Ухвала

від 30.04.2013 по справі 2а-12951/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12951/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.04.2012 року №0000782220,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.04.2012 року №0000782220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача стосовно взаємовідносин з ТОВ «Укрдрім» за період з 19.01.2009 року по 30.11.2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 148007,00 грн., у тому числі за січень 2011 року на 6700,00 грн., березень 2011 року на 35456,00 грн., травень 2011 року на 56660,00 грн., червень 2011 року на 48608,00 грн., липень 2011 року на 583,00 грн.

В обґрунтування заниження податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Укрдім», оскільки в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.03.2012 року №115/23-3/36302590 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 19.01.2009 року по 30.11.2011 року» зазначено, що ТОВ «Укрдрім» за юридичною адресою не знаходиться, у останнього відсутні основні засоби, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали (сировина), товарні запаси, трудові ресурси для здійснення основного виду діяльності; згідно висновку почеркознавчого дослідження від 03.02.2012 року №28 по ТОВ «Укрдрім» підписи на первинних документах ймовірно виконані не директором товариства, а іншою особою. Також, в акті про не можливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача наявна інформація про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ «Укрдрім» з метою прикриття незаконної діяльності. Враховуючи наведене, орган державної податкової служби дійшов висновку про нікчемність правочинів.

24 квітня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення - рішення №0000782220, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 148153,75 грн., у тому числі за основним платежем 148007,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 146,75 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому останнім неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ТОВ «Укрдрім».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 жовтня 2010 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Укрдрім» (виконавець) укладено договір на виконання послуг транспортного експедирування, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок замовника забезпечити організацію та здійснення перевезення вантажу замовника, автомобільним транспортом в межах території України. Відповідно до п. 2 договору транспортно експедиційні операції здійснюються експедитором на підставі заявок замовника, які є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані акти здачі - прийняття робіт, податкові накладні, квитанції до прибутково касового ордеру, разові договори - заявки перевезення вантажів автомобільним транспортом.

На підтвердження подальшої реалізації товару позивачем були надані договори про надання експедиційних послуг, акти здачі-прийняття робіт, товарно - транспортні накладні (т. 1 а.с. 69 - 153).

Відповідно до пункту 2 договору передача вантажу від Замовника до Експедитора на експедирування та передача вантажу від Експедитора до вантажоодержувача оформлюється відповідним актом здачі - приймання вантажу або накладною за підписами уповноважених осіб Експедитора та Замовника або вантажоодержувача.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За змістом вищезазначених приписів, наявні в матеріалах справи акти здачі приймання - робіт (надання послуг) та разові договори - заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом заявки не є належними доказами передачі робіт (послуг), оскільки вони не містять даних щодо прізвища та ініціалів особи, яка прийняла товар, тобто уповноваженої особи; так само позивачем не надано довіреностей на отримання уповноваженою особою робіт (послуг).

Крім того, під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2012 року встановлено, що з метою фіктивного підприємництва та прикриття незаконної діяльності, неустановленими особами були придбані ряд підприємств, зокрема, ТОВ «Укрдрім».

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрдрім», на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку, відповідно надані первинні документи не є підтвердженням даних податкового обліку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив правомірність податкового повідомлення - рішення від 24.04.2012 року №0000782220.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 07.05.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Н.В. Безименна

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.