Ухвала

від 04.07.2013 по справі 823/241/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/241/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» до Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вважає спірні податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства України.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією Черкаської області 16.12.2002 року, ідентифікаційний код 32278113 та взятий на облік в органах державної податкової служби 28.12.2002 року за №4728/з, є платником податку на додану вартість, податку на прибуток, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, орендної плати за землю, збір за забруднення навколишнього природного середовища, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за спеціальне водокористування, податку з доходів фізичних осіб, збору за геологорозвідувальні роботи.

На підставі направлення Корсунь-Шевченківської МДПІ Черкаської області від 01.10.2012 року № 141 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань взаємовідносин із ТОВ «Донтрансторг» у серпні-листопаді 2009 році.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 16.10.2012 року № 130/2203/32278113, за змістом якого перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» п.п. 7.2.1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент здійснення господарських операцій), в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 28778,00 грн., в тому числі за серпень 2009 року в сумі 6712,00 грн., за вересень 2009 року в сумі 5661,00 грн., жовтень 2009 року в сумі 8067,00 грн., за листопад 2009 року в сумі 8338,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2012 року № 0000152303.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до ДПС у Черкаській області про скасування рішення, яке на його думку є незаконним, необґрунтованим та таким що прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

ДПС у Черкаській області скаргу ТОВ «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з рішенням ДПС у Черкаській області позивач повторно подав скаргу до ДПС України, яка залишена без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» та ТОВ «Донтрансторг» укладено договір про поставку вугілля № 3280 від 03.08.2009 року та ТОВ «Донтрансторг» виписано податкові накладні позивачу на придбання вугілля на загальну суму 172668,00 грн., в тому числі 28778,00 грн. ПДВ, яку позивач включив до складу податкового кредиту.

Позивач вважає, що виконання зазначеного договору підтверджується видатковими податковими та товарно-транспотними накладними.

У той же час, відповідач у акті перевірки зазначив про відсутність факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю, оформлених відповідно з вимогами чинного законодавства, товарно-транспортних накладних, які б свідчили про транспортування (перевезення) товарів.

Пунктом 2.1 «Правила оформлення перевізних документів» затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року № 138) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 визначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарськихоперацій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 визначено, що згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається із вантажних накладних залізниці (а.с. 36, 37) виписаних 28.08.2009 року та 11.09.2009 року, відправником зазначено ЧП Стукал А.Н., у той час як договір на поставку укладено із ТОВ «Донтрансторг».

У той же час, позивачем було надано суду накладні, видані ТОВ «Донтрансторг» 31.08.2009 року, 11.09.2009 року, 30.09.2009 року, 27.10.2009 року, 27.11.2009 року на поставку вугілля та шламу антрацитового, проте не надано доказів транспортування зазначеного товару до покупця.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обгрунтованість твердження відповідача про те, що умови укладеного між позивачем та ТОВ «Донтрансторг» договору не виконані, про що свідчать первинні документи.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Згідно пп. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є)повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Також зазначеною вище перевіркою було встановлено, що ТОВ «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» включено до складу податкового кредиту наступні податкові накладні: за серпень 2009 року № 310801 від 31.08.2009 року на суму 17940,00 грн., в тому числі ПДВ 2990,00 грн. та № 310804 від 31.08.2009 року на суму 22333,74 грн., в тому числі ПДВ 3722,29 грн.; за вересень 2009 року № 110905 від 11.09.2009 року на суму 4929,60 грн., в т.ч. ПДВ 821, 60 грн., та №300902 від 30.09.2009р. на суму 29037,60 грн., в т.ч. ПДВ 4839,60 грн.; за жовтень 2009 року № 271008 від 27.10.2009 року на суму 48040,00 грн., в тому числі ПДВ 8006,67 грн.; за листопад 2009 року № 231105 від 23.11.2009 року на суму 50025,00 грн., в тому числі ПДВ 8337,50 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент здійснення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 року №0000152303 є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківський цегельний завод» - залишити без задоволення , а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

І.О. Лічевецький

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.