової будівельно-технічної експертизи від 29.03.2013 р., проведення якої було здійснено на виконання ухвали суду від 25.06.2012 р. Під час проведення дослідження об'єктів позивача, на яких проводились ремонті роботи ПП «Севелітстрой», експертами встановлено виконання ремонту даху на площі 838 кв.м. , вказані обсяги робіт , яки співпадають з зазначеними в документах бухгалтерської звітності платника податків.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України , відповідачем не надано доказів, яки спростовували б факт виконання ПП «Севелітстрой» робіт в обсягах, встановлених експертною установою .

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлення під час розгляду справи встановлено факт виконання ПП «Севелітстрой» робіт в обсягах, зазначених позивачем, суд вважає , що у позивач згідно з зазначеними вище вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» правильно відобразив у податковій звітності суми ПДВ , сплаченого під час проведення розрахунків за виконані ремонтні роботи .

З огляду на зазначене суд вважає , що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки№465/22-03/01375297 від 16.05.2012 р. , не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення -рішення відповідача від 25.05.2012 р. №0000072203 .

Під час судового засідання, яке відбулось 22.04.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 29.04.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби №0000072203 від 25.05.2012 р.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.