Рішення

від 20.11.2006 по справі 5/231-06-7050

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/231-06-7050

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2006 р.Справа  № 5/231-06-7050

      За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, м. Одеса.  

      До відповідача Житлово –будівельного кооперативу „Київський –14”, м. Одеса.

про зобов'язання укласти договір

                    Суддя      Могил С. К.

Представники:  

Позивача: Тімановська Н. А., на підставі довіреності.

Відповідача: Маслова К. В., на підставі довіреності,

          Мальнев Є. П., на підставі довіреності.

Присутня особа з боку відповідача: Ткачук П. Д., за посвідченням.  

Суть спору: про зобов'язання укласти договір

У судових засіданнях були оголошені перерви з 21.08.2006 року до 05.09.2006 року, з 05.09.2006 року до 12.09.2006 року, з 12.09.2006 року до 14.09.2006 року, з 14.09.2006 року до 22.09.2006 року, з 22.09.2006 року до 04.10.2006 року, з 16.10.2006 року до 13.11.2006 року та з 13.11.2006 року до 20.11.2006 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово –будівельного кооперативу „Київський –14” про зобов'язання відповідача укласти договір № 406/1 від 25.05.2006 року про послуги водопостачання та водовідведення на умовах  позивача, а саме: пункти 1.1, 2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.4.4, 2.4.8, 2.4.9, 2.5.2, 2.5.3, 2.5.5, 2.5.7, 3.1, 3.3, 3.6, 3.8, 3.11, 4.2, 4.3, 7.6 включити в договір в редакції позивача, а пункти 2.2.4, 2.2.5, 2.5.6, які запропоновані відповідачем не включати у договір.

Позивачем до суду були подані доповнення до позовній заяви від 18.08.2006 року №1983 в яких Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” просить суд винести рішення про укладання договору між позивачем та відповідачем на послуги водопостачання та водовідведення на умовах позивача, а саме: пункти 1.1, 2.1, 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.4.4, 2.4.8, 2.4.9, 2.5.2, 2.5.3, 2.5.5, 2.5.7, 3.1, 3.3, 3.6, 3.8, 3.11, 4.2, 4.3, 7.6 включити в договір в редакції позивача, а пункти 2.2.4, 2.2.5, 2.5.6, які запропоновані відповідачем не включати у договір.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2006 року за письмовим клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 14.10.2006 року.

Позивачем до суду були подані пояснення до позовній заяви від 04.09.2006 року №2090 в яких Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” просить суд винести рішення про укладання договору між позивачем та відповідачем на послуги водопостачання та водовідведення на умовах позивача, а саме: пункти 2.1, 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.4.8, 2.5.2, 2.5.3, 3.3, 4.3, 7.6 включити в договір в редакції позивача, а пункт 2.5.6, який запропоновано відповідачем не включати у договір.

Відповідачем до суду були подані письмові пояснення від 05.09.2006 року щодо послідовності дій сторін при укладанні договору на послуги водопостачання та водовідведення. Надані відповідачем пояснення судом були розглянуті у судовому засідання прийняті судом до уваги та долучені до матеріалів справи.

Відповідачем до суду були подані заперечення на позовну заяву, без номера та дати, в яких відповідач просить суд вважати договір на послуги водопостачання та водовідведення між ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” та ЖБК „Київський –14” №4061/1 від 26.05.2006 року в частині пунктів 2.1, 2.2.1, 2.2.3, 2.3.1, 2.4.8, 2.5.2, 2.5.3, 2.5.4, 2.5.6, 4.3 укладеним на умовах та редакції відповідача.

Позивачем до суду були подані письмові заперечення від 14.09.2006 року №2156 на доводи відповідача викладені у його запереченнях в яких позивач просить суд винести рішення про укладання договору між позивачем та відповідачем на послуги водопостачання та водовідведення на умовах позивача, а саме: пункти 2.1, 2.2.1, 2.2.3, 2.3.1, 2.4.8, 2.5.2, 2.5.3, 4.3 включити в договір в редакції позивача, а пункт 2.5.6, який запропоновано відповідачем не включати у договір.

Позивачем та відповідачем до суду було подано протокол узгодження розбіжностей від 19.09.2006 року. Наданий до суду протокол судом був розглянутий у судовому засіданні, прийнятий судом до уваги та залучений до матеріалів справи.

Позивач та відповідач 04.10.2006 року звернулись до суду з заявою про затвердження мирової угоди, в якій просять суд затвердити мирову угоду та припинити провадження у справі в частині вирішення переддоговірного спору по пунктам 1.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.4.4, 2.4.9, 2.5.1, 2.5.5, 2.5.7, 3.1, 3.6, 3.8, 3.11, 3.12, 4.2, 7.2, 7.6 договору №4061/1 від 26.05.2006 року в зв'язку з узгодженням між сторонами по справі розбіжностей по означеним пунктам та узгодження їх редакції.

В зв'язку з поданням до суду для затвердження мировій угоди позивачем до суду були подані уточнення до позовної заяви з переддоговірного спору про умови договору з урахуванням мирової угоди від 28.09.2006 року №2483 від 16.10.2006 року та 2484 від 16.10.2006 року в яких позивач наполягає на винесенні рішення про укладання договору між позивачем та відповідачем на послуги водопостачання та водовідведення на умовах позивача, а саме: пункти 2.1, 2.2.1, 2.3.1, 2.4.8, 2.5.2, 3.3 включити в договір в редакції позивача, а пункти 2.5.3, 2.5.4, 2.5.6, 4.3 які запропоновано відповідачем не включати в договір.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2006 року за письмовим клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 14.11.2006 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2006 року за письмовим клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 20.11.2006 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2006 року було затверджено мирову угоду щодо окремих пунктів договору та провадження у справі в цій частині було припинено на підставі п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи представниками позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були оглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

З метою встановлення між сторонами господарсько –договірних зобов'язань по водопостачанню та водовідведенню, Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” (надалі за договором –Водоканал) було направлено для підписання на адресу Житлово –будівельного кооперативу „Київський –14” (надалі за договором –Абонент) проект договору на послуги водопостачання та водовідведення. Направлений Водоканалом проект договору Абонентом був розглянутий та 01.04.2006 року разом з протоколом розбіжностей був повернутий Водоканалу.

19 травня 2006 року Абонентом на адресу Водоканалу було направлено лист, з посиланням на ст. 181 Господарського кодексу України, про те, що договір на послуги водопостачання та водовідведення є укладеним у редакції запропонованої Абонентом.

В наступному, у червні 2006 року Абонентом від Водоканалу було отримано іншій договір на послуги водопостачання та водовідведення №406/1 від 25.05.2006 року. Направлений позивачем договір №406/1 від 25.05.2006 року був підписаний Абонентом, відповідачем по справі, з протоколом розбіжностей та 20.06.2006 року направлений позивачу разом з супровідним листом. Договір разом з супровідним листом від 20.06.2006 року №10 та протоколом розбіжностей був отриманий позивачем 26.06.2006 року, вхідний номер 199/В, про що свідчать відомості на примірнику супровідного листа відповідача, який було отримано позивачем.  

Пунктом 7 ст. 181 Господарського кодексу України  встановлено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному  замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона –виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з відповідним позовом, щодо отриманих розбіжностей до запропонованої їм редакції договору на надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, звернувся до господарського суду Одеської області 14.07.2006 року. Таким чином, судом зроблено висновок про те, що позивачем було дотримано строк який встановлено п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.

Водоканал, запропоновані Абонентом в протоколі розбіжностей пропозиції вважає такими, що не можуть бути прийняти ним оскільки, запропоновані позивачем умови договору повністю відповідають вимогам діючого законодавства України та підлягають включенню у договір саме в редакції Водоканалу, а умови запропоновані відповідачем суперечать вимогам діючого законодавства, а тому не можуть бути включені у договір. З посиланням на ст. 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 527, 534, 645, Цивільного кодексу України, ст. 13 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, ст. 7 Закону України „Про житлово –комунальні послуги”, п. 1 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, пункти 1.10, 1.12, 1.13, 4.14, 12.13, ч. 2 п. 13.1, 13.2, 13.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65, позивач, згідно своїх остаточних позовних вимог, просить суд винесенні рішення про укладання договору між позивачем та відповідачем на послуги водопостачання та водовідведення на умовах позивача, а саме: пункти 2.1, 2.2.1, 2.3.1, 2.4.8, 2.5.2, 3.3 включити в договір в редакції позивача, а пункти 2.5.3, 2.5.4, 2.5.6, 4.3 які запропоновано відповідачем не включати в договір.

Відповідачем до суду були подані заперечення на позовну заяву, в яких відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не засновані на вимогах діючого законодавства України, в зв'язку з чим наполягає на укладанні спірних пунктів договору на послуги водопостачання та водовідведення в редакції яка була запропонована ним. З посиланням на ст. 24 Конституції України, п.4 ч.1 ст.1, п. 13 ч.1. ст. 1 ч.2 ст. 8 ч. ч. 1, 4 ст. 16, ч. ч. 3, 4 ст. 19, п. п. 2, 3, 7, ч. 1 ст. 20, п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України „Про житлово –комунальні послуги”, Закон України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року №630, ч. ч. 1.4, 1.5 ст. 1 Порядку визначення виконавця житлово –комунальних послуг в житловому фонді затвердженого наказом Кабінету Міністрів України від 25.04.2006 року №60, Порядок обліку та визначення об'ємів водопостачання багатоквартирних домов житлового фонду міських рад затвердженого розпорядженням міського голови від 25.11.2003 року №1455, відповідач просить суд вважати договір на послуги водопостачання та водовідведення між ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” та ЖБК „Київський –14” №4061/1 від 26.05.2006 року в частині пунктів 2.1, 2.2.1, 2.2.3, 2.3.1, 2.4.8, 2.5.2, 2.5.3, 2.5.4, 2.5.6, 4.3 укладеним на умовах та редакції відповідача.             

Розглянув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” до ЖБК „Київський –14” та додані до неї документальні докази щодо зобов'язання укласти договір № 4061/1 від 26.05.2006 року на послуги водопостачання та водовідведення у редакції ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” суд дійшов висновку, що позов ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

У відповідності з частинами 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу України майново –господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Крім того, частинами 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь –які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно –правовими актами щодо окремих видів договорів.

За положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Щодо пункту 2.1 договору. При укладенні зазначеного договору, слід прийняти до уваги, що, підприємства, установи та організації які надають певні послуги щодо забезпечення комунальних потреб населення, з урахуванням фактичних обставин які існують при проведенні розрахунків населенням за отримані послуги, в межах наданих послуг повинні здійснювати оплату вартості отриманих послуг по водопостачанню та водовідведенню за фактичними показами засобів обліку.

З огляду на умови, які були запропоновані Водоканалом та Абонентом у п. 2.1 то суд вважає за необхідне частково прийняти умови які були запропоновані саме Водоканалом.

Посилання Абонента на нормативні акти, а саме: Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” які затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року №630 є необґрунтованими. Зі змісту зазначеного нормативного акту можна зробити висновок про те, що він регулює відносини між виконавцем послуг та споживачем. За характером фактичних відносин, які існують між сторонами за договором, виконавцем послуг є відповідач, оскільки саме він є суб'єктом господарювання, метою діяльності якого є забезпечення мешканців будинку (населення) комунальними послугами та іншими послугами (п. 3.1 статуту підприємства відповідача). У даному випадку слід зазначити, що відносини між виробником послуг, позивачем по справі, та виконавцем послуг, відповідачем по справі, регулюють саме Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, які затверджені наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65.

Щодо включення до переліку нормативних актів, що регулюють відносини між сторонами за договором Порядок обліку та визначення об'ємів водопостачання багатоквартирних домов житлового фонду міських рад затвердженого розпорядженням міського голови від 25.11.2003 року №1455, то як вбачається з зазначеного Порядку він встановлює порядок обліку та контролю водоспоживання житлових будинків які заходяться на балансі комунальних підприємств, які здійснюють управління та експлуатацію житловим фондом місцевих рад, саме комунальних підприємств –ДЄЗ. Як вбачається з правоустановчих документів підприємства відповідача, воно не є комунальним підприємством, а є житлово –будівельним кооперативом, створеним фізичними особами на підставі добровільного об'єднання для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. За організаційно –правовою формою підприємство відповідача –обслуговуючий кооператив, та за формою власності відноситься до приватної власності.

Таким чином, пункт 2.1 слід викласти в наступній редакції, а саме: „Сторони зобов'язуються керуватися діючими: - Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65 (надалі –Правила водокористування), Правилами технічної експлуатації систем водоспоживання та водовідведення, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 05.07.1995 року №30, Правилами прийому виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій до системи каналізації м. Одеси, затверджених розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 09.02.1998 року №87/А-98, Законом України „Про житлово –комунальні послуги”, існуючими ДСТ (ГОСТ), іншими нормативними актами, прийнятими в установленому діючим законодавством порядку”.

Щодо пункту 2.2.1 договору. Відповідно до п. п. 1, 2. ст. 16 Закону України „Про житлово – комунальні послуги” порядок надання житлово –комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово –комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди). Згідно з п. 1.12. Правил водопровідні  вводи до зовнішнього зрізу будинків житлового фонду місцевих органів влади, житлобудівних кооперативів, усі магістральні й розподільні внутрішньоквартальні мережі комунального водопроводу, а також вуличні водорозбірні колонки, призначені для колективного водокористування, передаються забудовником у робочому стані на баланс Водоканалу для подальшої експлуатації. Згідно висновку Міськводопроводу, акту технічної комісії від 30 вересня 1984 року та технічних можливостей будинків відповідача та приймаючи до уваги доводи позивача викладені у ході судового розгляду справи, щодо технічної можливості при наданні послуг по водопостачанню та водовідведенню, суд вважає за необхідне пункт 2.2.1 викласти в наступній редакції: „Водоканал зобов'язується подавати Абоненту воду та приймати стоки цілодобово або відповідно до графіку затвердженого місцевими органами влади, відповідно до кількості та якісних параметрів у відповідності з існуючими технічними можливостями, з тиском на вводі у будівлю 6,0 кгс/смІ”.

Щодо пунктів 2.3.1, 2.4.8 договору. Згідно п. 3 ст. 16 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем (виробником) за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з діючими будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативними документами; ліквідацію наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили. Відповідно до п. 4 ст. 16 названого Закону у разі застосування перерви в наданні послуг виконавець (виробник) зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніше ніж за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або ді непереборної сили). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг. Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” підприємства питного водопостачання мають право: у  разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання; обмежувати або припиняти роботу об'єктів централізованого питного водопостачання у разі виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог державних стандартів з повідомленням про таке відключення та його причини органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів державного санітарно –епідеміологічного нагляду; допускати тимчасове відхилення якості питної води від вимог державного стандарту на питну воду лише за умови наявності дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, виданого на підставі висновку центрального органу виконавчої влади з питань державного санітарно –епідеміологічного нагляду. До наведеного слід додати, що розділом 13 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України також встановлено право Водоканалу припиняти водопостачання та водовідведення з підстав визначених у означеному розділі.

З огляду на вищенаведені норми Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Закону України „Про житлово – комунальні послуги”, Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” та приймаючи до уваги доводи сторін викладені у ході судового розгляду справи суд вважає за необхідне пункт 2.3.1 викласти в наступній редакції, а саме: „Водоканал має право тимчасово припинити (обмежити) подачу води Абоненту без його попередження у разі а) припинення подачі електроенергії підприємствам Водоканалу; б) необхідності  збільшення  подачі  води до місць виникнення пожежі; в) стихійного лиха; г) аварій на зовнішніх мережах водопроводу й каналізації, а також інженерних комунікаціях будівель та споруд; д) пошкоджень або несправностей дворової, внутрішньобудинкової мережі,  які  призводять до витоку води, що перебуває на балансі абонента. В інших випадках припинення (обмеження) Водоканалом постачання води проводиться за попереднім повідомленням Абонента з підстав, в порядку та строки передбачені розділом 13 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65”. Пункт 2.4.8 викласти в наступній редакції: „При припиненні (обмеженні) водопостачання в зв'язку з порушеннями Абонентом умов договору, Правил водокористування, Абонент проводить відшкодування витрат Водоканалу по відновленню водопостачання (підключення до системи водоспоживання) відповідно до кошторису за проведені роботи та обґрунтованого розрахунку проведених робіт. Оплата Абонентом проведених Водоканалом відновлюваних робіт проводиться на підставі виставленого рахунку Водоканалу, у термін 10 днів з моменту отримання рахунку”.

Щодо п. п. 2.5.2 та 3.3 договору. Відповідно до ст. 7 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово –комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово –комунальні послуги відповідно до закону, затвердження норм споживання та якості житлово – комунальних послуг, контроль за їх дотриманням. Статтею 13 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” та ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування” до повноважень органів місцевого самоврядування також відноситься встановлення цін/тарифів щодо оплати побутових, комунальних послуг та контроль за їх дотриманням. При вказаних обставинах вимоги відповідача про включення до пункту договору зобов'язань позивача по наданню інформації щодо структури тарифу, порядку надання послуг та їх споживчих властивостях, суд вважає недоцільним, оскільки ці питання відносяться не до позивача, а до відповідних органів місцевого самоврядування. До наведеного слід додати, що обов'язок, порядок та строки оприлюднення нормативних актів прийнятих органами місцевого самоврядування, набрання ними чинності, у тому числі і стосовно встановлення тарифів на комунально-побутові послуги читко встановлені ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування”. Крім того, відповідно до протоколу погодження розбіжностей, між сторонами по справі була узгоджена перша частина пункту 3.3 договору.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що пункт 2.5.2 слід викласти в наступній редакції: „За письмовою заявою Абонент має право, в встановленому законодавством порядку, отримувати від Водоканалу інформацію щодо переліку послуг які надаються Водоканалом, якісних показників води, розміру тарифу та норм споживання води”. Пункт 3.3 договору викласти в наступній редакції: „Оплата проводиться за тарифом затвердженим в установленому діючим законодавством порядку. На момент укладення договору діють наступні тарифи: водопостачання –1,08 грн. за мі; водовідведення –0,78 грн. за мі. У разі зміни тарифів, діючих на момент укладання договору, оплата Абонентом наданих йому послуг проводиться за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості щодо зміни тарифів Абонент отримує через місцеві офіційні засоби масової інформації”.

Щодо пунктів 2.5.3, 2.5.4, 2.5.6, 4.3 договору. Відповідно до п. 3, 4 ст. 20 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” споживач послуг має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово –комунальних послуг, на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово –комунальних послуг. Крім того, пунктом 4.14 Правил водокористування встановлено, що за збитки, заподіяні власникові матеріальних цінностей через пошкодження внутрішньої водопровідної мережі, водомірних вузлів та водолічильників, Водоканал несе відповідальність у разі встановлення його вини. Питання про відшкодування збитків внаслідок затоплення підвальних приміщень водою, якщо сторони не дійшли згоди, в кожному конкретному випадку розглядаються в суді або в арбітражному суді. Пунктом 9.3 згаданих Правил також встановлено, що за матеріальні збитки (розмив, руйнування доріг, тротуарів, зелених насаджень, дитячих майданчиків тощо), які пов'язані з розкопками для ліквідації витоку на водопровідній мережі, що перебуває на балансі Водоканалу, відповідальність несе останній. Він зобов'язаний відновити наслідки  витоку і розкопок або разом з будівельними організаціями виконати відновні роботи на договірній основі. За збитки, заподіяні в результаті пошкодження водопровідної мережі, що не перебуває на балансі  Водоканалу, відповідальність несе її власник або замовник на її будівництво.

Таким чином, пункт 2.5.3 договору слід викласти в наступній редакції: „Абонент має право отримувати, в установленому законодавством порядку, відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню внаслідок неналежного надання або ненадання житлово –комунальних послуг за договором. Абонент має право, за своїм письмовим зверненням вимагати від Водоканалу, у відповідності до Правил водокористування, усунення недоліків при наданні послуг за договором. Факти неналежного виконання Водоканалом своїх зобов'язань за договором фіксуються відповідним актом у присутності представників сторін за договором”.

Пункт 2.5.6 договору виключити.  

Пункт 4.3 договору викласти в наступній редакції: „Водоканал несе відповідальність у відповідності з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65. Водоканал, після усунення несправностей та аварійних ситуацій на водопровідних або каналізаційних мережах що перебувають на його балансі зобов'язаний відновити власними силами наслідки витоку і розкопок або разом з будівельними організаціями виконати відновні роботи на договірній основі з будівельною організацією за свій рахунок”.

При вказаних обставинах слід прийняти до уваги, що ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.           

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи викладені у судових засіданнях доводи сторін, а також надані документальні докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” до ЖБК „Київський –14” щодо зобов'язання укласти договір № 4061/1 від 26.05.2006 року на послуги водопостачання та водовідведення підлягають частковому задоволенню.  

Судові витрати віднести на рахунок позивача та відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.              

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5) та Житлово – будівельний кооператив „Київський –14”, код 20996562 (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 170/1, кв. 72) укласти договір № 4061/1 від 26.05.2006 року на послуги водопостачання та водовідведення з пунктами викладеними в наступній редакції:

-          пункт 2.1: „Сторони зобов'язуються керуватися діючими: - Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65 (надалі –Правила водокористування), Правилами технічної експлуатації систем водоспоживання та водовідведення, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 05.07.1995 року №30, Правилами прийому виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій до системи каналізації м. Одеси, затверджених розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 09.02.1998 року №87/А-98, Законом України „Про житлово –комунальні послуги”, існуючими ДСТ (ГОСТ), іншими нормативними актами, прийнятими в установленому діючим законодавством порядку”;

-          пункт 2.2.1: „Водоканал зобов'язується подавати Абоненту воду та приймати стоки цілодобово або відповідно до графіку затвердженого місцевими органами влади, відповідно до кількості та якісних параметрів у відповідності з існуючими технічними можливостями, з тиском на вводі у будівлю 6,0 кгс/смІ”.;

-          пункт 2.3.1: „Водоканал має право тимчасово припинити (обмежити) подачу води Абоненту без його попередження у разі а) припинення подачі електроенергії підприємствам Водоканалу; б) необхідності  збільшення  подачі  води до місць виникнення пожежі; в) стихійного лиха; г) аварій на зовнішніх мережах водопроводу й каналізації, а також інженерних комунікаціях будівель та споруд; д) пошкоджень або несправностей дворової, внутрішньобудинкової мережі,  які  призводять до витоку води, що перебуває на балансі абонента. В інших випадках припинення (обмеження) Водоканалом постачання води проводиться за попереднім повідомленням Абонента з підстав, в порядку та строки передбачені розділом 13 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65”;

-          пункт 2.4.8: „При припиненні (обмеженні) водопостачання в зв'язку з порушеннями Абонентом умов договору, Правил водокористування, Абонент проводить відшкодування витрат Водоканалу по відновленню водопостачання (підключення до системи водоспоживання) відповідно до кошторису за проведені роботи та обґрунтованого розрахунку проведених робіт. Оплата Абонентом проведених Водоканалом відновлюваних робіт проводиться на підставі виставленого рахунку Водоканалу, у термін 10 днів з моменту отримання рахунку”;

-          пункт 2.5.2: „За письмовою заявою Абонент має право, в встановленому законодавством порядку, отримувати від Водоканалу інформацію щодо переліку послуг які надаються Водоканалом, якісних показників води, розміру тарифу та норм споживання води”;

-          пункт 2.5.3: „Абонент має право отримувати, в установленому законодавством порядку, відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню внаслідок неналежного надання або ненадання житлово –комунальних послуг за договором. Абонент має право, за своїм письмовим зверненням вимагати від Водоканалу, у відповідності до Правил водокористування, усунення недоліків при наданні послуг за договором. Факти неналежного виконання Водоканалом своїх зобов'язань за договором фіксуються відповідним актом у присутності представників сторін за договором”.

-          пункт 2.5.6 виключити.  

-          пункт 3.3: „Оплата проводиться за тарифом затвердженим в установленому діючим законодавством порядку. На момент укладення договору діють наступні тарифи: водопостачання –1,08 грн. за мі; водовідведення –0,78 грн. за мі. У разі зміни тарифів, діючих на момент укладання договору, оплата Абонентом наданих йому послуг проводиться за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості щодо зміни тарифів Абонент отримує через місцеві офіційні засоби масової інформації”;

-          пункт 4.3: „Водоканал несе відповідальність у відповідності з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 року №65. Водоканал, після усунення несправностей та аварійних ситуацій на водопровідних або каналізаційних мережах що перебувають на його балансі зобов'язаний відновити власними силами наслідки витоку і розкопок або разом з будівельними організаціями виконати відновні роботи на договірній основі з будівельною організацією за свій рахунок”;

3.          Стягнути з Житлово –будівельного кооперативу „Київський –14”, код 20996562 (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 170/1, кв. 72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. держмита, 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат за ІТЗ судового процесу.

4.          Датою укладання договору, вважати день набрання чинності рішення суду.

Накази видати згідно статті 116 ГПК України.

Рішення підписано 21.11.2006 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.