Ухвала

від 21.01.2013 по справі 2-257/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22ц/775/30/13(м) Головуючий у 1 інстанції Чаку Є.В.

Категорія 57 Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л. Кочегарової Л.М.

при секретарі Шапар О.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 6 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу,

в с т а н о в и л а:

У червні 2008 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до відповідачки про стягнення суми боргу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 6 квітня 2009 року визнано мирову угоду, укладену між сторонами наступного змісту: ОСОБА_4 визнає позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення суми боргу в сумі 250 000 грн., в повному обсязі згідно з договором позики від 24 січня 2007 року та розпискою від 24 січня 2007 року. В рахунок сплати боргу в сумі 250 000 грн. ОСОБА_4 передає у власність ОСОБА_3 житло, що належить їй на праві власності, а саме, квартиру АДРЕСА_1 та 1/3 частину квартири АДРЕСА_2. У разі невиконання добровільно сторонами умов мирової угоди вона виконується примусово державною виконавчою службою. Провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що ухвалене судове рішення порушує її право власності на квартиру АДРЕСА_1 та право на задоволення її позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи повідомлений, тому, на підставі ст.305 ЦПК України, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 дали пояснення в судовому засіданні 14 січня 2013 року, про час і місце розгляду справи повідомлені, їх наступна неявка до апеляційного суду визнана неповажною.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 -ОСОБА_6, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зі справи вбачається, що 3 червня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу в сумі 250 000 грн.

6 квітня 2009 року сторони подали суду мирову угоду, в якій зазначили, що ОСОБА_4 визнає позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі і, у зв'язку з відсутністю грошових коштів, достатніх для погашення боргу, ОСОБА_4 передає у власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 та 1\3 частку квартири АДРЕСА_2 (а.с.31).

Вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд виходив зі змісту мирової угоди та вимог ст.ст.175,205,206 ЦПК України.

Проте, дані висновки суду не відповідають нормам процесуального права та обставинам справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету позову на власний розсуд.

У відповідності з вимогами ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається зі справи, вирішуючи питання про затвердження, а не визнання мирової угоди, суд першої інстанції не роз'яснив сторонам наслідки такого рішення, не перевірив чи не суперечать умови мирової угоди закону та чи не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

В своїх запереченнях проти затвердження мирової угоди, за умовами якої право власності на вищеназвані квартири перейшло до ОСОБА_3, ОСОБА_2 посилалася на те, що квартира АДРЕСА_1, згідно виписки з реєстру прав власності від 17 квітня 2008 року, оформлена на її ім'я, на квартиру накладено арешт ухвалою суду від 10 жовтня 2007 року у зв'язку з наявним спором. Крім того, з 15 лютого 2008 року під арештом знаходиться і квартира АДРЕСА_2 у зв'язку із розглядом справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Переконливих доводів на спростування наведеного ОСОБА_4 не надала, а тому, ці обставини вимагають перевірки та належної оцінки судом.

Крім того, згідно з рішенням апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто 198 075 грн. 97 коп.(а.с.85-87).

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 пояснили, що і на теперішній час в провадженні Жовтневого районного суду м.Маріуполя знаходиться справа, предметом спору якої є квартира АДРЕСА_1.

Таким чином, з урахуванням норм процесуального права та конкретних обставин справи, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 6 квітня 2009 року про затвердження мирової угоди укладеної між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з закриття провадження у справі про стягнення боргу є незаконною, а тому, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки це рішення ухвалене з порушенням прав, свобод та інтереси інших осіб.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, ст.311 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 6 квітня 2009 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді