Рішення

від 15.05.2013 по справі 905/402/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2013р. Справа № 905/402/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., судді Тоцького С.В. , судді Уханьової О.О. , при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Комунального закладу Палацу Спорту «Шахтар», м. Донецьк

до відповідача:Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з спортивної гімнастики Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк

про стягнення 128 698,50 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Татаренко О.В. - представник по довіреності від 06.12.12р.

від відповідача - Руденко Є.А. - представник по довіреності №16 від 26.02.13р.

Шалімова М.П. - директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальний заклад Палац Спорту «Шахтар», м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з спортивної гімнастики Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк суми невиконаних зобов'язань у розмірі 124 950 грн. та 3% річних у розмірі 3 748,50 грн. (Усього 128 698,50 грн.)

Крім того, просить суд стягнути з відповідача суму послуг представницьких витрат, пов'язаних з правовою допомогою, наданою Татаренко О.В. у розмірі 3 000 грн. відповідно договору на здійснення послуг представництва від 06.12.2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору б/н від 02.01.2010р. в частині розрахунків за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії вказаних договорів, копії рахунків, копії актів прийому виконаних робіт, копії листів вих.№22 від 27.04.2011р., вих.№5 від 15.11.2011р., копію претензії №67 від 27.12.2012р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що згідно з п.3.2 договору б/н від 02.01.2010р. орієнтовна сума договору складає 341 550грн. При заявленій орієнтованій (не фіксованій) сумі в 207 грн., як в п.3.3 так і в п.1.1 договору мають місце посилання на додаток (або додатки) №1 до договору, в якому повинна визначатися вартість наданих позивачем спортивних послуг згідно прейскуранту та відповідний розрахунок. Однак, починаючи з 02.01.10р. по теперішній час, позивачем вказаний додаток №1 до договору для підписання або для ознайомлення відповідачеві не надавався, тобто відповідач підписавши вказаний договір був позбавлений права знати, яким саме чином, на підставі яких нормативних актів та за яким принципом позивачем розраховується вартість наданих спортивних послуг та інші відповідні розрахунки. Разом з цим наполягає на тому, що позивач при наявності відповідних лічильників на електроенергію, тепло, воду, стоки та інше виставляє відповідачеві значно завищені, документально не підтвердженні рахунки на оплату комунальних послуг, жодним чином не беручи до уваги показання лічильників, а також диференціацію (відсоткове співвідношення) при оплаті позивачеві комунальних послуг іншими орендарями. На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що виставлена позивачем сума за договором значно завищена, а вимога по сплаті боргу у розмірі 124 950 грн. є безпідставною та необґрунтованою.

В свою чергу позивач у запереченні на відзив, звертає увагу на те, що наданий час в діючому законодавстві відсутній перелік платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, тому ціна визначена у договорі є вільною та встановлюється суб'єктом господарювання самостійно та в порядку ст.11 ЗУ «Про ціни та ціноутворення». Згода на встановлену ціну підтверджується його підписом договору, споживанням послуг і на теперішній час.

13 березня 2013р. через канцелярію суду від позивача у матеріали справи надійшов супровідний лист б/н від 13.03.13 разом з додатками.

Відповідачем надані додаткові письмові пояснення по справі вих.№33 від 13.03.13 в яких пояснив, що відповідно до п. 3.2 договору орієнтована сума договору складає: 207 грн.*6 годин*25 днів*11 місяців = 341 550 грн. Однак, позивачем в порушення умов договору були виставлені рахунки за 12 місяців по 31 050грн. кожний, на загальну суму 372 600 грн. Разом з цим, зазначає, що окрім вказаних оплат у додаткових поясненнях, відповідачем 01.08.2011р. перераховано позивачеві 21300грн., згідно до платіжного доручення №46. Враховуючи викладене, наполягає на тому, що ним була сплачена позивачу загальна сума у розмірі 216 600грн., факт здійснення оплати підтверджується рядом платіжних доручень. Заборгованість у розмірі 124 950грн. не сплачена відповідачем, у зв»язку із невиконанням позивачем умов договору, а саме не виконання своїх зобов»язань щодо надання спортивних послуг в спеціалізованому залі спортивної гімнастики для проведення учбово-тренувальних занять, а також надання роздягалень, душових, медичних та методичних кабінетів, згідно до предмету договору.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

27 березня 2013р. через канцелярію суду у матеріали справи надійшли від позивача супровідний лист б/н від 27.03.13 разом з додатками та від відповідача пояснення позиції останнього щодо незгоди з позовом №30 від 27.03.2013р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.03.2013 справу №905/402/13-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Подколзіна Л.Д., суддя Тоцький С.В., суддя Уханьова О.О.

Через канцеліряю суду від відповідача надійшли у матеріали справи додаткові пояснення позиції останнього щодо незгоди з позовом №30 від 27.03.2013р.

Також відповідач звернувся до суду з клопотанням вих.№48 від 15.05.2013р., в якому просив при слуханні справи 15.05.2013р. опитати старшого тренера Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з спортивної гімнастики Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк Євсеєва Воломира Олексійовича та членів батьківського комітету Іванову Зінаїду Борисівну, Губенко Віктора Валентиновича.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

02 січня 2010р. між Комунальним закладом Палац Спорту «Шахтар», м. Донецьк та Спеціалізованою дитячо-юнацькою школою олімпійського резерву з спортивної гімнастики Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк був укладений договір, згідно умов якого позивач зобов»язався надати відповідачеві спортивні послуги в спеціалізованому залі спортивної гімнастики для проведення учбово-тренувальних занять, а також надавати роздягальні, душеві, медичний та методичний кабінети, а відповідач в свою чергу зобов»язався відшкодовувати вартість наданих послуг згідно прейскуранта (додаток №1).

Взаєморозрахунки між сторонами підтверджуються щомісячно складеними актами про використання фактично наданого часу у залі КЗ ПС «Шахтар» та СДЮШОР з спортивної гімнастики (п.3.1 договору).

Орієнтована сума договору складає 207грн.х6годинх25днівх11місяців= 341 550грн. (п.3.2).

У відповідності до п.3.3 договору відповідач зобов»язався здійснити оплату послуг до 10-го. числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків позивачем, виходячи із вартості одного часу заняття у сумі 207грн. Середня тривалість дня встановлюється у шість часів. Вартість одного часу занять визначається згідно розрахункам КЗ ПС «Шахтар» (додаток №1).

Оплата послуг здійснюється відповідачем на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача. Зміни вартості одного часу занять повинно бути економічно обґрунтовано та здійснюватися на підставі укладеної додаткової угоди сторонами (п.3.4-3.5 договору).

Пунктами 5.1, 5.3 договору встановлений строк його дії -з 02.01.2010р. по 31.12.2010р. У випадку відсутності заяви відповідача про намір припинити договірні відносини, дії договору пролонгуються на один рік.

Договір підписаний та скріплений печатками підприємств, доказів припинення договірних відносин суду не представлено. Отже, строк дії договору був автоматично пролонгований сторонами. На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано, а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До укладеного договору, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов договору у період з січня-грудень 2011р. позивачем надано відповідачу спортивні послуги в спеціалізованому залі спортивної гімнастики для проведення учбово-тренувальних занять. Загальна вартість наданих послуг склала 341 550грн.

В підтвердження факту надання обумовлених у договорі послуг позивачем надано акти за січень-червень, серпень-грудень 2011р., а саме: за січень згідно рахунку №13 від 15.02.2011р. у сумі 31 050грн., за лютий 2011р. згідно рахунку №23 від 21.02.2011р. у сумі 31 050грн., від 16.03.2011р. згідно рахунку №30 від 01.03.2011р. у сумі 31 050грн., від 28.04.2011р. згідно рахунку №45 від 28.04.2011р. у сумі 31 050грн., від 16.05.2011р. згідно рахунку №56 від 16.05.2011р. у сумі 15 525грн., від 25.05.2011р. згідно рахунку №57 від 25.05.2011р. у сумі 15 525грн., від 29.06.2011р. згідно рахунку №65 від 07.06.2011р. у сумі 31050грн., від 28.08.2011р. згідно рахунку №74 від 17.08.2011р. у сумі 31 050грн., від 19.09.2011р. згідно рахунку №84 від 29.09.2011р. у сумі 31 050грн., від 27.10.2011р. згідно рахунку №92 від 17.10.2011р. у сумі 31 050грн., від 22.11.2011р. згідно рахунку №107 від 22.11.2011р. у сумі 31 050грн., від 19.12.2011р. згідно рахунку №118 від 19.12.2011р. у сумі 31 050грн. (надані акти підписані лише з боку позивача).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково оплатив надані послуги згідно рахунків №13 від 15.02.2011р., №23 від 22.02.2011р., №30 від 28.03.2011р., №45 від 29.04.2011р., №56 від 17.05.2011р., №57 від 27.05.2011р., №65 від 27.06.2011р., №74 від 29.08.2011р., №84 від 27.09.2011р., №92 від 27.10.2011р., №107 від 28.11.2011р., №118 від 26.12.2011р. у сумі 216600грн., що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями №10 від 17.02.2011р., №12 від 09.03.2011р., №18 від 10.04.2011р., №24 від 06.05.2011р., №25 від 17.05.2011р., №26 від 27.05.2011р., №32 від 27.06.2011р., №52 від 29.08.2011р., №58 від 27.09.2011р., №64 від 28.10.2011р., №70 від 28.11.2011р., №77 від 26.12.2011р., №76 від 19.12.2011р., №46 від 01.08.2011р.

Факт одержання рахунків-фактури, актів та надання послуг позивачем не заперечується відповідачем. Рахунки-фактури містять відмітки про отримання їх відповідачем.

Проте, станом на момент звернення позивача до суду з позовом відповідач не повернув позивачу підписані екземпляри актів прийому-передачі наданих послуг (робіт).

З метою доведення факту надання послуг обумовлених договором позивачем представлено акт про надання спортивних послуг СДЮШОР із спортивної гімнастики від 12.03.2013р.

Станом на 17.12.2011р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 341 550грн. з приміткою, що оплата була здійснена згідно затвердженого кошторису, про що свідчить підписаний та скріплений печаткою сторін акт звірки розрахунків.

Як пояснив відповідач заборгованість не сплачена ним у повному обсязі, у зв»язку із невиконанням позивачем умов договору, а саме: не виконанням своїх зобов»язань щодо надання спортивних послуг в спеціалізованому залі спортивної гімнастики для проведення учбово-тренувальних занять, а також надання роздягалень, душових, медичних та методичних кабінетів, згідно до предмету договору.

На думку відповідача умовами договору не визначена чітко сума договору, вона орієнтовна, тобто не фіксована. Однак, суд не погоджується з такою думкою, оскільки орієнтована сума згідно п.3.2 укладеного договору є складовою величиною, що включає узгоджену вартість одного часу занять у розмірі 207грн. та зміни складові-кількості годин тренувань, днів та місяців впродовж яких відповідач отримував послуги. Разом з цим, середня тривалість дня встановлена в шість годин. Отже, сума договору відповідно до умов договору складає 341 550грн.

На виконання вимог суду позивачем представлено акт про використання фактично наданого часу від 12.03.2013р.

Відповідно до умов ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Приписами статей 627, 628 Цивільного Кодексу України передбачено, що сторони є вільними при укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір б/н від 02.01.2010р. укладено в письмовій формі та в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідачем у якості доказу заперечень щодо умов договору надано протокол розбіжностей вих.№109 який датований 08.10.2010р., тобто складений після укладення договору сторонами за спліном дев»яти місяців, що суперечить вимогам ч.4 ст.181 ГК України.

Зокрема за приписами ч.4 цієї норми, у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Отже, протокол розбіжностей при наявності розбіжностей складається під час укладання договору.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи договір б/н від 02.01.2010р. підписано без протоколу розбіжностей та заперечень.

Наведене дає підстави вважати, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписання вказаного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на особу, що висуває відповідну вимогу чи заперечення.

Виходячи з положень ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, у даному випадку на відповідача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі факт не належного виконання умов договору б/н від 02.01.2010р. позивачем, щодо обсягів та вартості наданих послуг.

У підтвердження власної правової позиції зі спору відповідач надав суду лист б/н підписаний батьками дітей та вихованцями, який лише складний у період з 28.03.2013р.-29.03.2013р., тобто не під час надання послуг у 2011р.

Інших належних та допустимих доказів неналежного надання позивачем спортивних послуг відповідачу не представлено суду.

Суд відхиляє клопотання відповідача щодо виклику у судове засіданні свідків з огляду на наступне.

До складу учасників судового процесу входять сторони (позивач, відповідач), треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених ГПК, зокрема, судові експерти, перекладачі, посадові особи чи інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 18 ГПК).

Таким чином, свідки не входять до складу учасників судового процесу.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права у випадку наявності підстав та належних доказів істотного порушення договору позивачем, скористатись наданим йому правом та внести зміни в умови договору або розірвати його згідно ст.651, 652 ЦК України.

При цьому, ненаданням відповідачем позивачу підписаних екземплярів актів прийому-передачі наданих послуг не позбавляє його обов»язку оплатити надані послуги.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт вручення рахунків відповідачу, встановлено судом вище. Поряд з цим судом також встановлено часткову оплату наданих послуг.

Проте, свої зобов'язання з оплати наданих послуг в повному обсязі відповідач, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України, належним чином не виконав.

Наразі, відповідачем лише частково сплачено суму вартості наданих за договором послуг, внаслідок чого, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 124 950 грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 124 950 грн.

Частина 2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних у сумі 3 748,50 грн. за період нарахування з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, нарахування 3% річних за вказаний період у розмірі 3 748,50 грн., проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3 748,50 грн. в повному обсязі.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми послуг представницьких витрат у розмірі 3 000 грн. наданих позивачу, Титаренко О.В., спеціалістом в області права, відповідно договору на здійснення послуг представництва від 06.12.2012р., суд вважає необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Чинним законодавством, а саме ст. 44 Господарського процесуального кодексу України чітко визначений склад судових витрат, якою встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно п.10. Роз"яснення Вищого господарського арбітражного суду від 04.03.1998р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у редакції з 01.02.2005р. господарським судом здійснюється відшкодування витрат позивачів та відповідачів, пов"язаних з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об"єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді.

За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Вказана позиція викладена у листі Вищого господарського суду, від 14.12.2007, № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права".

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 633,97грн., платіжним дорученням №408 від 21.12.2012р., що суперечить вимогам Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. N 3674-VI, який набрав законної сили 01.11.2011р. згідно якого із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку судового збору - 2% від суми позову (але не менше 1 720,50грн. та не більше 68820грн.), тобто позивачем внесено судовий збір на 60грн. більше, ніж передбачено законодавством, що тягне за собою часткове повернення сплаченої суми.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.02.2013р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 60грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 525, 526, 530, 599, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 6 , 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунального закладу Палац Спорту «Шахтар», м. Донецьк до Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з спортивної гімнастики Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк про стягнення 128 698,50 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з спортивної гімнастики Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк на користь Комунального закладу Палац Спорту «Шахтар», м. Донецьк суму невиконаних зобов'язань у розмірі 124 950 грн., 3% річних у розмірі 3 748,50 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 573,97грн.

Повернути з Державного бюджету Комунальному закладу Палац Спорту «Шахтар» (83000, м. Донецьк, бул.Пушкіна, 2, ЄДРПОУ 33417610) судовий збір у розмірі 60грн. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" перерахованого платіжним дорученням №408 від 21.12.2012р., у зв»язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.05.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2013р.

Головуючий суддя Л.Д. Подколзіна

Суддя О.О. Уханьова

Суддя С.В. Тоцький