Постанова

від 13.05.2013 по справі 823/241/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року Справа № 823/241/13-а

11 год. 19 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Паламар П.Г.,

при секретарі - Овсієнко О.І.

за участю представника позивача Дмитрієнка В.П. - за довіреністю, представника відповідача Дзими Є.М. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» до Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» (далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області від 01.11.2012 року № 0000152303.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки від 16.10.2012 року № 130/2203/32278113 та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 №0000152303, вважає його неправомірним, а тому воно підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» зареєстроване як юридична особа Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією Черкаської області 16.12.2002 року, ідентифікаційний код 32278113 та взяте на облік в органах державної податкової служби 28.12.2002 року за №4728/з, є платником податку на додану вартість, податку на прибуток, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, орендної плати за землю, збір за забруднення навколишнього природного середовища, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за спеціальне водокористування, податку з доходів фізичних осіб, збору за геологорозвідувальні роботи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення Корсунь-Шевченківської МДПІ Черкаської області від 01.10.2012 року № 141, у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 та пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ), посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань взаємовідносин із ТОВ «Донтрансторг» у серпні-листопаді 2009 році, про що складено акт від 16.10.2012 року № 130/2203/32278113.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод»: п.п. 7.2.1, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент здійснення господарських операцій), в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 28778 грн., в тому числі за серпень 2009 року в сумі 6712 грн., за вересень 2009 року в сумі 5661 грн., жовтень 2009 року в сумі 8067 грн., за листопад 2009 року в сумі 8338 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2012 року № 0000152303.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до ДПС у Черкаській області про скасування рішення, яке на його думку є незаконним, необґрунтованим та таким що прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

ДПС у Черкаській області скаргу ТОВ «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з рішенням ДПС у Черкаській області позивач повторно подав скаргу до ДПС України, яка залишена без задоволення.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що між ТОВ «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» та ТОВ «Донтрансторг» укладено договір про поставку вугілля № 3280 від 03.08.2009 року та ТОВ «Донтрансторг» виписано податкові накладні позивачу на придбання вугілля на загальну суму 172 668 грн., в тому числі 28 778 грн. ПДВ, яку позивач включив до складу податкового кредиту.

Позивач вважає, що виконання зазначеного договору підтверджується видатковими податковими та товарно-транспотними накладними.

У той же час, відповідач у акті перевірки зазначив про відсутність факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю, оформлених відповідно з вимогами чинного законодавства, товарно-транспортних накладних, які б свідчили про транспортування (перевезення) товарів.

Пунктом 2.1 «Правила оформлення перевізних документів» затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року № 138) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 визначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закону України № 996) - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається із вантажних накладних залізниці (а.с. 36, 37) виписаних 28.08.2009 року та 11.09.2009 року, відправником зазначено ЧП ОСОБА_4, у той час як договір на поставку укладено із ТОВ «Донтрансторг».

У той же час, позивачем надано суду накладні, видані ТОВ «Донтрансторг» 31.08.2009 року, 11.09.2009 року, 30.09.2009 року, 27.10.2009 року, 27.11.2009 року на поставку вугілля та шламу антрацитового, проте не надано доказів транспортування зазначеного товару до покупця.

Суд погоджується з твердженням відповідача, що умови укладеного між позивачем та ТОВ «Донтрансторг» договору - не виконані, про що свідчать первинні документи.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Згідно пп. 7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент здійснення правовідносин), зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є)повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» включено до складу податкового кредиту наступні податкові накладні:

- за серпень 2009 р. №310801 від 31.08.2009р. на суму 17940 грн., в т.ч. ПДВ 2990 грн. та №310804 від 31.08.2009р. на суму 22333, 74 грн., в т.ч. ПДВ 3722,29 грн.;

- за вересень 2009 р. №110905 від 11.09.2009р. на суму 4929,60 грн., в т.ч. ПДВ 821, 60 грн., та №300902 від 30.09.2009р. на суму 29037,60 грн., в т.ч. ПДВ 4839,60 грн.;

- за жовтень 2009 р. №271008 від 27.10.2009р. на суму 48040 грн., в т.ч. ПДВ 8006,67 грн.;

- за листопад 2009 р. №231105 від 23.11.2009р. на суму 50025 грн., в т.ч. ПДВ 8337,50 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент здійснення правовідносин), зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 №0000152303 безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У той же час ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 18 травня 2013 року