Постанова

від 16.05.2013 по справі 5017/3832/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р.Справа № 5017/3832/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Лисенко В.А.

(відповідно до розпорядження голови суду від 15.05.2013р. №317 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Фатюхін О.В., за довіреністю від 25.03.2013р.

Федорончук І.В., за довіреністю від 14.05.2013р.

від відповідача: ОСОБА_3 (особисто)

ОСОБА_4, за договором про надання правової допомоги від 10.01.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства „Княжиця"

на рішення господарського суду Одеської області від 20 березня 2013 року

по справі №5017/3832/2012

за позовом Фермерського господарства „Княжиця"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 238440 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство „Княжиця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, із врахуванням остаточних уточнень до позовної заяви від 25.02.2013р. за вх.№6422/2013, про стягнення 238440 грн. шкоди, з яких: 116886 грн. шкоди понесеної через закупівлю неякісних виноградних саджанців та 121554 грн. шкоди у вигляді витрат понесених через садіння, відновлення, підкорм та ремонт винограднику.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20 березня 2013 року у справі №5017/3832/2012 (суддя Оборотова О.Ю.) у задоволенні позову ФГ „Княжиця" відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено суду допустимими доказами, вини та причинно-наслідкового зв'язку між загибеллю саджанців та неналежним виконанням відповідачем умов договору №1/12 від 27.03.2012р.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (ФГ „Княжиця") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФГ „Княжиця" у повному обсязі. При цьому позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права і не повним з'ясуванням обставин справи, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

Представники скаржника у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні.

Відповідач та його представник (ФО-П ОСОБА_3.) у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ФГ „Княжиця", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно з розпорядженням голови суду від 15.05.2013р. №317 розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Михайлов М.В., Лисенко В.А.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2010р. Одеською філією Українського державного інституту проектування садів і виноградників „Укрдіпросад" було виготовлено робочий проект створення виноградних насаджень у ФГ „Княжиця" на території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з якого вбачається технологічна карта на передпосадкову підготовку ґрунту та на сідання виноградних саджанців, відповідно до якої позивачу необхідно було здійснити: глибоке передплантажне розпушення, поверхневе внесення добрив, плантажну оранку, дискування, вирівнювання, коткування та культивація плантажу, приготування добрив, садіння винограднику під гідробур з додаванням підкорму, підгортання після садіння, тощо.

На виконання умов визначених робочим проектом створення виноградних насаджень у ФГ „Княжиця", позивачем було укладено договори про надання послуг №А-1 від 10.01.2011р., №А-3 від 10.01.2011р., та договір купівлі-продажу №1 від 10.01.2011р., за якими позивачу надавались послуги по глибокому предплантажному рихленню, дискуванню, плантажній оранці та було придбано необхідні добрива.

27.03.2012р. між ФГ „Княжиця" (покупець, позивач) та ФО-П ОСОБА_3 (продавець, відповідач) було укладено договір на закупівлю щеплених саджанців виноградних №1/12 (надалі - договір), за умовами якого продавець продає, а покупець купує 19481 штук саджанців виноградних в асортименті, на загальну суму 116886 грн.

Пунктом 11 договору встановлено, що продавець гарантує приживаність саджанців не менше ніж 95%, при умовах виконання усіх агротехнічних вимог з предпосадчої підготовці, посадці та догляду за насадженнями, несе відповідальність за якість та фітосанітарний стан садивного матеріалу винограду, згідно з ДСТУ 1390:2005, веде агрономічне консультування з технології вирощування столового винограду на протязі першого року вегетації.

За п. 19 договору даний договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.

Вказаний договір підписано та скріплено печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було передано, а позивачем отримано 19481 шт. саджанців виноградних на загальну суму 116886, що підтверджується накладною №22 від 27.03.2012р. Вказана накладна підписана та скріплена сторонами.

У подальшому позивачем було перераховано відповідачу 95000 грн. за отримані саджанці.

Сортовим свідоцтвом №11 від 28.03.2012р. відповідач гарантував сортову достовірність і якість відпущеного садивного матеріалу, а саме 19481 саджанця винограду сортів Шоколадний та Гурзуфський рожевий.

27.09.2012р. комісією у складі: головного спеціаліста відділу виробництва с/г продукції управління агропромислового розвитку Татарбунарського РДА, провідного спеціаліста держінспекції захисту рослин Татарбунарського р-ну, зав. кафедрою садівництва та виноградарства ОДАУ, СПД ОСОБА_3, керівника та агронома ФГ „Княжиця", було складено акт, яким засвідчено загибель 6100 шт. саджанців сорту Шоколадний та 4170 шт. саджанців сорту Гурзуфський рожевий станом на 30.08.2012р. Також у даному акті зазначено, що 25.09.2012р. було проведено дослідження загиблих саджанців, в результаті якого було виявлено, що саджанці мали одностороннє зростання, у багатьох саджанців виник підвій.

З довідки Одеського обласного управління водних ресурсів Татарбунарськое МУВГ від 11.02.2013р. за вих.№0130/05/08 повідомлялось, що перший пуск насосної станції НКНС для подачі води ФГ „Княжиця" здійснювався 17.05.2012р.

З наявної в матеріалах справи довідки Одеської філії Українського Державного концерну садівництва, виноградарства та виноробної промисловості Українського Державного інституту проектування садів і виноградників „Укрдіпросад" від 12.02.2013р. №01/27 вбачається, що вплив садіння виноградника під гідро бур чи посадковою машиною на якість садіння і вирощування виноградних насаджень не впливає.

Вважаючи, що відповідачем було продано ФГ „Княжиця" не якісні саджанці, що призвело до понесення ФГ „Княжиця" певної матеріальної шкоди, останнє звернулось до господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Як вже було зазначено вище, 27.03.2012р. між сторонами по справі було укладено договір на закупівлю щеплених саджанців виноградних №1/12.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з письмових пояснень позивача, позовні вимоги складаються з 116886 грн. шкоди понесеної через закупівлю неякісних виноградних саджанців та 121554 грн. шкоди у вигляді витрат понесених через садіння, відновлення, підкорм та ремонт винограднику.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Також відшкодування збитків передбачено ст. 224 ГК України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Приписами ст. 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання або завдання збитків (протиправна дія або бездіяльність) ; 2) наявність і розмір завданих збитків або шкоди ; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками або завданням шкоди та розміром шкоди ; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання, або завдала шкоду.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення.

Щодо позовних вимог ФГ „Княжиця" в частині стягнення 116886 грн. шкоди понесеної через закупівлю неякісних виноградних саджанців, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 668 ЦК України встановлено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 та 2 ст. 673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Статтями 32-34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на недотримання позивачем усіх агротехнічних вимог з предпосадчої підготовці, посадці та догляду за насадженнями, оскільки, по-перше, вказані твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме: довідкою Одеського обласного управління водних ресурсів Татарбунарськое МУВГ від 11.02.2013р. за вих.№0130/05/08, довідкою Одеської філії Українського Державного концерну садівництва, виноградарства та виноробної промисловості Українського Державного інституту проектування садів і виноградників „Укрдіпросад" від 12.02.2013р. №01/27, договорами про надання послуг №А-1 від 10.01.2011р., №А-3 від 10.01.2011р. та складеними на їх виконання актами здачі-приймання робіт, договором купівлі-продажу №1 від 10.01.2011р.; а по-друге, з огляду на те, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України щодо наявності порушень позивачем агротехнічних вимог з предпосадчої підготовці, посадці та догляду за спірними насадженнями винограду.

Згідно зі ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

За ч.2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

За умовами ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги норми чинного законодавства та приписи договору про закупівлю щеплених саджанців виноградних №1/12 від 27.03.2012р., апеляційний господарський суд приходить до висновку, що приживаність саджанців мала бути не менш ніж 95%, що в свою чергу гарантувалось відповідачем (п.11 договору).

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги наданий відповідачем висновок експерта від 25.01.2013р., оскільки такий висновок не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України, у зв'язку з тим, що у вказаному висновку відсутні попередження осіб, що проводили експертизу, про кримінальну відповідальність, та оскільки відповідачем не надано доказів щодо наявності необхідного обсягу правоздатності щодо складення відповідного експертного висновку.

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні господарського спору у даному випадку слід керуватись Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993р. №284.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно із п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями , виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій , виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки , представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати , представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів , органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

За п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відшкодуванню підлягають, зокрема, понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;

Як вже було зазначено вище, 27.09.2012р. комісією у складі: головного спеціаліста відділу виробництва с/г продукції управління агропромислового розвитку Татарбунарського РДА, провідного спеціаліста держінспекції захисту рослин Татарбунарського р-ну, зав. кафедрою садівництва та виноградарства ОДАУ, СПД ОСОБА_3 , керівника та агронома ФГ „Княжиця", було складено акт, яким засвідчено загибель 6100 шт. саджанців сорту Шоколадний та 4170 шт. саджанців сорту Гурзуфський рожевий, що фактично складає 52,72% від загального обсягу придбаних у відповідача саджанців. Окрім того, з даного акту вбачається, що саджанці мали одностороннє зростання, у багатьох саджанців виник підвій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та приймаю до уваги гарантування відповідачем 95% приживаності саджанців, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що відповідачем, в порушення умов договору про закупівлю щеплених саджанців виноградних №1/12 від 27.03.2012р., було продано позивачу 10270 шт. неякісних саджанців винограду, а саме: 6100 шт. саджанців сорту Шоколадний та 4170 шт. саджанців сорту Гурзуфський рожевий.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ФГ „Княжиця" щодо стягнення з відповідача шкоди понесеної через закупівлю неякісних виноградних саджанців слід задовольнити частково на суму 61620 грн. (6100 шт. саджанців сорту Шоколадний та 4170 шт. саджанців сорту Гурзуфський рожевий), з огляду на часткову обґрунтованість та правомірність таких вимог, оскільки позивачем належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, наявність всіх вищеперелічених елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування шкоди.

Щодо позовних вимог ФГ „Княжиця" в частині стягнення з відповідача 121554 грн. шкоди у вигляді витрат понесених через садіння, відновлення, підкорм та ремонт винограднику, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з реєстру фактично виконаних позивачем робіт та витрачених коштів на догляд за некондиційними саджанцями на ділянці 10 га станом на 01.11.2012р. по ФГ „Княжиця", позивачем було витрачено певні кошти на певні роботи: садіння винограду (19481 шт.) на суму 38962 грн.; підгортання після садіння (19481 шт.) на суму 11688 грн.; культивація після садіння та міжрядь повздовжжя на суму 3962 грн. та 3408 грн. відповідно; ручне відкриття кущів (19481 шт.) на суму 5795 грн.; полив від тракторної цистерни із закриттям ямок (19481 шт.) на суму 9740 грн.; ручне розпушування при штамбових квадратів на суму 714 грн.; катарування кущів з видаленням підщепної порослі (19481 шт.) на суму 7735 грн.; оприскування насаджень на суму 480 грн.; внесення добрив (квадріс, рідоміл) на суму 4232 грн.

Також з матеріалів справи вбачається реєстр технічних робіт позивача та їх вартості необхідних для проведення по ремонту винограднику ФГ „Княжиця" на ділянці 10 га, за яким позивачем було витрачено певні кошти на певні роботи: видалення загиблих саджанців (9545 шт.) на суму 7158 грн.; ремонт винограднику (зрізання, катарування, підв'язування, тощо (9545 саджанців) на суму 19090 грн. При цьому, апеляційний господарський не приймає до уваги викладені у вказаному реєстрі роботи по підгортанню та ручному відкриттю кущів, оскільки такі роботи вже визначались у реєстрі фактично виконаних позивачем робіт та витрачених коштів на догляд за некондиційними саджанцями на ділянці 10 га станом на 01.11.2012р. по ФГ „Княжиця".

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги матеріали, обставини справи та норми чинного законодавства, в тому числі п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, з огляду на фактичну загибель 52,72% саджанців (10270 шт.) придбаних у відповідача та наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування відповідачем шкоди за продаж та подальшу загибель неякісних саджанців винограду у вищезазначених обсягах, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачу наступні витрати пов'язані з роботами по садінню та утриманню неякісних саджанців, у наступних обсягах: витрати пов'язані із садінням неякісних саджанців (10270 шт.) на суму 20540 грн.; витрати пов'язані із підгортанням саджанців після садіння (10270 шт.) на суму 6162 грн.; витрати пов'язані із культивацією після садіння та міжрядь повздовжня, а саме за 52,72% вартості фактично виконаних робіт, на суму 2088,77 грн. та 1796,70 грн. відповідно; витрати пов'язані із ручним відкриттям кущів (10270 шт.) на суму 2978,30 грн.; витрати пов'язані із поливом від тракторної цистерни із закриттям ямок (10270 шт.) на суму 5135 грн.; витрати пов'язані із ручним розпушуванням приштамбових квадратів на суму 376,42 грн.; витрати пов'язані із катаруванням кущів з видаленням підщепної порослі (10270 шт.) на суму 4108 грн.; витрати пов'язані із оприскуванням насаджень, а саме за 52,72% вартості фактично виконаних робіт, на суму 253,06 грн.; витрати пов'язані із придбанням та внесенням добрив (квадріс, рідоміл) на суму 2231,11 грн.; витрати пов'язані із видаленням загиблих саджанців (9545 шт.) на суму 7158 грн.; ремонт винограднику (зрізання, катарування, підв'язування, тощо (9545 саджанців) на суму 19090 грн.; витрати пов'язані з глибоким передплантажним рихленням за договором №А-1, а саме за 52,72% вартості фактично виконаних робіт, на суму 5488,12 грн.; витрати пов'язані з плантажним оранням та дискуванням за договором №А-3, а саме за 52,72% вартості фактично виконаних робіт, на суму 13720,38 грн., на загальну суму 91125,86 грн.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору і не спростовують факту понесення позивачем матеріальної шкоди у розмірі 152745,86 грн. та необхідності та правомірності відшкодування такої шкоди відповідачем.

За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги матеріали та обставини справи, враховуючи норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ФГ „Княжиця" на суму 152745,86 грн., у зв'язку з їх обґрунтованістю та правомірністю.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу Фермерського господарства „Княжиця" частково задовольнити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Фермерського господарства „Княжиця" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 20 березня 2013 року у справі №5017/3832/2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Фермерського господарства „Княжиця" задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Фермерського господарства „Княжиця" (68100, Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Степова, 13, код ЄДРПОУ 36714225) 152745 (сто п'ятдесят дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 86 коп. понесеної матеріальної шкоди та 3054 (три тисячі п'ятдесят чотири) грн. 89 коп. судового збору."

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Фермерського господарства „Княжиця" (68100, Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Степова, 13, код ЄДРПОУ 36714225) 1527 (одна тисяча п'ятсот двадцять сім) грн. 45 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 18 травня 2013 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов В.А. Лисенко