Рішення

від 16.05.2013 по справі 1915/7838/2012

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року Справа №1915/7838/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Борисевич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Тернопільська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Диво» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі Відділення «Тернопільська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», надалі позивач, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, надалі відповідач, за участю третьої особи на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Диво», в якому просить стягнути заборгованість по кредитному договір в сумі 18 999 277,56 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що позичальник ТОВ «Диво» не виконує покладенні на нього зобов'язання щодо своєчасності сплати кредитних платежів та повернення кредиту, в зв'язку із чим виникла заборгованість. Відповідач, який виступив поручителем в забезпечення належного виконання позичальником ТОВ «Диво» кредитних зобов'язань по оплаті кредитних платежів по договору від 29.12.2010р. №16/10-к також не виконує умови договору поруки щодо сплати боргу, чим порушенні права та інтереси Банку, які підлягають захисту шляхом стягнення суми заборгованості в судовому порядку.

В судовому зсіданні представник відповідача позовні вимоги не визнає, посилаючись на ті обставини, що Банком належними доказами не підтверджено факт наявності заборгованості у визначеній сумі, яка заявляється до стягнення і зв'язку із цим Господарським судом Тернопільської області призначена експертиза у господарській справі по стягненню із ТОВ «Диво» на користь АТ «ВТБ Банк» боргу по кредитному договору в частині визначення суми заборгованості, між сторонами не був підписаний акт звірки розрахунків. Крім цього посилається на припинення договору поруку, оскільки Банком були підняти процентні ставки без згоди поручителя.

Представник ТОВ «Диво» в судове засідання, 16.05.2013р., не з'явився, в попередньому засіданні підтримав заперечення представника відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини.

29 грудня 2010 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Диво» (позичальник) був укладений кредитний договір №16/10-К, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 18 060 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,5 річних та строком повернення не пізніше 28.12.2012р.

Крім цього, відповідно до договорів №1 від 24.03.2011р., №2 від 20.04.2011р., №3 від 30.06.2011р., №3 від 09.09.2011р., №5 від 28.12.2011р. до Кредитного договору від 29.12.2010р. №16/10-К вносилися зміни щодо обсягу кредитних оборотів, які повинні проводитися ТОВ «Диво», умов застосування підвищеного розміру процентів за користування кредитом у випадку порушення позичальником умов кредитного договору, визначення термінів, зміни порядку погашення, тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, дані договори були підписанні уповноваженими представниками сторін без заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за договором кредиту банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме меморіальним ордером №55830 від 29.12.2010р. Банк свої зобов'язання по видачі 18 060 000 грн. кредиту виконав належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Як вбачається із матеріалів справи, позичальник ТОВ «Диво» покладенні на нього обов'язки кредитним договором від 29.12.2010р. №16/1-К в частині сплати кредитних платежів, нарахованих відсотків виконував не належним чином.

Згідно представленого позивачем розрахунку, а також виписки по особовому рахунку, заборгованість ТОВ «Диво» по сплаті процентів за користування кредитом за період по 28.04.2012р. становить 1 496 020,48 грн.

Крім цього, пунктом 3.4.1 кредитного договору передбачено нарахування Банком щорічної комісії за управлінням кредитом в розмірі 1% від суми доступного ліміту кредитування кожного року кредитування. Комісія виплачується позичальником починаючи з другого року кредитування протягом трьох банківських днів з календарної дати укладення цього договору, але ген пізніше 04 січня 2012 року.

Тому, виходячи із суми кредиту 17 250 000 грн. сума комісії за управління кредитом становить 172500 грн., яка позичальником в установлені договором терміни не сплачена.

Сторони по кредитному договору, а саме пунктом 7.1, 7.2 передбачили, що у разі прострочення позичальником зобов'язання з погашення заборгованості за кредитом позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом.

Згідно поданого розрахунку Банком нарахована пеня за порушення строку повернення кредиту за період із 03.10.2011р. по 28.12.2011р. в розмірі 7456,99 грн. та пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 03.10.2011р. по 28.04.2012р. в розмірі 73300,9 грн.

Нарахована Банком пеня підлягає до стягнення, оскільки нарахована у відповідності до норм законодавства із визначенням періодів, при поданні Банком позову до суду ще 08.05.2012р.

Таким чином, загальна сума заборгованості позичальника ТОВ «Диво» становить 17 250 000 грн. - поточна заборгованість по кредиту, 7456,99 грн. - пеня за прострочений кредит, 1 496 020,48 грн. - прострочена заборгованість по плаї а кредит, 73 300,09 грн. - пеня за прострочення плати за кредит, 172 500 грн. - комісія за управлінням кредитом, що на загальну суму становить 18 999 277,56 грн.

Разом з тим, 29 грудня 2010 року між ПАТ «ВТБ Банк» в особі Відділення «Тернопільська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» та поручителем ОСОБА_1 був укладений договір поруки №1-16/10-К, за умовами якого поручитель поручається перед Банком за виконання позичальником ТОВ «Диво» зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому.

Згідно п. 1.3, 2.1 Договору поруки від 29.12.2010р. №1-16/10-К сторони встановлюють, що зобов'язання поручителя перед Банком є безумовними і для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та кредитним договором не потребується. Сторони Договору визначають, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком в повному обсязі зобов'язань позичальнику за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісії, неустойки та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником.

У відповідності до п. 2.2 Договору поруки поручитель має право самостійно виконувати зобов'язання за кредитним договором.

Пункти 2.5 та 2.6 Договору передбачають, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язання за кредитним договором, Банк має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі. У випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором поручитель зобов'язується виконати їх у строки, зазначені у письмовій вимозі.

Матеріалами справи підтверджено, що на адресу позичальника ТОВ «Диво» та поручителя ОСОБА_1 02.03.2012р. за №285/1700-2 та №290/1700-2 були направленні листи-вимоги, в яких повідомлялося про наявність заборгованості по невиконанні кредитного договору від 29.12.2010р. №16/10-К та необхідність як позичальником, так і поручителем протягом трьох календарних днів від дати одержання заяви повернути всю суму кредиту із нарахованими штрафними санкціями. Однак, отриманні ТОВ «Диво» та ОСОБА_1 листи-вимоги були залишенні без належного реагування та задоволення.

В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Станом на дату розгляду справи сторонами не подано, а судом не здобуто доказів погашення заборгованості.

Посилання представника ОСОБА_1 в судовому засіданні на ті обставини, що Банком не підтверджено матеріалами справи суму боргу, яка заявляється, необхідність зупинення провадження у даній справі, в чому судом в судовому засіданні було відмовлено, до набрання законної сили судовим рішенням по справі №7/26/5022-382/2012, яка розглядається господарським судом Тернопільської області і по якій провадження у справі зупинено в зв'язку із призначення судової фінансово-кредитної експертизи для визначення суми боргу, судом при розгляді даної справи не приймаються, оскільки рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22.08.2012р. по справі №1915/7829/2012, яке вступило в законну силу, присуджено до стягнення із поручителя ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 18 999 277,56 грн. боргу по одному і тому ж кредитному договору і за аналогічні періоди нарахування боргу.

Тому, силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України факти і обставини, які були встановленні вказаним судовим рішенням мають преюдиційне значення при розгляді даної справи, зокрема, щодо чинності договорів і встановленої судом суми заборгованості.

Разом з тим, рішенням суду від 22.08.2012р. по справі №1915/7829/2012 встановлено правомірність підвищення Банком процентної ставки за кредитним договором, а тому приймаючи до уваги положення пункту 1.1, 1.3 Договору поруки від 29.12.2010р. №1-16/10-К, щодо того, що поручитель також поручається перед Банком за виконання позичальником зобов'язань, що можуть виникнути у майбутньому, безумовність зобов'язань поручителя перед банком і необхідність для їх виконання інших умов, крім передбачених договором поруки та кредитним договором не потребується, суд вважає, що не заслуговують на уваги твердження представника відповідача про припинення поруки по укладеному 29.12.2010р. договору, так як ОСОБА_1 за умовами договору поруки таку згоду надав, шляхом його підписання.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що ґрунтуються на нормах законодавства, підтвердженні матеріалами справи та не спростовані належними і допустимими доказами відповідачем. Крім цього, відповідач не позбавлений права звернутися до суду про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за наслідками розгляду господарським судом Тернопільської області справи №7/26/5022-382/2012, про що було роз'яснено представнику відповідача в судовому засіданні, поряд із можливістю включенням заперечення на винесення протокольно в судовому засіданні ухвали про відмову у задоволенні клопотання щодо зупинення провадження у справі.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 218, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 546, 549, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Тернопільська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість в сумі 18 999 277,56 грн., 3282 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.І.Дзюбановський